Соцмережі
15 Квітня 2022
399

Богдан Данилишин: Санкції – день 51

Санкційні хроніки. День 51.

Підсумки дня 14.04.2022 року.

1. Банк Росії переніс термін завершення огляду грошово-кредитної політики (ДКП) з 2022 року на 2023 рік, повідомив заступник голови ЦБ Олексій Заботкін. “Швидше за все, це вже завдання наступного року ніж цього”, — сказав Заботкін під час засідання робочої групи Держдуми, де розглядається річний звіт регулятора. “Робота над цим проектом трохи зсунута в часі, вона не припинена, але вона зсунута в часі з урахуванням того, що, напевно, завершити її в 2022 році з урахуванням умов, що різко змінилися, буде важко. Безумовно, активізація заходів валютного контролю вносить певні корективи в ті фактори, які ми повинні брати до уваги при проведенні грошово-кредитної політики, але щодо цілей жодних змін не передбачається”, — наголосив заступник голови ЦБ. Він зазначив, що мета повернення інфляції до 4% залишається незмінною. “Нашим номінальним якорем, нашою метою залишається повернення інфляції до 4%. Ми вважаємо, що ми це завдання вирішимо до 2024 року”, — додав він.

Банк Росії у 2021 році розпочав комплексний аналіз своєї грошово-кредитної політики (monetary policy review). Регулятор планував ухвалити рішення про уточнення параметрів ДКП до середини 2022 року. Раніше голова ЦБ Ельвіра Набіулліна не виключала, що за підсумками огляду ДКП може бути знижений таргет з інфляції з нинішнього рівня “близько 4%”.

2. Банк SEB у країнах Балтії з червня припинить обслуговування платежів від Росії та Білорусі у будь-якій валюті. Це рішення прийняте у світлі ризиків, пов’язаних із геополітикою та санкціями, йдеться у повідомленні банку. Після 31 травня регулярні платежі буде припинено автоматично.
З червня банк забезпечуватиме платежі до Росії та Білорусі та з цих країн лише в тому випадку, якщо вони необхідні для забезпечення найважливіших державних функцій або відбуватимуться з метою гуманітарної допомоги або виплати пенсій.

Раніше група Swedbank вирішила припинити платежі до Росії та Білорусії та з цих країн, посилаючись на вимоги санкцій Європейського союзу та Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC).

3. “Зарубіжнафта” звернулася до уряду РФ з проханням звільнити компанію від виплати дивідендів за підсумками роботи за 2021 рік, зберігши капітал для реалізації інвестиційної програми, повідомило “Інтерфаксу” джерело, знайоме із ситуацією.

За його словами, інвестпрограма “Зарубіжнафти” на 2022 рік запланована у розмірі близько 26 млрд рублів. Її основними напрямками стануть проекти у Росії та Південно-Східній Азії. Крім того, компанія планує додатково інвестувати 9 млрд рублів у розширення своєї присутності на Близькому Сході.

При цьому “Зарубіжнафта” побоюється труднощів при реалізації інвестпрограми у зв’язку з геополітичною ситуацією, що склалася, наслідком якої можуть стати обмеження реалізації вуглеводнів, високі темпи інфляції, зростання відсоткових ставок і санкційний тиск, повідомило джерело.

Дочірні товариства “Зарубіжнафти” у Боснії та Герцеговині (НПЗ “Брід” та завод з виробництва олій “МПЗ Модріча”) вже зіткнулися з впливом європейських санкцій, які не дозволяють рефінансувати боргові зобов’язання. Це призвело до “надпланового відтоку” 15 млрд рублів з головної компанії, яка є поручителем з кредитів боснійських “дочок”.

Дивідендна політика “Зарубіжнафти” є стандартною для держкомпаній — виплата не менше 50% чистого прибутку по МСФЗ. Поки що не розкрито звітність за даною формою бухгалтерського обліку, проте дивіденди за 2021 рік можуть становити близько 8,9 млрд рублів. Єдиним акціонером “Зарубіжнафти” є держава в особі Росмайна.

У разі виплати дивідендів може з’явитися високий ризик дефіциту ліквідності на фінансування інвестпрограми, що в умовах обмеженого доступу на ринки капіталу може призвести до невиконання контрактних зобов’язань із подальшим виходом із проектів.

4. Втрата банками РФ половини капіталу це сьогодні цілком ймовірний сценарій, заявив перший заступник голови ЦБ РФ Дмитро Тулін під час засідання робочої групи з підготовки до розгляду річного звіту. “Втрата половини капіталу банківського сектора представляється на сьогоднішній день цілком ймовірним сценарієм, але нас не лякає”, — сказав Тулін.

“До початку року на 1 січня капітал банківського сектора в загальному вимірі регуляторному становив близько 12,5 трлн рублів. Так званий запас капіталу або запас міцності по капіталу з усіма його різновидами та видами, він був близько 7 трлн рублів. Що це означає, таке зіставлення: запас 7 трлн проти капіталу 12,5 трлн рублів це означає, якби банки всі були однорідні з точки зору фактичного показника достатності капіталу, то банки можуть втратити трохи більше половини свого капіталу внаслідок якоїсь кризи, удару і навіть дотримуватися обов’язкових нормативів достатності капіталу, тобто запас міцності здавався навіть якимось надлишковим”, — додав він.

“Ми робили прикидки за підсумками першого удару, оцінки можливих втрат банківського сектора за підсумками нинішнього року, якщо їх чесно визнавати. У рамках роботи з банками ми цими цифрами поділилися з ними, щоб заспокоїти їх і сказати їм, що нічого страшного, давайте працюйте, кредитуйте, функціонуйте… По осені точніше порахуємо і розберемося. Цифрами поділилися, а деякі банки використовували ці цифри в діалозі, листуванні з урядом, захищаючи свої інтереси. Вийшло, що цифри все одно потрапили в ЗМІ і не викликали ніякого переполоху. Був повний спокій. Тобто втрата половини капіталу банківського сектора — вона на сьогоднішній день є цілком ймовірним сценарієм, але нас не лякає”, — сказав Тулін.

Голова ВТБ Андрій Костін та голова Сбербанку Герман Греф у середині березня направили на адресу прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна листа, де представили оцінки потенційних збитків від участі у держпрограмах підтримки економіки: сукупні втрати двох найбільших банків, які й самі перебувають під жорсткими обмеженнями, можуть становити майже 600 млрд рублів. У листі також зазначалося, що, за оцінкою Банку Росії, збиток банківської системи 2022 року становитиме від 3,5 трлн до 5,8 трлн рублів без урахування негативної переоцінки цінних паперів у вигляді близько 2 трлн рублів. ЦБ не коментував ці оцінки.

5. Володимир Путін заявив, що спостерігаються збої в оплаті постачання російських енергоресурсів до “недружніх” країн. “Банки з цих “недружніх” країн затримують переведення платежів. Нагадаю, що вже поставлено завдання перевести розрахунки за енергоресурси на національні валюти, поступово йти від долара та євро. Загалом ми маємо намір кардинально підвищити частку розрахунків у національних валютах у системі зовнішньої торгівлі.”Важливі кроки в цих напрямках вже робляться. І ключове завдання тут — підготувати наш валютний ринок до такого переходу, щоб будь-яку іноземну валюту можна було вільно й у необхідному обсязі обміняти на російські рублі”, — сказав Путін у четвер на нараді, присвяченій ситуації у нафтогазовому секторі.

“Відмова від ненадійних валют і юрисдикцій, що скомпрометували себе, — це стратегічне завдання з погляду фінансово-економічної безпеки нашої країни. Важливе для збереження та нарощування обсягів зовнішньої торгівлі, налагодження стійких зв’язків з передбачуваними партнерами, які вірні своєму слову і дорожать діловою репутацією”, — наголосив Путін.

“У зв’язку з цим хочу зазначити, що російські енергетичні компанії відповідальні учасники світового ринку. Вони зарекомендували себе не одним десятиліттям роботи, суворим виконанням своїх зобов’язань”, — додав він. Путін у ході наради також заявив, що найгостріша проблема, з якою зіткнулися компанії ПЕК внаслідок дій так званих недружніх країн, — порушення логістики експортних поставок.

Путін 31 березня підписав указ про переведення розрахунків за природний газ із “недружніми” країнами на рублі. Згідно з цим документом, покупцям російського газу потрібно буде відкривати рублеві рахунки в банках РФ для оплати поставок з 1 квітня. Раніше в четвер агентство Bloomberg із посиланням на джерело повідомило, що Єврокомісія представила країнам-членам аналіз указу Путіна про оплату газу з Росії в рублях і попередила, що його виконання порушить антиросійські санкції.

6. Мережа готелів RIU Hotels&Resorts з 13 квітня закрила бронювання для російських туристів і поінформувала про це туроператорів, які співпрацюють з мережею, повідомила “Інтерфаксу” прес-секретар Російського союзу туріндустрії (РСТ) Ірина Тюріна. У листах, які отримали туроператори, причину відмови не було названо. Тюріна нагадала, що мережа RIU була створена в Іспанії та має 100 готелів у 20 країнах.
Так, готелі RIU в Мексиці, Домінікані, на Шрі-Ланці входять в першу десятку найбільш популярних (у росіян), на Мальдівах — в першу тридцятку. За інформацією туроператорів, з 13 квітня забронювати номер в готелях RIU для російських туристів неможливо, при цьому за бронями, зробленими до цієї дати, заселення проводитиметься”, – сказала вона.
“Туроператори написали колективного листа керівництву мережі, в якому нагадують, що відносини між брендом і російським ринком складалися десятиліттями, за цей час сотні тисяч туристів з Росії відпочили в готелях RIU, і закликають керівництво компанії прийняти виважене рішення. Вони також зазначають, що туризм і сфера гостинності покликані зміцнювати міжнародні зв’язки та співпрацю, стояти поза політикою та виключати будь-які расові упередження”, — додала Тюріна. Посилаючись на відгуки туроператорів, вона додала, що у деяких країнах готелі RIU продовжать приймати росіян, незважаючи на рішення керівництва компанії.

“А тим готелям, які все ж таки зупинили бронювання, завжди можна знайти заміну. Але в туркомпаніях побоюються, що приклад RIU можуть наслідувати інші великі готельні мережі”, — підкреслила Тюріна. RIU була заснована на іспанській Майорці у 1956 році. У 2020 році її готелі у 20 країнах світу прийняли 2,3 млн гостей. Мережа на 49% належить європейському туристичному холдингу TUI Group.

7. Народжуваність у Росії у 2022 році може опинитися під впливом серйозних викликів на ринку праці, пов’язаних з розвитком економічної ситуації, та їх впливу на фінансову стійкість сімей, заявила на форумі “Спільнота” перший заступник міністра праці та соцзахисту Ольга Баталіна.

“Цього року ми перебуваємо в ситуації серйозних ризиків і викликів на ринку праці, і повинні розуміти, що на рішення батьків про народження чергової дитини дуже впливає їх уявлення про стійкість у найближчий період, про фінансову стійкість, стабільність у сім’ї та про здатність виконувати ті зобов’язання, які сім’я вже має, — сказала вона.

Тому, за її словами, для влади “надзвичайно важливо зберегти зайнятість батьків, сімей з дітьми, зберегти зайнятість молоді, забезпечити її для тих, хто лише цього року входить на ринок праці”. “Поки що ситуація на ринку праці залишається стабільною, але відомо, що і на ситуацію в економіці ринок праці реагує з деякою тимчасовою затримкою, тому передбачати зараз, як вона складатиметься у травні, червні, липні складно. Але весь необхідний інструментарій для підтримки зайнятості вже створено”, — наголосила заступник міністра.

З 2019 року в Росії спостерігається тенденція зниження негативного тренду народжуваності, зазначила Баталіна і додала, що тенденція стабільності всередині демографічної ситуації, що відзначається, пов’язана “зі стійким зростанням народження третіх дітей”, що компенсує зниження народжень першої та другої дитини.

8. ЦДУ ПЕК перестало надавати статистику з видобутку та експорту нафти, оскільки нею можуть скористатися для тиску на компанії та ринок у цілому. Так прокоментував “Інтерфаксу” представник Російського енергетичного агентства (РЕА) Міненерго відмову від надання низки інформаційних продуктів із 8 квітня на невизначений термін.

“Галузеві статистичні дані в умовах обмежень є досить чутливими до маніпуляцій, що ставить під загрозу діяльність контрагентів ЦДУ ПЕК”, — сказав його представник. ЦДУ зазвичай публікує інформацію про роботу російського ПЕКу другого числа місяця, наступного за звітним. Проте 2 квітня ЦДУ не розкрив щомісячної статистики, спочатку пояснивши це технічними причинами.

Згідно з розісланим пізніше повідомленням ЦДУ ПЕК, з 8 квітня припинено надання наступних інформаційних продуктів: динаміка видобутку нафтової сировини помісячно з наростаючим підсумком у розрізі видобувних компаній, інформація про видобуток нафтової сировини по виробниках, про постачання нафтової сировини на внутрішній дальнє зарубіжжя, експорт нафтової сировини в дальнє та ближнє зарубіжжя (минаючи систему “Транснафти”), відвантаження автомобільного бензину з НПЗ та ГПЗ Росії на внутрішній ринок та експорт за місяць.

9. Світовий виробник сталевих труб Tenaris вирішив припинити роботу в Росії.

“Tenaris призупинив усі угоди з Росією з купівлі та продажу продукції. Крім того, компанія прийняла рішення про списання інвестицій у російське спільне підприємство з “Северсталлю”, — йдеться у повідомленні компанії. Раніше Tenaris повідомляла у річному звіті, що також вивчає варіанти, пов’язані з переміщенням чи закриттям представництва у Москві.

Реалізація проекту “Северсталі” та Tenaris з будівництва заводу з випуску труб OCTG у ХМАО була призупинена ще у 2020 році на тлі складних ринкових умов та пандемії коронавірусу, а у грудні 2021 року цей статус проекту був продовжений ще раз для переоцінки ситуації на ринках та витратах на реалізацію СП. Частка Tenaris у проекті становила 49%, “Сєвєрсталі” — 51%. Виробничі потужності СП оцінювалися в 300 тис. тонн труб OCTG, розмір інвестицій — $280 млн.

У 2020 році сторони проекту завершили всі інжинірингові дослідження і були готові розпочати наступну фазу реалізації, проте пандемія COVID-19 внесла свої коригування. На кінець грудня 2021 року Tenaris оцінювала інвестиції в проект приблизно $16,8 млн.

У звіті за підсумками 2021 року, який був опублікований вже після початку війни з Україною, Tenaris писала, що на спільний з російською компанією проект впливають такі фактори, як конфлікт за участю РФ та України, підпадання контролюючого акціонера “Сєвєрсталі” під санкції ЄС та Великобританії, а також і не виключала виходу із СП. За оцінками Tenaris, за підсумками 2021 року компанія закупила сировину в РФ та в Україні, в основному феросплави та чавун, приблизно на суму близько $34 млн.

“Ми шукаємо альтернативні джерела через перебої з поставками з України та накладені санкції на відвантаження з Росії, і можемо бути змушені заплатити вищі ціни для забезпечення сировиною, необхідною при сталевому виробництві”, — йдеться у звіті. Продаж російським споживачам компанія оцінювала приблизно в 0,2% від обсягу світових продажів компанії в 2021 році.

10. Єврокомісія представила країнам-членам аналіз указу президента РФ Володимира Путіна про оплату газу з Росії в рублях та попередила, що його виконання порушить антиросійські санкції, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерело. Згідно з попереднім юридичним аналізом комісії, указ Путіна істотно змінює процедуру та створює нову правову ситуацію. Як зазначив співрозмовник агентства, нова процедура “передасть повний контроль російській державі” щодо того, “коли операцію буде завершено і в який момент покупця буде звільнено від зобов’язань”.

Це також дозволить Москві регулювати обмінний курс у своїх інтересах. Крім того, механізм порушуватиме обмежувальні заходи, вжиті ЄС у відповідь на спецоперацію в Україні.

11. Міністерство торгівлі США у четвер внесло ще 10 російських та білоруських літаків до списку повітряних суден, обслуговування яких заборонено через порушення правил експортного контролю США. До списку було додано сім літаків білоруської авіакомпанії Belavia, два лайнери авіапарку компанії Utair та один — “Аерофлоту”.

Відомство нагадує, що 24 лютого 2022 року Бюро промисловості та безпеки США запровадило суворий контроль щодо продукції для авіації, яка прямує до Росії. 2 березня бюро вжило аналогічні заходи щодо Білорусії. Раніше Мінторг США пояснював, що обслуговування літаків із списку санкцій вимагає особливого дозволу, в іншому випадку порушникам загрожують розпорядження, штрафи, тюремне ув’язнення, а також втрата торгових привілеїв. У міністерстві наголошували, що мета цих заходів – у зв’язку з подіями в Україні ізолювати РФ та Білорусь від глобальної економіки та “не дозволяти російським та білоруським компаніям та олігархам безкарно здійснювати поїздки з порушенням законів США”.

12. Національна система платіжних карток (НСПК) працює над запуском карток “Мир” на Кубі та ще у двох країнах, заявила перший заступник голови ЦБ Ольга Скоробогатова. “Є ряд країн, які хотіли б з нами співпрацювати. Ось, наприклад, Куба — один із останніх проектів, які ми зараз робимо. Тобто наші громадяни зможуть використати карту “Мир” на Кубі. Є ще дві країни, я поки що їх не назву, тому що почалися переговори, але це теж країни, куди наші громадяни як туристи їздять дуже активно”, — сказала Скоробогатова під час засідання робочої групи Держдуми, де розглядався річний звіт регулятора. Перший заступник голови ЦБ додала, що також ведеться робота з низкою країн щодо розширення використання систем швидких платежів.

“Якщо говорити про СБП, то я теж зупинюся тут на двох найважливіших речах. Це саме можливість інтеграції нашої СБП із СБП тих країн, які з нами готові співпрацювати і мають такі системи. Повинна сказати, що далеко не всі країни мають СБП як ми, але, наприклад, Індія має. Ось із нею ми почали таке опрацювання, і ще низка країн готові з нами на цю тему розмовляти”, — сказала перший заступник голови ЦБ.

На даний момент картки “Мир” приймаються в 10 країнах: це Туреччина в 2 банках, В’єтнам в одній платіжній мережі, Вірменія, Узбекистан, Білорусія, Казахстан (з обмеженнями), Киргизія, Таджикистан, Південна Осетія та Абхазія.

13. Приріст роздрібного кредитного портфеля банків у березні сповільнився до 0,1% з 1,7% у лютому, випливає з даних огляду ризиків фінансових ринків ЦБ. “У березні в ситуації підвищеної невизначеності банки посилили стандарти кредитування позичальників, а позичальники не були готові брати кредити за високими ставками. Це призвело до того, що за місяць приріст заборгованості становив 0,1%”, — йдеться в огляді.

Якість роздрібного портфеля, включаючи іпотеку, поки що не вказує на значне погіршення платіжної дисципліни з боку позичальників. До початку березня 2022 року частка необслуговуваних позичок фізичних осіб перебувала на мінімальному рівні (7,8% у споживчому та 0,7% в іпотечному сегментах). Протягом березня частка простроченої заборгованості практично не змінилася, склавши 4,15% (зростання на 0,01 в.п. на місяць).

Проте деяке зниження платіжної дисципліни в березні все ж таки спостерігалося в порівнянні з трьома попередніми місяцями. Згідно з опитуванням Банку Росії найбільших банків роздрібного кредитування, зростання виходу в першу прострочення спостерігалося як у незабезпеченому (з 5,3% до 7,5%), так і в іпотечному кредитуванні (з 3,5% до 4,6%). Зазначені значення коефіцієнтів відповідають рівню 2020-2021 років, синхронне зростання показника у більшості банків відображає систематичне зростання кредитного ризику, спричинене макроекономічними факторами. Найбільшою мірою погіршення кредитної якості зазначено у високоризикових сегментах.

Обстеження банків свідчить про скорочення видач незабезпечених споживчих кредитів до 30-35% рівня січня-лютого 2022 року. В іпотечному сегменті збереження обсягів надання нових кредитів у порівнянні з лютим було обумовлено видачами за раніше схваленими заявками, а також дією державних програм пільгового кредитування.

Банки також посилили цінові умови. Середньозважена ставка за кредитами готівкою у березні досягла 21,5%, що на 6,9 п.п. вище за середню ставку наприкінці 2021 р. (14,6%). Ставка за непільговими іпотечними кредитами зросла на понад 10 п.п. і становила 20-21%. Разом про те іпотека надається банками, зазвичай, за умов перегляду ставки у разі зниження ключової ставки Банку Росії.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram