24 дилери зібралися під платаном та уклали угоду — це і стало початком найбільшої фондової біржі США
Історія виникнення, формування та розвитку фондової біржі налічує багато століть, що говорить про посилення і постійну актуалізацію її ролі в економічному житті суспільства.
У своїй історії біржі знали періоди розквіту й відносного забуття, пройшли довгий шлях — від локальних оптових ринків реального товару до міжнародних ринків фінансових операцій, що забезпечують функціонування ринкової економіки.
При цьому в кожній країні, де виникали фондові біржі, практика приносила в біржові операції нові елементи, нові правила. Такий досвід вартий вивчення вже сам по собі, але це далеко не все, що може бути піддано ретельному вивченню.
Фондові біржі присутні в усіх країнах з розвиненими ринковими відносинами. Вони були одними з перших організацій нового типу (поряд з комерційними банками).
Слід зазначити, що наявність фондових бірж є ознакою права приватної власності на основні засобів виробництва, виражене в праві володіння акціями, а це відбувається тільки при ринковому способі організації економічних відносин.
Для того щоб зрозуміти значення фондової біржі нині, необхідно повернутися до витоків її створення.
Термін “Біржа” походить від латинського “Bursa” і німецького “Borse”, що означає гаманець. Виникнення біржі пов’язують з містом Брюгге в Нідерландах, де у XV ст. на площі біля будинку купця Ван дер Бурсі збиралися купці з різних країн для обміну торговою інформацією, купівлі іноземних векселів та інших торгових операцій без пред’явлення конкретного предмета купівлі-продажу.
На фамільному гербі купця як раз і були зображені три грошових гаманця. Ці гаманці й дали біржі її назву. А попередниками (можна сказати, прабатьками) сучасної біржі були ринки та ярмарки.
На ринках торгівля велася регулярно, але на відміну від біржі товар продавався готівковий, і покупці зазвичай були споживачами товару. На ярмарках готівковий товар не був присутній, а торгівля здійснювалася за зразками, оптових партій і купували його торгові посередники, але організовувалися ярмарки лише кілька разів на рік.
Як правило, ярмарок служив розвитку міжнародного торгового обороту, а ринок — обороту обмеженої кількості районів. З розвитком промисловості виникла необхідність у постійному оптовому ринку, який пов’язав би між собою зростаючі господарські області. Такий ринок склався в ході розвитку торгівлі між Іспанією та Голландією у XVI ст. у формі біржі.
По суті, біржа — це організований, регулярно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами (фондова), оптова торгівля за стандартами й зразками (товарна) або валютою (валютна) за цінами, офіційно встановлюються на основі попиту та пропозиції.
Перші біржі з’явилися в італійських містах Венеції, Генуї, Флоренції, де на основі міжнародних мануфактур росла зовнішня торгівля, а також у великих торгових містах інших країн.
Першою міжнародною біржею, що відповідає новому рівню розвитку продуктивних сил, вважається біржа в Антверпені. Вона була заснована в 1531 р., мала власне приміщення, над входом в яке красувався легендарний напис “In usum negotiatorum cujuseungue nat fc Jiniguae”, який означав: “Для торгових людей всіх народів і мов”.
На початку XVII ст. найбільш важливу роль грала біржа в Амстердамі, яка одночасно була товарною та фондовою. Тут вперше з’явилися термінові угоди, а техніка біржових операцій досягла досить високого рівня. На цій біржі котирувалися не тільки облігації державних позик Голландії, Англії, Португалії, Іспанії, а й акції голландських та британських ост-індських, а пізніше і вест-індських торгових компаній.
У XVIII ст. зростання державної заборгованості змушував робити угоди, де в якості товару виступали цінні папери, вже регулярно.
У цей період розквітало колоніальне господарство. Постійно створювалися акціонерні товариства, частки участі в яких скуповувалися цілою армією спекулянтів.
Будівництво залізниць у XIX ст., а також бурхливий розвиток промислового виробництва зажадало розвитку акцій і перетворення їх у важливий фінансовий інструмент.
Одні з найбільших фондових бірж світу: Нью-Йоркська — $1023,2 млн, Токійська — $392,3 млн, Середньо-Західна (США) — $79,1 млн, Лондонська — $76,4 млн, Осакська — $68,1 млн, Амстердамська — $20,0 млн, Торонтська — $31,7 млн і Тихоокеанська (США) — $36,8 млн
Початок біржі поклали 24 дилери, які за давньою звичкою збиралися під великим платаном, неподалік від нинішньої Уолл-стріт.
У травні 1792 р. вони досягли “угоди під платаном”, відповідно до якого зобов’язалися укладати угоди переважно між собою і зафіксували розмір комісійних на рівні 1/4%. Можна сказати, що саме ця дата стала початком функціонування діяльності Нью-Йоркської фондової біржі.
Ці люди працювали з цінними паперами різних штатів, державних банків, компаній, що займалися будівництвом каналів, і страхових компаній.
Першою компанією, цінні папери якої почали звертатися на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE), став у 1791 р. Банк Нью-Йорка. Незабаром продавці та покупці цінних паперів перебралися під дах кав’ярні “Тонтин”, де займалися купівлею-продажем фондових цінностей поряд з комерсантами, торгували іншими товарами.
У 1830-х рр. на біржі почали продаватися цінні папери великих залізничних компаній і компаній, що займалися будівництвом каналів і доріг.
Свою нинішню назву Нью-Йоркська фондова біржа отримала в 1863 р. У 1903 р. біржа переїхала у побудоване за проектом Джорджа Посту величну будівлю в неокласичному стилі, де вона розташовується до сих пір.
Токійська біржа — одна з трьох найбільших бірж світу і за обсягом торгівлі успішно конкурує з Нью-Йоркською фондовою біржею, яку вона в 1990 р., при обсязі продажів в $1,2 трлн, навіть перевершила.
Торгівля облігаціями ведеться в Токіо з 1870-х рр., а указ про заснування Токійської фондової біржі вийшов 15 травня 1878 р.
Акції найбільших торгових компаній Японії, які називаються “дзайбацу”, почали торгуватися на біржі в кінці XIX в.
Незадовго до закінчення Другої світової війни фондовий ринок тимчасово перестав функціонувати, а коли торги поновилися, він вже регулювався низкою законів, прийнятих під час американської окупації Японії, серед яких особливе місце займає Закон про цінні папери та біржах 1948 р. У 1949 р. були знову відкриті фондові біржі в Токіо і семи інших містах країни.
Лондонська біржа до першої світової війни була першою провідною біржею світу. Вона має найбільший оборот твердовідсоткових цінних паперів, на ній ведеться також торгівля інвестиційними сертифікатами, особливо висока частка іноземних паперів.
Ця біржа, офіційно іменована Міжнародною фондовою біржею Великої Британії та Ірландії, є найбільшою в Європі.
Будучи колись провідною біржею світу, нині вона за обсягом торгівлі поступається системі Nasdaq, Нью-Йоркській і Токійській бірж.
Разом з тим вона залишається однією з найбільших бірж за кількістю компаній, що котирують на ній свої цінні папери, причому в котирувальному листі Лондонської фондової біржі присутні більше іноземних компаній, ніж у будь-який з трьох найбільших бірж світу.
Лондон є важливим міжнародним фінансовим центром, граючи ключову роль в торгівлі валютою, міжнародному банківському кредитуванні й торгівлі облігаціями, деномінованими в іноземних валютах.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах