Віктор Галасюк: “Великий поштовх” для депресивних регіонів Європи

Депресивні економіки самі не зрушать з “мертвої точки” – треба вивести їх з рівноваги “Великим поштовхом”

В далекому 1943 австрійський економіст Поль Розенштейн-Родан (який, до речі, виріс у Лемберзі) надрукував історичну статтю “Проблеми індустріалізації Східної і Південно-східної Європи”. Він показав, що:

1) Близько 25% тодішнього населення Східної і Південно-східної Європи (20-26 млн) частково або повністю безробітні через аграрну спеціалізацію депресивних територій. По суті, ці люди “зайві” для економіки і приречені на страждання або еміграцію, якщо не провести індустріалізацію регіону. Або люди їдуть до капіталу (еміграція), або капітал до людей (індустріалізація).

2) Індустріалізація депресивних економік в інтересах не лише цих бідних країн, які її потребують, а й усього світу. Причому і в економічному, і в соціальному, і в безпековому вимірах.

3) Є два принципово різних шляхи індустріалізації в регіоні. Перший – за “російською моделлю” – власними ресурсами без масштабних іноземних інвестицій. Другий – вбудувати регіон у світову економіку через масштабне міжнародне фінансування індустріалізації (інвестиції та кредити). Другий варіант значно кращий, адже він по-перше прискорює індустріалізацію, по-друге, не потребує жертвувати споживання людей.

4) Індустріалізація має бути масштабною та добре скоординованою. Багаті країни і країни, де проводиметься індустріалізаця, мають профінансувати програму 50/50. Частина фінансування має бути забезпечена за рахунок репарацій Німеччини.

5) Депресивні економіки самі не зрушать з “мертвої точки” – треба вивести їх з рівноваги “Великим поштовхом”. Масштабні інвестиції та кредити створять нові виробничі потужності та цілі індустрії, додаткові інвестиційні можливості і платоспроможний попит. Зростуть і підприємницькі прибутки і рівень добробуту населення. Економіка запрацює “на повну”.

NB. Серед позитивних наслідків масштабної індустріалізації депресивних регіонів Європи автор концепції “Великого поштовху” передбачав: “Східна та Південно-східна Європа, найбільш ймовірно, перестане бути експортером зернових і перекваліфікується на експортера готових продуктів харчування і товарів легкої промисловості”. Якби Розенштейн-Родан сьогодні побачив структуру українського експорту та схвальну реакцію на неї нинішньої влади, він не повірив би своїм очам.