Бiзнес
6 Серпня 2019
3 060

Здоров’я у смартфоні: Хто та як заробляє в сегменті цифрової медицини

Український ринок медицини оцінюється у 400 млрд грн. Розробники рішень digital health мають доступ до щонайменше 1% цих грошей

Фото: Depositphotos

Понад 20 IT-компаній опановують поки що новий для України сегмент у медицині — digital health або eHealth. У 2019 році деякі з них почали отримувати перші прибутки, а до великих інвесторів долучилися Валерія Гонтарева, Ігор Ліскі та мобільні оператори.

Системи для зв’язку між пацієнтом та лікарем є ноу-хау останнього десятиріччя. Якщо раніше це були сайти, то нині така функція реалізується в багатьох випадках через мобільний додаток.

В Україні функцію по digital контактам між лікарями та пацієнтами успішно виконували у межах приватних клінік, які не могли існувати без IT, та сайти, такі як likar.info або doc.ua. Ще у 2012 році кількість онлайн-консультацій на порталі likar.info становили тисячі на місяць. Про це розповідає Тимофій Бадіков, голова правління ГО “Платформа Здоров’я”, який у 2012 році керував порталом likar.info. На порталі doc.ua зареєстровано 8690 лікарів — у травні 2019 цей стартап інвесткомпанія Степана Черновецького Chernovetskyi Investment Group продала групі “Ефективні інвестиції”, якою керує Ігор Ліскі.


•••

За даними компанії Zion Market Research, у 2018 році обсяг глобального ринку “цифрової” медицини досяг $122,66 млрд. До 2024 р. він зростатиме в середньому на 19,35% та досягне обсягу в $423,11 млрд

•••


Де гроші?

Розвиток eHealth був одним із важливих завдань української медичної реформи. Тепер крім медичних порталів українці отримають доступ до МІСів (медичних інформаційних систем), що працюють разом з МОЗ, формуючи єдину державну систему eHealth. Вона поєднує у собі модулі по роботі з пацієнтами, лікарями, лікарнями, поліклініками, аптеками, тощо. У майбутньому до системи має приєднатися компонент по страхуванню, продажам медичної апаратури.

Медичні інформаційні системи можуть працювати і без МОЗу, але тоді не зможуть підписувати декларації та виписувати рецепти. Остання частина — одна з найбільш перспективних із позиції доходу. Фармацевтичні компанії хочуть контролювати ліки з початку виїзду зі складу до моменту продажу в аптеці. Медичні інформаційні системи у перспективі мають надати таку можливість.

“Зараз МІСи та сервіси eHealth дозволяють забезпечити виплати лікарям за пацієнтів, з якими заключено договір, а також провести продаж деяких ліків за електронними рецептами. Компанії-розробники МІСів вже три роки інвестують кошти, орієнтуючись на світовий досвід. Хоча повного розуміння, як вони можуть заробляти в Україні, поки що немає, — розповідає Тимофій Бадіков. — Вони інвестували у розвиток нового напрямку для кінцевого користувача (пацієнта, лікаря та адміністрації лікарні). Потім мали отримувати гроші або за транзакції як комісії, або відсоток від медичних центрів, або ж за ліцензії на програмне забезпечення”.

Сьогодні ринок медицини в Україні оцінюється у приблизно 400 млрд гривень на рік. Такі данні надає Андрій Піскун, колишній директор Державного підприємства “Центр електронної охорони здоров’я МОЗ України” (“Український інформаційно-обчислювальний центр” Міністерства охорони здоров’я України — змінено назву). За його словами, ці кошти тим чи іншим шляхом мають у майбутньому надійти і до eHealth, за умови запуску всіх систем, таких як медичне страхування, електронні рецепти, лікарняні, тощо.

“Можна допустити, що хоча б 1% цього ринку у 400 млрд грн отримають МІСи. Зараз ринок ще молодий і його оцінки дуже приблизні. Проте, цей 1% ще треба заробити”, — каже Андрій Заяць, засновник МІС “Поліклініка без черг”.


•••

Середній строк окупності проекту МІС складає від 2 до 5 років, а головним критерієм успішності поки що є кількість користувачів

•••


“Завдяки накопиченню та подальшій роботі з big data з’являється можливість зекономити кошти і державі, і страховикам, і лікарням, і фармацевтам, і мобільним операторам, та іншими потенційним учасниками. Від допомоги по контролю реального попиту на послуги лікарень та розподіл і використання ліків і засобів медичного призначення, актуального стану потреби та використання високовартісного медичного обладнання, реальні прогалини в кадровій ситуації на місцях, реальної картини захворювань, тощо. Зараз майже усі ці данні збираються вручну, з відповідними наслідками, та вони важко піддаються аналізу, в тому числі через суб’єктивізм. Тож грошей та моделей для отримання прибутку у системі eHealth дуже багато”, — пояснює Андрій Піскун.

Хто “творить” ринок

Сьогодні на ринку працює близько 20 МІСів, згідно з даними порталу eHealth. Серед них: “Поліклініка без черг”, Health24, “Медейр“, “Скарб”, “МедІнфоСервіс”, Helsi, Doctor Eleks, “Медстар“, Medikit, інші. Їх список з кожним роком доповнюється.

Більшість компаній розмір інвестицій в розробку своїх продуктів не афішують. Однак, у середньому, згідно з опитуванням учасників ринку, інвестиції у МІС складають від $100 тис. до кількох мільйонів доларів, а щомісячні затрати на розробку можуть досягати 2-х млн гривень, враховуючи технічну підтримку, розвиток мережі, тощо.

Лікар за фахом, Артем Пироженко, вирішив стати частиною ринку eHealth 5 років назад, бо він був абсолютно новий для України, і медичні установи в Україні взагалі не автоматизовані. Свій продукт Health24 його компанія “Здоров’я 24” почала розробляти ще до початку реформи eHealth, працюючи з комерційними клініками. За словами пана Піроженко, у розробку МІС вони інвестували декілька сотень тисяч доларів. Сьогодні Health24 користуються понад 400 клінік — 300 приватних та 100 державних лікарень, біля 5 тис. лікарів та 100 тис. пацієнтів. З державними клініками компанія працює по усій Україні, а з приватними — у Києві, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Хмельницькому, Рівному та Сумах.


•••

Інвестиції у МІС складають від $100 тис. до кількох мільйонів доларів, а щомісячні затрати на розробку можуть досягати 2-х млн гривень

•••


“У 2019 році, на 5 році роботи, ми вийшли на окупність. Найбільше прибутку нам приносить робота з приватним сектором — продаж МІС приватним та реклама закладів здоров’я та лікарів у нас на порталі”, — каже пан Пироженко. Деталі по сумах прибутку він розкрити не може, посилаючись на комерційну таємницю. Однак доповнює, що каналами отримання заробітку є продаж МІС державним лікарням, приватним лікарням та комісія від кожної клініки, яку рекламує додаток.

Сергій Куцевляк, генеральний директор компанії “Медстар Солюшенс“, що розробила МІС “Медстар” та мобільний додаток Medcard24, займається інформатизацією охорони здоров’я вже 7 років. “Ми розробили онлайн-платформи для лікарів, пацієнтів, для телемедицини, електронного рецепта. Інвестиції склали не один мільйон у валюті, проте інше є комерційною таємницею”, — каже пан Куцевляк. За його словами, Medcard24 представлена у 22 областях країни та найбільш популярна у Харківській, Сумській, Кропивницькій областях. З “Медстар” працюють понад 4,5 тис. лікарів у 200 медичних закладах, в системі зареєстровані біля 4 млн громадян. А мобільний додаток Medcard24 має на сьогодні понад 10 тис. завантажень на GooglePlay.

Після звільнення з посади голови Національного банку України Валерія Гонтарева вирішила створити стартап в медичній сфері

У листопаді 2018 року на ринок вийшла компанія Medikit, що належить колишній голові НБУ Валерії Гонтаревій. У моделі отримання доходу великі надії покладаються на медичну реформу, розвиток системи сімейних лікарів. “Ми плануємо досягти окупності наступного року. Це залежить від розвитку телемедицини у країні, та кількості користувачів телемедицини. Зараз у нас 3 тисячі користувачів, на протягом року ми хочемо збільшити їх кількість до 30 тисяч”, — каже СЕО Medikit Руслан Кравець. Зараз у системі зареєстровано 126 лікарів, які можуть обслуговувати 100 тисяч пацієнтів.

“Всі проекти нашої групи мають мету створювати навколо себе ефективну екосистему, примножуючи цінність бізнесу для регіонів присутності, — розповідає Ігор Ліскі, голова ради директорів групи компаній “Ефективні інвестиції”, яка придбала 100% медичного порталу doc.ua у Степана Черновецького. — Для нас важливо було інвестувати в медицину та її цифрове майбутнє. У нас досить сувора система відбору проектів для інвестицій, та doc.ua вдалося показати відмінні результати”. Проте пан Ліскі поки що не планує перетворити doc.ua на МІС.

У перспективі активними учасниками та вигодонабувачами цього ринку стануть страховики та фармацевти. Для перших великі дані (big data), отримані від роботи такої системи, допоможуть більш ретельно розраховувати ризики, а постійне підключення до ІТ — розраховувати виплати, а також оптимізувати видатки. Для фармацевтів такі сервіси мають надати можливість контролювати шлях руху ліків та більш ефективно боротися з підробками.

Крім того, інтерес до ринку eHealth також є у мобільних операторів. Зараз йде дискусія про введення плати за сервіси, які мобільні оператори надають бізнесу фактично безкоштовно, проте від цих сервісів залежить безпека інших бізнесів. Мова йде про одноразові паролі, один з базисів безпеки у банківських транзакціях та інших операціях. Логічно, що оператори почнуть брати плату з банків за такі сервіси, бо саме вони вкладають кошти у їх розвиток. Одноразові паролі також використовуються у МІСах, тож це ще один напрям для отримання доходу від операторів, які забезпечують інфраструктуру для цього ринку.

Є й інші напрями для участі мобільних операторів у цьому ринку. Наприклад, одним з партнерів МОЗ у розбудові системи eHealth була компанія lifecell. У свою чергу Vodafone запустила продукт для телемедицини — додаток “Знайди лікаря” та систему для взаємодії МІСів поміж собою. Зараз продукт працює з клінікою ім. Амосова у Києві. У Vodafone пояснюють, що саме зараз, завдяки розвитку мереж нового покоління, є можливість масового використовування продуктів телемедицини в Україні. До речі, останні компанія випробовує у різних проектах вже майже 10 років.

“Ми також бачимо великий потенціал для використання технології Mobile ID в медицині. Вже сьогодні ця технологія може бути інтегрована в систему електронних рецептів, а з часом, коли з’явиться електронна картка пацієнта, Mobile ID буде використовуватись і там”, — кажуть у Vodafone. “Київстар” також активно просуває технологію Mobile ID. Не виключено, що згодом оператор вийде на ринок зі своїм продуктом для eHealth.

Остаточно ринок МІСів сформується у наступні 3-5 років і активну участь у ньому візьмуть фармацевтичні та інноваційні компанії, а також страховики. Також не виключений вихід на український ринок когось з великих іноземних гравців сегменту digital-медицини, у тому числі, разом з кимось із найбільших розробників.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram