Богдан Данилишин: Поточна ситуація в економіці України та фінансових ринках

Пандемія, зниження промислового виробництва, скоротилися капітальні інвестиції та інше

Ситуація в економіці України залишається чутливою до карантинних заходів з протидії поширенню епідемії COVID-19 та зумовленого цим зниження сукупного попиту. Промислове виробництво у жовтні скоротилося порівняно з вереснем на 0,5% (сезонно скоригований індекс) та на 3,9% порівняно з жовтнем 2019 року (скориговано на ефект календарних днів). За 10 місяців 2020 року зниження промислового виробництва становило 6,8% до відповідного періоду минулого року, у тому числі у добувній промисловості – 4,6%, у переробній промисловості – 8,3%. При цьому, найглибше падіння випуску спостерігалося у галузях із найбільшою доданою вартістю, зокрема у машинобудуванні – на 28,8%, а за основними промисловими групами – у виробництві товарів інвестиційного призначення – на 23,2% (за січень-жовтень 2020 року до відповідного періоду минулого року). Капітальні інвестиції у 3 кварталі 2020 року скоротилися на 36,2% до відповідного кварталу попереднього року, у тому числі у промисловості – на 39,6%.
Підтвердженням глибини економічної кризи у промисловості є збільшення запланованого масового вивільнення працівників у галузях промисловості майже у 3 рази за січень-жовтень 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, у тому числі понад як удвічі – кваліфікованих працівників та спеціалістів з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Станом на 1 листопада 2020 року кількість вакансій у промисловості скоротилася на третину, а кількість безробітних у відповідних галузях – зросла у 1,5 рази. Це свідчить про рух у напрямі примітивізації промислового виробництва в Україні та загрозу перманентної втрати виробничого потенціалу, відновлення якого коштуватиме країні значно більше, ніж витрати, які могли б цьому запобігти.
Водночас кон’юнктура на світових товарних ринках залишається сприятливою для основних товарів українського експорту. Ціни на залізну руду з початку року зросли на 38%, на сталь – на 8,4%, на пшеницю та кукурудзу – на 6,1% та 8,4% відповідно, тоді як ціни на нафту є майже на 30% нижчими, ніж минулого року. Результатом цього є збільшення надходжень експортної виручки в Україну та практично збалансування зовнішньої торгівлі України товарами і послугами на рівні «-»1 млрд. доларів США (для порівняння – за 9 місяців 2019 року сальдо зовнішньої торгівлі становило «-»9 млрд. доларів США).
Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу за 9 місяців поточного року становило 4,2 млрд. доларів США та здійснювало стабілізуючий сплив на ситуацію на валютному ринку України, пропозиція валюти на якому упродовж минулого тижня перевищувала попит (на 103 млн. доларів США) навіть в умовах продовження тенденції до скорочення вкладень нерезидентів у державні цінні папери (за тиждень скоротилися на 1,5 млрд. гривень або 53 млн. доларів США).
Банки залишаються достатньо капіталізованими, ліквідними та прибутковими. Станом на 01.11.2020 регулятивний капітал банків збільшився до 180,7 млрд. гривень (+20% з початку року) , а його адекватність становила 21,76%, що понад як удвічі перевищує нормативний рівень (адекватність основного капіталу становила 15,74% за нормативу не менше 7%). Банківська система продовжує із запасом виконувати нормативи ліквідності та концентрації кредитних ризиків, у тому числі за операціями із пов’язаними особами. Прибуток банків за 10 місяців 2020 року становив 39,8 млрд. гривень, що дозволило отримати рентабельність на капітал на рівні понад 23% (найвищий рівень серед європейських країн).
Водночас збільшення як валютних, так і гривневих заощаджень на рахунках економічних суб’єктів в банківській системі на понад 20% з початку року не трансформується у кредити, надані в економіку. Ліквідність банків в іноземній валюті, яка на сьогодні становить понад 9 млрд. доларів США, осідає переважно на рахунках в банках-нерезидентах (понад 7 млрд. доларів США) та у цінних паперах іноземних емітентів, а гривнева – інвестується у безризикові фінансові інструменти (ОВДП та депозитні сертифікати НБУ). При цьому, скорочення гривневих корпоративних кредитів за 10 місяців з початку року становило 3,4%, корпоративних кредитів в іноземній валюті – 15,4% (у доларовому еквіваленті). Для порівняння – кредити приватному сектору у Єврозоні зросли у жовтні на 4,7% (у річному вимірі), у Росії – на 10,1%.
Підтримку банківському кредитуванню надає державна програма «Доступні кредити 5-7-9», обсяг якої минулого тижня досяг 13,5 млрд. гривень. За минулий тиждень в рамках програми банками було видано кредитів на суму 324 млн. гривень, з яких 67% були новими кредитами інвестиційного та антикризового призначення, 33% – рефінансуванням попередньо наданих позик.
Виконання доходної частини державного бюджету в цілому здійснюється відповідно до планових показників. Зокрема, за інформацією Міністерства фінансів станом на 24 листопада Державною податковою службою вже виконані річні індикативні показники за доходами загального фонду державного бюджету. Це стало можливим завдяки ефективній роботі ДПС у сфері детінізації економіки та протидії розмиванню податкової бази та дозволяє розраховувати на повне виконання плану доходів державного бюджету за результатами 2020 року.
Водночас затримка із отриманням кредитних коштів між міжнародних фінансових організацій збільшує навантаження на внутрішній ринок державних запозичень, обсяг якого є обмеженим. Наразі Міністерство фінансів спроможне ефективно розміщувати державні цінні папери на внутрішньому ринку, про що свідчить залучення 11,4 млрд. гривень за ОВДП зі строками від 6 місяців до 3 років на первинному аукціоні, який відбувся 24.11.2020. Проте збільшення доходності по державних цінних паперах (середньозважена ставка по коштах, залучених 24.11.2002 становила 10,2%) свідчить про зміщення питання вартості державних запозичень на майбутнє, яке може наступити ще до кінця поточного року з огляду на залежність запланованих бюджетних витрат від виконання плану запозичень, яке на сьогодні за гривневими інструментами становить близько 82% від планового на цей період.
Вищезазначені тенденції свідчать на користь необхідності комплексного перегляду та розширення як фіскальних, так і монетарних заходів, у тому числі шляхом поєднання відповідного інструментарію з метою посилення їх підтримуючого ефекту для економічної активності в Україні.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram