Головна
Країна
2019-й рік: В Україні сьомі вибори президента — перемогу здобув шоу-мен Володимир Зеленський

Країна

2 Серпня 2021

2 369

2019-й рік: В Україні сьомі вибори президента — перемогу здобув шоу-мен Володимир Зеленський

Дебати Порошенка та Зеленського на стадіоні, закон про мову, повернення з полону Олега Сенцова та інших військових, а також отримання томосу. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991–2021 роки згадуємо про ключові події 2019-го

У 2019 році на Україну чекав новий етап перезавантаження: країна обирала шостого президента. У ніч з 31 грудня на 1 січня шоумен Володимир Зеленський вразив земляків своєю заявою, що балотуватиметься в президенти України. Його головним конкурентом став чинний натоді президент країни Петро Порошенко. Перший тур виборів відбувся 31 березня 2019 року, за його результатами Володимир Зеленський отримав 30,24% голосів виборців, а Петро Порошенко — 15,95%.

Обидва кандидати пройшли до другого туру, який відбувся 21 квітня. Напередодні, 19 квітня, у Києві на НСК “Олімпійський” було проведено передвиборчі дебати між кандидатами в президенти, що запам’яталися насиченими емоційними заявами, сарказмом та обопільними звинуваченнями. У результаті виборці так і не почули конкретних планів стратегічного розвитку України на найближчі п’ять років.

Водночас теледебати в студії “Громадського телемовлення”, як регламентують закон і постанова ЦВК, не відбулися, бо Володимир Зеленський відмовився брати в них участь. Попри телефонні дзвінки від невідомих осіб з погрозою здійснити теракт у студії, Петро Порошенко залишився й відповідав на відеозапитання журналістів, а також громадських активістів, що приєдналися до флешмобу “Постав запитання кандидатам”.

За результатами підрахунку 100% протоколів другого туру переможцем став Володимир Зеленський із 73,22% голосів, водночас Петро Порошенко дістав підтримку 24,45% українців. Вибори президента України обійшлися держбюджету у 2,4 млрд грн.

Окрім президентських виборів на Україну 2019 року чекали ще й парламентські, які, згідно із законодавством, планувалися на 27 жовтня. Однак під час інавгурації 20 травня Володимир Зеленський оголосив про намір розпустити парламент, а вже наступного дня підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання.

Таке рішення не сподобалося народним депутатам, і 62 чиновники виступили із заявою щодо визнання указу неконституційним. У результаті розгляду Конституційний Суд підтвердив чинність документа про розпуск парламенту — позачергові вибори до Верховної Ради було призначено на 21 липня. За підсумками партія новообраного президента Зеленського “Слуга народу” отримала 254 із 450 місць у Верховній Раді.

2019 року Володимир Зеленський побив світовий рекорд, провівши в жовтні найдовшу — 14-годинну президентську пресконференцію на другому поверсі фудкорту KyivFoodMarket в окремій зоні. До цього найтривалішу пресконференцію давав президент Білорусі Олександр Лукашенко в лютому 2017-го, він спілкувався з журналістами протягом 7 годин 21 хвилини. У 2012 році президент Венесуели Уґо Чавес без перерви майже 11 годин представляв депутатам доповідь.

Вітчизняні та світові політичні тригери 2019 року

1 січня — член Соціал-ліберальної партії Жаїр Болсонару розпочав свій чотирирічний термін на посаді 38-го президента Бразилії.

5 січня — у Стамбулі в патріаршому храмі Святого Георгія на території Вселенського Патріархату Вселенський Патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію православної церкви України.

24 січня — колегія Оболонського райсуду Києва заочно визнала експрезидента Віктора Януковича винним у державній зраді та пособництві в агресивній війні й визначила йому покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.

12 лютого — Республіка Македонія змінила назву на Республіка Північна Македонія, офіційно завершивши кількадесятилітню суперечку з Грецією, що стояла на заваді її вступу до НАТО і Європейського Союзу.

19 березня — Нурсултан Назарбаєв подав у відставку після 29 років перебування на посаді президента Казахстану. Він призначив тимчасовим президентом країни голову Сенату Токаєва Касим-Жомарта. Наступного дня на честь Назарбаєва столицю Астану перейменували на Нур-Султан.

2 квітня — після двох десятиліть перебування при владі у відставку подав 7-й президент Алжиру Абделазіз Бутефліка.

15 квітня — у Парижі спалахує Собор Паризької Богоматері — католицька святиня й одна з найвизначніших пам’яток Франції. Французькі мільярдери пожертвували на ремонт собору мільйони євро. На думку експертів, реставрація може зайняти понад десять років.

21 квітня — в Україні відбувся другий тур чергових президентських виборів, на яких Володимир Зеленський набрав 73,22% голосів виборців, а його суперник чинний натоді президент Петро Порошенко — 24,45%.

20 травня — у Верховній Раді відбулась інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського.

24 травня — Тереза Мей подала у відставку з посади прем’єр-міністра Великої Британії.

21 липня — в Україні відбулися позачергові парламентські вибори, за підсумками яких до Верховної Ради IX скликання ввійшли представники п’яти партій за пропорційною системою, ще п’яти — за мажоритарною системою і 46 самовисуванців з одномандатних округів. Пропрезидентська партія Володимира Зеленського “Слуга народу” отримала 254 із 450 місць.

24 липня — прем’єр-міністром Великої Британії став Боріс Пфеффель-Джонсон.

29 серпня — Олексій Гончарук змінив Володимира Гройсмана на посаді прем’єр-міністра України. За нього проголосувало 290 народних депутатів Верховної Ради IX скликання, які того самого дня 281 голосом затвердили персональний склад 20-го Кабінету Міністрів України.

23 вересня — британська туристична компанія Thomas Cook Group — одна з найбільших у світі й наступник найстарішої у світі Thomas Cook & Son, заснованої 1841 року, — оголосила себе банкрутом.

24 вересня — спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі ініціювала розслідування в справі про імпічмент президента США Дональда Трампа, підозрюваного в тиску на президента України Володимира Зеленського в особистих і політичних інтересах.

12 жовтня — православна церква Еллади першою після Вселенського Патріархату з-поміж помісних православних церков світу визнала православну церкву України як незалежну та рівноправну.

10 листопада — після 19 днів протестів через фальсифікацію виборів президент Болівії Ево Моралес на вимогу поліції та військових подав у відставку.

1 грудня — німкеня Урсула фон дер Ляєн змінила Жан-Клода Юнкера на посаді президента Європейської комісії.

1 грудня — у місті Вухань у центральному Китаї зафіксовано перший випадок пневмонії невідомого походження, яку, як згодом установили, спричинив бетакоронавірус 2019-nCoV.

Економічний потенціал

За підсумками 2019 року ВВП України збільшився на 3,2% і становив 3,974 трлн грн ($140 млрд). ВВП у розрахунку на одного українця становив 94,57 тис. грн ($3,4 тис.). У IV кварталі ВВП зріс на 1,5%, у III — на 4,1%, у II — на 4,6%, у I — на 2,5%. Економічне зростання України сповільнилося на 0,2 в. п., якщо порівнювати з 2018-м, коли ВВП зріс на 3,4%.

Обсяг середньої заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (із кількістю працівників 10 осіб і більше) становив 10 497 грн і проти відповідного періоду 2018 року збільшився на 18,4%.

Середній обсяг оплати праці в усіх регіонах був вищим за рівень мінімальної заробітної плати, разом з тим лише в чотирьох із них заробітна плата перевищила середню по Україні: Київ — 15 776 грн, Донецька область — 11 716 грн, Київська — 11 003 грн та Дніпропетровська — 10 751 грн. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в Чернівецькій, Херсонській, Чернігівській і Тернопільській областях.

Найбільше 2019 року зріс сектор будівництва: підприємства країни виробили будівельної продукції на суму 177 млрд грн. Водночас індекс будівельної продукції проти 2018 року становив 120%.

Майже на 15% збільшився сектор послуг. Істотно зросли сектори ІТ та операцій з нерухомістю (на 7,5%). За підсумками року Держстат зафіксував падіння в енергетичній сфері (на 4,2%) та добувній промисловості (на 1,5%).

За січень — листопад 2019 року експорт товарів становив $45,963 млрд, імпорт — $55,337 млрд. Якщо порівнювати з аналогічним періодом 2018 року, експорт збільшився на 6,3% (на $2,724 млрд), а імпорт — на 6,2% (на $3,228 млрд). Від’ємне сальдо становило $9,373 млрд.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив $19,219 млрд, або 41,8% загального обсягу експорту, і збільшився проти січня — листопада 2018 року на $806,8 млн, або 4,4%.

Найбільше до країн ЄС експортували продукцію агропромислового комплексу та харчової промисловості — 34,5% загального обсягу експорту. Найвагоміші експортні постачання товарів серед країн — членів ЄС здійснювали до Польщі, Італії, Німеччини та Нідерландів. Серед інших країн світу найбільше експортували товари до Китаю, Російської Федерації, Туреччини, Єгипту та Індії.

Імпорт товарів із країн ЄС становив $22,77 млрд, або 41,1% загального обсягу (за січень — листопад 2018 року відповідно $21,18 млрд і 40,6%), і за 2018 рік збільшився на $1,589 млрд, або 7,5%. Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювали з Німеччини, Польщі, Італії та Франції.

Індекс сільськогосподарської продукції становив 101,1%, зокрема в підприємствах — 103,3%, у господарствах населення — 98%. А от індекс продукції рослинництва проти 2018 року становив 101,3%, зокрема в підприємствах — 102,9%, у господарствах населення — 98,8%.

2019 року хороші результати показало виробництво сільськогосподарської продукції. Наприклад, на 7,2% більше, якщо порівнювати з 2018-м, становило виробництво зернових і зернобобових культур — 75,1 млн т. Із них пшениці — 28,3 млн т (на 15% більше), кукурудзи та зерна — 35,8 млн т (на 0,1% більше), ячменю — 8,9 млн т (на 21,2% більше), зернобобових культур — 0,7 млн т (на 25,5% менше).

Виробництво соняшнику становило 15,3 млн т, що на 7,8% більше проти 2018-го, ріпаку — 3,3 млн т (на 19% більше), сої — 3,7 млн т (на 17,1% менше), буряку цукрового фабричного — 10,1 млн т (на 27,3% менше).

За даними Держстату 2019 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

• електроенергії — 182 млрд кВт•год;

• кам’яного вугілля — 25,5 млн т;

• нафти сирої — 1,7 млн т;

• газу природного скрапленого або в газоподібному стані — 20,5 млрд м³;

• цементу — 6,9 млн т;

• аміаку — 1502 тис. т;

• обладнання холодильне та морозильне — 81,7 тис. шт.;

• тканини — 67,7 млн м²;

• ковбасних виробів — 237 тис. т;

• цукру — 1,5 млн т;

• олії — 5,8 млн т.

Вирощували:

• рогатої худоби — 3332,9 тис. голів;

• свиней — 6025,3 тис. голів;

• овець та кіз — 1268,6 тис. голів.

Збирали:

• зернових та зернобобових культур — 15,3 млн га;

• цукрового буряку — 222 тис. га;

• соняшнику — 5,928 млн га;

• картоплі — 1,309 млн га.

Гривня зміцнилася

Що стосується національної валюти, то з початку 2019 року гривня почала слабшати. Але наприкінці року вона очолила список валют, що найбільше зміцнилися щодо американського долара. За календарний рік офіційний курс гривні зріс майже на 17%. Якщо на 1 січня 2019 року офіційний курс становив 27,69 грн/$, то на 1 січня 2020 року — 23,68 грн. Загалом за 2019 рік, якщо враховувати найвищі та найнижчі показники, гривня зміцнилася до долара на 19%.

25 жовтня 2019 року в Україні запровадили купюри номіналом 1000 гривень. На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського, а на зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

У НБУ наголошували, що введення в обіг нової банкноти зробить розрахунки для громадян і бізнесу зручними, сприятиме зменшенню операційних витрат банківських установ і витрат на інкасацію.

Крім того, за словами тодішнього голови правління Нацбанку Якова Смолія, для запровадження 1000 гривень було кілька причин, головна з них — “п’ятсоток” стало вже занадто багато. “Існує певна модель, коли мають запроваджувати банкноти вищого номіналу щодо банкнотно-монетного ряду, який перебуває в обігу. І один з критеріїв — це коли кількість банкнот найвищого номіналу перевищує 50% усіх банкнот, то виникає потреба вводити банкноту вищого номіналу”, — наголошував Яків Смолій.

З жовтня 2019 року в Україні перестали бути платіжним засобом монети 1, 2 та 5 копійок. У НБУ наголошували, що вартість виготовлення значно перевищує їхню вартість. Тому таким рішенням держава зможе економити понад 90 млн грн на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їхнє виготовлення та оброблення. До того ж заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт і банки також не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.

Основні законопроєкти року

7 лютого Верховна Рада України рішенням 334 народних депутатів ухвалила в другому читанні законопроєкт №9037 про незворотність курсу країни на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Відповідно до схвалених змін до повноважень ВР додано “реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”, а уряд “забезпечує реалізацію” цього курсу, президент проголошується “гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.

Через кілька місяців в Україні ухвалили ще один важливий закон №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За словами авторів, документ закрив більшість білих плям щодо статусу української мови й водночас не обмежив права національних меншин.

Згідно із законом, українська мова домінуватиме:

• у державному секторі та в органах місцевого самоврядування;

• у комунальному секторі та на підприємствах усіх форм власності;

• у громадських та інших організаціях;

• в освіті та науці;

• у медицині;

• у сфері послуг;

• в енергетиці та промисловості;

• у кіно й театрі;

• у медіа та на інтернет-сайтах;

• у діяльності війська та силових структур.

На початку вересня Верховна Рада проголосувала за зняття недоторканності. Законопроєкт № 7203 підтримали 373 нардепи (не голосувала тільки ОПЗЖ). Документ до парламенту ще 2015 року вніс Петро Порошенко, але протягом цього часу Рада його або ігнорувала, або провалювала.

Серед інших важливих подій 2019-го

• 6 січня 2019 року в церкві Святого Георгія в резиденції Вселенського Патріархату в Константинополі під час святкової літургії за участю Патріарха Варфоломія, представників української церкви, світської делегації й, зокрема, п’ятого президента Петра Порошенка настоятелю Православної церкви України Епіфанію вручили томос про автокефалію української церкви.

Томос — патріарша грамота про надання автокефалії (незалежності) православної церкви та визнання її рівною серед 14 помісних православних церков світу. Того ж дня представники офіційного Києва й Константинополя опублікували тристорінковий переклад документа українською мовою.

Пізніше Петро Порошенко привіз томос до України. Його встановили в Спасо-Преображенському кафедральному соборі Вінниці.

• На початку вересня з російського полону повернулося 35 українців, яких обміняли на російських ув’язнених. Двадцять чотири моряки, захоплені в Керченській протоці, та 11 політв’язнів — Олег Сенцов, Павло Гриб, Володимир Балух, Олександр Кольченко й інші. Серед тих, кого віддала Україна, були головний редактор “РІА Новини України” Кирило Вишинський та фігурант справи МН17 Володимир Цемах.

• Україна вперше з 2015 року не поїхала на Євробачення. Причина — відмова співачки MARUV (Анна Корсун), яка перемогла у відборі, брати участь у конкурсі через “кабальні” умови договору з Національною громадською телерадіокомпанією України та скандал навколо її концертів в Росії. Слідом за MARUV їхати на Євробачення відмовилося ще чотири колективи.

• У 2019 році не обійшлося без трагічних подій: наприкінці травня внаслідок п’яних розваг двох поліціянтів загинув п’ятирічний Кирило Тлявов з Переяслава-Хмельницького. Через пів року біда спіткала жителів Одещини: в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу на третьому поверсі шестиповерхового навчального корпусу виникла пожежа, площа якої досягла 4 тис. м². Загинуло 16 осіб, один з них — рятувальник.

• Серед спортивних подій року — збірна України з футболу обіграла чемпіона Європи Португалію (2:1) і таким чином пройшла до фінальної частини Євро-2020. Крім того, українська тенісистка Дарина Снігур перемогла на юніорському Wimbledon-2019. Спортсменка з рахунком 6:4, 6:4 обіграла одну з фавориток — американку Алексу Ноель. Це була друга в історії перемога українки в юніорському турнірі “Великого шолома”. Перша — у Катерини Бондаренко 2004 року.

А ще — 13-річний стрибун у воду Олексій Середа став наймолодшим чемпіоном Європи в історії. Молодіжна збірна України з футболу виграла в Південної Кореї й отримала титул чемпіона світу. Крім того, за версією Forbes, українська тенісистка Еліна Світоліна зайняла 9-те місце серед найбільш високооплачуваних спортсменок світу.

2018 рік: Зростання економіки на 3,3% та рекордний урожай зернових

2017 рік: Угода між Україною та ЄС, безвізова свобода та зростання держборгу

2016 рік: Повернення Савченко та вбивство Шеремета

2015 рік: Нові мінські домовленості та їхній провал під Дебальцевим

2014 рік: Революція гідності, втеча Януковича, новий президент та війна на Донбасі

2013 рік: Україна на порозі чергової політичної кризи — початок Євромайдану

2012 рік: Вибори до Верховної Ради, закон про мову та Євро-2012

2011 рік: Відновлення української економіки, політична нестабільність та ув’язнення Юлії Тимошенко

2010 рік: Обрання 4-го президента України, Харківські угоди й справа проти Тимошенко

2009 рік: Політичні скандали, економічна стагнація та свинячий грип

2008: Початок жорсткої економічної кризи в Україні

2007 рік: Політичний водевіль та позачергові парламентські вибори