Країна
9 Березня 2021
3 650

1999 рік: Завершилося десятиліття економічного падіння — попереду вісім років покращення

Українцям 1999-й запам’ятався як рік трагічної загибелі лідера руху з проєвропейськими поглядами на життя В’ячеслава Чорновола, а ще — виборами президента України, де знову здобув перемогу Леонід Кучма, та арештом експрем’єра Павла Лазаренка. Наш проєкт — “30 кроків до Незалежності: 1991–2021

Уперше за останні десять років в Україні чітко окреслилися ознаки стабілізації, а вже буквально через рік розпочалося економічне зростання.

Позитивним зрушенням сприяли виважена бюджетна та монетарна політика, а також розширення внутрішнього попиту на ринку поряд зі сприятливою зовнішньою кон’юнктурою (високі ціни на метал і продукцію з нього).

Як наслідок, життєвий рівень населення почав покращуватися, особливо в столиці та великих містах.

Світові політичні тригери 1999 року

1 січня — на території 11 країн — членів Європейського Союзу (окрім Великої Британії, Данії, Греції та Швеції) введено єдину європейську валюту — євро для безготівкових розрахунків.

4 січня — вперше з часів Карла Великого (правив у IX ст.) у Західній Європі зафункціонувала єдина валюта: на торгах валютних бірж розпочато операції з євро.

7 січня — у Сенаті США розпочалися слухання стосовно імпічменту президента Білла Клінтона через інтимний скандал із практиканткою Білого дому Монікою Левінскі. 12 лютого Сенат виправдав президента.

17 лютого — Верховна Рада України ухвалила рішення про зняття депутатської недоторканності з Павла Лазаренка. Вже 19 лютого його затримали в аеропорту Нью-Йорка. Лазаренко звернувся до американської влади щодо політичного притулку через переслідування в Україні.

24 лютого — Латвія першою з пострадянських держав стала повноправним членом Світової організації торгівлі.

12 березня — Угорщина, Польща та Чехія вступили до НАТО, після чого кількість держав — членів Північноатлантичного альянсу становила 19.

25 березня — за нез’ясованих обставин в автокатастрофі загинув український політик В’ячеслав Чорновіл.

3 квітня — збройні сили НАТО завдали повітряного удару по столиці Югославії — Белграду. До 18 квітня було знищено 70% запасів нафти й пального та практично виведено з ладу нафтопереробну промисловість країни. А 22 квітня авіація НАТО здійснила авіаудар по будинку президента Югославії Мілошевича та по сербському телецентру в Белграді. Загинуло 15 осіб.

19 квітня — у Берліні відбулось офіційне відкриття Рейхстагу як нового місця засідань парламенту об’єднаної Німеччини.

24 квітня — на засіданні у Вашингтоні НАТО ухвалило нову стратегічну концепцію, що дозволяла використовувати збройні сили блоку для запобігання порушенню прав людини будь-де в Європі.

6 травня — у Шотландії вперше за кілька століть відбулися вибори до місцевого парламенту. Вже 12 травня вперше за триста років в Единбурзі відбулося його засідання.

15 травня — у російській Думі невдачею закінчилася спроба реалізувати імпічмент Бориса Єльцина.

27 травня — Міжнародний військовий трибунал у Гаазі оголосив про порушення справи проти президента Югославії Мілошевича та ще чотирьох посадовців. Уже 3 червня президент Югославії погодився на мирне врегулювання проблеми Косова.

12 червня — у столицю Косова, місто Приштину, введено миротворчі війська НАТО під командуванням британського генерала Майкла Джексона.

17 червня — у Латвії прем’єр-міністром обрано Вайру Віке-Фрейберґу, яка стала першою в історії країни жінкою на цій посаді.

20 червня — територію Косова взяли під контроль НАТО, і керівництво блоку оголосило про припинення бомбардувань Югославії.

23 липня — вперше в космос запустили екіпаж, командиром якого була жінка: американська астронавтка Айлін Коллінз очолила політ космічного човника “Колумбія”.

9 серпня — російський президент Борис Єльцин призначив колишнього підполковника КГБ Володимира Путіна новим прем’єр-міністром і своїм спадкоємцем на президентській посаді.

23 серпня — після 50 років розташування німецького уряду в Бонні Берлін знову став столицею Німеччини.

31 жовтня — за результатами президентських виборів в Україні, в другий тур вийшли президент Леонід Кучма та лідер Компартії Петро Симоненко, які в першому турі набрали відповідно 36,5% і 22,2% голосів.

14 листопада — Леонід Кучма вдруге обраний на посаду президента України.

22 грудня — на посаді прем’єр-міністра України затверджено колишнього голову Нацбанку Віктора Ющенка.

31 грудня — Борис Єльцин передав Володимиру Путіну символи президентської влади. Його відставка стала першим за 400-літню історію Росії випадком, коли правитель добровільно та відповідно до закону склав свої повноваження.

Економічний потенціал

У 1999 році розплатою за дії Нацбанку попередніх років (якому все ж удалося уникнути значного обвалу гривні) стала нестача грошей — у бюджеті та на рахунках підприємств. Це призвело до певного колообігу неплатежів: підприємства не могли розрахуватися зі своїми постачальниками та державою, а остання — з бюджетниками та пенсіонерами.

Своєю чергою, страждав і бізнес: йому гостро не вистачало валюти, вкрай необхідної для зовнішньої торгівлі. Контроль Нацбанку над покупкою валюти призвів до того, що попит на неї перевищував пропозицію в кілька разів.

Уникнути повного колапсу вдалося завдяки частковому переходу валютного ринку в тінь. Згодом регулятор послабив свої позиції в цьому напрямку, і національна валюта почала девальвувати, просівши за рік із 3,5 грн/$ до майже 5 грн/$.

Ситуація з гривнею мала й позитивний ефект для української економіки, бо спершу просів імпорт — коли закордонні товари значно подорожчали, а вітчизняні стали конкурентоспроможними. Як наслідок, почала оживати орієнтована на внутрішній ринок промисловість.

А далі посилювалися позиції українських експортерів на зовнішніх ринках. До речі, починаючи з другої половини 1999 року підвищилися світові ціни на сталь, що позитивно вплинуло на вітчизняну промисловість, зокрема металургію.

За даними Держстату, 1999 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

✔️ електроенергії — 172 млрд кВт·год;

✔️ чорних металів (прокат) — 19,3 млн т;

✔️ аміаку — 4515 млн т;

✔️ цементу — 5,8 млн т;

✔️ сталевих труб— 1,175 млн т;

✔️ автомобілів — 19,5 тис. шт.;

✔️ холодильників — 409 тис. шт.;

✔️ тканини — 50,4 млн м2;

✔️ взуття — 11,9 млн пар;

✔️ ковбасних виробів — 160 тис. т;

✔️ цукру — 1,858 млн т;

✔️ олії — 577 тис. т.

Що стосується аграрного сектору України, то 1999-го вирощували:

✔️ рогатої худоби — 11,721 млн голів;

✔️ свиней — 10,083 млн голів;

✔️ овець і кіз — 2026 тис. голів;

✔️ птиці — 129,5 млн голів.

Збирали:

✔️ зернових і зернобобових культур — 13,1 млн га;

✔️ цукрового буряку — 1,022 млн га;

✔️ соняшнику — 2,889 млн га;

✔️ картоплі — 1,552 млн га.

За підсумками року, реальний ВВП знизився лише на 0,4%, а обсяг випуску промислової продукції вперше за 10 років зріс — на 4,3%, якщо порівнювати з попереднім роком.

Загалом 1999-й для України став роком історичних подій: загибель Чорновола, вибори президента, арешт Лазаренка, скасування смертної страти, перше українське золото, бензинова криза.

Смерть Чорновола

25 березня в автокатастрофі за загадкових обставин загинув один із ініціаторів проголошення незалежності України та палкий прихильник європейського розвитку країни — В’ячеслав Чорновіл, який був улюбленцем українців. Вшанувати його пам’ять, за різними оцінками, прийшло від 150 тис. до 250 тис. людей.

Син загиблого політика — Тарас Чорновіл переконаний, що його батька вбили. Однак цю версію слідство зовсім не розглядало. Він не раз заявляв, що всі кримінальні справи закінчувалися фальсифікаціями, знищенням доказів і переписуванням експертиз. А основною версією слідства завжди була — звичайна автомобільна аварія.

А ще він переконаний: убивство батька замовив тодішній президент України Леонід Кучма. “Чорновола знищили, щоб він не ламав картину перемоги Кучми на наступних президентських виборах”, — упевнений Тарас Чорновіл.

Вибори президента

Серед інших кандидатів на посаду очільника держави були Олександр Мороз, Петро Симоненко та Наталія Вітренко. За рейтингами вони обходили тодішнього президента — Леоніда Кучму, якому все ж таки вдалося пройти до другого туру (36%) разом із Симоненком (22%).

Зрештою 21 листопада Леонід Данилович святкував остаточну перемогу з 56% проти 38% у Петра Симоненка. За місяць Верховна Рада обрала Віктора Ющенка прем’єр-міністром, а віцепрем’єр-міністром України з питань паливно-енергетичного комплексу стала Юлія Тимошенко. Розпочалася нова ера.

Кінець політичної кар’єри Лазаренка

У 1999 році конфлікт між Леонідом Кучмою та Павлом Лазаренком сягнув піка. За рік до президентських виборів генпрокуратура завела п’ять справ, в яких так чи інакше фігурував колишній прем’єр-міністр.

2 грудня 1998 року його затримала швейцарська поліція під час спроби в’їхати до цієї країни за панамським паспортом. Тоді в Україні обговорювали питання щодо екстрадиції Лазаренка, але його випустили під заставу $3,5 млн.

У кінцевому підсумку колишнього політика затримали в аеропорту Нью-Йорка за порушення візового режиму. Павло Лазаренко відразу оголосив, що просить політичного притулку в США, до розв’язання цього питання його відправили до в’язниці біля Лос-Анджелеса.

Однак у червні в Сан-Франциско заарештували експомічника Лазаренка (за часів прем’єрства), який пізніше став свідком проти нього. Вже 2000-го Павло Іванович дістав звинувачення в здирстві, відмиванні грошей та шахрайстві. За шість років слідства його позбавили волі на дев’ять років.

Згідно з рейтингом найбільших корупціонерів світу, що його 2008 року склав Всесвітній банк за спільною програмою з ООН “Повернення викрадених активів”, Павло Лазаренко ввійшов до десятки найкорумпованіших державних діячів світу.

1 листопада 2012 року його звільнили, а 6 липня 2016 року оглядач The New York Times Леслі Вейн повідомив, що колишній український політик проживає з другою дружиною й трьома дітьми в окрузі Марін неподалік Сан-Франциско.

Своє золото, криза пального та смертельний вирок

Саме 1999 року наприкінці вересня на Закарпатті (Мужіївській золотодобувній фабриці) виплавлено перший злиток українського золота вагою 5 кг 721 г. Незабаром видобуток зупинили, зважаючи на нерентабельність: ціна золота на світовому ринку знизилася з $12 до $9 за грам.

А ще 1999-го країна пережила жорстку бензинову кризу. Спочатку пальне зникло із заправок, потім утричі подорожчало (а в деяких регіонах ціна сягала 5 грн/л). Серед основних причин — проблеми з імпортом, постачанням на нафтопереробні заводи, а головне — змова трейдерів.

Кінець року відзначився рішенням Конституційного Суду України (30 грудня), який визнав смертну кару такою, що суперечить нашому Основному закону, й остаточно закрив шляхи до її відновлення. До того діяв мораторій на застосування смертної кари як умова вступу України до Ради Європи, а 2001-го в новому Кримінальному кодексі страту замінили на довічне ув’язнення.

1998 рік: Народна автівка Таврія-Нова, російський дефолт і перший крок до ЄС

1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві

1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні

1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків

1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна

1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок

1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ

1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram