Країна
14 Червня 2021
1 127

2012 рік: Вибори до Верховної Ради, закон про мову та Євро-2012

Політичний ландшафт 2012-го визначила головна подія року — парламентські вибори. Не обійшлося й без скандалів — смерті Оксани Макар та вбивства трьох охоронців київського ТРЦ “Караванˮ. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991–2021 роки згадуємо про ключові події 2012-го 

У 2012 році Україна переживала чергові політичні баталії, визначаючись із новим складом Верховної Ради. Вперше за десять років робили це за змішаною системою: 225 депутатів обиралося в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а решта 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах.

Попри те що тогочасний президент Віктор Янукович наголошував на свободі, чесності та прозорості їх проведення, медіа фіксували факти масових порушень партії влади й провладних кандидатів-мажоритарників. Усе супроводжувалося брудними технологіями у вигляді підтасування, спірних рішень судів та використання бійців “Беркутаˮ.

Парламентські вибори 2012-го стали першими в історії незалежної України, коли перше місце посіла партія влади. Враховуючи самовисуванців, які вирішили приєднатися до регіоналів, фракція Партії регіонів збільшилася до 209 осіб. Це дало змогу пропрезидентській партії в союзі з комуністами обрати спікером Володимира Рибака та затвердити на посаді прем’єра Миколу Азарова.

Загалом 2012-й став роком зміцнення влади Віктора Януковича. В оточенні президента були близькі та надійні люди. Крім того, йому вдалося домогтися ухвалення закону про референдум, завдяки якому важливі законодавчі акти парламент не розглядав.

А от зовнішньополітична діяльність Януковича запам’яталася переважно провалами: Угоду про асоціацію не підписано, невдалі перемовини щодо скасування візового режиму з Євросоюзом, утрата дружніх відносин із країнами ЄС — кількість візитів на Захід не перевищила й десяти. Водночас президентові не вдалося наладити справи й з Росією: ціни на газ залишилися на попередньому рівні, а запланований візит до Москви для обговорення співпраці України та Митного союзу скасували в останню мить.

Вітчизняні та світові політичні тригери 2012 року

23 січня — у Єгипті розпочав роботу новий парламент країни, перший після революції 25 січня 2011 року.

6 квітня — на території Малі, Алжиру, Лівії, Нігеру та Буркіна-Фасо Національний рух за звільнення Азаваду проголосив створення держави Азавад — національної держави туарегів.

6 травня — у Греції відбулися дострокові парламентські вибори, жодна з партій не здобула 151 місце для більшості.

На фото: колишній президент Франції Франсуа Олланд

6 травня — у другому турі президентських виборів у Франції перемогу здобув соціаліст Франсуа Олланд, який став 24-м президентом Франції.

6 травня — під гаслами “За Росію без Путінаˮ в Москві відбувся Марш мільйонів на знак протесту проти інавгурації втретє обраного президентом Володимира Путіна, в якому взяло участь, за різними оцінками, до 100 тисяч осіб.

7 травня — українська Вікіпедія ввійшла до двадцятки найбільш відвідуваних у світі з показником 50,7 млн переглянутих сторінок.

7 травня — Володимир Путін утретє обійняв посаду президента Росії.

14 травня — президент Віктор Янукович підписав закон про запровадження нового Кримінально-процесуального кодексу України, який замінив аналогічний документ 1961 року.

18 травня — за підсумком IPO, Facebook оцінили в $104 млрд і в перший же день торгів соцмережа ввійшла до списку 500 найбільших компаній США за версією журналу Fortune.

30 травня — спеціальний суд, що його організувала Рада Безпеки ООН, засудив експрезидента Ліберії 64-річного Чарльза Тейлора до 50 років тюремного ув’язнення за матеріальну підтримку повстанців Сьєрра-Леоне під час громадянської війни 1991–2002 років.

8 червня — у Варшаві матчем Польща — Греція розпочався 14-й чемпіонат Європи з футболу, який відбувався у двох країнах — Україні та Польщі. Євро-2012 завершилося 1 липня 2012 року фінальною грою в Києві.

18 червня — 77-річний Салман ібн Абдель Азіз ас-Сауд, син першого короля Саудівської Аравії Абдель-Азіза ібн Сауда, після смерті свого брата — наслідного принца Наїфа став королем Саудівської Аравії.

3 липня — Верховна Рада України у другому читанні 248 депутатськими картками ухвалила законопроєкт “Про засади державної мовної політикиˮ. Легітимність ухвалення закону поставили під сумнів, оскільки в першому читанні за нього насправді голосувало 172 депутати, що викликало значний резонанс у суспільстві та масові протести.

27 липня — у Лондоні відкрили тридцяті літні Олімпійські ігри, в яких взяло участь 10 956 спортсменів із 204 країн. Україна посіла 14 місце в командному заліку, здобувши 6 золотих, 5 срібних та 9 бронзових медалей.

6 листопада — Барака Обаму переобрали на другий термін президентства США.

Скандальні закони — про наклеп і мову

3 липня 2012 року Верховна Рада ухвалила закон про основи державної мовної політики, що дозволяв офіційно використовувати регіональні мови в роботі місцевих органів державної влади за умови проживання щонайменше 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова. У народі документ дістав назву “мовний закон Ківалова — Колесніченкаˮ.

Подію супроводжували масові протести в усіх областях України, а також зіткнення активістів з Беркутом під стінами Українського дому в Києві. Столиця разом із західними областями виступила проти запровадження додаткових мов.

Згідно з документом, угорська та румунська стали регіональними для окремих сіл та районів Закарпаття й Чернівецької області, а російську мову визнали регіональною для східних і південних областей. Президент підписав закон, діставши нову порцію критики опозиції. Після кількох спроб скасувати закон Ківалова — Колесніченка Конституційний суд у лютому 2018 року зрештою визнав його неконституційним.

Ще одним скандальним документом того року став законопроєкт, який повертав кримінальну відповідальність за наклеп. Після його ухвалення в першому читанні журналісти провідних ЗМІ розпочали загальнонаціональну акцію протесту. Вони вважали, що деякі норми ставили під загрозу свободу слова в Україні.

Зокрема, передбачалося, що будь-яку інформацію, поширену журналістом, можна сприйняти як наклеп або образу — за це передбачено штраф (від 3,5 тис. грн) або до трьох років тюремного ув’язнення. Представники медіа тоді припускали, що закон використовуватимуть проти тих, хто публікує критичні матеріали на адресу влади.

Акції протесту в соцмережах, мітинги, а також підтримка правозахисних організацій та Заходу дали свої результати: депутати скасували законопроєкт, що викликав суперечки в суспільстві.

Трагедії року

2012-й запам’ятався українцям і трагічними подіями. Зокрема, йдеться про справу Оксани Макар. 18-річна дівчина познайомилася з трьома жителями Миколаєва, потім вони її зґвалтували, а згодом підпалили в підвалі недобудови. Навіть після цього вона залишилася живою — її знайшов перехожий. Попри 20 днів боротьби в лікарні та кількох операцій, Оксані Макар не вдалося вижити.

Підсудних захищали на сумнівних моральних якостях загиблої, а також халатного ставлення її матері до батьківських обов’язків. За справою Макар стежила не тільки українська громадськість, а й закордонна преса. Після тривалих судових розглядів одного з обвинувачених засудили до довічного ув’язнення, двох інших — до 15 і 14 років в’язниці.

Однак найбільш обговорюваним злочином року стало зухвале вбивство трьох охоронців київського ТРЦ “Караванˮ. Чоловік, вчинивши дрібну крадіжку, розстріляв впритул усіх, хто був у кімнаті охорони гіпермаркету, і безслідно зник. Через півтора тижня назвали ім’я стрільця — Ярослав Мазурок. Підозрюваного знайшли неживим у лісосмузі на Сирці з простреленою головою та паспортом у кишені.

На фото: Ярослав Мазурок

Незадовго до проведення в Україні Євро-2012 країну сколихнула серія вибухів. 27 квітня в центрі Дніпропетровська пролунало чотири вибухи — саморобні бомби були закладені в бетонні урни. Як наслідок, постраждала 31 особа, зокрема 10 дітей. У скоєнні терактів запідозрили чотирьох чоловіків, які в такий спосіб протестували проти “чинного в Україні способу життяˮ й хотіли отримати від влади $4,5 млн, тобто 10 центів за кожного жителя країни. Крім того, було встановлено їхню причетність і до інших трьох терактів, скоєних у жовтні — листопаді 2011 року в Дніпропетровську, Харкові та Запоріжжі.

Спортивна подія року

Влітку в Україні та Польщі проводили фінальну частину чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Змагання стали першим таким турніром, що відбувся в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК “Олімпійськийˮ у Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів та вдруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.

Разом з Польщею Україна до проведення чемпіонату готувалася довгих п’ять років. Будівництво доріг, готелів, спортивних стадіонів, терміналів аеропортів тощо — не все вдалося закінчити та зробити вдало. Загалом на підготовку країни-господарі через гіршу інфраструктуру витратили куди більше грошей, ніж господарі попередніх турнірів: Португалія — близько €4 млрд на чемпіонат 2004 року, Австрія та Швейцарія — близько €1 млрд на чемпіонат 2008-го.

За словами тодішнього віцепрем’єр-міністра — міністра інфраструктури Бориса Колеснікова, підготовка до проведення фінальної частини чемпіонату обійшлася Україні в $5 млрд, тоді як Польщі — $34 млрд. Водночас операційні витрати України на проведення Євро-2012 становили $55 млн — їх витратили разово на мовну підготовку персоналу, рекламну, інформаційну підтримку турніру. Решту переважно спрямовували на будівництво аеропортів, доріг, підготовку транспортної інфраструктури.

На фото: збірна Іспанії після перемоги

Того літа лідери країн — членів ЄС бойкотували футбольне свято через судові процеси над представниками української опозиції, однак прості вболівальники відвідували змагання. Борис Колесніков наголошував, що гостями України стали майже два мільйони туристів. Загалом футбольна ейфорія панувала в країні три з половиною тижні: переповнені фан-зони в містах — учасниках чемпіонату, оздоблені прапорами автомобілі, будинки, безперервні новини запам’яталися українцям надовго.

Економічний потенціал

За даними Державної служби статистики, за 2012 рік економіка України зросла на 0,2%. За IV квартал, якщо порівнювати з відповідним періодом 2011 року, ВВП становив 97,3%. Водночас реальний ВВП за 2012 рік проти 2011-го становив 100,2%. Номінальний ВВП становив 1,4 трлн грн.

У I та II кварталах ВВП зріс відповідно на 2% і 3%, у III кварталі був спад на 1,3%. Рівень економіки знижувався два квартали поспіль, що вважається формальною ознакою рецесії.

У 2012 році індекс промислової продукції становив 98,2%. А от індекс обсягу сільськогосподарського виробництва — 95,5%, зокрема в сільськогосподарських підприємствах — 93,5%, у господарствах населення — 97,6%. Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва становив 91,8%: в аграрних підприємствах — 89,1%, у господарствах населення — 95,4%.

Що стосується будівельної промисловості, то 2012 року підприємства країни виконали будівельні роботи на суму 62,3 млрд грн, що становило 86,2% обсягів за попередній рік.

За даними Держстату 2012 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

• електроенергії — 198 млрд кВт·год;

• кам’яного вугілля — 65,7 млн т;

• нафти сирої — 2,3 млн т;

• газу природного скрапленого або в газоподібному стані — 20,5 млрд м³;

• сталевих труб — 2,399 млн т;

• цементу — 0,4 млн т;

• аміаку — 4148 тис. т;

• обладнання холодильне та морозильне — 173 тис. шт.;

• тканини — 50,7 млн м²;

• ковбасних виробів — 288 тис. т;

• цукру — 2,1 млн т;

• олії — 3,8 млн т.

Вирощували:

• рогатої худоби — 4717,2 тис. голів;

• свиней — 7808,4 тис. голів;

• птиці — 216,9 млн голів.

Збирали:

• зернових та зернобобових культур — 15,4 млн т;

• цукрового буряку — 458 тис. га;

• соняшнику — 5,194 млн га;

• картоплі — 1,440 млн га.

Макроекономічні показники

Обсяги експорту та імпорту товарів України за січень — листопад 2012 року становили відповідно $63 млрд і $76,8 млрд та збільшилися за аналогічний період 2011-го на 1,9% і 2,9%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $13,77 млрд.

Зовнішньоторговельні операції товарами Україна здійснювала з партнерами з 213 країн світу. До країн СНД експортували 36,9% усіх товарів, до країн ЄС — 24,5% (у січні — листопаді 2011 року — відповідно 38,3% та 26,7%).

Серед торгових партнерів найактивнішими були Російська Федерація, Білорусь і Казахстан, серед країн — членів ЄС найвагоміші експортні постачання здійснювали до Польщі, Італії, Німеччини, Угорщини та Іспанії. Серед інших країн — до Туреччини, Єгипту, Індії, Китаю та Лівану.

Оборот підприємств оптової торгівлі за 2012 рік становив 1065,5 млрд грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту становив 95,6%, якщо порівнювати з 2011-м. За рік індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив 99,8% (у відповідному періоді 2011-го — 104,6%).

Харчові продукти та безалкогольні напої подешевшали на 2,3%. А от середньомісячна номінальна заробітна плата українців становила 2999 грн, що на 15,4% більше, ніж відповідного періоду 2011 року.

Найбільше коштів отримували представники авіаційної, фінансової галузі, галузі добування паливно-енергетичних корисних копалин та виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення. Заробітна плата перевищувала середній показник в економіці в 1,4–3,3 раза.

Найнижчий рівень зарплати спостерігався в галузях, пов’язаних з рибальством і рибництвом, виробництвом текстилю, обробленням виробів з деревини, сільським господарством, мисливством, готелями та ресторанами, і не перевищував 68% середнього в економіці.

У Києві максимальна заробітна плата становила 4548 грн, високі показники були ще в чотирьох областях: Донецькій — 3488 грн, Київській — 3127 грн, Дніпропетровській — 3117 грн і Луганській — 3069 грн. Найнижчий рівень спостерігався в Тернопільській, Херсонській, Чернігівській та Чернівецькій областях і не перевищував 77% середнього в економіці.

2011 рік: Відновлення української економіки, політична нестабільність та ув’язнення Юлії Тимошенко

2010 рік: Обрання 4-го президента України, Харківські угоди й справа проти Тимошенко

2009 рік: Політичні скандали, економічна стагнація та свинячий грип

2008: Початок жорсткої економічної кризи в Україні

2007 рік: Політичний водевіль та позачергові парламентські вибори

2006 рік: Політична криза в Україні, тріумф на чемпіонаті світу з футболу та поява “Льоні Космосуˮ в Києві

2005 рік: Перша в історії України жінка-прем’єр, Євробачення та газовий конфлікт

2004 рік: Помаранчева революція, самогубство Кірпи та перемога на Євробаченні

2003 рік: Конфлікт за Тузлу, наші миротворці в Іраку та революція троянд у Грузії

2002 рік: Скнилівська трагедія, відставка уряду та поява на політичній арені Віктора Януковича

2001 рік: Теракти в США, всеукраїнський перепис населення та візит Іоанна Павла II до України

2000 рік: Рік стабільного економічного зростання 

1999 рік: Завершилося десятиліття економічного падіння — попереду вісім років покращення

1998 рік: Народна автівка Таврія-Нова, російський дефолт і перший крок до ЄС

1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві

1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні

1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків

1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна

1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок

1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ

1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram