Головна
Країна
2020 рік: Удар коронавірусу по економіці України

Країна

9 Серпня 2021

2 320

2020 рік: Удар коронавірусу по економіці України

Локдануни та запровадження віддаленої роботи й дистанційного навчання не лише в Україні, а й в усьому світі. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991–2021 роки згадуємо про ключові події 2020-го

У 2020 році глобальна економіка зіткнулася з безпрецедентним шоком у вигляді пандемії коронавірусу. Поширення інфекції призвело до масового запровадження карантинних обмежень та закриття кордонів, що обернулося найбільшим за останні десятиліття обвалом світового ВВП. Крім цього, наслідки COVID-19 запам’яталися рекордним зростанням глобального боргу, від’ємними цінами на нафту, ослабленням долара, а також різким подорожчанням золота й криптовалюти.

Наприкінці 2019 року чимало міжнародних організацій та економістів прогнозували вповільнення темпів зростання світового ВВП 2020-го. На той момент фахівці вважали основними ризиками для глобальної економіки торговельні війни, геополітичні конфлікти й зростання боргового навантаження.

Утім, 2020 рік перевершив усі очікування експертів. Світова економіка зіткнулася з одним з найбільших обвалів за всю історію внаслідок пандемії коронавірусу.

Перші випадки захворювання COVID-19 були зафіксовані ще в грудні 2019 року в китайському місті Вухань. У лютому 2020-го кількість хворих у КНР наблизилася до 80 тис., однак жорсткі протиепідемічні обмеження стабілізували ситуацію до березня.

Найбільший економічний збиток завдали саме локдауни. У низці випадків можна було спостерігати або заборону на ведення діяльності в певних галузях, або повну зупинку економіки через запроваджені обмеження.

Пандемія завдала найбільшої шкоди країнам, чия економіка переважно спирається на малий бізнес і сферу послуг. Наприклад, у другому кварталі ВВП країн ЄС обвалився на 11,3% проти аналогічного періоду 2019 року, Великої Британії — на 20,8%, а США — на 31,4%.

Україна закінчила 2020 рік з найнижчою обліковою ставкою НБУ в історії: регулятор утримував її на 6%.

Однак економічна активність в Україні відновлювалася швидше, ніж у більшості сусідніх країн. Якщо в третьому кварталі ВВП України знизився на 3,5% проти відповідного кварталу 2019 року, то в Чехії — на 5%, Угорщині — на 4,6%, Румунії — на 6%, Хорватії — на 10%.

Збереглася фінансова стабільність і стабільність банківської системи. Економічна криза через поширення епідемії COVID-19 не призвела до порушення стабільності банківської системи в Україні.

Низький рівень розвитку кредитного та фондового ринку сприяв тому, що криза реального сектора майже не позначилася на стабільності фінансового сектора. Слід зазначити, що ризики дестабілізації фінансового сектора були невисокими.

Джерелом поширення кризи цього разу, на відміну від усіх попередніх криз (1997, 2008 і 2014 років), був не фінансовий сектор, а реальний сектор і сфера охорони здоров’я. Тому до досягнень цього року можна записати сумлінне виконання банківською системою своєї функції обслуговування клієнтів (зокрема, адаптацію сервісів у кризових умовах), забезпечення стабільного функціонування валютного ринку та усунення проблеми масового дефолту позичальників.

Світові та вітчизняні політичні тригери

8 січня — о 6:14 за місцевим часом, через дві хвилини після зльоту з аеропорту Тегерана, ракета “земля-повітря”, що її випустили збройні сили Ірану, збила літак Boeing 737-800 авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України”, що виконував регулярний рейс до Києва. Усі 176 осіб (зокрема, 15 дітей), які перебували на борту, — 82 громадянина Ірану, 63 канадці, 11 українців (9 членів екіпажу і дві пасажирки), 10 шведів, 7 афганців і 3 британці, — загинули.

31 січня — о 23-й за лондонським часом (опівночі за центральноєвропейським) Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії вийшло зі складу Європейського Союзу, в якому перебувало 47 років. Із цієї нагоди з будівель ЄС у Брюсселі спустили британські прапори. Згідно з раніше досягнутими угодами, Велика Британія втратила представництво і право голосу в ЄС, але до кінця року залишилася частиною спільного економічного простору.

5 лютого — Сенат США виправдав президента Дональда Трампа за обома статтями звинувачення — перешкоджання роботі Конгресу та зловживання владою, завершивши розгляд питання про імпічмент президента, що почався 19 січня.

4 березня — Верховна Рада України (ВРУ) схвалила відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Новим головою уряду став Денис Шмигаль, призначення якого підтримав 291 депутат.

30 березня — Північна Македонія стала 30-м членом НАТО.

31 березня — ВРУ схвалила закон про ринок землі, який скасував 20-літній мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

13 липня — чинний президент Польщі Анджей Дуда переміг у другому турі президентських виборів. Він дістав 51% підтримки проти 49% його опонента мера Варшави Рафала Тшасковського.

2 серпня — успішним приводненням у Мексиканській затоці біля берегів Флориди модуля Endeavor з американськими астронавтами Робертом Бенкеном і Дугласом Герлі завершилася двомісячна місія пілотованого космічного корабля Dragon 2 компанії SpaceX до Міжнародної космічної станції.

7 жовтня — Національна академія наук України (НАНУ) обрала нового президента. Її новим очільником став директор Інституту теоретичної фізики професор Анатолій Загородній.

9 листопада — президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню угоду про припинення вогню, що завершила поновлений у вересні етап азербайджансько-вірменської війни за Нагірний Карабах. Поставлений перед фактом, президент самопроголошеної вірменської Республіки Арцах Араїк Арутюнян погодився припинити бойові дії з наступного дня.

Перевиконання плану доходів Держбюджету

Бюджетний рік для державних фінансів завершився успішно. Всупереч негативній економічій динаміці протягом року Міністерству фінансів удалося надолужити відставання від плану (понад 40 млрд грн на початку року), і у 2020 році дохідну частину бюджету виконали.

Водночас низка політичних ексцесів зірвала виконання плану зовнішніх державних позик, внаслідок чого наприкінці року спостерігалася напруженість із виконанням плану витрат і стрімко підвищилася відсоткова ставка за новими розміщеннями ОВДП.

У грудні українська сторона провела успішні переговори з МВФ, що розблокував програми зовнішнього кредитування.

Профіцит платіжного балансу

Стан платіжного балансу покращився. Профіцит платіжного балансу за січень — жовтень 2020 року становить понад $5 млрд, тільки за жовтень — $817 млн.

Загалом у 2020 році поточний рахунок платіжного балансу покращився більш ніж на $11 млрд, якщо порівняти з 2019 роком, що було викликано зменшенням попиту на імпорт і зростанням цін на ключові товари українського експорту, а також стійкістю надходжень з оплати праці та переказів громадян, обсяг яких знизився лише на 7% проти відповідного періоду 2019 року. Це дало змогу зберегти стабільність валютного ринку й навіть істотно поповнити міжнародні валютні резерви.

Присутність Національного банку на валютному ринку запобігла необґрунтованому зміцненню гривні та сприяла збереженню цінової конкурентоспроможності українських експортерів, що позитивно вплинуло на динаміку експорту.

Ставки за кредитами — 8,2% річних

Знижено ставки за кредитами банків. Середньозважена ставка за гривневими корпоративними кредитами в гривні в грудні 2020 року становила близько 8,2% річних, що майже вдвічі нижче, ніж у грудні 2019 року. Це стало можливим завдяки зниженню облікової ставки НБУ, що пришвидшило спадний тренд із вартості фондування банків коштом гривневих депозитів, відсоткові ставки за якими в грудні знизилися до історично низького рівня — 4,5%, зокрема за гривневими депозитами суб’єктів господарської діяльності — до 3,9%, фізичних осіб — до 8,8%.

Реальний сектор

Пандемія COVID-19 завдала значної шкоди промисловому сектору економіки країни. Хоча ознаки економічних проблем були помітні вже давно — промислове виробництво перебувало в рецесії з 2019 року. Навіть до кризи, у першому кварталі 2020 року, було зафіксовано падіння всіх трьох сегментів реального сектору: промисловість просіла на 5,1%, будівництво — на 5,5%, агросектор — на 1,8%. Після запровадження локдауну ситуація погіршилася: падіння промвиробництва у квітні пришвидшилося до 16,4% із березневих 6,3%.

Через карантин у квітні майже не працювали пасажироперевезення: НБУ зафіксував падіння на 95,8% проти квітня 2019-го. Вантажний транспорт також дуже просів (–23%): експорт та особливо імпорт знизилися відповідно на 6% і 23,5%.

Але вже в травні, після переходу від локдауну до адаптивного карантину, реальний сектор почувся трохи краще й перейшов від стрімкого падіння до повільного відновлення. Згідно з офіційною статистикою, обсяг виконаних будівельних робіт за 10 місяців зріс у річному обчисленні на 1,9%, а в жовтні, якщо порівняти з жовтнем 2019 року — на 13,3%.

За січень — листопад 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні знизилися на 6,2%. Найбільше постраждало машинобудування й перероблення, меншою мірою — виробництво сировини та енергетика. Зокрема, у переробній промисловості за 11 місяців виробництво знизилося на 7,8%, у добувній промисловості й розробці кар’єрів — на 3,8%.

Агропродукція

Український імпорт сільськогосподарської продукції та продовольства 2020 року досяг рівня $6,5 млрд.

Частка сільськогосподарської продукції та продовольства в загальному обсязі українського експорту становила 45%, або $22,2 млрд. Водночас імпорт агропродукції досяг рівня $6,5 млрд, що на 13% більше, ніж 2019-го.

У товарній структурі імпорту відбулося нарощування закупівель за всіма категоріями сільгосппродукції: продукції категорії тваринництва імпортували на загальну суму $1,3 млрд (+17%); продукції рослинництва — майже на $2 млрд (+11%); жирів та олії — на $280 млн (+11%); готової продукції імпортували майже на $3 млрд (+13%).

У загальній структурі експорту найбільше зросли постачання продукції категорії жири та олії — на 22% до $5,8 млрд. Постачання готової продукції збільшилося на 4% — до $3,4 млрд. Постачання продукції тваринництва зменшилося на 7% і становило $1,2 млрд. Експорт продукції рослинництва зменшився на 8% і становив $11,9 млрд.

Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції становив $15,7 млрд.

Ціни

Практично весь рік в Україні спостерігалася низька споживча інфляція. Але вже в листопаді темпи зростання пришвидшилися до 3,8% у річному виразі, проти жовтня ціни зросли на 1,3% (істотно, як для кризових місяців).

У НБУ пояснюють це зростанням цін на газ і продовольство. Перший фактор проявився через подорожчання газу у світі (на початку року було менш як $100/м³, зараз — близько $200/м³). Другий — через зниження врожайності в деяких галузях агросектора, а також зростання цін на глобальних продовольчих ринках. Зрештою в Україні подорожчали борошно, макаронні вироби, курятина, цукор, соняшникова олія.

Згідно з даними Держстату, найбільшою статтею витрат виявилася стаття “Харчові продукти та безалкогольні напої”. Витрати українців на їжу становили 42%.

Коронавірус, який навчив увесь світ жити по-новому

2020-й починався, як і будь-який інший рік, і ніхто навіть у найсміливіших прогнозах не міг припустити, як він змінить життя населення всієї планети.

30 грудня 2019 року лікар Центральної лікарні китайського міста Вухань Лі Веньлян попередив своїх колег про можливість початку епідемії атипової пневмонії, яка охопила Китай 2002-го. Такого висновку він дійшов після виявлення характерних для неї симптомів одразу в кількох пацієнтів. Як з’ясується пізніше, це був не відомий досі тип коронавірусу COVID-19.

Наступного дня влада Китаю офіційно повідомила Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ) про нову форму пневмонії, але тільки 7 січня визнали, що це новий тип вірусу. До того ж цей вірус виник, як установили вчені, які досліджували його, у середині грудня. Пекін оголосив тоді, що джерелом інфекції, найімовірніше, стало м’ясо диких тварин, яке продається на продуктовому ринку у Вухані, а від людини до людини вона не передається. Цю інформацію спростували 20 січня. Не повідомляла китайська влада й про симптоми коронавірусу в медпрацівників, хоча, зокрема 10 січня, вони з’явилися у Лі Веньляна, а 6 лютого він помер.

Стратегія Піднебесної з протидії COVID-19 складалася з трьох етапів: перший — локалізація епідемії у Вухані (протягом місяця), другий — зведення нових випадків захворювання до мінімуму (2 місяці), третій — вигнання вірусу з міста (3 місяці). На початку епідемії у Вухань направили медиків зі всієї країни, у стислі терміни обладнали польові госпіталі та обмежили переміщення людей містом. Крім того, в інших провінціях запровадили обов’язковий масковий режим і вимірювання температури, на карантин відправляли тих, хто прибув з-за кордону.

На допомогу прийшли й високі технології: персональні дані, геолокація на мобільних пристроях, інформація з кредитних карток — усе це генерував для кожного жителя країни код здоров’я, який показував, наскільки людина схильна до зараження і чи могла вона контактувати з уже хворими людьми, зокрема в громадських місцях.

Не було б щастя, та нещастя допомогло. Швидко зорієнтуватися, як діяти під час спалаху невідомого доти вірусу, китайцям допоміг досвід епідемії атипової пневмонії, яку вони пережили у 2002–2003 роках.

Поступово епідемія почала поширюватися й на інші регіони світу. 17 березня лідери країн — членів ЄС за пропозицією голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на 30 днів заборонили в’їзд до Європейського Союзу громадянам третіх країн, залишивши зелені коридори для постачання медичних засобів і товарів першої необхідності.

Понад те, 15 країн — членів ЄС (Німеччина, Австрія, Франція, Бельгія, Італія, Іспанія, Португалія, Фінляндія, Данія, Швеція, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Угорщина) і дві країни, що входять до Шенгенської зони (Швейцарія та Норвегія), відновили прикордонний контроль на своїх державних кордонах, про який за час існування шенгенського простору багато хто забув. Окремі країни й раніше користувалися цим механізмом, закладеним у шенгенських угодах (Італія в період епідемії атипової пневмонії 2003-го, Франція через терористичну загрозу у 2018 і 2019 роках), але ось так повністю Шенгенська зона ніколи не закривалася.

Епіцентром епідемії в Європі стала Італія. Коли ситуація сягла критичного рівня, влада країни звернулася до решти членів ЄС із проханням надіслати маски та інші медичні засоби, але ніхто не відгукнувся — навпаки, Німеччина і Франція обмежили експорт гігієнічних масок, керівництво союзу допомоги Риму теж нічого не зробило. І це при тому, що інститути реагування на надзвичайні обставини, зокрема епідемії, створені понад 20 років тому.

Свій внесок у стримування пандемії на європейському просторі зробила й Україна. Влада Чехії орендувала в української компанії Antonov Airlines Ан-124 “Руслан” для доставлення з Китаю респіраторів, масок та інших засобів захисту.

Незабаром вірус дістався до США. Фахівці рекомендували президенту Дональдові Трампу негайно запровадити карантин, щоб стримати поширення інфекції, але він не поспішав цього робити, оскільки як бізнесмен розумів, якими фінансовими втратами обернеться цей захід, а влада все-таки повинна виконувати соціальні зобов’язання перед громадянами. Президент демонстративно не носив маски, не дотримувався соціальної дистанції й за звичкою обмінювався рукостисканнями. Підсумком ігнорування рекомендацій лікарів стало зараження коронавірусом Дональда Трампа та його дружини Меланії.

У другій половині грудня влада США схвалила застосування двох вакцин: розробку німецької компанії BioNTech та американської Pfizer, а також американської Moderna.

3 березня 2020 року в Україні було повідомлено про перший підтверджений випадок зараження коронавірусною інфекцією COVID-19, виявлений у Чернівецькій області.

25 березня Кабінет Міністрів України запровадив на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня, який потім продовжили до 11 травня. 4 травня карантин продовжили до 22 травня з одночасним його пом’якшенням 11 травня. 30 грудня 2020 року Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт про постачання вакцини проти коронавірусу CoronaVac виробництва китайської компанії SinovacBiotech; київська влада вела переговори з усіма світовими виробниками вакцини від коронавірусу, крім російських.

На початок лютого 2021 року в Україні підтверджено 1,23 млн випадків зараження коронавірусом. Водночас зареєстровано 22 924 летальні випадки, понад мільйон осіб одужали.

Під час локдаунів у всьому світі підприємства та організації перейшли на віддалену роботу, а освітні установи — на дистанційне навчання.

2019-й рік: В Україні сьомі вибори президента — перемогу здобув шоу-мен Володимир Зеленський

2018 рік: Зростання економіки на 3,3% та рекордний урожай зернових

2017 рік: Угода між Україною та ЄС, безвізова свобода та зростання держборгу

2016 рік: Повернення Савченко та вбивство Шеремета

2015 рік: Нові мінські домовленості та їхній провал під Дебальцевим

2014 рік: Революція гідності, втеча Януковича, новий президент та війна на Донбасі

2013 рік: Україна на порозі чергової політичної кризи — початок Євромайдану

2012 рік: Вибори до Верховної Ради, закон про мову та Євро-2012

2011 рік: Відновлення української економіки, політична нестабільність та ув’язнення Юлії Тимошенко

2010 рік: Обрання 4-го президента України, Харківські угоди й справа проти Тимошенко

2009 рік: Політичні скандали, економічна стагнація та свинячий грип