Головна
Країна
2014 рік: Революція гідності, втеча Януковича, новий президент та війна на Донбасі

Країна

29 Червня 2021

2 878

2014 рік: Революція гідності, втеча Януковича, новий президент та війна на Донбасі

Перші кілька місяців 2014-го були найскладнішими в історії незалежної України. Активістам ціною власного життя вдалося усунути з посади Віктора Януковича, однак не вдалося змусити його відповісти за скоєне. Далі також не полегшало: анексія Криму, АТО, втрати військових на Сході країни. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991–2021 роки згадуємо про ключові події 2014-го

Протести в центрі столиці сягнули свого піка вранці 20 лютого під час чергової спроби розгону Євромайдану. От тільки того разу розгін був масштабнішим та жорстокішим — десятки загиблих, жертви в підпаленому Будинку профспілок. Однак люди з Майдану не пішли.

У ніч на 22 лютого президент Віктор Янукович з допомогою громадян РФ утік з України. За даними СБУ, його маршрут до Росії пролягав через Харків, Донецьк, а далі — Севастополь.

З того моменту владу у свої руки взяла опозиція — Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов. 22 лютого (детальніше про хронологічні події можна прочитати в розділі “Вітчизняні та світові політичні тригери 2014 року”) Верховна Рада в нових умовах обрала Турчинова спікером, який за відсутності голови держави став ще й виконувачем обов’язків президента.

Згодом у Раді сформували коаліцію “Європейський вибір”, до якої ввійшли “Батьківщина”, УДАР, “Свобода”, групи “Економічний розвиток” і “Суверенна європейська Україна”, а також позафракційні депутати. Через тиждень Яценюк очолив Кабмін.

Анексія Криму

Утеча Януковича до Росії спровокувала зростання сепаратистських настроїв у Криму. 1 березня Рада Російської Федерації задовольнила прохання Владіміра Путіна ввести війська на територію України, щоб захистити життя громадян РФ через виникнення політичної кризи в Україні. Як наслідок, були захоплені українські військові частини та кораблі.

У березні через незаконний референдум Крим приєднали до Росії. Світова спільнота відреагувала на це негативно, назвавши дії Путіна анексією Криму. Проти півострова запровадили низку санкцій.

Материкова Україна на дії Росії відреагувала створенням Національної гвардії, завданням якої було боротися з тероризмом і виконувати функції армії. Водночас РФ почала стягувати війська до східного кордону з Україною у вигляді навчань: близько 100 тисяч військовиків, сотні БТР, артилерійські системи, пускові установки, бойова авіація.

Тим часом сепаратисти під керівництвом російських спецслужб намагалися захопити урядові будівлі в Донецьку, Луганську та Харкові. Проводилися мітинги під російським триколором. Озброєні люди також штурмували Миколаївську ОДА, сутички розпочалися і в Одесі — внаслідок зіткнень 2 травня 2014 року там загинуло близько 50 осіб.

Згодом у містах і селах на Донбасі з’явилися військові без розпізнавальних знаків або з російськими шевронами, а сепаратисти оголосили про створення двох терористичних організацій — “Луганська народна республіка” і “Донецька народна республіка”. У цей час в Україні розпочалася масштабна антитерористична операція (АТО).

Російські війська пішли в наступ: під Волновахою розстріляли табір бійців, влаштувавши засідку батальйону “Донбас” та ввірвалися в Донецький аеропорт. У червні бойовики збили літак Іл-76 у Луганську, внаслідок чого загинуло 49 українських військових. Одним з найжорстокіших боїв став Іловайський котел, де загинуло понад 360 українців.

Трагедія малайзійського Boeing 777

З початку активного наступу Росії світова спільнота стояла на українському боці. Однак переломним моментом у міжнародній підтримці стала катастрофа малайзійського авіалайнера Boeing 777, якого збили бойовики. Літак став рекордсменом за одночасної кількості жертв.

Російська сторона намагалася всіляко перекинути відповідальність на українських військових, викрадаючи тіла загиблих і приховуючи чорні ящики. Однак Держдепартамент США поклав на Путіна відповідальність за цю авіакатастрофу.

Згодом бойовики дозволили експертам-криміналістам з Австралії та Нідерландів, а також представникам ОБСЄ проводити розслідування. Однак не припинили зривати їхню роботу, заважаючи встановити справжніх винуватців катастрофи. За висновками нідерландських експертів, попередня причина падіння Boeing — потрапляння в лайнер безлічі зовнішніх високоенергетичних об’єктів, через які літак розвалився в повітрі.

Новий президент і підписання Угоди про асоціацію з ЄС

25 травня 2014 року Україна обрала нового главу держави. Президентом став Петро Порошенко, за якого виборці віддали 54,7% голосів. День виборів минув неспокійно, особливо на Донбасі та Півдні країни: погрози, захоплення виборчих дільниць, атаки на сервер ЦВК. Попри це, українцям на Сході проголосувати вдалося.

Через два тижні, 7 червня, відбулася інавгурація президента. Однак ще до неї Порошенко встиг заручитися підтримкою президента США Барака Обами та представників європейських країн. Як наслідок, у перші місяці головування Порошенка чимало західних держав виділили значні суми, призначені насамперед на розвиток армії, відродження Донбасу та реформи.

Уже 27 червня президент України підписав у Брюсселі економічну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом. З боку ЄС документ підписали президент Ради ЄС Герман ван Ромпей та лідери країн об’єднання. Росія всіляко намагалася перешкодити цій події. Погрожувала “звичайним режимом” торгівлі, заявляла, що вживатиме “захисних заходів” проти України, якщо Угоду про асоціацію не змінять.

Попри це, Україна й далі йшла своїм шляхом. Насамперед розпочалася мобілізація, а Порошенко домовлявся з бойовиками та проводив зустрічі зі світовими лідерами. Переговорним центром стала столиця Білорусі — Мінськ, де 26 серпня відбулася майже двогодинна зустріч Порошенка з Путіним, яка увінчалася досягненням важливих домовленостей. Однак уже наступного ранку війська РФ вдерлися на територію Донецької області.

5 вересня в Мінську на зустрічі Тристоронньої контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ підписали протокол про припинення вогню на Донбасі, завдяки якому звільнили з полону чимало українських військових. А вже 16 вересня Верховна Рада України синхронно з Європарламентом ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС.

Вітчизняні та світові політичні тригери 2014 року

1 січня — Болгарія та Румунія приєдналися до Шенгенської угоди про паспортно-візовий режим у країнах Європейського Союзу.

1 січня — Латвія другою з пострадянських країн перейшла на євро.

16 січня — з порушенням процедури та закону Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту та мали на меті криміналізувати опозицію й громадянське суспільство.

16 січня — у Києві розпочалося силове протистояння з режимом президента Віктора Януковича, спровоковане ухваленням ВР з порушенням установленої процедури законів, скерованих на звуження конституційних прав і свобод громадян.

20 лютого — під час Революції гідності на вулиці Інститутській у Києві розстріляли активістів Євромайдану, загиблих назвали “Небесною сотнею”. Того дня загинуло 48 осіб.

20 лютого — у відповідь на повернення України до євроінтеграційного курсу Росія розпочала військову окупацію Криму. Із цієї дати розпочалося перекидання додаткових військових та парамілітарних підрозділів РФ на півострові, які забезпечили проведення незаконного референдуму 16 березня та подальшу анексію Криму.

21 лютого — Верховна Рада внесла до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти корупції. За цими положеннями декриміналізували статтю, за якою була засуджена Юлія Тимошенко. Наступного дня постановою Верховної Ради її звільнили з ув’язнення.

22 лютого — Верховна Рада, констатувавши розпад керівної коаліції, ухвалила відставку Володимира Рибака й обрала головою парламенту Олександра Турчинова. Із самоусунення Віктора Януковича країна вступила до нового етапу існування без чинного президента.

22 лютого — Верховна Рада України 328 голосами народних депутатів постановила, що президент Віктор Янукович “самоусунувся в неконституційний спосіб”, і призначила дострокові вибори президента на 25 травня 2014 року.

27 лютого — на хвилі подій Революції гідності коаліція “Європейський вибір” у Верховній Раді обрала Арсенія Яценюка 15-м прем’єр-міністром України. Того самого дня затвердили новий склад уряду та окремими постановами Андрія Дещицю — виконувачем обов’язків міністра закордонних справ та Ігоря Тенюха — виконувачем обов’язків міністра оборони України.

1 березня — Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл на застосування збройних сил Російської Федерації на території України, у відповідь на що РНБО України ухвалила рішення привести збройні сили в повну бойову готовність та розробила план дій на випадок прямої воєнної агресії РФ.

16 березня — за результатами нелегітимного референдуму про статус Автономної Республіки Крим, більшість проголосувала за приєднання півострова до Росії. Результати не визнала українська влада та світова спільнота (крім Росії, Сирії, КНДР і Венесуели).

16 березня — у Москві підписано угоду про приєднання Криму та Севастополя до Росії.

21 березня — Україна та Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС, яка дає змогу перейти від партнерства та співпраці до політичної асоціації й економічної інтеграції. У повному обсязі вона запрацювала лише за три з половиною роки — з 1 вересня 2017-го.

27 березня — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним референдум у Криму.

6 квітня — проросійські сили захопили будівлю ОДА в Донецьку.

7 квітня — у залі засідань Донецької облради за участю близько ста осіб проголошено утворення “Донецької народної республіки”.

12 квітня — розвідувально-диверсійні підрозділи збройних сил Російської Федерації вторглися на Схід України.

14 квітня — указом в. о. президента України Олександра Турчинова набрали чинності рішення РНБОУ про проведення антитерористичної операції (АТО).

29 квітня — майже 3 тис. проросійськи налаштованих мітингувальників захопили будівлю Луганської облдержадміністрації, на даху якої вивісили прапори РФ і самопроголошеної “Луганської народної республіки”.

22 травня — після кількох місяців протестів проти прем’єр-міністра Їнґлак Чинават у Таїланді стався військовий переворот, дію конституції країни зупинили.

25 травня — в Україні проведено дострокові президентські вибори. У першому турі переміг Петро Порошенко.

2 червня — король Іспанії Хуан Карлос Бурбон заявив про зречення від престолу на користь свого сина принца Феліпе, який став правити під іменем Філіп VI.

7 червня — відбулася інавгурація п’ятого президента України Петра Порошенка.

27 червня — у Брюсселі президент України Петро Порошенко, президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу та голова Ради Європи Герман ван Ромпей підписали економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

17 липня — внаслідок воєнної атаки поблизу Донецька зазнав катастрофи рейсовий пасажирський літак компанії Malaysia Airlines, що летів за маршрутом Амстердам — Куала-Лумпур. Загинули всі 298 осіб, що перебували на борту.

28 серпня — українські війська та добровольчі батальйони попали в оточення в районі Іловайська, під час виходу з якого втратили понад тисячу осіб убитими, пораненими, полоненими та зниклими безвісти.

28 серпня — Реджеп Тайїп Ердоган став 12-м президентом Туреччини.

5 вересня — у Мінську, де відбувалася зустріч Тристоронньої контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ, підписано протокол про припинення вогню на Донбасі, завдяки якому звільнено з полону чимало українських військових.

16 вересня — Верховна Рада України ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

18 вересня — у Шотландії пройшов референдум, під час якого жителі вирішували, залишатиметься регіон у складі Великої Британії чи стане незалежною державою. За збереження єдності проголосувало 55,3% громадян, проти — 44,7%.

26 жовтня — відбулися позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України.

30 жовтня — Швеція першою з європейських країн офіційно визнала незалежність Палестини.

Обвал гривні

У 2014 році національна валюта виконувала “ритуальні танці”, то втрачаючи, то набираючи вартість. Уже в лютому на міжбанку було встановлено рекорд 11,78 грн/$. Через місяць регулятор відпустив гривню у вільне плавання. Як наслідок, у квітні долар досяг рекордних 12 гривень.

Тоді Нацбанк заборонив операції з валютою чотирнадцяти банкам, які розхитували курс гривні, і тимчасово від’єднав їх від системи підтвердження угод на міжбанку для стабілізації обмінного курсу, а пізніше навіть пригрозив позбавити ці банки ліцензій на діяльність.

Міністр фінансів Олександр Шлапак заявляв, що поточний валютний курс залежить більше від ситуації на Сході країни. Тобто що кривавішими були там події, то більше падала гривня. Наприклад, влітку після страшних подій — Іловайського котла — національна валюта знову обвалилася до нового історичного мінімуму. Тоді офіційний курс долара наблизився до 15 гривень.

Національній валюті ніяк не вдавалося утримати свої позиції, через це банкіри зібралися на таємну нараду, після чого курс зафіксували на рівні 12,94 грн/$. Однак після позачергових виборів до Верховної Ради, які відбулися наприкінці жовтня, гривня ввійшла в “круте піке” та перевалила за позначку 16 грн/$. У листопаді в Україні створили комітет з порятунку гривні й економіки, який мав стабілізувати валютний курс і поліпшити умови на грошово-кредитному ринку.

Економічний потенціал

Через об’єктивні обставини географія українського експорту 2014 року зазнала змін. Зокрема, експорт у Росію зменшився на 31,2%, знизився показник і стосовно таких країн, як Білорусь — на 15,9%, Туреччина — 4,4% та Індія — на 3,3%.

Водночас обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив $15,87 млрд, або 31,7% загального обсягу. І збільшився, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2013 року, на $1,037 млрд, або 7%. Найвагоміші експортні постачання товарів були до Польщі, Італії, Німеччини та Угорщини.

Імпорт піддався тим самим трендам, що й експорт. Україна стала імпортувати менше з Росії — на 43,4%, США — на 29%, Китаю — на 28,4%, Італії — на 25,6%, Польщі — на 23,8% та Німеччини — на 20%. Проти відповідного періоду 2013 року імпорт товарів збільшився тільки з Білорусі — на 12,6% та Угорщини — на 4,1%.

Загалом протягом січня — листопада 2014 року обсяги експорту та імпорту товарів України становили відповідно $50,11 млрд та $49,82 млрд. Якщо порівнювати з аналогічним періодом 2013-го, то експорт знизився на 11,3% (на $6,36 млрд), імпорт — на 27,6% (на $19,03 млрд). Додатне сальдо становило $293,2 млн (за 11 місяців 2013 року від’ємне — $12,37 млрд).

Щоб стабілізувати економічну ситуацію, Україна залучила додаткові кредити (близько $9 млрд) від МВФ, ЄС та інших міжнародних донорів. Значна частина їх пішла на виплату старих боргів, і в підсумку зовнішній борг збільшився лише на 3 млрд.

Проти 2013 року ВВП України знизився на 6,8%. Серед основних причин — утрата виробничих потужностей на Сході країни, загальний спад виробництва, зменшення експорту й внутрішнього споживання. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2014 рік становив 124,9% (у 2013-му — 100,5%).

Харчові продукти та безалкогольні напої подорожчали на 24,8%. Найбільше (на 55,9-76,7%) зросли ціни на рис, продукти переробки зернових та фрукти. На 22,8-37,2% стали дорожчими риба і продукти з риби, яйця, сало, безалкогольні напої, м’ясо і м’ясопродукти, олія, хліб, макаронні вироби, цукор. Водночас на 10,6% знизилися ціни на овочі. Зросли ціни (тарифи) й на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива — на 34,3%.

Однією з небагатьох галузей, що порадувала українську економіку приростом 2014 року, стало сільське господарство. Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва становив 102,8%, зокрема в сільськогосподарських підприємствах — 104,1%, господарствах населення — 101,2%. Водночас індекс обсягу виробництва продукції рослинництва становив 103,1%: в аграрних підприємствах — 103,9%, у господарствах населення — 101,9%.

Індекс обсягу виробництва продукції тваринництва проти 2013 року становив 102%. Зокрема, у сільськогосподарських підприємствах — 104,6%, у господарствах населення — 100%.

За даними Держстату 2014 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

• електроенергії — 182 млрд кВт·год;

• кам’яного вугілля — 45,9 млн т;

• нафти сирої — 2 млн т;

• газу природного скрапленого або в газоподібному стані — 20,1 млрд м³;

• цементу — 0,2 млн т;

• аміаку — 2419 тис. т;

• обладнання холодильне та морозильне — 20,6 тис. шт.;

• тканини — 46,1 млн м²;

• ковбасних виробів — 260 тис. т;

• цукру — 2,1 млн т;

• олії — 4,4 млн т.