Колишній міністр фінансів Греції, лідер партії MeRA25 і професор економіки в Афінському університеті — про можливі способи подолання Євросоюзом коронакризи
Розуміння того, чому Європейський Союз вийде з пандемії слабшим, а не сильнішим, може стати джерелом пригнічення. Але визнання того, що могло б бути, могло б також послужити трампліном для змін.
Уявіть, що пандемія коронавірусу, замість підриву довіри до Європейського Союзу, зміцнила його; COVID-19 переконав лідерів ЄС подолати роки суперечок і роздробленості або, що це спричинило появі цього року сильнішого, більш інтегрованого блоку, в якому світ намагався знайти глобальне лідерство.
Уявіть, це ж не важко зробити:
Наприкінці лютого 2020 року, за два тижні до того, як Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію, Рада ЄС уже доручила Європейській Комісії координувати війну Європи проти коронавірусу. За кілька днів Комісія склала перелік основних засобів, яких не вистачає у всій Європі, від захисного обладнання до відділень інтенсивної терапії, та розмістила замовлення у виробників. ЄС також скликав Cov-Comm, комітет провідних епідеміологів і представників системи охорони здоров’я ЄС, які пропонують щоденні рекомендації. Звільнившись від необхідності закуповувати необхідні товари й розробляти оптимальні стратегії подорожей та соціального дистанціювання, національні уряди зосереджувались на реалізації нового плану ЄС.
Вже через місяць пандемія показала свої зуби на півночі Італії, вантажівки захисного спорядження, кисневі балончики, машини інтенсивної терапії та навіть лікарі та медсестри стали приїжджати з усієї Європи, і все це координувалося Брюсселем. Поки Європарламент обговорював точні питання збалансування громадянських свобод і громадського здоров’я, Комісія продовжувала визначати у співпраці з національними урядами потреби в системах охорони здоров’я в ЄС.
У березні Cov-Comm рекомендував введення локдауну, при цьому правила повинні були залежати від регіону. Європейська рада підтримала план Комісії щодо введення карантину, який буде переглядатися щодня. Коли європейці вступили в карантин, у ЄС була створена мережа центрів масових випробувань. Регулярне тестування в кожному районі, біля кожної школи та біля кожного робочого місця або поблизу нього дозволило б скоординовано та безпечно виходити із горизонтального локдауну.
Квітень — найжорстокіший місяць, кількість жертв зросла, але принаймні лікарні впорались завдяки обладнанню та об’єднанню людських ресурсів всієї Європі. На запитання журналістів, як іноземні лікарі та медсестри спілкуються зі своїми італійськими та іспанськими колегами в реанімаційних відділеннях, німецький анестезіолог відповів: “Перед обличчям смерті медичні працівники спілкуються за допомогою осмосу”.
З локдауном, що призводить до зниження споживання та виробництва, європейські економіки впали в найгіршу рецесію, яку ми пам’ятаємо. На відміну від кризи євро десятиліттям раніше, пандемія поглинула економічну активність у всій Європі. Спільний ворог, разом із духом солідарності в охороні здоров’я, породив новий настрій, який незабаром пройнявся офіційними колами. Результатом стала новаторська резолюція, затверджена на початку травня Єврогрупою міністрів фінансів, а потім Європейською Радою. Європа наступного покоління, або NGEU (Next Generation EU), була негайно створена.
Чотири основних елементи зробили NGEU прелюдією до належного об’єднання Європи. Існував загальний механізм запобігання неминучому зростанню державного боргу, оскільки держави намагалися підтримати бізнес та зайнятість. Центральний фонд охорони здоров’я зобов’язався платити за боротьбу з COVID-19, включаючи закупівлю вакцинації. І, власне, належна інвестиційна програма дозволила фінансувати “зелену енергію”, яку так потребує Європа.
Щоб побудувати чотири елементи NGEU, лідерам ЄС довелося усувати перешкоду, яка заблокувала їх під час усіх попередніх криз, придумавши, як імітувати федеральний уряд, не порушуючи букву законів та договорів ЄС. Рішення, до якого звернувся проєкт NGEU, було геніальним. Як повідомлялося, на вирішальному засіданні Ради у квітні 2020 року канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила: “Як наша єдина спільна установа з реальною вогневою силою, Європейський центральний банк завжди брав на себе тягар. Давайте принаймні використаємо його з користю”.
Європейські лідери саме так і зробили. Щоб запобігти неминучому зростанню державного боргу, первинний дефіцит бюджету всіх держав-членів (за вирахуванням боргових виплат) з березня 2020 року фінансувався за рахунок 30-річних облігацій, випущених ЄЦБ. Тривалий термін погашення облігацій означав, що європейські лідери давали собі 30 років на формування належного федерального уряду в комплекті із загальним казначейством, щоб ЄЦБ не був змушений друкувати гроші для погашення власників облігацій. “Якщо Європа не зможе об’єднатися протягом трьох десятиліть, можливо, ми не заслуговуємо на наш Союз”, — сказав президент Франції Еммануель Макрон на травневому засіданні Європейської ради.
Лідери ЄС перетнули Рубікон, і тепер з’явилися шляхи вирішення інших проблем. Наприклад, для фінансування досліджень і розробок вакцин та оплати місцевого виробництва за ліцензією в Європі ЄЦБ пообіцяв придбати безстрокові облігації, випущені фармацевтичними компаніями. Ніщо в статуті ЄЦБ не заважає йому купувати корпоративні облігації, тому ЄС може використати цей механізм для фінансування успішної програми вакцинації, а також інших основних товарів медичного призначення, які можна розділити серед усіх європейців. Ще краще, ЄС використовував цей механізм для закупівлі сотень мільйонів доз вакцин для розподілу в сусідніх країнах, що розвиваються, безкоштовно.
Потім була програма ін’єкції готівкових коштів NGEU — еквівалент федеральних урядових чеків, які американські домогосподарства отримували під час пандемії. Лідери ЄС виявили, що жоден статут ЄЦБ, жоден договір ЄС не заважає ЄЦБ зараховувати на основний банківський рахунок кожної європейської дорослої особи €2 тис. ($2,35 тис.), загальна вартість яких не перевищує €750 млрд. Коли кожен європейський громадянин, німецький чи грецький, голландський чи португальський, отримував однакову суму, договори ЄС про заборону фіскальних трансфертів і надання фінансової допомоги однієї держави-члена іншою не порушувались.
Нарешті, NGEU наказав Європейському інвестиційному банку випустити облігації, приблизно еквівалентні 5% загального доходу Європи, а також забезпечити ЄЦБ на ринках облігацій. Це могло б бути фінансування для нового “Європейського агентства зелених робіт” для розвитку Союзу зеленої енергетики та, загальніше, для фінансування нового європейського “зеленого” курсу.
Поки показники зараження то зростали, то падали, до грудня 2020 року скоординоване розгортання європейської програми щеплень зупинило поширення вірусу. Європейці святкували прихід 2021 року з відчутними очікуваннями спільного, “зеленого” процвітання. Тим часом глобальний статус Європи покращився, зокрема, у Великій Британії після Brexit. Поставки вакцин, подаровані ЄС, зіграли свою роль, але не таку велику, як демонстрація Європи про те, що єдність і солідарність, нарешті, переважали на нашому континенті.
Все це могло статися, але нічого з цього не сталося. Тож, розуміння причин може стати джерелом для зневіри або навпаки (як ми вирішимо) трампліном для змін.
Джерело: Project Syndicate
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах