Думки
10 Січня 2019
1 890

Джиммі Вейлз: Зараз існує голод на якісні медіа

Засновник «Вікіпедії» про справжні новини, рекламу в ЗМІ та появу нових якісних медіа

Справжні новини мають бути радикальними. Не треба боятися, не треба намагатися залишатися у зоні безпеки. Подивимося, які проблеми зараз виникають у новинному світі. Ми у «Вікіпедії» дуже серйозно ставимося до фактів. А що ж відбувається у «зовнішньому світі»?
Одна з найважливіших речей, що я зрозумів, це те, що бізнес-модель медіа, побудована виключно на рекламі, деструктивно впливає на журналістику. Зрозуміло, що в таких умовах людей турбує, наскільки незалежними є видання, якщо рекламу в них оплачують великі корпорації. Але насправді ця проблема вже вирішилася завдяки алгоритмічній рекламі. Зараз ці потоки все більше і більше розходяться, адміністратори сайтів навіть не знають, яку конкретно рекламу показують конкретному користувачеві.

Але тут з’являється нова, ще більша проблема. Куди би я не пішов у інтернеті, я бачу однакову рекламу. Наприклад, я постійно бачу рекламу яхт. Мені подобаються яхти, подобається читати про них, але ж я не можу собі це дозволити.

Зараз існує голод на якісні медіа. І думаю, що вони скоро з’являться

Як це впливає на бізнес-моделі у медіа? Я бачу однакові оголошення скрізь: і на дуже якісних новинних сайтах, де працюють дуже дорогі репортери високої кваліфікації, і в соціальних мережах та месенджерах. 40-50 років тому, якщо ви хотіли продати яхту і думали розміщувати рекламу, вам треба було уявити, хто ж саме купує яхти. Наприклад, це заможні чоловіки. Що вони читають? Напевно, «The Wall Street Journal», «The Financial Times», інші фінансові видання. І логічно було давати рекламу саме у них. Але тепер виробники можуть знайти потенційного покупця будь-де. І це означає, що між сторінками в інтернеті виникла майже чиста конкуренція. Тому стає вкрай важко знайти власне журналістику.

Професійні журналісти досить дорогі. Але ж немає різниці, де розміщувати рекламу: в авторитетному виданні чи на дошці оголошень. І це спричинило появу такого феномену, як «clickbait», яскраві, привабливі заголовки, за якими може не бути жодного контенту.

Наведу цікавий приклад. Одного разу в інтернеті розмістили дуже красиве фото з Пекіну, де зображено екран з яскравим сходом сонця посеред міста, оповитого щільним смогом. Його обрали для ілюстрації статті із заголовком: «Китайцям почали показувати схід сонця по телевізору через те, що Пекін затягло смогом». Це гарна історія з гарною ілюстрацією. Але проблема в тому, що це все неправда. Це фейк, що розповсюдився величезною кількістю веб-сайтів. Просто жителі Заходу настільки впевнені в тому, що Китай це щось страшне й незрозуміле, що готові поширювати таку інформацію без жодних підтверджень.

Правда в тому, що на екрані транслювалася реклама туристичної агенції. Так, того дня у місті був надзвичайно сильний смог. Але неправда, що Китай вирішив показувати схід сонця на екранах через забруднення повітря. Ця реклама транслювалася в Пекіні дуже довго, вона немає жодного стосунку до ситуації зі смогом. Але ця історія отримала тисячі репостів у соціальних медіа та ЗМІ. І з точки зору комерції цей матеріал був успішним, хоча і неправдивим. 

Зараз одночасно відбувається декілька процесів. Один з них дуже позитивний для медіа. Кількість людей, які підписуються на платну онлайн-версію «The New-York Times», зросла з 1 млн до 3 млн. Інші якісні новинні медіа відзначають аналогічні успіхи. Гадаю, що вже багато читачів усвідомлюють, що clickbait не робить їх щасливими. Зараз існує голод на якісні медіа. І думаю, що вони скоро з’являться.

Записано під час виступу на Olerom Forum One 2018

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram