Головна
Країна
2017 рік: Угода між Україною та ЄС, безвізова свобода та зростання держборгу

Країна

19 Липня 2021

2 428

2017 рік: Угода між Україною та ЄС, безвізова свобода та зростання держборгу

Феєричне повернення Саакашвілі, завершення спортивної кар’єри Володимира Кличка, пенсійна реформа, знову Євробачення. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991–2021 роки згадуємо про ключові події 2017-го

За 2017 рік державний і гарантований державний борг України зріс на $6 млрд — до $77 млрд, тобто середньомісячний приріст держборгу становив $0,5 млрд. $77 млрд — це 85% ВВП, тоді як 2013-го цей показник дорівнював 40%. З 2014 року держборг України зріс на $12 млрд.

Тим часом у 2017-му в гаманцях українців відбувалися неоднозначні процеси. Буквально з 1 січня 2017 року справдилося одне з найбільших очікувань на цей рік — мінімальна зарплата зросла вдвічі — до 3200 грн на місяць.

Проте несподівано для уряду, але цілком очікувано для експертів разом зі зростанням зарплат пришвидшилася й інфляція. У бюджет 2017 року була закладена інфляція 8,1%, а в Нацбанку передрікали, що зростання цін вимірюватиметься однозначною цифрою.

Упродовж 2017-го ці прогнози довелося переглядати. Наприкінці року навіть Національний банк визнав, що це підвищення додало 2–2,5 відсоткового пункта до інфляції у 2017-му.

Українська влада очікувала отримати чотири транші від МВФ до кінця 2017 року. Проте насправді Києву вдалося отримати лише один. Наприкінці року стало зрозуміло, що не буде й чергового траншу запланованої фінансової допомоги від ЄС на €600 млн.

Світові та вітчизняні політичні тригери

20 січня — у Вашингтоні відбулась інавгурація 45-го президента США Дональда Трампа.

12 лютого — 12-м президентом ФРН став колишній міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр. За нього віддали голоси 931 із 1260 делегатів Федеральних зборів.

30 березня — американська приватна компанія SpaceX, яка спеціалізується на будівництві космічного транспорту, вперше в історії повторно запустила та повернула на Землю ракету-носія Falcon 9.

29 квітня — у Лондоні на стадіоні “Вембліˮ за присутності 90 тис. глядачів відбувся боксерський об’єднавчий поєдинок у суперважкій вазі за чемпіонські титули WBA super, IBF, IBO, у якому Володимир Кличко в 11-му раунді технічним нокаутом поступився британцю Ентоні Джошуа. Це був останній бій Володимира Кличка на професійному рингу.

11 травня — Рада міністрів Європейського Союзу ухвалила рішення про скасування короткострокових віз для громадян України при відвідуванні 32-х країн ЄС і Шенгенської зони. Воно набрало чинності 11 червня і стало ще однією перемогою України на шляху до євроінтеграції.

13 травня — у Києві відбувся фінал 62-го пісенного конкурсу “Євробаченняˮ, на якому переміг представник Португалії Салвадор Собрал із композицією “Amar Pelos Dois!ˮ.

17 травня — у середу в Європарламенті в Страсбурзі відбулася урочиста церемонія підписання законодавчого акта, яким буде запроваджений безвізовий режим для громадян України. Документ підписали президент Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністр внутрішніх справ і національної безпеки голова в Раді ЄС Мальти Кармело Абела. На церемонії підписання також були присутні президент України Петро Порошенко й доповідач Європарламенту з питання українського безвізу Марія Габрієл.

На фото: кадр із кліпу на пісню “Despacito”

4 серпня — за рекордні 204 дні після виходу офіційне відео на пісню “Despacitoˮ пуерто-риканських співаків Луїса Фонcі й Дедді Янкі набрало на ютубі 3 млрд переглядів, першим досягнувши такого показника. Менш як за два місяці перед тим, 16 червня, воно найшвидше в історії, лише за 154 дні, набрало 2 млрд переглядів.

1 вересня — у повному обсязі набрала чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною.

Вересень — колишнього президента Грузії та ексголову Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі позбавили громадянства України суперечливим указом Петра Порошенка. Попри опір влади Саакашвілі, який до цього перебував за кордоном, усе ж таки вдалося повернутися до України, прорвавши охорону на кордоні з Польщею.

27 жовтня — парламент Каталонії проголосував за резолюцію, яка формально декларує її незалежність від Іспанії. За це зі 135 депутатів проголосували 72 парламентарії, проти виступили 10, двоє утрималися. Решта членів парламенту бойкотували голосування. Через кілька годин сенат Іспанії проголосував за тимчасове припинення автономії Каталонії та запровадження в ній прямого управління.

22 грудня — Стокгольмський арбітраж оприлюднив рішення, за яким угоду Нафтогазу та Газпрому 2009 року про купівлю-продаж природного газу переглянули на користь України (зменшена ціна, скорегований принцип “бери або платиˮ, відхилені більшість російських вимог щодо штрафів тощо).

Цього року з’являються великі компанії, а саме:

“Колоˮ (“Продукти коло домуˮ) — українська мережа продуктових магазинів формату “біля домуˮ.

ТОВ “Лисичанський скляний заводˮ — підприємство скляної промисловості. Розташоване в місті Лисичанськ Луганської області.

“Промприлад.Реноваціяˮ — інноваційний центр, розташований на території ревіталізованого заводу “Промприладˮ в Івано-Франківську.

Платформа Розвитку Інновацій (Innovations Development Platform) — українська агенція, основна діяльність якої — комерціалізація стартапів у сфері оборонних технологій.

Justin (ТОВ “Джаст Інˮ) — українська компанія, оператор на ринку експрес-доставки, входить до торгово-промислової групи Fozzy Group, що керує торговельною мережею “Сільпоˮ, “Фораˮ, Fozzy, RIngoo, “Thrash!ˮ.

UFuture — інвестиційний холдинг із диверсифікованим портфелем активів у галузях нерухомості, інфраструктури, промисловості, відновлюваної енергетики, фармацевтики та IT.

UNIT.City — перший в Україні інноваційний парк, відкритий у Києві на території колишнього Київського мотозаводу.

Binance — сервіс обміну криптовалют.

YouTube TV — платний сервіс, який передає понад 70 телевізійних мереж через інтернет. Підпорядкована материнській компанії Google, YouTube TV розміщується на серверах YouTube та охоплює перелік основних телевізійних мереж США: ABC, CBS, NBC, Fox, FX, AMC, CNN, TBS, Discovery та ESPN.

Virgin Orbit — компанія в межах групи Virgin, яка надає послуги запуску малих супутників. Компанія була створена для розробки ракети-носія LauncherOne, яка має запускатися з носія Cosmic Girl, що раніше був проєктом Virgin Galactic. Заснована в Лонг-Біч, штат Каліфорнія, Virgin Orbit налічує понад 300 працівників на чолі з президентом Деном Гартом, колишнім віцепрезидентом державних супутникових систем компанії Boeing.

Банки. Частка держави в банківському секторі зросла до 60%.

Наприкінці 2017 року, згідно з даними НБУ, проблемні кредити в банківській системі зросли до рекордного рівня. Водночас якщо загальна частка неробочих кредитів у всій системі в липні сягнула 58%, то в державних банках вона становила всі 70%.

Голова НБУ Валерія Гонтарева у травні подала у відставку. А оскільки парламент понад пів року не розглядав цю відставку, Гонтарева пішла в тривалу відпустку. Обов’язки голови НБУ від травня виконував Яків Смолій.

2017 року найбільший в Україні банк “ПриватБанкˮ, який роками контролювали бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, увійшов у 100% власність держави. Рішення про націоналізацію фінінституту через неспроможність попередніх власників докапіталізувати його ухвалювали на найвищому рівні. Порятунок банку станом на листопад 2017-го коштував державі вже понад 140 млрд грн.

Бізнес. За Планом пріоритетних дій уряду на 2016 рік, Кабінет Міністрів України мав ініціювати законодавчі зміни, що дозволили б Україні у 2017-му ввійти в перші 50 найкращих країн рейтингу Doing Business, у найкращу двадцятку — 2018 року.

Міністерство економіки очікувало, що завдяки здійсненим 2016-го реформам у 2017 році Україні вдасться піднятися на 15–20 сходинок у рейтингу. Натомість у рейтингу Doing Business 2017, що його укладає Світовий банк, Україна посіла 76-те місце серед 190 країн світу, покращивши свій попередній результат на чотири позиції. У новому рейтингу Україна перебуває між Бутаном та Киргизією.

Наприкінці року Європейська Бізнес Асоціація зафіксувала невеличке (із 3,15 до 3,03 бала з 5) падіння індексу інвестиційної привабливості України. Це сталося вперше за чотири роки, що минули від зміни влади в країні.

У ЄБА припустили, що це може бути пов’язано зі ставленням іноземних інвесторів до уповільнення реформ в Україні.

Угода між Україною та ЄС. З початку переговорів щодо асоціації до повного її функціонування минуло десять років, а країною керували три президенти: Віктор Ющенко, Віктор Янукович та Петро Порошенко.

Угода про асоціацію з ЄС — це величезний документ на сім розділів і понад тисячу сторінок, який чітко регулює поступове економічне та політичне зближення України з Європейським Союзом.

В угоді немає чіткої гарантії майбутнього вступу України до ЄС. Надання безвізового режиму Україні також не є частиною Угоди про асоціацію.

Перші три розділи стосуються загальних принципів асоціації України та ЄС, політичного діалогу й реформ, зближення зовнішньої політики та безпеки, а також юстиції. Проте ключовими є четвертий та п’ятий, які стосуються торгівлі, економічної та галузевої співпраці. Вони становлять так звану глибоку й всеохопну зону вільної торгівлі.

Метою зони вільної торгівлі є лібералізація взаємного доступу до ринків товарів та послуг, а також узгодження українських правил та регламентів з нормами ЄС.

Зона вільної торгівлі передбачає зменшення або зняття мит та тарифів на більшість товарів у взаємній торгівлі. Хоча на низку важливих для України товарів аграрного сектору зберігаються квоти.

У перший рік вільної торгівлі з ЄС український експорт до Союзу зріс на понад 3%, а товарообіг — на понад 6%. За шість місяців 2017 року зовнішня торгівля товарами та послугами України з країнами ЄС зросла на 22%. Майже 40% української торгівлі зараз припадає на Європейський Союз, тоді як на Росію — понад 10%.

Натомість для низки галузей України ЄС став основним торговельним партнером. Найбільше туди експортують аграрії та виробники харчів, проте за багатьма видами продукції безмитні квоти вичерпуються вже в перші місяці року.

Пенсійна реформа. Верховна Рада ухвалила урядовий проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсійˮ. Проєкт закону передбачає, що з 1 жовтня прожитковий мінімум для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, становитиме 1452 гривні замість 1312 грн. Крім того, для 5,6 млн пенсіонерів пенсії в середньому збільшилися на 692 грн.

У реформі також прописано, що з 2019 року індексація відбуватиметься автоматично. Не знадобиться ухвалювати окремі рішення уряду або Верховної Ради: на 50% зростання споживчих цін і на 50% зростання середньої зарплати за один календарний рік. А з 2021 року — за три попередні календарні роки.

Промисловість. Рушієм української економіки у 2017 році залишилися залізорудна та металургійна галузі всупереч економічній блокаді Донбасу. Через це металурги України втратили потужності Алчевського, Єнакіївського, Макіївського та Донецького металургійних заводів. Напередодні блокади, у 2016-му, три перші підприємства показали не лише зростання виробництва, а й сотні мільйонів гривень прибутків, які надійшли до бюджету України.

Та вже у 2017-му проти 2016-го загальне виробництво сталі в Україні зменшилося на 12% — до 21,3 млн т; виплавка чавуну на 5% — до 20 млн т; виробництво загального металопрокату зменшилося на 14% — до 18,4 млн т. У світовому рейтингу виробників сталі Україна опустилася аж на 12-те місце, хоча останні 20 років упевнено трималася в першій десятці.

Проте власникам металургійних підприємств удалося знайти додаткові ринки збуту, адже валютний виторг від експорту чорних металів 2016-го проти 2015-го зріс на 20% — до $8,67 млрд; металовиробів — на 30%, до $897 млн. Разом вони становили 20,1% загального експорту країни.

Утім, у металургів залишилася багаторічна проблема — нестача залізничних вагонів для перевезення руди та металопрокату. Претензії до Укрзалізниці озвучували публічно, але розв’язати проблему не вдалося.

Відомий український бізнесмен, президент групи компаній DHL Олександр Ярославський купив найбільший в Україні ПАТ “Харківський тракторний заводˮ (ХТЗ). У лютому 2017 року підприємство запустили після цілого року простою. Для цього група DHL надала йому 400 млн грн кредиту.

Певну підтримку українським машинобудівним заводам надав і Кабмін: у червні 2017-го ухвалили рішення, згідно з яким усі сільськогосподарські підприємства, що купують вітчизняну техніку, отримуватимуть 20% компенсації за таке придбання.

Під дію цієї норми підпадали 40 вітчизняних підприємств, серед яких: Харківський тракторний завод (ХТЗ); ДП “Південмаш ім. Макароваˮ (ПМЗ); Хорольський механічний завод; ПАТ “Завод Фрегатˮ; Лозовський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ); Карловський машинобудівний завод; Херсонський машинобудівний завод; “Бердянські жаткиˮ; ПАТ “Ельворіˮ.

У листопаді Запорізький автомобільний завод заявив про припинення випуску моделі ZAZ Lanos. В Україні цю модель випускали із 1998 року, а на “Автозазіˮ — з 2004-го. Президент групи компаній “Укравтоˮ, до складу якої входить і “Автозазˮ, Таріел Васадзе головною причиною припинення випуску назвав відкриття кордонів і дозвіл завозити машини на єврономерах без сплати будь-яких податків. Тоді як при виробництві авто в Україні частка податків становила 34%.

За даними Держстату 2017 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

• електроенергії — 156,03 млрд кВт•год;

• кам’яного вугілля— 24,2 млн т;

• аміаку — 979 тис. т;

• цементу — 530,3 тис. т;

• засоби автотранспортні для перевезення 10 і більше осіб — 900 тис. шт.;

• обладнання холодильне та морозильне інше — 128 тис. шт.;

• тканини — 67,2 млн м²;

• ковбасних виробів — 247 тис. т;

• цукру — 2,0 млн т;