Про реформу замовили слово
Рішення про початок дії ринку електроенергії уже ухвалені. Уряд поставив крапку вже навіть не у технічній, а політичній дискусії про ринок електроенергії.
Проте, у ході підготовки до реформи ринку електроенергії дехто умудрився засунути пальці у розетку.
Про це детальніше. Головним рішенням був розгляд схеми ПСО (постачальника із спеціальними обов’язками), який буде продавати електроенергію для населення по ціні не вище 1,04 грн. /кВт-год. Така середня ціна електроенергії для населення. Тобто, механізм ПСО не дає можливість підвищувати для народу ціну електроенергії. Це однозначно добре.
Вже традиційно у ході розгляду питання окремі представники наполягали на тому, щоб обов’язок ПСО був покладений не лише на державні компанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго», а й на приватні компанії (ДТЕК, Донбасенерго, Технова, низка інших ТЕЦ). Варто зазначити, що таке суперечить світовій практиці «субсидіювання» тарифів. Держава для забезпечення соціальних цілей може впливати лише на свої підприємства, а не на приватні.
Власне, ідея покладення ПСО на приватні компанії таки була реалізована. Через так званий тариф диспетчеризації (оплата оператору магістральних мереж), який повинні будуть оплачувати приватні компанії. Ура, перемога. Але ця перемога приведе… до подорожчання тарифу електроенергії для промислових підприємств. Якось уже мало залишається від перемоги… Скоріше за все, ми стали свідками безглуздого і позбавленого раціональності рішення.
Брати участь у схемі компенсації низьких цін для населення (1,04 грн за кВт-год) можуть компанії, у яких відпускний тариф нижче – це Енергоатома і Укргідроенерго. Відомо, що Енергоатом буде продавати на електронних аукціонах для цілей виконання ПСО не більше 60% своєї електроенергії, Укргідроенерго – не більше 20%. Компанії ТЕС, у яких тариф більше 1,6 грн, не можуть брати участь у компенсації і схемі ПСО. І тому хтось дуже розумний запропонував вже згадуваний механізм «тарифу диспетчеризації». Але як завжди не подумали про те, що це абсолютно логічно негативно вплине на тариф для промисловості – він виросте.
P.S. Як взагалі буде працювати ринок продажу електроенергії в таких умовах? Адже ціни будуть вже ринкові. «Енергоатом» буде продавати електроенергію не по дешевій ціні 57 коп, а за умовною ринковою ціною 185 коп. І будуть заробляти додатковий прибуток (близько 80 млрд грн на рік). Тому АЕС є зразком високоприбуткової генерації. ТЕС і ТЕЦ є замикаючими в енергобалансі – і така ситуація як в Україні, так і в ЄС. Це означає що вони є низькоприбутковими, але такими, що визначають ціну в оптовому ринку електричної енергії. І тому їх ціни від зміни формату ринку не зміняться. Відповідно, держава як акціонер може вилучити частину прибутку АЕС на виконання функцій ПСО по населенню. Так як це відбувається на газовому ринку. При цьому ціна для споживачів на ринку не зміниться, зміниться лише обсяг прибутковості АЕС. НКРЕКП оцінює річний обсяг дотацій у 52 млрд грн, що становить 65% від можливого додаткового прибутку АЕС.
Тому закладення ПСО у «тариф диспетчеризації» і автоматичний запуск подорожчання тарифу для промисловості – це непродумані кроки, які дискредитують саму реформу.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах