Соцмережі
8 Січня 2020
178

Юрій Корольчук: “Десятка” подій у газовій галузі України

Газова сфера у 2019 році  традиційно пройшла під знаком “Нафтогазу”

Як завжди розділю результати минулого року на три сектори енергетики – газовий, вугільній і електроенергетичний. Сьогодні «десятка» подій у газовій галузі України. Газова сфера у 2019 році традиційно пройшла під роком «Нафтогазу», а точніше розвінчування міфів, які намагався створювати останні п’ять років керівництво «Нафтогазу».

1. Найвагомішою подією 2019 року безумовно стало компромісне рішення України і Росії щодо продовження транзиту російського газу через Україну. «Істерія» щодо можливого відключення транзиту газу виявилася фейком, яку «Нафтогаз» даремно розганяв протягом травня-грудня 2019 року. Та чого там казати! Усі п’ять років «Нафтогаз» проводив свою діяльність таким чином, щоб з 2020 року Україна опинилася без транзиту і як наслідок без 2,6 млрд. доларів прибутку. Луснув міф «Нафтогазу» про те, що домовитись не вдасться. Проте, як виявилося, домовлятися можна. Інша справа, що умови були доволі жорсткі як з боку ЄС, так і з боку Росії. І негативну роль у цьому зіграв саме «Нафтогаз». Тому середній обсяг транзиту складає 45 млрд. куб. м (удвічі менший за показники декількох останніх років), а плата за транзит фактично не змінилася. Виплата «Газпромом» згідно судового рішення 2,9 млрд. дол – це ложка меду у бочці дьогтю. Адже втрати від скорочення транзиту газу вимірюються мільярдами. Замість щорічного прибутку у 2,6 млрд. дол Україна буде отримувати у середньому трохи більше 1,5 млрд. дол. Та й до того ж компроміс виявився неповним, оскільки Україна і далі буде купувати «реверсний» російський газ на кордоні із Словаччиною, а не у Росії на своєму східному кордоні. Пропозицію Росії надати 25% знижки на газ ніхто так і не відміняв.

2. Минулий 2019 рік став роком розвінчування іще одного міфу «Нафтогазу» про шалену і могутню працю компанії у напрямку посилення енергетичної незалежності – збільшення видобутку власного газу. У 2019 році державна компанія «Укргазвидобування» знизила видобуток газу на 3,7% – до 14,8 млрд. куб. м. Якось вже не чути радісних вихвалянь «Нафтогазу» про потужний ріст видобутку газу. Насправді усі попередні роки «Нафтогаз» все робив для того, щоб видобуток газу в Україні став невигідним. Саме так – як би це не патріотично і ганебно для «Нафтогазу» пролунало. У 2019 році стали відомі подробиці маніпулювання «Нафтогазу» із даними так званого товарного газу і технологічного газу. Протягом 2015-2018 рр. «Нафтогаз» демонстрував нібито ріст видобутку газу, а насправді зростали показники виробничо-технологічних витрат. Тобто, із 15,5 млрд. куб. м у 2018 році – 1,5 млрд. куб. м газу були технологічним газом. Та й навіть ці 1,5 млрд. кубів як виявилося старанно «вимальовували» менеджери «Нафтогазу».

3. У минулому році «Нафтогаз України» проявив чудеса лобістської боротьби і компанії вдалося зберегти своє монопольне становище на ринку газу. Заяви про завершення анбандлінгу виявилися третім міфом. Створений «Оператор ГТС» залишається підконтрольним «Нафтогазу». Як результат усі розмови «Нафтогазу» про європейські правила договору із «Газпромом» луснули як мильна бульбашка. «Уже ніхто нікуди не йде». Зате «Нафтогаз» залишається у вигідній позиції, оскільки гроші за транзит «Газпром» перераховує саме «Нафтогазу», а не «Оператору ГТС».

4. У 2019 році завершився один із ключових етапів реформи ринку внутрішніх поставок газу для населення. Для споживача це відобразиться у появі окремих платіжок за вартість газу і за вартість транспортування газу. Особливо зважаючи на те, що ціна газу і податки у платіжці –це 80% суми. Тим самим завершується епоха зловживання «Нафтогазом» своїм монопольним становищем постачальника газу для населення, яка зазвичай виявляється у конфліктах із облгазами та звинуваченнями останніх у збільшенні ціни на газ для населення. Водночас, саме «Нафтогаз» є власником газу, за який і платять споживачі. Облгази завжди виконували технічну роль транспортера газу.

5. У 2019 році українці поставили рекорд щодо боргів за житлово-комунальні послуги. У березні 2019 року борг населення наблизився до рекордної суми у 69 млрд. грн. Головна проблем появи такого боргу – завищена ціна газу для споживачів. Із усієї суми 53 млрд. грн – це газ і тепло. Велику роль відіграло зменшення кількості отримувачів субсидій в опалювальному сезоні 2018-2019 рр.

6. Зниження тарифів на газ для населення до рівня 6000-6500 грн. за 1000 куб. м. Чому така давноочікувана подія не заслуговує на першу позицію у рейтингу? Тому що зниження відбулося у рамках демонстрації керівництва «Нафтогазу» лояльності до президента Зеленського. Ціна на газ на ринку ЄС знижувалася також і влітку 2018 року, але чомусь тоді «Нафтогаз» не знижував ціну на газ для населення, а залишив її на рівні 8500 грн. Водночас, оточення президента Зеленського вперто робить вигляд, що так зване зниження тарифів на газ – це максимум, що заслужили українці. Хоча газ для споживачів України може постачатися по ціні газу, який видобувається в Україні: «собівартість видобутку + затрати + податки + інвестиційна складова». Така ціна не перевищує показник 4500 грн за 1000 куб. м.

7. Початок поставок газу у Болгарію і Туреччину через «Турецький потік», а не через ГТС України. Це також можна впевнено зарахувати до поразок «Нафтогазу», який вперто протягом 2017-2019 рр. не зауважував реалізації проекту «Турецький потік», а всі сили кинув на допомогу США у боротьбі із «Північним потоком-2».

8. У 2019 році посилилися конфлікти в «Нафтогазі України». Партнер голови «Нафтогазу» Коболева Юрій Вітренко остаточно відокремився і тимчасово прибився до групи «Приват» Ігоря Коломойського. Коболева усунули від переговорів із «Газпромом», а міністр енергетики Оржель прямо заявив, що ухвалено політичне рішення про звільнення керівництва «Нафтогазу». Показовим є внутрішній конфлікт Вітренка і ще одного директора «Нафтогазу» з питань видобутку газу Андрія Фаворова щодо продажу газу із ПСГ в інтересах компанії ERU, де колись працював Фаворов. Фаворов намагається проводити свою «політику» у «Нафтогазі». У тому числі це стосується його позиції, що збільшити видобуток газу в Україні «тут і зараз» не вийде. З іншого боку це буде гарантовано формувати ситуацію на ринку, коли споживачі газу об’єктивно будуть отримувати менше газу українського видобутку і баланс формуватиметься за рахунок імпортного ресурсу.

9. У 2019 році продовжував тривати конфлікт «Нафтогазу», НКРЕКП, АМКУ з одного боку та облгазів – з другого боку. «Нафтогаз» намагався отримати контроль за газовими мережами. НКРЕКП і АМКУ скоріше за все свідомо підтримували позицію «Нафтогазу». Відповідно регулятор і антимонопольний орган штрафували операторів газорозподільних мереж. Лише в кінці року НКРЕКП ухвалило рішення про збільшення тарифу на розподіл для облгазів із 58 коп за кубометр до 87 коп. за кубометр газу. Але і такий тариф не дає можливості облгазам забезпечувати як закупівлю технологічного газу, так і оплачувати поточний ремонт мереж. При цьому розрахованим ефективним тарифом є сума у 1,5 грн за 1 кубометр. До того ж, рішення регулятора було наслідком необхідності стабілізувати фінансову ситуацію оператора ГТС, який укладав угоду про транзит газу із «Газпромом».

10. У 2019 році «Нафтогаз України» розмістив єврооблігацій на загальну суму 1,5 млрд .доларів. кошти були фактично передані трейдерам газу, які поставили газ для закачки у підземні сховища. Нібито це мало захистити Україну під час припинення транзиту газу. Але укладення договору з Росією фактично продемонструвало, що «Нафтогаз» даремно залучив ці кошти. При цьому фінансовий стан «Нафтогазу» дозволяв компанії не залучати 1,5 млрд. доларів фактичного кредиту.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram