Часте спілкування за допомогою відеодзвінків сприяло зниженню самооцінки
Протягом півтора року люди активно використовують відеодзвінки як по роботі, так і в особистих цілях. Тривале перебування перед фронтальною камерою не обійшлося без наслідків: у багатьох порушилося самосприйняття, що спонукало їх звертатися до косметологів і хірургів. І, як стверджують фахівці, які досліджували це явище, воно зникне ще не скоро, повідомляє Rusbase.
Минулого літа, коли клініки почали відкриватися після карантину, безліч людей кинулися на процедури щодо виправлення зовнішності. “Здається, що в такий час на першому місці будуть інші проблеми, проте багатьох турбувало відчуття, що вони виглядають гірше, ніж раніше”, — розповідає Шаді Курош, доцент дерматології Гарвардської медичної школи.
Виявилося, що фахівці в суміжних сферах, таких як пластична хірургія, зіткнулися з аналогічним явищем. Курош разом із колегами запитали пацієнтів, що спонукало їх звернутися за послугами. Багато з них сказали, що справа у відеоконференціях: з початку пандемії вони щодня бачили своє обличчя під час дзвінків по Zoom, і це знизило їх самооцінку.
Епоха Zoom та її наслідки
Проводячи багато часу в Zoom, люди стали надмірно стурбовані своїм зовнішнім виглядом. Зросла популярність косметичних процедур — від ботоксу та філерів до підтяжок обличчя та пластики носа. Курош разом із колегами вирішили з’ясувати, чи дійсно відеодзвінки стали причиною дисморфічного розладу. Так з’явився термін Zoom-дисморфія.
Наразі життя поступово повертається до норми, проте нове дослідження команди Курош показало: Zoom-дисморфія як і раніше актуальна. Опитування, в якому взяли участь понад 7 тис. осіб, доводить, що психологічні наслідки коронавірусу збережуться ще деякий час.
Ще до пандемії все більше пацієнтів зверталися до пластичних хірургів і дерматологів з “нереалістичними й неприродними” вимогами. У 2015 році з’явився термін “Snapchat-дисморфія”, який описував щораз більшу кількість людей, які бажають виглядати так, ніби їх обличчя пропустили через фільтр Snapchat — великі очі та блискуча шкіра — тільки у реальному житті.
Колись пацієнти приходили до пластичних хірургів з фотографіями знаменитостей, вирізаними з журналів. Ще до популярності соціальних мереж психологи виявили, що люди, які пильно розглядають себе в дзеркалі, стають більш сором’язливими. Однак, Zoom-дисморфія — інше явище.
У Snapchat люди розуміють, що дивляться на себе через фільтр. Своєю чергою, відеодзвінки, як стверджує Курош і співавтори статті про дослідження, змінюють зовнішність незрозумілим для людини чином.
За словами Курош, фронтальні камери спотворюють зовнішній вигляд як “криве дзеркало”, тому ніс здається більшим, а очі — меншими. Ефект посилюється тим, що людина, як правило, знаходиться ближче до камери, ніж до співрозмовника у реальному житті. Нижній ракурс — один із найбільш невигідних. Будь-який з представників покоління MySpace підтвердить: найкраще розташовувати камеру зверху.
Крім того, ми звикли бачити себе з розслабленим обличчям. Зосереджений (або знуджений) вираз під час Zoom-зустрічі відрізняється від відображення у дзеркалі. “Часті відеодзвінки можуть змінити самосприйняття й підвищити тривожність, що викликає бажання вдаватися до непотрібних косметичних процедур, особливо у молодих людей, які під час пандемії стали використовувати онлайн-платформи частіше”, — пишуть Курош, Чанні Сайленс й інші.
Як боротися з Zoom-дисморфією
Термін Zoom-дисморфія поширився в міжнародних ЗМІ, а Курош отримала безліч листів від друзів і незнайомців, які зіткнулися з цим явищем. У подальшому дослідженні, яке буде опубліковано в International Journal of Women’s Dermatology, команда Курош знайде ще кілька цікавих фактів.
• Серед 7 тис. опитаних 71% відчували тривогу з приводу повернення до особистих зустрічей, а 64% зверталися за психологічною допомогою.
• Найчастіше людей турбують набрана вага, блідий колір обличчя, зморшки та акне.
• Троє з десяти опитаних заявили, що планували вкластися у свою зовнішність, щоб полегшити повернення до заходів у реальному світі.
• Серед людей віком від 18 до 24 років ті, хто використовував фільтри, з більшою ймовірністю зверталися за психологічною допомогою.
Під час пандемії “криве дзеркало Zoom” спотворило зовнішній вигляд людей. При цьому соціальні мережі все ще були переповнені відредагованими зображеннями. Разом ці фактори негативно позначилися на самосприйнятті, підвищили тривожність і посилили психологічні проблеми. І це явище зникне ще не скоро.
На думку Курош, кращий спосіб боротися із Zoom-дисморфією — поширювати інформацію про це. Вона отримала величезну кількість коментарів від людей, які думали, що тільки вони зіткнулися з цим явищем. Тому, як стверджує Курош, важливо “допомогти людям зрозуміти, що вони не одні”.
Про те, як бізнесмени рятують своїх співробітників від Zoom-вигорання можна прочитати в матеріалі Investory News за посиланням.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах