Соцмережі
25 Вересня 2019
569

Сергій Довгополий: Не все акселератор, що так називається

Про особливості української екосистеми акселераторів

Прийшов час лікбезу про акселератори. Ну ок, мені не важко. Спочатку трошки довідкової інформації, щоб уникнути дурних коментарів. Я в цій темі з 2014 року, вперше працював виконавчим директором акселератора у Польщі, після чого, з 2015 заснував власну програму і інвестую у окремі проекти власні кошти. В Долині був, з керуючими партнерами та інвесторами окремих програм знайомий. З деякими підтримуємо зв‘язок та регулярно обмінюємося думками. До речі, звідти і прилетіло: типу, що це там у вас якихось псевдопрограм наплодилося? Почитав я ці ваші інтернети, і скажу, що таки так, шото нєладно в наших краях.

1. Всі хочуть когось вчити. І коли питаєш, в чому цінність акселерації, складається враження, що інфобізнесмени переродилися в засновників інфо-акселераторів. Приходить якось тьотя, яка сама проект подавала, і питає: хлопаки, а може я вам як ментор згодюся? Я можу і про підприємництво розповісти, і про маркетинг, і як інвестиції залучити. Ми вилупили очі, нєдоумєваєм. Серйозно? А ви чого прийшли, бізнес то успішний, правда ж? Інвестиції вже не шукаєте? Ну як, каже, успішний… бізнес я давно закрила, а взагалі в мене був магазинчик косметики, який на хліб з маслом заробляв. Пріорітєти ізмєнілісь. Але інших я вчити готова на совість, не сумнівайтесь. І 100 баксів в час, за всьо надо платіть, я щітаю! Ми то не сумніваємося, але ментром не взяли, і резидентом теж.

2. Ментори. Ніхто не знає, що воно за звір такий. Ну нема поки в нас інституту менторства. Тому одні називають менторами лекторів, інші – засновників, треті – буть-кого, кого не ясно як величати. На хакатонах у нас ментори, на вебінарах ментори, і в міністерствах, чує моя жопа, скоро ментори будуть. Відменторять вас і наліво, і направо. І ніхто навіть почитати не хоче, що воно за матюк. І що не може акселератор змусити якогось крутого експерта бути вашим ментром. Навіть за гроші. Але ж як звучить! Тьфу!!!

3. Вартість / долі / інвестиції. Очевидно, що акселератор повинен інвестувати в проекти резидентів. Якщо є власний фонд на пару лямів та 2-3 роки, то прямо класно, але ж курва, немає в нас таких акселераторів. Звідси в мене питання, за що окремі індивіди долю просять? За навчальну програму (яка в інтернеті опублікована не один раз, давно і безкоштовно)? За «менторів», які насправді не ментори від слова зовсім? От сьогодні якісь чудіки захуячили «акселератор», який бере долю в 50% +1 акцію за перспективу підняти «стандартний СІД раунд в 50-100к». Юсейд те ж саме слово зробив з програмою, де є «ментори» і більше нічого. Майте совість, панове! Ви ж не Y-combinator, цінність якого закладена вже в лейбу. Ви нещасні ноунеми без досвіду та успішних кейсів. До вас апріорі буде йти навіть не 2 і не 3 дивізіон. Ну хоча, краще доля в гівно-проекті, ніж відсутність долі в хорошому. Чи нє? Ми ось прямо продаємо участь у програмах, а на вихлопі вже дивимося, що зайшло. Якщо зайшло, інвестуємо. На пресіді. До 100к, до 30%. Так, дохуя, але ж і середовище ризикове.

4. Нетворкінг. Українська стартап-інвесторська тусовка – вона як маленька вуличка. Sand Hill Road, тільки без… ну прямо що без ніхуя не скажеш, але дуже до того наближено. Всі один одного знають, як собак облуплених, відтопирюють пальчик коли п‘ють каву під час кейтирінгу, розповідають небилиці та дають один одному цінні поради. Само собою, поради теж ніхто не слухає, бо чукча не чітатєль, чукча пісатєль… ой… Щось мене понесло. Короче, нетворкінг з більшістю публічних обличь нашої стартап-інвест-тусовки, це час на вітер. А з реальними підприємцями акселератори знайомити не хочуть. Потому шо непрєзєнтабєльно. А понти ж дороже дєнєг. Так що нетворкаєм по-взрослому.

5. Демо-день. Знаєте, це тіпа випускний. Там хоч між собою резиденти роззнайомляться, якщо ніхто заважати не буде. Ясно, що ніяких інвесторів на наші демо-дні не запрошують, просто тому, що їх (інвесторів) в природі не існує. Штооооо? – чується возмущьонний голос вельми поважного інвестора, керуючого партнера українського венчурного фонду, який зареєстрований в Делавері і за 5 років існування не зробив жодної інвестиції в українську компанію. Зате з завидною регулярністю радісно пише на своїй сторінці у фейсбук про те, як зростає «вєнчурний ринок України». Так а що, подумаєте ви, зростає ж. Зростає, але не завдяки, а всупереч.

Що я хотів сказати. Не все акселератор, що так називається. Чесно зізнаюся, що мій FeelGoodLabs Business Accelerator теж не має важливої складової – інституційних інвестицій. Але ж ми і не просимо 15-51% за ***зна що. Більше того, ми ставимо перед собою амбітну мету стати справжнім акселератором протягом найближчих 5-и років. Але я не про те. Давайте називати речі своїми іменами: Ео – навчальна програма. Startup ukraine – інфобіз. Intecrator – галера. Ну і так далі, ви зрозуміли… і заголовки тоді будуть більш яскравими!

На істіну в останній інстанції не претендую. Всі висновки зроблено виключно у моїй проф-деформованій реальності, з власного досвіду та власного бачення.

P.S. Буду радий знайомству з інвесторами, які готові будуть зайти в наш пресід-фонд. Не зараз, а років через 2-3.

Прийшов час лікбезу про акселератори. Ну ок, мені не важко. Спочатку трошки довідкової інформації, щоб уникнути дурних…

Опубліковано Сергієм Довгополим Вівторок, 24 вересня 2019 р.

 

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram