Думки
24 Березня 2022
1 279

Нгозі Оконджо-Івеала: Світ має уникнути нової продовольчої кризи

Генеральний директор СОТ, колишній керуючий директор Світового банку, міністр фінансів Нігерії — про економічні та гуманітарні наслідки війни 

Стає ясно, що економічні та гуманітарні наслідки війни в Україні, особливо зростання цін на продовольство, відчуватимуться далеко за межами Європи. Міжнародна спільнота має діяти зараз, щоб не допустити, щоб деякі з найбідніших і найуразливіших людей у ​​світі стали побічними збитками.

Війна в Україні завдає величезних, несамовитих людських страждань. У Світовій організації торгівлі, інституті, заснованому на верховенстві закону і створеному для сприяння встановленню миру, ми знаходимо насильство поганим для наших основних принципів. Ми приєднуємося до заклику Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріша до припинення кровопролиття та бажаємо якнайшвидшого та мирного врегулювання конфлікту.

Але навіть всупереч тому, що ми, як і раніше, вражені разючими й трагічними картинами українських міст, які зазнали нападу, і навіть коли ми зобов’язуємося робити все можливе, індивідуально та колективно, щоб допомогти народу України, також стає зрозумілим, що економічні та гуманітарні наслідки війни будуть відчуватися далеко за межами Європи. Ми також повинні заздалегідь пом’якшувати ці наслідки.

Ще до війни зростаючі ціни на харчові продукти та енергоносії лягали важким тягарем на бюджети домогосподарств і державних бюджетів у багатьох невеликих та бідних країнах, економіка яких також найповільніше відновлювалася після пандемії COVID-19. Нові стрибки цін, спричинені конфліктом у Східній Європі, тепер загрожують зростанням бідності та відсутності продовольчої безпеки. В таких умовах роль СОТ і торгівлі загалом, особливо країн, які є нетто-імпортерами продовольства, має першорядне значення у запобіганні голоду.

У той час як на Україну та росію разом припадає скромні 2,2% світової торгівлі товарами, за оцінками СОТ, ця цифра занижує їх значення на ринках зерна та енергії, а також як постачальники добрив, корисних копалин та інших ресурсів, що мають вирішальне значення для кола переробних галузей. У 2020 році, наприклад, дві країни поставили 24% світової торгівлі пшеницею та 73% соняшникової олії.

Імпорт таких товарів необхідний для базової продовольчої безпеки у багатьох країнах, яким не вистачає води, ґрунту та погодних умов для вирощування всього необхідного їм продовольства. За останні 30 років Україна та росія стали ключовими джерелами зерна для таких країн, як Монголія, Шрі-Ланка, Ліван, Єгипет, Малаві, Намібія і Танзанія. Всесвітня продовольча програма, агенція ООН, яка надає продовольчу допомогу людям, які постраждали від конфліктів та стихійних лих у більш ніж 80 країнах, зазвичай закуповує понад половину своєї пшениці в Україні.

Блокування українських портів, викликане війною, та міжнародні санкції, запроваджені проти росії, різко скоротили доступні світові обсяги пшениці. Побоювання, що українські фермери не зможуть виростити цьогорічного ярого врожаю, посилили побоювання з приводу постачання, внаслідок чого ціна ф’ючерсів на пшеницю зросла на 40% і досягла рекордних максимумів у перший тиждень березня.

Зростання цін на енергоносії та продовольство стало викликати знайомі політичні реакції: кілька урядів обмежують експорт зерна та інших основних харчових продуктів, намагаючись зберегти внутрішні запаси та обмежити зростання цін. Число скарг у СОТ від експортерів з кількох країн−членів та юрисдикцій підкреслює масштаби проблеми. Такий експортний контроль може спровокувати зростання цін та нові обмеження. За оцінками Світового банку, 40% зростання світових цін на пшеницю під час останньої кризи цін на продовольство у 2010−2011 роках було спричинено спробами урядів ізолювати внутрішні ринки.

Але світ може зменшити ці ризики. Досвід показує, що міжнародне співробітництво може допомогти упоратися з наслідками зростання цін на продовольство. Протягом десятиліття обмін інформацією про постачання та запаси продовольства через Інформаційну систему сільськогосподарського ринку дозволяв провідним експортерам та імпортерам запобігати паніку та підтримувати безперебійну роботу ринків.

Оскільки глобальна торгова система вже намагається впоратися з високими транспортними витратами та перевантаженими портами, більш тісна координація може допомогти стабілізувати міжнародні ринки харчових продуктів, енергії та товарів та мінімізувати додаткові збої в ланцюжках поставок. Важливо відзначити, що функція СОТ з моніторингу та забезпечення прозорості може допомогти забезпечити, щоб ланцюжки поставок продовольства та сільськогосподарської продукції, на які санкції не вплинули безпосередньо, залишалися відкритими та працювали ефективно.

Підвищення поінформованості про порушення на ринку також дозволить міжнародній спільноті виявляти та мобілізувати фінансову та іншу допомогу бідним країнам, які сильно постраждали від зростання цін на продовольство. Це особливо важливо, бо ще до війни в Україні відновлення економіки після пандемії залишило позаду більшу частину світу. Зростання в найбідніших країнах найбільше відставало від тенденції до 2020 року, що відображало їх слабкі фінансові можливості та нерівний доступ до вакцин проти COVID-19.

Поки весь світ спостерігає за українською трагедією, що розгортається, ми всі повинні терміново зосередитися на тому, як підтримати український народ. І природно та доречно, що уряди зосередяться на підриві своєї власної економіки. Але ми також повинні діяти зараз, щоб деякі з найбідніших і найуразливіших людей у ​​світі, що знаходяться далеко від конфлікту і не фігурують у заголовках газет, не стали побічними збитками.

Джерело: Poject Syndicate

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram