Головна
Країна
2011 рік: Відновлення української економіки, політична нестабільність та ув’язнення Юлії Тимошенко

Країна

7 Червня 2021

1 903

2011 рік: Відновлення української економіки, політична нестабільність та ув’язнення Юлії Тимошенко

Протести із соціальнимим вимогами, кримінальні справи проти Кучми та Мельниченка, невдала спроба приєднатися до ЄС. У проєкті “30 кроків до Незалежності“: 1991-2021 роки згадуємо про ключові події 2011-го

2011 рік найбільше запам’ятався арештами представників помаранчевої влади, передусім Юлії Тимошенко, а також руйнуванням планів команди Віктора Януковича на європейську інтеграцію.

Українська економіка відновлювалася після кризи. Внутрішній попит підтримав зростання, тоді як зовнішній — залишився слабким. Рік позначився багатьма переговорами, переважна частина яких не призвела до сприятливих для України результатів. Уряд не запроваджував реформ у більшості сферах. Політична нестабільність знову стала одним з найвищих ризиків для майбутнього розвитку України. Іншим ризиком було сповільнення світової економіки.

Світові та вітчизняні політичні тригери

11 лютого — внаслідок масових революційних виступів незмінний з 1981 року президент Єгипту Хосні Мубарак пішов у відставку. Він передав владу Вищій раді Збройних сил. У квітні Мубарака заарештували й віддали під суд.

17 лютого — організовані через соціальні мережі, у Лівії почалися масові виступи проти диктатора Муаммара Каддафі. Після того як армія та поліція масово розстрілювали протестувальників, протистояння повсталих набуло ознак громадянської війни: вони захоплювали владу в містах і за тиждень вся Керенаїка була під владою повстанців. З 19 березня їх підтримали збройні сили країн НАТО. Із травня антикаддафівські виступи почалися на півдні країни. 20 жовтня 2011 року Муаммара Каддафі піймали та вбили повстанці в його рідному місті Сирт.

9 березня — шатл “Діскаверіˮ, багаторазовий транспортний космічний корабель НАСА, завершив свою 27-річну кар’єру, зробивши останнє успішне приземлення в Космічному центрі Джона Кеннеді у Флориді.

12 березня — внаслідок найсильнішого в історії Японії землетрусу та викликаного ним цунамі на першому блоці АЕС “Фукусіма-1ˮ стався вибух, що зруйнував залізобетонну оболонку реактора й спричинив викиди в атмосферу радіоактивних речовин.

15 березня — у столиці Сирії Дамаску відбулися масові демонстрації на підтримку Арабської весни, які переросли в повстання та громадянську війну 2012–2013 років проти майже 50-річного однопартійного правління партії “Баасˮ.

19 квітня — на VI з’їзді Компартії Куби повідомили, що 85-річний Фідель Кастро, який 45 років перебував при владі, більше не очолюватиме Кубинську компартію. Посаду першого секретаря партії офіційно обійняв його брат, 79-річний голова Державної ради Куби Рауль Кастро.

2 травня — у Пакистані спецпризначенці США вбили лідера терористичної організації “Аль-Каїдаˮ Усаму бен Ладена. Операцію з ліквідації бен Ладена під кодовою назвою “Спис Нептунаˮ санкціонував президент США Барак Обама, її проводив Військово-морський флот США в співпраці із Центральним розвідувальним управлінням США.

24 червня — у Печерському районному суді Києва почався суд над колишньою прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко в справі про укладення газового контракту з Росією 19 січня 2009 року. 11 жовтня 2011 року суд визнав Тимошенко винною за ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу (перевищення влади та службових повноважень), і її засудили до семи років в’язниці із забороною обіймати державні посади протягом трьох років. Суд також задовольнив цивільний позов НАК “Нафтогаз Україниˮ, який вимагав від Тимошенко компенсації збитків, завданих, на думку позивача, цій компанії внаслідок підписання угод у січні 2009 року обсягом 1,516 млрд грн.

10 липня — внаслідок порушення судновласником і капітаном корабля нормативних документів, що регламентують безпеку судноплавства, у Куйбишевському водосховищі (Татарстан) затонув теплохід “Булгарияˮ — загинуло 122 осіб і лише 79 вдалося врятувати.

22 липня — 32-річний норвежець Андерс Брейвік здійснив дві терористичні атаки в Осло й на острові за 35 км від столиці, внаслідок яких загинуло 77 осіб. Це була найбільша з часів Другої світової війни масова загибель у Норвегії, за яку Брейвіка засудили до 21 року тюремного ув’язнення з правом його продовжувати щоп’ять років на невизначений термін, доки його не визнають безпечним для суспільства.

28 серпня — ураган “Айрінˮ, що зародився на схід від Малих Антильських островів, вразив східне узбережжя Північної Америки. Його швидкість сягала 190 км/год, тож довелося евакуювати близько мільйона осіб. 54 особи загинули в Пуерто-Рико, Домінікані, Гаїті, США та Канаді. Загальні збитки від дії урагану лише в США становили $15,6 млрд.

26 жовтня — введено в експлуатацію перший серійний Boeing-787.

31 жовтня — за розрахунками Фонду народонаселення ООН, на Землі народився семимільярдний житель. Оскільки у світі щохвилини народжується близько 260 дітей, ООН постановила вважати такою Даніцу Мей Камачо, яка народилась в Манілі (Філіппіни).

15 грудня — після дев’ятирічної іракської кампанії війська США залишили країну.

18 грудня — у своїй домівці в містечку Градечек на 76-му році життя помер Вацлав Гавел, письменник, дисидент, останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії, який привів її до НАТО і фактично до ЄС. Його поховали в родинному склепі на цвинтарі в празькому районі Виногради.

30 грудня — майже через два тижні після смерті великого керівника Корейської Народно-Демократичної Республіки Кім Чен Іра його спадкоємцем при владі став молодший син, 28-літній Кім Чен Ин.

Цього року з’являються великі компанії, а саме:

Львівська копальня кави — перша в Україні найдовша кав’ярня-книгарня, створена за легендою над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Належить до мережі концептуальних авторських ресторанів !FEST Львів.

“Суши Wokˮ — міжнародна мережа магазинів формату take-away (“на виносˮ).

КП “Харківводоканалˮ — комунальне підприємство зі штаб-квартирою в місті Харків, яке видобуває, розподіляє, транспортує і постачає воду та забезпечує водовідведення в Харкові й Харківській області.

BMW i — суббренд компанії BMW, заснований у 2011 році для розробки дизайну й виготовлення електричних транспортних засобів.

Megogo — медіасервіс для трансляцій ефірних каналів, перегляду широкої бібліотеки відеоматеріалів за запитом, прослуховування аудіоматеріалів через інтернет.

Rolls-Royce Group plc — британський транснаціональний енергетичний та аерокосмічний концерн, який спеціалізується на виробництві обладнання для АЕС, авіадвигунів, суднового та енергетичного обладнання.

Siemens Mobility — департамент німецького концерну Siemens AG з виробництва залізничної техніки, трамваїв, локомотивів, систем автоматизації для залізниць та міського рейкового транспорту, для сортування листів і кореспонденції, обладнання для аеропортів.

B. Fruit— українська група компаній із замкненим циклом виробництва (вирощування сировини, перероблення, транспортування). Головний офіс компанії розташований у Городку (Львівська область). Засновник і власник — Тарас Барщовський.

Політика. Протягом року Україна намагалася маневрувати між європейським і євразійським інтеграційним процесом. Співпраця з МВФ призупинилась через брак бажання українського уряду впроваджувати необхідні реформи.

Провал підписання Угоди Україна — ЄС. Українська влада не домоглася підписання Угоди про асоціацію із Європейським Союзом та створення зони вільної торгівлі. Ще з часу арешту Юлії Тимошенко урядовці запевняли, що ЄС розділяє два процеси — переслідування експрем’єра та переговори із Євросоюзом.

Але після вироку Юлії Тимошенко стало цілком очевидним, що ЄС ставить у пряму залежність перспективи євроінтеграції й долю експрем’єра та не має сумнівів у вибірковому правосудді в Україні. Президент Віктор Янукович також заявляв, що ЄС не має претензій до України, окрім однієї — стосовно Тимошенко.

Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей заявив на саміті 19 грудня, що перспективи угоди залежатимуть від політичних обставин. “Сьогодні ми можемо заявити, що переговори щодо Угоди про асоціацію завершені. Ми сподіваємося рухатися в напрямку підписання Угоди про асоціацію якнайшвидше, але це залежатиме від політичних обставинˮ, — зазначив очільник ЄС.

Українська влада назвала саміт успішним, але більшість оглядачів вказували на те, що після руйнування планів про підписання угоди до кінця 2011 року Київ розпочне більше зближуватися з Росією та структурами, де вона домінує.

Протести. Чорнобильці, підприємці, колишні воїни-інтернаціоналісти, фермери, студенти цього року виходили на протести. 2011-й став першим роком, коли на вуличних акціях лунали передусім не політичні, а соціальні вимоги. Уряд заявляв, що афганців і чорнобильців підбурюють “політичні провокаториˮ з табору опонентів.

Саме 2011 року помітними стали більші зусилля влади не допустити проведення мітингів та інших масових зібрань громадян. Суди переважно забороняли всі акції, проте це не зупиняло протестувальників, які вдавалися до радикальних дій.

Кримінальні справи. у 2011 році експрезидент Леонід Кучма опинився під кримінальним переслідуванням. Кримінальну справу проти нього генеральна прокуратура порушила в березні, звинувативши в перевищенні службових повноважень, що призвели до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Сам Леонід Кучма ходив на допити в прокуратуру та заявляв, що розкриття вбивства журналіста є справою його честі, оскільки він не причетний до цього злочину.

Леонід Кучма зробив кілька заяв про те, що вбивство Георгія Гонгадзе й касетний скандал — це операція спецслужб якоїсь з іноземних держав, що була спрямована на послаблення України та на усунення президента, який тими роками мав досить сильні позиції.

У грудні Печерський суд столиці закрив справу проти експрезидента, вирішивши, що для відкриття генеральною прокуратурою не було достатніх підстав.

Генеральна прокуратура також у червні відновила кримінальну справу проти ексмайора державної охорони Миколи Мельниченка. Його звинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу: у розголошенні державної таємниці, перевищенні влади чи службових повноважень та в підробці документів.

Зміна виборчої системи. Україна повернулася до змішаної системи виборів Верховної Ради України (ВРУ). Закон, за який у листопаді проголосували не лише фракції провладної більшості, а й більшість опозиції, передбачає обрання половини парламенту за партійними списками, половини — у мажоритарних округах. Досі Україна мала негативний досвід такої системи виборів, оскільки переможці в одномандатних округах, прийшовши до парламенту, під тиском влади поповнювали провладну коаліцію.

Цей закон пересварив опозицію, оскільки виявилося, що найбільші опозиційні сили — “Батьківщинаˮ Юлії Тимошенко та “Фронт змінˮ Арсенія Яценюка, — підтримавши підвищення прохідного бар’єра та змішану систему, фактично позбавили менші партії шансу мати своїх представників у парламенті.

Економіка. Реальний ВВП зріс на 5,2% завдяки сильному внутрішньому попиту. Зовнішній попит був слабким. Внаслідок цього виробництво в експортно-орієнтованих секторах залишилося нижчим, ніж до кризи. Реальне нагромадження основного капіталу збільшилося на 10,1%. Інвестиції зростали через вище комерційне будівництво й купівлю обладнання та машини, що передусім було пов’язано з підготовкою до Євро-2012.

Сільське господарство. Аграрна політика надалі була непередбачуваною та несправедливою, що погіршило інвестиційний клімат у країні. Сільськогосподарське виробництво зросло на 17,5% завдяки рекордному врожаю більшості рослинних культур.

Енергетична політика. Україна стала членом Європейського енергетичного співтовариства, що вимагало впроваджувати реформи, зокрема на ринку газу. Оскільки Україні не вдалося домовитись з російським Газпромом про зниження цін на газ, уряд оголосив наміри знизити енергетичну залежність від РФ.

Інфраструктура. Більшість інфраструктурних проєктів були пов’язані з підготовкою до Євро-2012. Вони охоплювали модернізацію та ремонт аеропортів, стадіонів і залізниці. Було створено Національну комісію з державного регулювання у сфері комунальних послуг, яка повинна визначати комунальні тарифи.

Платіжний баланс. Зведений платіжний баланс мав дефіцит обсягом $2,5 млрд (1,5% ВВП). Збільшення торговельного дефіциту призвело до розширення дефіциту поточного рахунку до 5,5% ВВП.

Дохід. Поліпшення фінансового стану підприємств і підвищення мінімальної заробітної плати сприяло зростанню реального наявного доходу домогосподарств на 6,1%. Реальний дохід від соціальної допомоги та пенсій зріс лише на 2,7% через суттєвий фіскальний тиск.

Фіскальна політика. Уряд не раз вносив зміни в Податковий кодекс протягом року, хоча Кодекс набрав чинності лише 2011 року. Тиск податкового адміністрування був великим, тоді як автоматичного відшкодування ПДВ повністю не запровадили. Видатки Державного бюджету виконано лише на 93,8% плану, оскільки уряд не зміг знайти необхідне фінансування бюджетного дефіциту.

Бізнес-клімат. Оцінка якості поточної загальноекономічної ситуації в Україні була досить песимістичною. Надмірне оподаткування, недостатній попит, брак фінансів і несприятливе регуляторне середовище були серед найбільших перепон розвитку бізнесу.

Монетарна політика. Середня споживча інфляція сповільнилась до 8,0% передусім через нижче зростання цін на продовольчі товари. Монетарна політика була жорсткою, оскільки Національний банк України (НБУ) намагався знизити тиск на валютному ринку.

За даними Держстату 2011 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

• електроенергії — 194,9 млрд кВт·год;

• кам’яного вугілля — 62,7 млн т;

• нафти сирої — 2,4 млн т;

•газу природного скрапленого або в газоподібному стані — 20,7 млрд м³;

• сталевих труб — 2,399 млн т;

• цементу — 0,5 млн т;

• автотранспортних перевезень 10 і більше осіб — 192 тис. шт.;

• обладнання холодильне та морозильне — 4,0 тис. шт.;

• тканини — 43,8 млн м²;

• ковбасних виробів — 286 тис. т;

• цукру — 2, 3 млн т;