Українці вперше почули про фінансову кризу та Будапештський меморандум і почали ознайомлюватися з ринковою економікою. Наш проект: 30 кроків до Незалежності: 1991-2021 роки
Фінансова криза 1994 року охопила не лише товаровиробників, а й державні фінанси. Господарські підсумки вкотре розчарували. Для економіки України рік виявився найскладнішим. Попри певне зниження рівня інфляції, її рівень становив понад 400%.
Найбільше за всі роки незалежності впало виробництво. У промисловості воно зменшилося на 28,2%, у сільському господарстві — на 16,5%. Реальна зарплата знизилася на 16,8% і становила 1/3 рівня 1990 року. Зрештою ВВП проти 1990-го знизився на 44%.
Верховна Рада схвалила 144-трильйонну емісію, яка призвела до вибуху приспаної інфляції, удвічі збільшивши курс долара та ціни. За межею бідності опинилися мільйони громадян. Ускладнилися відносини з Росією та Туркменією стосовно розрахунків за енергоносії. Борг України цим країнам перевищив $1 млрд. Утративши близько третини свого ринку в Росії, Україна не змогла отримати його на Заході.
Щоб фінансово оздоровити народне господарство, скасовують дотації на виробництво збиткової продукції та відпускають ціни, а також фіксований курс карбованця до твердих валют. Проголошують необхідність тотальної приватизації, суттєвого зменшення бюджетного дефіциту тощо.
Серед пріоритетів реалізації державної політики у сфері приватизації на 1994 рік визначили, зокрема, створення умов для участі іноземних інвесторів у приватизації та забезпечення участі громадян України в приватизації через використання ними приватизаційних депозитних рахунків.
Перша хвиля приватизації
21 квітня 1994 Леонід Кравчук підписав указ “Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів”. Великі підприємства перетворювалися на акціонерні товариства, і їх скуповували за безцінь. Держава позбувалася не лише власних підприємств, а й землі. Наприклад, у листопаді 1994 року президент видав указ, за яким понад мільйон осіб отримали земельні паї.
Оскільки в Україні вже були створені необхідні передумови суттєвого пришвидшення темпів корпоратизації та приватизації державних підприємств, на 1995 рік Україна запланувала повністю завершити малу приватизацію, а також перетворити майже 8 тис. середніх і великих державних підприємств на відкриті акціонерні товариства.
1994 року значну увагу приділили захисту інформації. На законодавчому рівні врегулювали суспільні відносини, пов’язані із зарахуванням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці, щоб захистити національну безпеку України. Також було запроваджено порядок захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Україна на міжнародній арені
У 1994 році розпочалася співпраця України з Міжнародним валютним фондом, хоча членом МВФ вона стала ще 1992-го. Це надало змогу в разі дефіциту платіжного балансу держави отримувати кредити.
Леонід Кравчук підписав Угоду про співробітництво та партнерство з ЄС, яка заклала основу європейської інтеграції.
Цей рік ознаменований відмовою України від ядерної зброї. Процес започаткувала зустріч у січні президентів України, США та Росії та підписанням угоди “Про вивезення з України стратегічної ядерної зброї”. Угода фіксувала міжнародні зобов’язання України отримати без’ядерний статус.
Процес закінчився підписанням 5 грудня Будапештського меморандуму про надання Україні гарантій безпеки з боку США, Великої Британії та Росії з огляду на приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цей меморандум гарантував нашій державі повагу її незалежності, суверенітету й територіальної цілісності, припинення політичного, економічного та воєнного зазіхання на її територіальну цілісність і політичну незалежність.
Слід визнати, що ці гарантії були лише формальністю, оскільки тоді не було створено жодних механізмів санкцій. Статус Меморандуму як юридично обов’язкового для сторін документа викликав сумніви вже на момент підписання.
3 березня Україна та США підписали Договір про дружбу та співробітництво, який уможливив розвиток ефективної міжнародної співпраці в наукових і технологічних сферах, що становлять взаємний інтерес.
На законодавчому рівні відбулося комплексне врегулювання питань міжнародного комерційного арбітражу. Було визначено чіткий механізм вирішення суперечок у сфері міжнародної торгівлі.
Події у політичній сфері
1994 року основні гілки влади істотно протистояли одна одній, а криза вилилася в масштабні страйки шахтарів. Це питання могли вирішити тільки дострокові вибори.
27 березня в Україні відбулися перші після розпаду СРСР парламентські вибори, а 19 липня — дострокові вибори президента, внаслідок чого політичну кризу було вирішено. У виборах переміг Леонід Кучма, який виступав за тісніший зв’язок з Росією. Ці вибори стали першими, що продемонстрували розподіл України на “Схід” і “Захід”.
Також розпочався процес формування місцевих органів влади та самоврядування.
Після ухвалення 27 липня Регламенту ВР України вперше було встановлено чіткі вимоги до порядку діяльності Верховної Ради.
Скасуванням Декларації про суверенітет Криму було вирішено питання про розподіл Чорноморського флоту між Україною та Росією. Водночас півострів входив до складу України, але на його території залишалася російська військова база.
Економічний потенціал
Було ухвалено постанову “Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні”. Виокремлювалися зони, де було застосовано особливий режим управління, пільгові умови діяльності для місцевих підприємців та іноземних фірм. Це мало вплинути на розвиток іноземних і вітчизняних інвестицій, стимулювати виробництво, збільшити експорт виробленої продукції.
Почалася реалізація Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні. Мета цієї Програми — стимулювати вкладення іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки України, надаючи податкові пільги й страхові гарантії щодо найбільш ефективних інвестиційних проєктів, удосконалення системи правового регулювання іноземного інвестування, розвитку інфраструктури міжнародного бізнесу та інших передумов іноземного інвестування.
Запроваджено порядок створення та діяльності холдингових компаній, що створювалися під час корпоратизації та приватизації підприємств, виробничих та науково-виробничих об’єднань, правовий статус яких раніше не відповідав законодавству України.
Підвищився мінімальний розмір статутного капіталу для акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю. Крім того, закон установив, які саме кошти заборонено вносити до статутного капіталу таких товариств.
Щоб подолати платіжну кризу, яка полягала в несвоєчасному виконанні суб’єктами підприємницької діяльності України платіжних зобов’язань, проведено взаємний залік заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності. Завдяки цьому було створено умови для нормалізації роботи підприємств.
Відбулися певні зрушення на валютному ринку. На законодавчому рівні установили порядок розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, укладеними суб’єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари, робота, послуги. Це стимулювало розвиток зовнішньоекономічних відносин між суб’єктами господарювання.
Обов’язковим стало декларування суб’єктами господарської діяльності всіх форм власності валютних цінностей за межами України.
Почали діяти законодавчі акти у сфері інтелектуальної власності. Насамперед це стосувалося захисту торгових марок та авторського права, а також захисту промислових зразків.
Податкова система України
Було ухвалено в новій редакції Закон України “Про систему оподаткування”, яка врахувала досвід функціонування цієї системи в попередні роки незалежності. Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки та збори (обов’язкові платежі) до бюджетів і державних цільових фондів із розподілом їх на загальнодержавні та місцеві, а також права, обов’язки та відповідальність платників.
На початку 1994 року в Україні почали формуватися податкові механізми, з’явилися місцеві податки та збори. Запровадили функцію контролювання фізичних осіб, створивши державний реєстр фізичних осіб і надавши кожному з них ідентифікаційний номер.
Уперше за час незалежності на законодавчому рівні встановили вимоги до одного з основних податків — податку на прибуток підприємств.
Монетарна політика в Україні
1994 року були визначені основні функції валютного ринку та роль Національного банку в економіці. Почалася доларизація й тінізація економіки, а також поглибилися тенденції падіння виробництва.
Стратегічною метою грошово-кредитної політики України була стабілізація цін і грошей.
Національний банк України (НБУ) започаткував рестрикційну політику, завдяки якій темпи зростання грошової маси знизились утричі, якщо порівняти з 1993 роком. Результатом цього стало сповільнення темпів інфляції (у 20 разів).
НБУ почав застосовувати важливі антиінфляційні заходи. Запроваджено кредитні аукціони, механізми випуску та вилучення з обігу грошової маси, відсоткову політику. Із жовтня 1994-го було запроваджено уніфікований курс карбованця до іноземних валют. Також припинено надання ліцензій на здійснення торгівлі та надання послуг в іноземній валюті, що дало змогу стабілізувати курс карбованця до іноземної валюти.
Адміністративна фіксація в Україні валютного курсу, що тривала із серпня 1993-го до жовтня 1994-го, призвела до зниження ефективності експорту з оплатою в іноземній валюті. Унаслідок цього збільшилася частка бартерних операцій, зменшилися надходження валюти на внутрішній ринок, зріс зовнішній борг, знизився обсяг виробництва на імпортозалежних підприємствах, а капітал почав витікати за кордон.
Банківська система
Банківська система 1994 року налічувала 228 банківських установ. Майже всі вони були сформовані на акціонерній основі, вісім із них функціонували за участю іноземного капіталу. Процес реформування банківської системи набув стихійного характеру. До кінця року 11 банків було ліквідовано. Почали відкриватися представництва іноземних банків. Близько 70 банків змінили власників.
Із 3 січня 1994 року запроваджено Систему електронних платежів (СЕП). Обсяг кредитних вкладень 1994-го сягнув 387 трлн крб. Понад 56% кредитів надано державним підприємствам. Нацбанк був вимушений надати низці експортерів кредити на покриття збитків внаслідок застосування фіксованого курсу. На початку 1994 року запущено Банкнотну фабрику НБУ.
Читайте також:
1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві
1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні
1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків
1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна
1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок
1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ
1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах