Провал справи НАБУ і САП про “Роттердам плюс”, зниження видобутку вугілля та інші
Продовжую підбивати енергетичні підсумки 2019 року. Першою «пішла» газова тема. Та й це зрозуміло. Але вугільні питання залишаються важливими. І саме у наступні роки скоріше за все будуть відбуватися визначальні для вугільної галузі події.
1. Головна подія 2019 року – розвал або точніше провал справи НАБУ і САП про «Роттердам плюс». У минулому році НАБУ зробило спробу передати справу до суду, але виявилося, що доказова база справи відсутня взагалі. Більше того, окремі дослідження, які замовляла НАБУ, навпаки підтверджують законність так званої формули «Роттердам плюс». З початком роботи ринку електроенергії виявилося, що ціна вугілля по «формулі Роттердам» (яка перестала діяти з 1 липня 2019 року) є найнижчою серед усіх запропонованих цін на вугілля. Спроба НАБУ використати справу «Роттердам плюс» у політичних цілях зазнала краху. Зрештою, саме за зверненнями народних депутатів і порушували справу у 2017 році. Поширення міфів про вплив формули «Роттердам плюс» на тарифи на електроенергію для населення також отримало спростування.
2. На ринку поставок вугілля для державної електрогенеруючої компанії «Центренерго» відбулися зміни. Одним із крупних постачальників вугілля для «Центренерго» стала компанія із орбіти впливу Ігоря Коломойського «Нафта форс», що викликало припущення про вплив олігарха на діяльність «Центренерго». Вугілля постачалося із Росії, а також можливо із неконтрольованих територій Донбасу.
3. Україна продовжує тенденцію зниження видобутку вугілля. Особливо це стосується державних шахт. Загальний видобуток вугілля у 2019 році склав 31,2 млн. т. Зниження склало 5,7% – це майже 1,9 млн. т. Державні шахти видобули 3,56 млн. т, що майже на 900 тис. т менше, ніж у 2018 році.
4. Міністр енергетики Олексій Оржель заявив про те, що незабаром можуть закрити 13-15 державних шахт в зв’язку з їх збитковістю. Решту шахт із загальної кількості 33 шахти можуть приватизувати, здати в оренду або концесію. Чіткого плану, що робити із дотаційною вугільною галуззю, в уряду на даний момент немає.
5. Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг Андрій Герус висловив підтримку приватизації компанії «Центренерго» разом із державними вугільними шахтами. Зважаючи на посилення позицій Коломойського у компанії «Центренерго» можна очікувати, що така комплексна приватизація дозволить Коломойському створити свій невеликий вертикально інтегрований вугільно-електрогенераційний бізнес.
6. У 2019 році щомісяця перед урядом стояло завдання знайти гроші для виплати зарплати шахтарям. Орієнтовно у минулому році сума прямих дотацій для потреб вугільної промисловості склала 3,5 млрд. грн. У 2020 році державне фінансування вугільної галузі може скласти більше 4 млрд грн.
7. Збитковість роботи державних шахт щороку і надалі зростає. Середня собівартість тони вугільної продукції на державних вугледобувних підприємствах в 2019 році зросла на 40% у порівнянні з 2018 роком – з 3135 грн до 4300 грн за тонну.
8. У 2019 році на ринку вугілля України вперше у значних обсягах з’явився товар «білоруське вугілля». У більшості випадків мова йде про посередницьку роль Білорусії, яка фактично транзитує або перепродує російське вугілля. У 2017 р білоруський експорт вугілля в Україні склав 0,6 тис. т на суму 63 тис. дол. У 2018 р. – 588, 5 тис. т на 50,3 млн дол. У минулому 2019 році обсяг перепродажу вугілля в Україну склав 3 млн. т. Згідно планів та очікувань у 2020 році через Білорусію Україна буде імпортувати більше 4 млн. т вугілля.
9. У 2019 році відбулися зміни у вугільному секторі неконтрольованих територій Донбасу. В Україні за цим ринком продовжують слідкувати, оскільки періодично стає відомо про поставки вугілля із неконтрольованих територій в інші країни, у тому числі в Україну. Компанія «Газ-Альянс» українського бізнесмена Сергія Курченка, який після 2014 року покинув Україну, позбулася статусу єдиного постачальника вугілля з неконтрольованих територій Донбасу. З 1 листопада 2019 року інші трейдери отримали можливість вивозити вугілля, а шахти отримали право постачати вугілля іншим компаніям. Такі зміни відбулися після виборів президента України і обрання нового складу Верховної Ради.
10. У 2019 році Луганська ТЕС, яка забезпечує електроенергією частину Луганської області, припинила отримувати вугілля-антрацит, яке поставлялося залізничним транспортом з боку Росії. З липня 2019 року Луганська ТЕС не отримує вугілля і перейшла на використання природного газу. Наразі розробляється проект побудови залізничної лінії, яка дозволить поставляти вугілля на Луганську ТЕС з боку України.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах