Відомі українські бізнесмени та інвестори — про те, як уникнути помилок на старті проєкту
Як правило, життєвий цикл стартапу розпочинається із виникнення ідеї, яку надалі тестують, формують для неї ціну і розпочинають вибудовувати продажі. Наступі етапи — це аналіз, коригування за підсумками перших продажів і масштабування. Тільки після всіх цих етапів можна стати повноцінним бізнесом.
Зазвичай команда найбільш енергійна на творчих етапах — розробки, аналізу та формування ціни. Набагато складніше стає, коли розпочинаються тестування, побудова продаж і коригування. Найчастіше саме тоді засновники проєкту починають сходити з дистанції.
Investory News дізнавались у відомих бізнесменів та інвесторів про основні помилки, які допускають молоді підприємці на старті шляху, та як їх уникати.
#1. Власні страхи
До найпоширеніших помилок, за думкою Олександра Сороки, засновника інвестиційної платформи Startup.Network, відноситься боягузтво, коли підприємець через страхи так і не наважується спробувати щось нове. “Якщо відчуваєте, що дуже хочете, горите цим, то обов’язково потрібно діяти. Не факт, що щось вийде, і швидше за все — навіть і не вийде. Але спробувати стати підприємцем треба”, — упевнений він.
#2. Нечітко сформульована мета
Багато хто зі стартаперів розпочинають працювати без чітко сформульованої мети. Від них можна почути думку, що саме у процесі стане зрозуміло “вийшло щось із бізнесом, чи ні”.
“Таке мислення однозначно не спрацює, — впевнена Ірина Золотаревич, експерт з трансформацій та управління. – Адже, якщо немає вимірюваної мети з чітким терміном її досягнення — немає й розуміння точки досягнення результату”.
Експерт радить мати на старті проєкту чітко вимірювану мету. Вона може бути фінансова, маркетингова, управлінська, але конкретна та вимірювана. Наприклад — зібрати команду, чи продати Х одиниць продукції або залучити інвестиції на суму Х до конкретної дати. І найголовніше — за якими критеріями можна зрозуміти, що мету досягнуто.
#3. Відсутність навичок в управлінні продажами, фінансами та маркетингом
Здавалося б, є хороша ідея, але не виходить прорахувати “на березі”, скільки коштів знадобитися для її реалізації, та скільки часу потрібно для фінансування бізнесу, перш ніж він почне покривати свої витрати та приносити дохід.
“Саме тому, за статистикою, з 10 стартапів виживає в кращому випадку один, а чудові ідеї залишаються нереалізованими”, — розповідає Любов Цимбал, генеральний директор компанії “Група Фінансових Рішень”.
У зв’язку з цим вона рекомендує ще на початку становлення мінімізувати адміністративні витрати. “Наприклад, брати в штат бухгалтера або юриста не доцільно. Розуміючи це, багато хто вдається до послуг приватних осіб, що займаються звітністю. І саме в цьому їх велика помилка. Адже зі зростанням бізнесу весь час будуть виникати нові завдання, отже, потрібні будуть нові знання та навички. Якраз у такій ситуації починається зміна бухгалтерів, ризики фінансових втрат, пов’язаних як з податковими штрафами, так і з втратою важливої звітної інформації”, — пояснює вона.
І додає, що у такому випадку стартапам варто звертатися до спеціалізованих консалтингових компаній, які надають повний комплекс необхідних для бізнесу послуг. “Це не дорого, якщо обирати серед компаній “другого ешелону”, проте надійно. Так зберігається гарантія, що вас не “кинуть” у найневідповідніший момент”, — наголошує пані Цимбал. А ще рекомендує провести внутрішній аудит бізнесу, і все, що можна передати на аутсорсинг.
#4. Непрописаний план дій
Команда може мати вимірювану мету, проте не сформулювати плану дій. А чітко розуміти, що і коли необхідно зробити та хто відповідатиме за ту чи іншу ділянку роботи, потрібно завжди.
Для цього складається детальний план на весь проєкт — від самого початку до дати досягнення тієї самої вимірюваної мети. “Один із головних секретів: у графі “відповідальний” має зазначатися тільки одна особа, бо якщо їх дві — це означає, що насправді немає нікого”, — наголошує Ірина Золотаревич.
Важливо пам’ятати, якщо проєкт не матиме чітко сформованого плану та мети, то скоріш за все у кожного члена команди спрацює бажання отримати все й відразу, що є не дуже добре для загального процесу. “А ще це призводить до того, що команді починає елементарно не вистачати енергії, тому вона починає “вигорати”, — вважає пані Золотаревич.
#5. Неадекватна оцінка ринку
Як розповів Андрій Нешев, власник маркетингового агентства STEMM і співзасновник інвест майданчика UuuToo, ще одна найпоширеніша помилка стартаперів — вони не вміють адекватно оцінювати ринок, коли потрібно правильно визначити реальну потребу продукту, враховуючи особливості кожного, проте намагаються зробити це самостійно.
З ним погоджується і Євген Нетреба, Associate в Chernovetskyi Investment Group, який рекомендує перед створенням продукту вивчити ринок аби визначити, чи має він аналогічні продукти, чи ще ні. “Якщо таких уже багато, а ваш продукт не відрізняється оригінальністю, краще обрати інший проєкт із вільним сегментом ринку”, — зазначає він.
#6. Думки лише про продукт, а не про клієнта і навпаки
Як зазначає Олександр Сорока, багато підприємців, навіть досвідчених, допускають помилки, коли думають в першу чергу не про клієнта, а про продукт. “А коли він виходить на ринок, то стає зрозумілим, що продукт — зовсім не той і клієнтові абсолютно не потрібен”, — пояснює він.
У свою чергу Андрій Колодюк, співзасновник венчурного фонду AVentures Capital упевнений, команда повинна тримати фокус як на продукті, так і на клієнті, і зворотному зв’язку від нього. “Тобто, чому він користується саме ним, і готовий платити саме за нього вам, а не іншим”, — зазначає він.
Євген Нетреба рекомендує перед розробкою продукту протестувати його концепцію на потенційних споживачах за допомогою анкетування, чи поспілкувавшись зі знайомими, які підходять під критерії визначеної цільової аудиторії.
#7. Занадто довгий вихід на ринок
Якщо ідея перевірена потенційними споживачами, ринок вільний від продуктів-аналогів, а інформаційна база є достатньою для розробки — не варто вагатися ні хвилини, потрібно сміливо розпочинати працювати над проєктом.
“Інноваційні продукти надзвичайно швидко набувають конкурентів, і не факт, що хтось не розробляє такий самий продукт саме в цю хвилину”, — пояснює Євген Нетреба.
#8. Відсутність домовленостей “на березі”
Не всі, хто стартує разом, мають шанс залишитись в команді, часто хтось “відсікається”. Тому варто якомога раніше укласти партнерський договір, в якому будуть прописані всі болючі питання та варіанти їх вирішення.
“І не треба боятися прощатися з токсичними для вашого бізнесу співробітниками. Варто сконцентрувати увагу на стратегії розвитку, проводити стратегічні сесії, залучати до цієї роботи зовнішніх консультантів. Не бійтеся витратити на це ваш час і гроші, адже незабаром вони окупляться”, — упевнена Любов Цимбал.
У свою чергу Ірина Золотаревич наголошує, що у першу чергу потрібно обговорити, що у команді вважається прийнятним, а що — неприпустимим, які є цінності, як команда піклується одне про одного, як ставиться до зовнішніх партнерів, як говорить про проблеми. І додає, що надзвичайно важливий пункт домовленостей про те, як команда розлучається і ділить результати. “Цей пункт, як не дивно, допомагає зберегти стосунки”, — наголошує вона.
#9. Самовпевненість
Саме ця риса характеру може зіграти з підприємцем поганий жарт. Потрібно бути позитивно налаштованим та рухатися тільки вперед. Проте, на думку Олександра Сороки, будь-який бізнесмен повинен бути емпіричним скептиком.
“Він мусить висувати гіпотези та якомога швидше їх перевіряти. І чим більше він цих гіпотез висуне і відкине, тим швидше знайде ту робочу модель, з якою можна рухатися вперед”, — резюмує він.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах