Засновник фонду AltaIR Capital — про глобальні тренди венчурних інвестицій та перспективи українських стартапів
Керуючий партнер AltaIR Capital, в управлінні якого знаходиться кілька інвестфондів із фокусом на стартапи на ранніх стадіях, Ігор Рябенький, займається інвестиціями понад 15 років. Він встиг заснувати компанію під назвою UNIT, пожити у кількох країнах, зустрітися зі Стівом Джобсом та вкластися у Lingualeo, Smartcat, BabyList та ще понад сотню проєктів. Наразі бізнес-ангел приділяє найбільше уваги стартапам з Ізраїлю та США, а також пророкує перспективне майбутнє блокчейну.
У жовтні в Києві відбудеться серія заходів Israeli Innovation Week in Ukraine, присвячених ізраїльсько-українським технологіям та інноваціям, а також технологічна конференція Ukrainian Israeli Innovation Summit (UIIS). Напередодні заходу Investory News поспілкувалися з Ігорем Рябеньким про перспективи українських стартапів, головні тренди венчурних інвестицій та найболючіші помилки підприємців-початківців.
– Який проєкт з портфоліо AltaIR Capital ви вважаєте найважливішим?
– У нашому портфоліо — понад 150 проєктів, а в кожному конкретному фонді або інвестиційній одиниці вони вже розподілені по-різному. Найбільший — AltaIR Seed Fund, де вже понад 100 проєктів. На сьогодні у нас два фонди вже відбулися, третій формується.
– Яким був найвдаліший вихід за час існування компанії?
– Якщо керуватися часом та швидкістю виходу, це, звичайно, був CarPrice (сервіс для безпечного продажу автомобілів, заснований у 2014 році. – Ред.) — 10X за 10 місяців. Це було дуже суттєво і дуже швидко.
У нашому першому фонді була компанія profi.ru, яка одним виходом повернула весь фонд.
Вдалих виходів було багато. З останнього фонду хорошим виходом був проєкт L., який ми продали Procter & Gamble. Займався він тим, що за передплатою поставляв жінкам екологічно-періодичні продукти, тобто прокладки, тампони і так далі. Він дуже швидко злетів, і Procter & Gamble у нас його швидко купив.
За останні три роки ми бачимо величезне зміщення апетиту інвесторів у перевірені галузі. Починає просідати і фінансування на ранній стадії. Тепер фокус перемістився на компанії з хорошими продажами
– Ви займаєтеся інвестиціями понад 15 років. Як змінився інвестсвіт за цей час? Які тренди з’явилися?
– Змінилося багато чого. По-перше, збільшилася кількість грошей. Кількість грошей в економіці, взагалі, сильно зростає протягом останніх 10 років. Також дуже сильно виросли оцінки. Глобально, в США або Ізраїлі, стартапи на найбільш ранніх стадіях дуже високо оцінюються інвесторами, якщо це не first-time entrepreneur.
Зростання кількості грошей тисне на ринок і оцінки. Відповідно, дуже сильно виросли і оцінки самих компаній, з’явилися компанії з трильйонною вартістю, фондовий ринок роздувся, тому і світ стартапів туди підтягується. З’явилося досить багато єдинорогів, чого раніше теж не було. Крім того, з’явилися дуже великі раунди.
Взагалі, зростання оцінок — це велика тема. За останні три роки ми бачимо величезне зміщення апетиту інвесторів у перевірені галузі. Починає просідати і фінансування на ранній стадії, що, власне, для AltaIR дуже добре. Ми і так чемпіони на цьому ринку, а тут ще й конкуренти йдуть. Тепер фокус перемістився на компанії з хорошими продажами. Це основне.
Звичайно, змінилися і тренди, але вони змінюються кожні кілька років. Ми не особливо стежимо за модою, у нас є свої вподобання, але ці цикли ми весь час спостерігаємо. Тобто, спочатку були соціальні медіа, потім — big data, далі — consumer internet, потім — e-commerce, потім — security. Це приходить хвилями.
Зараз великим трендом став канабіс. Пройшов певний тренд на блокчейн, хоча, думаю, він ще повернеться. Але я маю на увазі не крипто спекулянтів, а саме блокчейн.
Зараз великим трендом став канабіс. Пройшов певний тренд на блокчейн, хоча, думаю, він ще повернеться
Велика хвиля зараз у фінтех, InsureTech, Digital Health. Трендовими стають і речі, що з’явилися відносно недавно, наприклад, штучний інтелект або Direct to Consumer. Дуже добре розвивається SaaS.
Що ще з’явилося? Попри зростання оцінок і кількості грошей, рух компаній від створення до моменту продажу або виходу на IPO теж розтягнувся в часі. Якщо раніше цей процес міг займати чотири-п’ять років, то зараз все вже розраховують на 10+ років.
– Кількість грошей збільшилася. А осередки їх концентрації змінилися?
– Географічно?
– Так.
– Ні, Штати й надалі є найбільшим ринком. На другому місці Ізраїль. Йде величезний тиск грошей Китаю та Близького Сходу, ОАЕ, Бахрейну, Кувейту і так далі. Але географія інвестування не змінилася.
Китайський ринок стоїть окремо, на індійському ринку з’являється багато “речей в собі”. Але там багато проєкти не венчурні або “напів венчурні”. В Індії багато міжнародних гравців, вона підтягується, там теж уже з’явилися свої єдинороги.
У Китаї балом заправляє Alibaba і багато фондів, які навіть не VC, вони навколодержавні. І все ж таки, йде величезне накачування грошей в інноваційну сферу.
Підтягнутися намагається Латинська Америка. І для сміливих, звичайно, є Африка.
– Як ви оцінюєте стартап-екосистему в Україні?
– Не можу сказати, що я доскональний експерт з цього питання. В “домайданні” часи, коли у вас було більше акселераторів, я був в раді директорів одного з них, тому регулярно прилітав і спілкувався з проєктами. Потім вас почало “штормити” і політично, й обшуками в багатьох IT-компаніях. І в цей момент я відчув якийсь розвал екосистеми.
Акселератори, про які я знав (власне, їх було два: Happy Farm і EastLabs), по-моєму, просто припинили існування. Я почав зустрічати людей звідти, кого в Бостоні, кого в Сан-Франциско. І тоді щільне спілкування з українським ринком у мене припинилося.
Я інвестував в п’ять або шість українських проєктів, як в технологічні так і в споживчі. За фактом, зараз з них залишилося півтора: один “намагається збити масло”, другий, з Чернівців, більш-менш успішно працює. Решта “наказали довго жити”
Тоді ж я інвестував в п’ять або шість українських проєктів, як в технологічні так і в споживчі. За фактом, зараз з них залишилося півтора: один “намагається збити масло”, другий, з Чернівців, більш-менш успішно працює. Решта “наказали довго жити”. Все закінчувалося приблизно однаково: компанія не злітає, команда втрачає інтерес.
Після цього я в українські стартапи не інвестував. Просто тому, що нічого доброго не пропонували. І сказати, що я виніс позитивний досвід, теж не можна, тому що у нас такої “смертності” на жодному іншому ринку не було.
Тому не знаю, як зараз цю екосистему оцінити.
Так, я отримую багато запитів від українських підприємців. Я з ними спілкуюся, комусь щось підказую. Але є дуже сильне відчуття містечковості, відсутності розуміння того, як будувати великі історії.
Вочевидь, дається взнаки розвал системи. Можливо, я не бачу історій, або все-таки їх ще тільки належить створити й усвідомити, щоб підприємці розуміли, як робити реально великі речі, масштабувати, виводити на глобальні ринки і так далі.
Хоча, з іншого боку, я вважаю, що технологічно Україна найсильніша, і ми для ряду своїх проєктів партнеримось з українськими розробниками в різних містах, і це все дуже сильні команди, які роблять круті речі.
Можливо, до мене не дуже оперативно надходить інформація про українські технологічні стартапи. Я дружу з українськими фондами, але вони, як правило, діляться тим, що їм самим не треба.
Природно, я бачив багато українських компаній, які стартували в Штатах. Поки ще не побачив якихось прямо крутих історій, принаймні, з тих, кого я знаю, але помітив більш-менш непогані результати. Хтось підняв зовнішні раунди. Наприклад, Looksery, але це умовно українська компанія, тому що у них засновник із Севільї, а розробники сидять в Одесі.
Відносною історією успіху я вважаю Allset. Відносною, бо я ще не бачив подальшого розвитку подій. Але вони підняли раунд у інвестора першої величини, в Andreessen Horowitz. Це для мене показово. Хоча це не означає, що буде успіх. У нас портфелі теж були компанії, яким Andreessen Horowitz давав чеки, і набагато більші, але це не призводило до чогось крутого.
– Але підняти раунд — це навіть не половина справи …
– Звичайно, до успіху ще дуже далеко. Потрібно не лише підняти фінансування, а й показати значне зростання між раундами. Причому в залежності від типу проєкту показники зростання можуть бути дуже різними, скажімо, зростання продажів або клієнтської бази, встановлення якихось стандартів в певних галузях і так далі.
У цьому плані, до речі, показовим є Petcube. Не знаю, як зараз у них йдуть справи, але спочатку у цього проєкту були великі шанси захопити аудиторію господарів собак і стати стандартом в галузі дистанційного спілкування зі своєю твариною. Це погляд глобальний. У Allset досить нахабне формулювання питання, але погляд теж правильний.
Тому, звичайно, для історії успіху у тебе має бути кілька речей.
По-перше, підприємець, який розуміє, що він хоче зробити, вміє поставити собі глобальні цілі і зрозуміти, як він до них буде йти. Зрозуміло, що йому в цьому знадобиться допомога. І гроші — один з видів цієї допомоги.
Основне в успіху стартапу — фігура підприємця, який здатний створити ідею, втілити її, захистити від ударів, вчасно зробити якісь налаштування, півоти і так далі, що вестимуть до історії успіху
Але основне — це фігура підприємця, який здатний створити ідею, втілити її, захистити від ударів, вчасно зробити якісь налаштування, півоти і так далі, що вестимуть до історії успіху. Як казав Черчилль, успішна людина — це та, що не втрачає присутності духу і йде від невдачі до невдачі, а успішний підприємець — це той, хто спокійно робить свою справу, не ламається під ударами, а міцнішає і йде до перемоги.
– Ви кажете, що українські стартапи не злітають через відсутність глобального мислення?
– Звичайно. Саме про це й мова. Люди повинні усвідомлювати, що якщо ти хочеш зробити щось дійсно велике, ти повинен think big. Зрозуміло, якщо взяти будь-яку іншу країну, Росію, Білорусь, там теж крутого рівня підприємців не так багато. Але все-таки, можливо, я там зустрічаю їх частіше, просто тому що ці країни більші або я там більше працюю. Швидше за все, до мене багато чого не долітає.
Можливо, круті українські підприємці мене не знають або вважають, що їм простіше спілкуватися з тими, хто поруч. Або ж, ті хто поруч, швидше встигають запропонувати допомогу, тому до мене не долітає багато ваших успішних проєктів.
– Близько 10% інвестицій фонду AltaIR Seed Fund припадає на “інші країни”? На які? Чи плануєте найближчим часом розширювати географію?
– Інші країни — це в нас було трошки Індії, Англія, Канада і Бразилія. І якраз в наших планах звузити цю географію.
Чи можуть українські проєкти мене зацікавити? Так, можуть. Але я буду дивитися тільки на ті, що мають глобальний погляд, сильного підприємця і з можливість серйозного масштабування.
– Звузити географію — наскільки?
– У мене основний фокус на Ізраїль і США. Так склалося за останні п’ять років, і я вважаю за краще цієї географії дотримуватися.
У Канаді є сильні проєкти, але я її відношу до Північної Америки. Я пробував “ходити” до Індії. Один з індійських проєктів у нас не пішов, а другий якраз дуже добре пішов. В Англії все теж більш-менш. У Бразилії у нас так собі. Канада та Англія — можуть бути. Але Ізраїль і США все одно залишаться основними.
Також ми щойно вклалися в другий білоруський проєкт. Перший був дуже успішний. У цю географію ми будемо вкладати 10%, а може навіть і 20%.
Ви будете сміятися, але два моїх найсильніших американських проєкти — з Росії. І це попри те, що ми вклалися в десятки американських історій. Тому ми говоримо, що наш основний фокус в США, але коли ти в цій “Америці” трошки попорпаєшся … росіяни, білоруси, ізраїльтяни, індуси, кого тільки серед фаундерів немає. Глобальний світ.
Україна дуже приваблива, тому що тут високий рівень освіти, величезна кількість талантів. І так, ми готові спілкуватися, готові за можливості допомагати, але людям з глобальними амбіціями.
– Повернемося до технологій. Ви згадували про інвестиції в блокчейн. З одного боку, це перспективно, а, з іншого, у блокчейну вже є певна bad karma …
– Bad karma – це у крипто проектів, а не у блокчейну. Для мене це все, чесно кажучи, смішна “гра в щура”, яка сьогодні вже починає набувати нормальних обрисів.
За часів, коли в мене був свій стартап в Нью-Йорку, з’явилася технологія XML. Але в той момент ніхто не здогадався, що треба кричати: “XML — це майбутнє, давайте зробимо все на XML і наберемо на це грошей у дурнів, а потім “кинемо” їх”. А з блокчейном сталося саме так.
Що за карма, я не знаю. Але раптом всі почали кричати слово блокчейн і все на блокчейні було дуже круто. Ще два роки тому я згадував старий анекдот. Надворі 1999 рік. Сидять двоє жебраків. У одного на табличці написано “жебрак” і йому дають 10 центів. А у другого написано “жебрак.com” і йому дають 10 мільйонів.
Що сталося з блокчейном? Люди, які поняття про нього не мають, прочитавши три слова, подумали, що це майбутнє, сіли, написали якийсь документ, і простаки почали вкладати туди гроші. Тим більше, що це збіглося з хайпом за криптовалютами, і народ зрозумів, що вивести їх кудись важко, так нумо це кудись порозпихуємо. Постраждали в результаті і винні, і невинні. Я і тоді говорив на своїх виступах, і зараз кажу, що це все повний bullshit.
Хлопці, блокчейн — це чудова технологія, яка зріла з часів XML. Вона давно була популярна, але зараз стала здійсненою, хоча і не до кінця допрацьована. Вона, як і раніше, все ще досить повільна і громіздка, але вже починає набувати якихось обрисів.
Чи корисна вона? Так, корисна. Чи працюватимуть на ній багато речей? Взагалі не сумніваюся. Але який зв’язок між цим і тим, що хтось колись давав гроші людям, які до цього й три копійки в руках не тримали? І тут раптом на них почали валиться сотні мільйонів. Я в той момент говорив, що якщо людина недалека, то після проведення ICO вона буде не більше ніж недалекою людиною зі ста мільйонами.
Перша помилка стартапа — це коли людина не концентрується, стартує три стартапи одночасно
– Через що частіше за все не злітають стартапи? Які помилки обов’язково роблять засновники, попри всі поради і настанови?
– Їх багато. Я колись написав “шкідливі поради” для стартапів, де якраз всі ці помилки перерахував.
Зрозуміло, перша — це коли людина не концентрується, стартує три стартапи одночасно. Це маячня. Помилка, коли підприємці не можуть ставити собі цілі. Або коли людина, припустимо, почала розвивати проєкт, грошей не вистачає, фандрайзинг вона робити не вміє, а тому починає попутно ще комусь надавати послуги. Тобто, я програмую свій портал і ще по дорозі продам це Петі, Васі і так далі. Грубо кажучи, все перераховане вище — це розфокусування, і це велика помилка.
Скільки б ти не говорив, всі роблять помилки. Більш того, я сам був стартапером і робив всі ці помилки.
Помилка також в нерозумінні правильності та стадійності залучення інвестицій. Іноді, особливо ранні стартапери, коли до них приходить інвестор, дають йому контроль над компанією або ж продають велику частку компанії першому інвестору. Тобто, вони наскільки зраділи, що він прийшов, що віддали контроль.
Серед помилок — і небажання працювати з повною віддачею, невміння створити команду, небажання залучати людей сильніших, ніж ти сам. Ще існує помилка підбору фаундера. Тут зворотний страх, я теж це часто бачу.
Сімейність в стартапах теж досить велика проблема. Дай Боже, щоб все було добре, але якщо виникають якісь неприємності, то і сім’я розпадається, і стартап. Така проблема є в будь-якому бізнесі, але потрібно розуміти, що стартап — це дуже ризикова справа.
Ну і є ще така проблема, що вони не слухають. У мене був дуже цікавий випадок. Колись я виступав в Києві, аудиторія була повна-повнісінька. Я сказав: “Зараз навчу вас робити пітч і розповім, які помилки не повторювати”. Після цього до мене вишикувалася величезна черга, але було відчуття, що я там не виступав. Кожен намагався лише самовиразитися. Але я для кого перед цим говорив?
Люди настільки себе цінують, що пропускають повз вуха все, що їм говорять і що вони читають. Тобто, це невміння критично пропустити інформацію через себе. Є люди, які це вміють, такі зустрічаються рідко, але вони дуже успішні.
– Що порадите українським проєктам, які планують залучати інвестора?
– Повторюся. Потрібне глобальне мислення, розуміння, що ти хочеш зробити і як ти до цього прийдеш. Бажано, звичайно, бути орієнтованим на зовнішній ринок, мати вже продукт і якийсь proof of concept. Тоді з тобою почнуть розмовляти.
Якщо ти хочеш підкорити Америку, звичайно, потрібно мати там офіс. Хоча, якщо ти вже суперглобальний та суперуспішний, і тобі Америка вже не потрібна, ти можеш працювати, сидячи в будь-якому місці в Україні.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах