Думки
15 Травня 2019
95

Ігор Кисіль: Українці обирають крафтове пиво та вітчизняного виробника

СЕО компанії “Уманьпиво” — про основні тренди на ринку хмільного напою

Більше крафтових броварень

На сьогодні в Україні 90% загального об’єму пива виробляють великі промислові підприємства. 9,5% – регіональні пивзаводи та 0,5% — крафтові виробники. Фактично пивний ринок контролюється чотирма великими групами, в яких і коштів більше, і політика агресивніша.

Нині діє понад 200 крафтових пивоварень ресторанного типу. Їх частка хоч і не велика, але, можливо, за кілька років їх вже буде 1%. Загалом і крафтові виробники, і регіональні броварні активно розвиваються. При цьому регіональні виробники зростають активніше за великих.

Думаю, це свідчить про те, що українцям нарешті набридло промислове пиво і вони хочуть чогось новенького. І це радує, тому що в Україні вже розпочався розвиток культури вживання пивного напою.

Ми вважаємо, що крафтові виробники — це підмога для регіональних пивзаводів. Вони більше діють на противагу глобальним промисловим підприємствам. І такий тренд зростатиме наступних 5-10 років точно. Це не лише українська тенденція, вона спостерігається й у Європі, і в усьому світі.

До слова, у США дуже важливу роль у розвитку крафтового пивоваріння відіграли споживачі, яким набридло купувати лише промислове пиво. Тому вони почали активно шукати інші варіанти. І бум крафтових броварень був по суті реакцією на споживчий попит.

Про чистоту пива й замінники солоду
У 1516 році у Німеччині був виданий так званий закон про чистоту пивоваріння. За ним, пивом може вважатися продукт, виготовлений тільки з трьох компонентів: солоду, води та хмелю.

Проте серед пивоварів існує таке поняття як пивний напій. І поки що лише серед пивоварів. А споживач вважає пивом все, що стоїть на пивних полицях. Та сподіваюся, що згодом ця ситуація зміниться. Адже за приблизними оцінками, близько 95% продукції на нашому ринку можна вважати пивними напоями, хоча в українському законодавстві такого формулювання не існує.

Так, у Німеччині закон про чистоту пива дійсно діє, і там із цим все дуже суворо. До речі, з розвитком крафтового пивоваріння, у цій країні почалася активна дискусія з союзом пивоварів. Крафтові виробники питали, чому їх продукт не можна вважати пивом, якщо вони використовують 100% солоду, поважають закон про чистоту пивоваріння, повністю його підтримують та дотримуються, але все ж додають смакоароматичні основи, трави, спеції, що виділяє їхні сорти поміж інших. На це союз пивоварів не зміг дати чіткої відповіді та відклав цю дискусію на майбутнє.

Крафтові пивовари стверджують, що використовують 100% солоду, тоді як інші заводи в інших країнах, зокрема в Україні, солоду дають тільки 75%, а все інше — це дешевші замінники. І можу сказати, що до покращення ситуації не йде. Якщо раніше глобальні пивзаводи використовувала за основу 80-85% солоду і тільки 15-20% замінників, то зараз цей тренд змінюється. Вже є виробники, які дають лише 70-75% солоду, а одна пивоварня взагалі примудряється робити продукт зі співвідношення солоду та замінників 60/40. Тому в нас вся надія тільки на споживача.

Про смаки та імпорт
Частка імпортного пива в Україні дуже незначна. Так, імпорт займає 2% всього ринку. Основні країни, звідки везуть пиво — Бельгія та Мексика, 32% та 20% відповідно. На третьому місці — Німеччина – 17% всього об’єму імпорту. З Чехії імпортують близько 6%, з Франції – 4%, решту — з інших країн.

Що стосується сортів, в Україні переважна більшість споживачів п’ють світлий лагер. Ми до нього звикли, так історично склалося, що нам цей сорт більше імпонує. Для порівняння, німці ж лагерного світлого пива п’ють втричі більше ніж українці, проте “розбавляють” трапези іншими специфічними сортами.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram