Макроекономічна нестабільність на фоні економічного зростання, активізація інвестиційної діяльності та підвищення обсягів кредитування економіки. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991–2021 роки згадуємо про ключові події 2007-го
Україна почала 2007 рік як парламентсько-президентська республіка. Президент України — Віктор Ющенко, прем’єр-міністр — Віктор Янукович. Перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління відбувся 1 січня 2006-го. Наслідком особистої боротьби за посаду голови Верховної Ради України (ВРУ) між Петром Порошенком та Олександром Морозом став відхід останнього помаранчевого табору та створення Антикризової коаліції, перейменованої 23 березня в Коаліцію національної єдності, до якої входило 238 депутатів.
У 2007 році наша країна зазнала складного періоду, навіть для розвинених демократій: президент і уряд перебували на протилежних позиціях з принципових питань політичного порядку денного. Тож указом президента 2 квітня оголошено про розпуск парламенту та призначення нових виборів.
У відповідь Верховна рада відправила у відставку членів Центральної виборчої комісії (ЦВК) та не визнала указ, вважаючи його “кроком до державного перевороту”.
ВРУ також надіслала лист президенту Вікторові Ющенку з проханням скасувати дію указу щодо розпуску парламенту, вважаючи його не відповідним Конституції України. У листі, крім того, парламент запропонував врегулювати політичний конфлікт для виходу з кризи.
На Майдані розпочалися мітинги прихильників Коаліції національної єдності, що мають більшість у парламенті. Своєю чергою СБУ розглядало будь-які спроби змінити статус або кількість ЦВК як зазіхання на конституційний лад України.
5 квітня Конституційний Суд України відкрив провадження у справі щодо конституційності указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. На це Віктор Ющенко реагує звільненням заступника голови Конституційного Суду Валерія Пшеничного, а також Сюзанни Стадник і Володимира Іващенка з посади суддів КС “у зв’язку з порушенням присяги”.
Президент також звільнив з посади генерального прокурора Святослава Піскуна. Міністр внутрішніх справ Василь Цушко у супроводі спеціального підрозділу “Беркут” вирушили до будівлі генпрокуратури й заявили, що МВС забезпечить нормальну роботу генпрокурора Піскуна. Розпочалося силове протистояння між підрозділами Держохорони та СБУ з одного боку та МВС — з іншого. На піку протистояння Ющенко видав указ про перепідпорядкування внутрішніх військ президентові. Натомість Верховна Рада визнала цей указ таким, що не має юридичних наслідків і не підлягає виконанню.
Через численні перемовини та пошуки компромісу 1 серпня Ющенко видав указ про призначення дострокових виборів до Верховної Ради на 30 вересня. Це був четвертий указ стосовно цього.
Заради справедливості слід зазначити, що у подоланні політичної кризи значну роль відіграв своєю компромісною позицією тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович.
Після виборів до Верховної Ради сформувалась Коаліція демократичних сил, яка складалась з представників блоків “Наша Україна — Народна Самооборона” та “Блоку Юлії Тимошенко”. Вона налічувала 227 депутатів.
Економічні показники
2007 рік характеризується високими темпами економічного зростання та певним позитивом показників соціального розвитку, що свідчить про досягнення достатнього рівня розвитку ринкових відносин.
Але стратегічні питання економічного розвитку залишаються невирішеними. Економічна політика реалізувалася за відсутності програми діяльності Уряду та фактичної непрацездатності Верховної Ради. Домінували короткострокові, переважно мотивовані виборчим процесом заходи виконавчої та законодавчої влад, спрямовані на вирішення окремих завдань у соціальній сфері. Підсумки економічного та соціального розвитку України виявилися досить суперечливими. Поряд з високими показниками економічного зростання відбулося нагромадження тривожних симптомів макроекономічної нестабільності. Позитивні тенденції у соціальній сфері значною мірою нівельовано суттєвим пришвидшенням інфляційних процесів.
Приріст ВВП за підсумками року становив 7,3%. В структурному поділі основними рушіями динамічного зростання ВВП слід вважати прискорення темпів зростання в переробній промисловості, додана вартість в якій зросла на 12,9%, в будівництві — на 11,3% та гуртовій і роздрібній торгівлі — 17,4%. Натомість проти попереднього року, суттєво погіршилося становище в сільському господарстві (спад на 5,2%), сповільнилося зростання у добувній промисловості, транспортній галузі, виробництві та розподілі електроенергії, газу та води.
На відміну від попереднього року, який позначився випереджаючими темпами зростання добувних галузей, у 2007 році першість у промисловому зростанні належала переробній промисловості. Роль “локомотивів” відіграли харчова промисловість і машинобудування, які разом забезпечили 46,2% приросту промислової продукції. Внесок металургії у зростання промисловості дещо зменшився проти попереднього року й становив лише 21,7%.
Внутрішній споживчий попит був одним із провідних чинників економічного зростання. Частка споживчих витрат у ВВП становила 78,3%. Значну роль споживчого попиту засвідчує пришвидшення динаміки роздрібного товарообігу: за рік він зріс на 28,8%. Причиною цього стало продовження традиційної для останніх років тенденції випереджального зростання доходів населення порівнюючи з основними макроекономічними показниками. Сприяли як загальне пожвавлення економічної динаміки, так і заходи державної політики. Зокрема внесення в березні змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, що передбачали динамічніше зростання соціальних стандартів.
Номінальні доходи зросли на 29,9%, середньомісячна заробітна плата — на 29,6%, соціальні допомоги та трансферти — на 27,5%. Спостерігалося динамічне зростання депозитів населення у комерційних банках (на 53,9%), яке сприяло подальшому прискоренню кредитної активності банків. За загального зростання на 74,1% обсягів банківських кредитів, наданих в економіку, кредити фізичним особам збільшилися на 97,8%.
Темпи зростання витрат населення становили 31,3% та вперше за останні п’ять років перевищили приріст доходів. Водночас варто враховувати, що цей приріст частково був абсорбований збільшенням витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг. Зокрема, середні нарахування за житлово-комунальні послуги на одного власника особового рахунку зросли на початку року на 89%.
Інвестиції, імпорт та експорт
Валове нагромадження основного капіталу сягнуло 25,6% ВВП. Реальний приріст інвестицій в основний капітал становив за три квартали 2007 року 28,5% (проти 16,1 % за аналогічний період 2006-го), що наклало помітний відбиток на динаміку промислового виробництва. Активізації інвестиційної діяльності значною мірою сприяли динамічному зростанню фінансового результату прибуткових підприємств, яке становило 64,5%.
Фінансування інвестицій в основний капітал державним і місцевим коштом зросло на 28,1%, проте їхня частка в загальних капіталовкладеннях знизилась до 7,7% проти 8,9% за аналогічний період попереднього року.
Потужним чинником економічного зростання слід також вважати стрімке підвищення експортної активності. За підсумком 11 місяців 2007 року цей показник сягнув 27,9% проти 11,6% 2006 року. Обсяг експорту товарів і послуг у фізичному вимірі збільшився на 5,1%. Експорт промислової продукції становив 39,3% загального обсягу реалізації в промисловості, що засвідчує його високу роль як чинника економічної динаміки. Це чітко простежується в зростанні провідних галузей промисловості: на зовнішніх ринках було реалізовано понад 70% продукції металургії, понад 50% — машинобудування, понад 20% — харчової промисловості.
Диспропорційність українського промислового виробництва при динамічному збільшенні внутрішнього попиту зумовила синхронні з економічним зростанням високі темпи приросту товарного імпорту (зріс на 34,2%). Це підтримало тенденцію 2005-2006 років щодо зростання від’ємного сальдо торговельного балансу. Водночас спостерігалася галузева нерівномірність поділу ринків між імпортованою та вітчизняною продукцією. Наприклад, якщо імпорт харчової продукції сягнув лише 14,4% обсягів продукції вітчизняних виробників цієї галузі, що свідчить про збереження конкурентоспроможності українських компаній — виробників харчової продукції, то імпорт продукції машинобудування на 16% перевищив виробництво відповідної продукції на території України, текстильної продукції та одягу — у 1,9 раза.
Саме випереджальне зростання імпорту уможливило одночасне зростання часток споживання і нагромадження в сукупному ВВП України. Еволюція структури імпорту свідчить про посилення впливу зростання як споживчого, так і інвестиційного попиту. Тим часом роль внутрішнього попиту як чинника економічного зростання посилилася. Сукупний приріст імпорту дорівнює загальному приросту ВВП.
Грошово-валютна сфера та монетарна політика
Динамічне економічне зростання на підґрунті підвищення внутрішнього попиту зумовило активне збільшення в Україні платоспроможного попиту на кредитні ресурси. Кредити в економіку за 2007 рік зросли на 74,1%, водночас темп приросту кредитних вкладень був найбільшим починаючи з 2001 року. Це значно активізувало інвестиційну діяльність і розвиток внутрішнього споживчого попиту, стимулювало діяльність галузей, орієнтованих на внутрішній ринок.
Крім того, відставання темпів капіталізації вітчизняних банків, нерозвиненість фінансового ринку, високий рівень вилучення коштів на потреби споживання та відсутність належних механізмів спрямування заощаджень громадян на потреби інвестування посилили залежність української банківської системи від зовнішніх джерел надходження коштів. Зростання попиту на фінансові ресурси задовольнялося через надходження іноземного капіталу — за дев’ять місяців 2007 року чисте залучення за середньо- та довгостроковими кредитами становило $11,3 млрд, що в 2,6 раза більше, ніж за відповідний період 2006 року. Основними позичальниками стали банки, приріст заборгованості яких становив $9,6 млрд.
Обсяг пропозиції іноземної валюти зріс на 55%, попиту — на 29%. Викуп значних обсягів валютних надходжень для збереження незмінним офіційного курсу гривні до долара США став провідним каналом збільшення грошової пропозиції. Сальдо інтервенцій НБУ на валютному ринку за рік становило 38,4 млрд грн, що відповідає 28,2% приросту грошової маси за цей період, тоді як сумарне рефінансування комерційних банків становило лише 2,5 млрд грн, а без кредитів овернайт — 2,1 млрд грн.
Хоча зростання монетарних агрегатів певною мірою стримували за допомогою збільшення коштів Уряду на Казначейському рахунку в Нацбанку України впродовж перших 11 місяців 2007 року на 67,4%, у грудні залишки зменшилися одразу на 71,1% до 4,4 млрд грн, що стало вагомим чинником пришвидшення зростання монетарних агрегатів упродовж останнього місяця 2007-го. Монетарна база збільшилася за рік на 46%, грошова маса — на 52,2%, міжнародні резерви досягли історичного максимуму $32,5 млрд.
З початку року рівень монетизації зріс із 42,3% до 46,5%. Поєднання м’якої монетарної політики з від’ємним сальдо торговельного балансу, активізацією зовнішнього фінансування каналами як прямих інвестицій, так і боргових запозичень приватного сектора, стрімким зростанням соціальних видатків і доходів населення стало одним із чинників посилення загроз макроекономічній стабільності. На тлі накопичених попередніми роками макрофінансових дисбалансів (передусім цінових і структурних) та політичної нестабільності 2007-го інфляційні процеси активізувалися: уже четвертий рік поспіль темпи інфляції перевищують 10%.
Цікаві події
• 18 квітня — Україна та Польща вибороли право приймати в себе чемпіонат Європи з футболу 2012 року.
• 12 травня — Андрій Данилко посів друге місце на пісенному конкурсі “Євробачення”.
2005 рік: Перша в історії України жінка-прем’єр, Євробачення та газовий конфлікт
2004 рік: Помаранчева революція, самогубство Кірпи та перемога на Євробаченні
2003 рік: Конфлікт за Тузлу, наші миротворці в Іраку та революція троянд у Грузії
2002 рік: Скнилівська трагедія, відставка уряду та поява на політичній арені Віктора Януковича
2001 рік: Теракти в США, всеукраїнський перепис населення та візит Іоанна Павла II до України
2000 рік: Рік стабільного економічного зростання
1999 рік: Завершилося десятиліття економічного падіння — попереду вісім років покращення
1998 рік: Народна автівка Таврія-Нова, російський дефолт і перший крок до ЄС
1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві
1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні
1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків
1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна
1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок
1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ
1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах