У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991-2021 роки згадуємо про ключові події 2005-го
У 2005 році для економіки характерним був спад макроекономічних показників через несприятливу цінову кон’юнктуру на основні статті українського експорту на світовому ринку, політичної нестабільності в країні та необхідності розв’язувати соціальні питання. Усе це призвело до різкого зниження ВВП — з 12,1% (2004) до 2,7% (2005).
Світові та вітчизняні політичні тригери
23 січня — на майдані Незалежності в Києві за присутності 59 офіційних закордонних делегацій і близько 500 тис. людей пройшла інавгурація Віктора Ющенка як третього Президента України.
4 лютого — після перемоги Помаранчевої революції кандидатура Юлії Тимошенко отримала рекордну підтримку парламенту, і вона стала першою в історії України жінкою на посаді голови уряду. Проте відсутність у неї стратегії розвитку держави та фаворитизм Ющенка призвели до публічного конфлікту в “помаранчевій” команді, і вже через сім місяців Юлію Тимошенко звільнили з посади прем’єр-міністра.
14 лютого — в американському місті Сан-Бруно (Каліфорнія) дизайнер Стів Чен і програмісти Чад Герлі та Джод Карім, які раніше разом працювали в компанії PayPal, зареєстрували домен youtube.com. Перший відеоролик тривалістю 19 секунд із назвою “Я в зоопарку” з’явився на сайті 23 квітня. Сьогодні YouTube — третій за популярністю інтернет-сайт у світі.
16 лютого — набрав чинності Кіотський протокол — міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Протокол зобов’язує розвинуті країни та країни з перехідною економікою зменшити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках до рівня 1990-го.
4 березня — виявлено тіло ексміністра внутрішніх справ Юрія Кравченка в нього вдома з двома пораненнями в голову. Цього дня ексміністр повинен був з’явитися на допит у Генеральну прокуратуру в справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе 2000 року. Кравченко був міністром внутрішніх справ України в 1995–2001 роках, деякі експерти називали його наступником Леоніда Кучми на посаді президента України та претендентом на посаду прем’єр-міністра.
2 квітня — у Римі на 85-му році життя помер Іван Павло II, перший за попередні 455 років Папа Римський не італійського походження — імовірно, перший Папа-слов’янин. Відомий також як філософ, теолог, драматург, поет, педагог. Прощання з Іваном Павлом II та його похорони стали наймасовішою церемоніальною подією в історії людства.
5 квітня — внаслідок гострої політичної кризи Аскар Акаєв склав повноваження президента Киргизстану після 15 років перебування при владі.
18 травня — Верховна Рада України ратифікувала Оттавську конвенцію, за якою Україна брала на себе зобов’язання позбутися свого арсеналу протипіхотних мін, п’ятого (після Китаю, Росії, США та Пакистану) у світі. Першою країною, яка повністю виконала умови Оттавської конвенції, стала Руанда (2009 рік). Китай, Росія, США, Індія, Пакистан і більшість близькосхідних країн відмовилися підписати конвенцію.
19 травня — на конференції міністрів освіти країн Європи в Бергені (Норвегія) міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко підписав від імені України Болонську декларацію, угоду щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу й функціонування вищої школи в Європейському Союзі.
29 серпня — ураган “Катріна”, найбільш руйнівний в історії США, шостий за силою ураган Атлантичного басейну за всю історію спостережень, досягнув Нового Орлеана. Він знищив 53 захисні дамби, і вода з Мексиканської затоки затопила 80% міста. Із двохмільйонного міста евакуювали 2/3 населення. У штатах Луїзіана та Флорида було затоплено територію площею з третину країни. Загинуло 1836 осіб, а загальні збитки становили $108 млрд.
22 листопада — 51-річна Ангела Меркель обрана федеральним канцлером ФРН: 397 депутатів Бундестагу проголосували “за”, 202 — “проти”, 12 — “утрималися”. Вона стала першою жінкою на цій посаді й наймолодшим канцлером в історії ФРН.
26 листопада — з цього дня 2005 року остання субота листопада є Днем пам’яті жертв голодомору 1932—1933 років.
Традиційно цього дня громадяни відвідують поминальне богослужіння й ставлять символічні горщики із зерном або колосся пшениці та калину, а також свічки до пам’ятників жертвам Голодомору в Україні.
У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку “Свічка пам’яті” в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів і міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські й культурні діячі, свідки Голоду.
До 2008 року церемонія відбувалася перед Пам’ятним знаком на Михайлівській площі, однак після відкриття Меморіалу жертв Голодомору була перенесена туди.
Цього року з’являються великі компанії, а саме:
“АТМоСфера” — об’єднана мережа банкоматів 10 банків (станом на 2018-й), які діють в Україні. Створена компанією ЗАТ “Український процесинговий центр” (UPC), що діє на ринку аутсорсингу банківських платіжних систем з 1997 року.
ТОВ НВП “Глобинський свинокомплекс” — підприємство галузі тваринництва України, яке вирощує сировину для м’ясної промисловості. Відомий сьогодні споживачам як марка “Глобино”.
Страхова компанія “Арсенал страхування” — українська страхова компанія.
COMFY — мережа магазинів побутової техніки та електроніки в Україні.
Google WiFi — бездротова мережа, яка дає змогу під’єднатися до інтернету. WiFi повністю фінансує компанія Google і встановлює насамперед на світові пости Mountain View. Google погодився утримувати безплатне обслуговування до 2010 року. Першу службу компанія закрила 3 травня 2014 року, але створила безплатний Google WiFi просто неба.
Payoneer — платіжна система, що надає фінансові послуги та грошові онлайн-перекази. Payoneer є зареєстрованим провайдером MasterCard (Member Service Provider) у всьому світі. Штаб-квартира компанії розташована в Нью-Йорку.
Mozilla Corporation (скорочено MoCo) є дочірньою компанією Mozilla Foundation, яка координує та інтегрує розвиток інтернет-застосунків таких веббраузерів, як Mozilla Firefox і SeaMonkey, а також поштового клієнта Mozilla Thunderbird за допомогою глобального товариства розробників програмного забезпечення, частина яких є працівниками самої корпорації.
Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006 років
Відносини між РФ та Україною загострилися після того, як у березні 2005 року російська газова монополія “Газпром” вимагала від України платити за газ з 2006 року за цінами, близькими до європейських (приблизно $250 за 1000 м³). Хоча сама Російська Федерація купувала газ у Туркменістані за $44 за 1000 м³.
Газпром намагався збільшити прибуток від продажу газу на суму від $3 до $5 млрд щороку. Через підвищення цін на газ в Україні російський уряд бажав захопити частину російського ринку металургії, на якому українські компанії успішно конкурували з російськими. Усупереч тому, що економічні причини існували й раніше, російський уряд не поспішав здійснювати різких дій, припасаючи їх як засіб політичного тиску, і почав підвищувати ціни тільки після зміни зовнішньо-політичного курсу України в бік Заходу.
Українське керівництво до останнього моменту не було готове платити більше, і Газпром, посилаючись на параграф 4 договору про постачання газу, за яким ціни на газ визначаються щороку, у ніч на 1 січня 2006 року зупинив постачання.
З боку Газпрому пролунали звинувачення, що Україна “розпочала несанкціонований відбір газу”, призначеного європейським споживачам. Представники українського Нафтогазу звинувачення відкинули.
4 січня обом сторонам удалося підписати договір, за яким закінчувалася практика бартерної торгівлі (транзит за газ в обмін на постачання газу), внаслідок чого ці дві речі стали розглядатися окремо. Щодо ціни, то вона тимчасово становила $95 за 1000 м³, що стало можливим завдяки змішуванню російського газу за ціною $230 і туркменського — за $44.
Євробачення
Через п’ять місяців після Помаранчевої революції про Україну знову заговорив увесь світ: уперше у своїй історії країна проводила Євробачення.
До проведення українського Євробачення почали готуватися не відразу. Оргкомітет на чолі з Віктором Януковичем тягнув до лютого. А договори зі 125 компаніями підписували в останній момент.
З місцем, де проходив пісенний конкурс, також не все було гладко. Спочатку як варіант розглядали Міжнародний виставковий центр, і там навіть для цього почали ремонт. Однак пізніше організатори вирішили, що Євробачення-2005 відбудеться в Палаці спорту.
Бюджет конкурсу становив близько $23 млн (120 млн грн), більшу частину з яких виділила Україна — майже $13 млн (68 млн грн). Ще кілька мільйонів дав Європейський мовний союз, а решта — гроші спонсорів.
Євробачення-2005 було ювілейним — 50-м. Головною темою конкурсу було “Пробудження”, що символізувало початок нового життя й готовність України стати частиною Європи.
Україну представляла група “Ґринджоли”, яка кілька місяців тому вразила всіх піснею “Разом нас багато” — неофіційним гімном Помаранчевої революції. Оскільки Євробачення є аполітичним, то музиканти дещо пом’якшили свою композицію і зробили її більш соціальною. Та Європа цього не зрозуміла, і ми посіли 19-те місце. А переможцем стала представниця Греції Єлена Папарізу з піснею “My Number One”.
Уповільнення зростання економіки
У 2005 році, згідно зі звітом тогочасного міністра економіки України Арсенія Яценюка, інвестиції в основний капітал в Україні знизилися вдесятеро. Причин такого регресу щонайменше дві: одна технічна, друга — структурна.
Технічна причина полягає в тому, що уряд Юлії Тимошенко позбавив інвесторів податкових пільг, закривши вільні економічні зони. Як наслідок, на території України закрилися 590 інвестиційних проєктів.
Структурна причина трохи складніша. Річ у тім, що інвестори люблять тільки ті країни, у яких ризики для бізнесу низькі. Водночас найбільш не до вподоби в середовищі інвесторів є політичні й правові ризики, які визначають, чи обмежиться все короткостроковими вливаннями, чи є змога за допомогою іноземного капіталу здійснювати й довгострокові проєкти.
Політичні та правові ризики були надзвичайно високі, адже уряд країни постійно намагався придумати свої встановлені загальні правила. Інвестори були обережними.
Національний банк України навесні вирішив вивести долар на планові бюджетні межі й різко обвалив курс американської валюти, ревальвувавши гривню на 4,8%.
Внаслідок цього за долар стали давати 4,9 грн, і якби не втручання президента, ідея НБУ призвела б до зубожіння населення, що одержує зарплати в доларах, і зниження прибутку експортерів.
Підірвала економіку України й кон’юнктура світового ринку: конкурентоспроможність українських товарів знизилася за дев’ять місяців 2005 року на 14%.
За даними Держстату у 2005 році в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:
• електроенергії — 186 млрд кВт·год;
• чорних металів (прокат) — 22,7 млн т;
• аміаку — 5,214 млн т;
• цементу — 12,2 млн т;
• сталевих труб — 2,399 млн т;
• легкових автомобілів — 192 тис. шт.;
• холодильників — 711 тис. шт.
• тканини — 114 млн м2;
• взуття — 20,5 млн пар;
• ковбасних виробів — 309 тис. т;
• цукру — 2,1396 млн т;
• олії — 1381 тис. т.
Вирощували:
• рогатої худоби — 6,9029 млн голів;
• свиней — 6,4661 млн голів;
• птиці — 152,8 млн голів.
Збирали:
• зернових та зернобобових культур — 15,005 млн га;
• цукрового буряку — 652 тис. га;
• соняшнику — 3,743 млн га;
• картоплі — 1,514 млн га.
2004 рік: Помаранчева революція, самогубство Кірпи та перемога на Євробаченні
2003 рік: Конфлікт за Тузлу, наші миротворці в Іраку та революція троянд у Грузії
2002 рік: Скнилівська трагедія, відставка уряду та поява на політичній арені Віктора Януковича
2001 рік: Теракти в США, всеукраїнський перепис населення та візит Іоанна Павла II до України
2000 рік: Рік стабільного економічного зростання
1999 рік: Завершилося десятиліття економічного падіння — попереду вісім років покращення
1998 рік: Народна автівка Таврія-Нова, російський дефолт і перший крок до ЄС
1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві
1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні
1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків
1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна
1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок
1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ
1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах