Вибори президента й початок перевороту в країні, отруєння Віктора Ющенка та самогубство голови Мінтрансзв’язку. В економічному плані 2004-й за останні чотири роки став одним із найкращих: зростання ВВП склало 12% — найбільший на той час результат серед країн СНД. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991-2021 роки згадуємо про ключові події 2004-го
Українці добре пам’ятають 2004 рік, бо саме тоді, вперше за часи незалежності, більша частина з них сміливо заявила про себе — люди почали виходити на акції протестів, мітинги та страйки, де протягом місяця висловлювали незадоволення та не погоджувалися з результатами президентських виборів, на яких перемогу здобув суперник Ющенка — Віктор Янукович.
Усе розпочалося 22 листопада 2004 року, як реакція на масові фальсифікації, коли результати Центральної виборчої комісії різко відрізнялися від даних екзит-полів, а закінчилося наприкінці року — після проведення третього туру, де перемогу здобув Віктор Ющенко.
На початку грудня Верховна Рада України ухвалила рішення змінити склад Центральної виборчої комісії та внесла правки до закону про вибори президента. Основна мета таких дій — перекриття каналів фальсифікації виборів. Крім того, було затверджено конституційну реформу, що обмежує владу президента України та передає частину його повноважень кабміну й парламенту. Після цього революційна напруга в суспільстві значно зменшилася.
Серед основних козирів новообраного президента у політичній боротьбі експерти називають отруєння. Так, на початку вересня стан здоров’я Віктора Ющенка різко погіршився — його обличчя покрилося шрамами. В австрійській клініці, де Ющенко проходив обстеження допустили, що він був отруєний. Таку ж версію оголосив тодішній віцеспікер Олександр Зінченко з трибуни Верховної Ради 17 вересня 2004 року.
Як наслідок — у виборців сформувався образ “злочинної влади”, яка намагалася вбити президента від опозиції. І саме у розпал Помаранчевої революції, між другим і третім туром, штаб Ющенка скористався своїм головним козирем, отримавши результати експертизи, яку було проведено на Заході — у крові кандидата виявили високий вміст діоксину, що стало головним доказом, що його отруїли.
Однак ця історія так і не закінчилася, оскільки багаторічні розслідування не дають точної відповіді — чи було саме отруєння. Щодо масових протестів — на думку багатьох аналітиків, Помаранчева революція побудована за схемою, яку вперше було розроблено під час вигнання Слободана Мілошевича у Сербії та продовжено Революцією троянд у Грузії.
Світові політичні тригери 2001 року
4 січня — на виборах президента Грузії перемогу здобув лідер Революції троянд Міхеїл Саакашвілі. За нього проголосувало 96,27% виборців.
14 січня — після 500-річної перерви в Грузії поновлено використання на державному рівні прапора “п’яти хрестів”.
4 лютого — розпочав роботу сервіс “Thefacebook”, створений студентом Гарвардського університету Марком Цукербергом з трьома приятелями. Через рік він змінив назву на Facebook.
1 травня — Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія та Естонія увійшли до складу Європейського союзу.
16 травня — українська співачка Руслана Лижичко з піснею “Дикі танці” виграла 49-й пісенний конкурс “Євробачення” у Стамбулі.
5 червня — у своєму маєтку в Лос-Анджелесі на 94-у році життя помер 40-й президент США Рональд Рейган.
21 червня — під час конкурсу пілотованих космічних кораблів здійснив свій перший суборбітальний політ приватний космічний апарат “SpaceShipOne”.
23 серпня — указом президента України Леоніда Кучми встановлено офіційне свято — День Державного Прапора України.
5 вересня — Віктор Ющенко поскаржився на погане самопочуття, як наслідок — був змушений зупинити президентську кампанію і 10 вересня його доставили в австрійську клініку, де встановили діагноз — гострий панкреатит з ускладненнями, викликаними отруєнням токсинами. Справу так і не було розкрито.
10 листопада — Центрвиборчком оголосив остаточні результати першого туру виборів Президента України: Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів (39,87 %); Віктор Янукович — 10 969 579 голосів (39,32 %).
21 листопада — пройшов другий тур виборів президента України — Віктор Ющенко набрав 46,69% голосів, Віктор Янукович — 49,42%. У зв’язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича в Україні розпочалися масові акції протесту.
23 листопада — початок Помаранчевої революції на підтримку кандидата від опозиції Віктора Ющенка.
27 листопада — Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати повторного голосування на виборах президента 21.11.2004 недійсними.
3 грудня — Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними та призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року.
8 грудня — Верховна Рада України проголосувала за “великий пакет” — до Конституції України було внесено зміни у частині місцевого самоврядування та закон “Про особливості застосування закону України “Про вибори Президента України” при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року”. У 2010 році вони були скасовані та знову відновлені у 2014-му.
26 грудня — в Україні відбувся другий тур виборів президента України. За його результатами перемогу з перевагою у майже 8% голосів отримав представник блоку опозиційних політичних партій Віктор Ющенко.
Смерть Кірпи
У 2004 році не обійшлося й без трагічних подій. 27 грудня — наступного дня після перемоги Віктора Ющенка у третьому турі президентських виборів, у Бортничах, на своїй дачі був знайдений мертвим, з вогнепальним наскрізним пораненням голови, один із найвпливовіших чиновників в Україні — очільник Мінтрансзв’язку Георгій Кірпа.
Свого часу про нього говорили, як про можливого наступника Кучми. Крім того, він був одним із основних організаторів передвиборчої кампанії Віктора Януковича.
Генпрокуратура порушила кримінальну справу за статтею 120 КК України — “Доведення до самогубства”. Однак через пів року її припинили за відсутністю події злочину. За висновками слідства — Кірпа наклав на себе руки сам, без будь-яких підказок ззовні, примусу та шантажу.
Вдалий рік для спортсменів і не тільки
2004-го нинішній мер Києва Віталій Кличко здобув перемогу над Коррі Сандерсом і приміряв найпрестижніший чемпіонський пояс за версією WBC. У грудні Кличко захистив титул у бою проти Денні Вільямса, потім на чотири роки перервав спортивну кар’єру, розпочавши політичну.
Того ж року Андрій Шевченко завоював головну індивідуальну нагороду у футболі — “Золотий м’яч”. І 31 грудня разом з Віталієм Кличко отримав орден Героя України. Крім того, Шевченко став чемпіоном Італії та забив два м’ячі туркам, відкривши Україні дорогу на ЧС-2006.
З хорошими результатами закінчили рік й українські олімпійці, зібравши солідний букет нагород в Афінах-2004: 9 золотих, 5 срібних, 9 бронзових і 12-е загальнокомандне місце.
А “Золота рибка” Яна Клочкова, до двох золотих нагород попередніх Ігор додала ще дві, й стала єдиною у незалежній Україні спортсменкою, що мала чотири олімпійських “золота”. Під кінець року Україна отримала ще одну перемогу — українські гросмейстери виграли Всесвітню шахову Олімпіаду.
Загалом 2004-й став вдалим не тільки для спортсменів. 16 травня українська співачка Руслана Лижичко з піснею “Дикі танці” виграла 49-й пісенний конкурс “Євробачення” у Стамбулі. Після перемоги на конкурсі Віталій Кличко вручив Руслані у Лас-Вегасі нагороду “World Music Awards” — “Всесвітню музичну нагороду” за найбільшу кількість проданих альбомів “Дикі Танці” у світі.
Економічний потенціал
Економічне зростання набуло свого максимуму саме 2004 року. Ця тенденція, враховуючи незначний збій у травні, протрималася до грудня, коли уповільнення ВВП було викликане розпалом політичних пристрастей. Попри це, за результатами року, зростання внутрішнього валового продукту склало рекордні 12%.
На той час динамічно розвивалася промисловість — обсяги виробництва зросли на більш ніж 60%, а також галузі, орієнтовані на експорт. Усе пояснювалося високим рівнем цінової кон’юнктури на металопродукцію на світовому ринку, а також зростанням цін на продукцію хімічної галузі.
За даними Держстату 2004 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:
• електроенергії — 182 млрд кВт·год;
• чорних металів (прокат) — 23,2 млн т;
• аміаку — 4779 млн т;
• цементу — 15 млн т;
• автомобілів — 174 тис. шт.;
• холодильників — 269 тис. шт.;
• тканини — 108 млн м2;
• взуття — 21,7 млн пар;
• ковбасних виробів — 332 тис. т;
• цукру — 2,147 млн т;
• олії — 1343 тис. т.
Вирощували:
• рогатої худоби — 7712,1 тис. голів;
• свиней — 7321,5 тис. голів;
• овець і кіз — 1858,8 тис. голів;
• птиці — 142,4 млн голів.
Збирали:
• зернових та зернобобових культур — 15,4 млн га;
• цукрового буряку — 732 тис. га;
• соняшнику — 3,521 млн га;
• картоплі — 1,556 млн га.
Загальні обсяги виробництва у галузі сільського господарства зросли на 19,1%, якщо порівнювати з попереднім роком, зокрема у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності — на 39,2%, у господарствах населення — на 8,7%.
Покращилися показники й у будівельній сфері, оскільки протягом року спостерігався високий рівень ділової активності підприємств, що здійснювали будівництво за контрактами підряду.
Надходження значних інвестиційних ресурсів, спрямованих у капітальне будівництво, дозволило будівельникам укласти контрактів на суму 20,8 млрд грн, що на 23,9% більше проти 2003 року. В умовах забезпеченості замовленнями підрядними підприємствами виконано робіт на суму 19,4 млрд грн — на 17,3% більше, ніж попереднього року.
Оборот підприємств оптової торгівлі за 2004 рік становив 515,5 млрд грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту проти 2003 року збільшився на 17,5%.
Що стосується обсягів експорту зовнішньої торгівлі України товарами (за січень-листопад 2004 року) показники становили $29482,7 млн, імпорту — $26070,3 млн і проти січня-листопада 2003 року зросли відповідно на 42,7% та на 28,2%.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $3412,4 млн (у січні-листопаді 2003 року — $324,3 млн). Загалом зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами зі 198 країн світу.
Крім того, протягом року середня заробітна плата зросла майже на 28%. А ще, 2004-го розмір пенсії прив’язали до колишньої зарплати — у представників високооплачуваних професій вона зросла до 215 грн, проти 100 грн 2003 року. Серед інших покращень — збільшення стипендій студентам зі 40-50 до 100-110 грн.
Найбільш оплачуваними залишалися працівники фінансових установ, авіаційного транспорту й допоміжних транспортних послуг, а серед промислових видів діяльності — зайняті на підприємствах з виробництва коксу, продуктів нафто перероблення. Розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній показник у 1,7–2,1 раза.
Значно нижчою залишалася заробітна плата працівників сільського, рибного господарства, охорони здоров’я та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, де її розмір не перевищив 68% від середнього рівня країни.
Маючи на руках більше доходів люди почали їх активно витрачати, а не відкладати. Усе це розігрівало внутрішній ринок. До того ж у країну почали вливатися інвестиції.
2004-й також запам’ятався податковою революцією, оскільки з 1 січня було знижено прибутковий податок для фізосіб — до 13%. До цього ставка оподаткування доходів визначалася за шкалою від 10 до 40%. Тобто, чим більшим був у людини сукупний дохід, тим більший відсоток вона повинна була віддавати державі. З доходу у понад 170 грн на місяць діяла ставка у 20%, а за дохід у 1,7 тис. грн на місяць — 40%.
Нова ставка повинна була вивести з тіні заробітні плати, які люди отримували у конвертах. Попри те, що відразу масової легалізації зарплат не сталося, процес усе таки розпочався й продовжувався до кризи 2008 року.
2003 рік: Конфлікт за Тузлу, наші миротворці в Іраку та революція троянд у Грузії
2002 рік: Скнилівська трагедія, відставка уряду та поява на політичній арені Віктора Януковича
2001 рік: Теракти в США, всеукраїнський перепис населення та візит Іоанна Павла II до України
2000 рік: Рік стабільного економічного зростання
1999 рік: Завершилося десятиліття економічного падіння — попереду вісім років покращення
1998 рік: Народна автівка Таврія-Нова, російський дефолт і перший крок до ЄС
1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві
1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні
1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків
1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна
1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок
1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ
1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах