Мiста
5 Лютого 2019
1 785

Загублені: Найбільш депресивні міста України

Чи є життя в малих і середніх містах України та чому українці залишають колись перспективні міста?

Фото: Depositphotos

Офіційно в Україні є лише одне місто, яке має статус депресивної території. Ще в вересні 2017 року Кабінет міністрів надав цей статус місту Токмак Запорізької області строком на п’ять років. Але згідно соціально-економічним показникам розвитку територій за підсумками 2016 року цей «статус» мали отримати ще шість міст: Могилів-Подільський (Вінницька обл.), Бердичів (Житомирська обл.), Ржищів (Київська обл.), Олександрія (Кіровоградська обл.), Шостка (Сумська обл.) та Ватутіне (Черкаська обл.). Але вони офіційно відмовилися від такого звання. Більшість міст не дуже хочуть мати статус, який відлякує інвесторів. Тільки Токмак зацікавився  додатковим фінансуванням з обласного бюджету. У 2012-ому такий статус Кабмін надавав містам Ізюм та Первомайський (Харківська обл.). Причому для визначення статусу депресивної території бралися три показника – безробіття, рівень заробітної плати коли вони значно гірше, ніж в інших містах, та відтік населення. Але в умовах прихованого безробіття та «конвертної» економіки, рівень населення є більш об’єктивнішим показником. Так які міста є депресивними територіями за відтоком населення?

Велике переселення

Дослідження Investory News показало, що малі та середні міста України виявились найбільш вразливими до несприятливої економічної та демографічної ситуації в Україні, а їх мешканці – найбільш мобільними порівняно з мешканцями великих міст та сіл. За період 2016-2018 років населення малих та середніх міст скоротилося на 1,16%, в той час як цей показник загалом за всіма містами складав всього 0,38%, за селами – 0,66%, а в цілому по Україні – 0,87%. Таким чином, чисельність населення малих та середніх міст стрімко скорочується, випереджаючи темпи скорочення населення інших населених пунктів.

За даними Державної служби статистики України (Держстат), 70% населення України (29,4 млн осіб) проживає у містах. З яких 30% (8,8 млн осіб) – у малих та середніх містах з чисельністю мешканців менше 100 тис.

Станом на 1 січня 2018 року в Україні налічується 400 малих та середніх міст. Найбільше їх – у Донецькій (46) та Львівській (43) областях, найменше – у Миколаївській (8) та Херсонській (8) областях.

Найбільшим серед досліджуваних міст є Лисичанськ Луганської області, який за два останні роки перейшов з категорії великих до категорії середніх міст: його населення скоротилось з 101,1 тис. до 98,2 тис. осіб. Найменшим містом в Україні є місто Угнів Львівської області, чисельність населення якого складає всього 977 осіб та поступається багатьом селам.

Населення малих та середніх міст за областями скорочується нерівномірно. Найбільші темпи скорочення продемонстрували міста Чернігівської (-2,36%) та Харківської (-2,15%) областей. Найменше міста скорочуються у Західних областях: Рівненській (-0,09%), Закарпатській (-0,19%) та Львівській (-0,27%). Історично західні області характеризувалися вищим рівнем життя. Крім того, з процесом децентралізації їм вдалося краще адаптуватися до нових принципів розподілу бюджетних доходів, аніж регіонам, в яких домінує важка промисловість. Єдиною областю, яка показала позитивний приріст населення малих міст, є Київська область (+1,55%), в якій активно заселяються міста-супутники Києва – Ірпінь, Буча, Вишгород, Вишневе та Бориспіль.

Водночас саме Київська область є найбільш контрастною в Україні: тут знаходиться місто-лідер за темпами зростання у 2016-2018 рр. – Ірпінь (зростання населення на 13,3%) та місто-антилідер – Тараща (скорочення населення на 4,1%).

Практично всі міста-аутсайдери областей України, крім трьох, є районними центрами (14 міст) або навіть містами обласного значення (7 міст). Це означає, що колись ці міста відігравали значну роль в соціальному та економічному житті країни. Проте недостатній рівень розвитку соціальних послуг, занепад містоутворюючих підприємств, низькі темпи будівництва та оновлення інфраструктури та відтік кваліфікованих кадрів призводять до втрати потенціалу цих міст, а відповідно, до міграції населення.

Трудова міграція з малих міст України відбувається здебільшого у бік великих міст, хоча багато людей виїжджають також працювати за кордон. На думку експертів, безвізовий режим не змінив темпів виїзду українців за кордон з метою працевлаштування.

Чортова дюжина

В антирейтингу за темпами скорочення населення присутні міста з 10 областей України: по два міста з Луганської, Харківської та Житомирської областей, та по одному з Київської, Тернопільської, Черкаської, Чернігівської, Дніпропетровської і Донецької областей. Серед 13 аутсайдерів 4 міста обласного значення — Канів, Прилуки, Жовті Води та Лиман. За загальним показником якості життя населення (екологія, соціальна інфраструктура, зайнятість) 7 міст зі списку  можна вважати депресивними (Тараща, Сватове, Барвінкове, Привілля, Південне, Чуднів, Лиман).

Тараща, Київська область

Міський голова – Валерій Велієв

Ще 10 років тому місто було одним з найпотужніших районних центрів Київської області, одним з лідерів харчової промисловості, зокрема виробництва м’ясо-молочної продукції, вирощування риби та птиці. На території міста працювали підприємства металургії та машинобудування, завод комбікормів та кормових добавок, меблева фабрика. З 15 великих підприємств районного значення на сьогодні працюють лише 6, здебільшого в сільському господарстві та харчовій промисловості.

Скорочення населення з 2000 р.: 4 тис. осіб (30%).

Причини скорочення чисельності населення: занепад підприємств, відсутність робочих місць.

 

Сватове, Луганська область

Міський голова – Євген Рибалко

Мешканці міста пишаються тим, що попри близькість до зони АТО, у Сватовому ніколи не піднімався російський прапор. Незважаючи на це, у місті спостерігається значний відтік населення, здебільшого у Київ та західні області України. Промисловість міста представлена підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції, обслуговування сільгоспвиробництва, металообробки, легкої й поліграфічної промисловості.

Скорочення населення з 2000 р.: 5,5 тис. осіб (23%).

Причини скорочення чисельності населення: близькість до зони військових дій, відсутність робочих місць.

 

Барвінкове, Харківська область

Міський голова – Олександр Бало

Населення районного центру Харківщини з яскравою та оптимістичною назвою живе переважно поза межею бідності. Так, за 2017 рік державну соціальну допомогу в розмірі 44,8 млн грн отримали 2109 сімей, а субсидії на житлово-комунальні послуги на суму 44,6 млн грн – 5502 сімей, тобто практично всі мешканці міста. Економіка району представлена здебільшого сільським господарством, обсяг якого продовжує скорочуватись протягом останніх 5 років. У самому місті працюють два борошномельні підприємства: «Комбінат хлібопродуктів-Барвінкове», «Торговий дім «Слобожанський» та «Гусарівський ГЗК», який займається видобутком та реалізацією піску. Кількість малих підприємців також продовжує скорочуватися.

Скорочення населення з 2000 р.: 4,5 тис. осіб (33%).

Причини скорочення чисельності населення: відсутність робочих місць, низький рівень доходів населення.

 

Овруч, Житомирська область

Міський голова – Іван Коруд

Місто Овруч – районний центр одного з найбільших за площею та населенням районів України, що славиться багатими запасами корисних копалин. Місто має багату історію та значний туристичний потенціал: велику кількість історичних пам’яток Київської Русі. На відміну від більшості міст у списку, Овруч має задовільну транспортну інфраструктуру та розвинені галузі промисловості, зокрема, легку, харчову, будівельну. На території міста працюють консервний, молочноконсервний, комбікормовий, льонообробний заводи, завод залізобетонних виробів та філіал Київського заводу порційних автоматів, а також багато дрібніших підприємств. Незважаючи на це, протягом останніх кількох років велика кількість мешканців переїхали до Києва та Житомира.

Скорочення населення з 2000 р.: 2,5 тис. осіб (15%).

Причини скорочення чисельності населення: занепад економіки та інфраструктури.

 

Привілля, Луганська область

Міський голова – Максим Гура

За свідченнями місцевих жителів, Привілля сьогодні мало нагадує місто, скоріше воно схоже на селище, причому досить занедбане. Ще 10 років тому населення міста було зайняте на двох великих шахтах та заводі «Електроприбор», який займався металообробкою, виготовленням металоконструкцій, кабельної продукції, складних електронних систем та виробів з пластмаси. Сьогодні промисловість міста практично не функціонує.

Скорочення населення з 2000 р.: 3,5 тис. осіб (32%).

Причини скорочення чисельності населення: близькість до зони військових дій, занепад економіки та інфраструктури, відсутність робочих місць.

 

Південне, Харківська область

Міський голова – Олександр Брюханов

Мешканці Південного масово їздять на роботу в Харків, а також сусідні селище Буди та місто Мерефу, роботу в самому місті практично неможливо знайти. За останні роки Південне перетворилось на невеличке «спальне» містечко, хоча ще 5 років тому в ньому функціонував великий молокозавод, щіткова фабрика та філія заводу будівельних матеріалів. На території міста сьогодні успішно працює меблевий цех, який експортує меблі за кордон, а також кондитерський цех, який виробляє відомі на всю область козинаки і журавлину в шоколаді.

Скорочення населення з 2000 р.: 1 тис. осіб (12%).

Причина скорочення чисельності населення: занепад економіки та інфраструктури, відсутність робочих місць.

 

Монастириська, Тернопільська область

Міський голова – Андрій Старух

Історія маленького містечка на Тернопільщині багата легендами та традиціями. Місто здебільшого живе культурними подіями, приваблюючи туристів до місцевого Музею лемківської культури та щорічного всеукраїнського фестивалю «Дзвони Лемківщини». Крім того, тут розташовані 4 відомі церкви та понад 5 пам’ятників та скульптур. Крім туризму, мешканці Монастириська працюють на молокозаводі та заводі будівельних матеріалів. Незважаючи на скорочення населення, тутешні жителі налаштовані оптимістично.

Скорочення населення з 2000 р.: 800 осіб (12%).

Причина скорочення чисельності населення: природне скорочення, відсутність робочих місць.

 

Канів, Черкаська область

Міський голова – Ігор Ренькас

«Шляхи України у Каневі сходяться» – стверджує народне прислів’я. Чернеча гора, Шевченкова алея, Канівський природний заповідник, Успенський собор – це ще далеко не всі туристичні принади красивого міста на березі Дніпра. У місті працюють багато великих підприємств, в тому числі такі відомі підприємства як канівський «Маслосирзавод» («Клуб сиру»), «Агроекопродукт» («Верес»), «Миронівська птахофабрика» («Наша Ряба»), Канівська гідроелектростанція, завод побутових виробів «Квант». Незважаючи на це, статистика останніх років фіксує стрімке скорочення кількості малих підприємств та населення. За темпами скорочення населення Канів набагато випереджає інші міста обласного значення.

Скорочення населення з 2000 р.: 3 тис. осіб (11%).

Причина скорочення чисельності населення: згортання малого підприємництва, занепад економіки та інфраструктури.

 

Прилуки, Чернігівська область

Міський голова – Ольга Попенко

«Маленький Париж» або «місто чорнобривців» – так називають це місто обласного значення на Чернігівщині. Окрім численних культурних та історичних пам’яток, Прилуки можуть похвалитися розвиненим автомобільним та залізничним сполученням з іншими регіонами України, Росії, Білорусії, а також промисловим потенціалом. Промисловий комплекс міста налічує 25 підприємств, які представляють легку, харчову, тютюнову, видобувну, поліграфічну та машинобудівну галузі промисловості. Найбільші підприємства, вироби яких відомі за межами країни — Тютюнова компанія «Прилуки», «Прилуцький завод «Білкозин», «Алітоні», «Укратекс», «Прилуцька швейна фабрика», НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта». Незважаючи на це, обсяг промислового виробництва в місті скорочується, малий бізнес занепадає, молодь виїжджає навчатися та працювати за кордон або в більші міста.

Скорочення населення з 2000 р.: 13 тис. осіб (20%).

Причина скорочення чисельності населення: природне скорочення, відсутність умов розвитку для молоді, занепад інфраструктури, низький рівень доходів населення.

 

Чуднів, Житомирська область

Міський голова – Іван Розводовський

У 2012 році, після майже сторічної перерви, Чуднову повернули статус міста. Проте на якості життя населення це не позначилося. У крихітному містечку на Житомирщині працюють три підприємства: хлібзавод, меблева фабрика та філія спиртового заводу, мале підприємництво представлене кількома кафе та крамницями. Вже кілька років місцева влада спільно з італійськими інвесторами намагаються відкрити великий швейний цех для пошиття одягу, проте поки що безуспішно.

Скорочення населення з 2000 р.: 1 тис. осіб (15%).

Причина скорочення чисельності населення: занепад економіки та інфраструктури, відсутність робочих місць.

 

Балаклія, Харківська область

Міський голова – Іван Столбовий

Завдяки активним діям місцевої влади, Балаклія сьогодні досить комфортний та розвинений районний центр на Харківщині. У місті успішно працюють безліч малих приватних фірм, а також великі підприємства: «Євроцемент-Україна», «Балмолоко плюс», Завод «Хенкель-Баутехнік» (Україна), ДП «Балаклійське лісове господарство». Порівняно з іншими містами, що потрапили до рейтингу, Балаклія має розвинену міську інфраструктуру: доглянуті парки, майданчики, відремонтовані дороги, сучасні світлофори та ліхтарі. Одним з факторів скорочення чисельності населення стала аварія на складі військових озброєнь 23 березня 2017 року, що мала руйнівні наслідки для екології та інфраструктури.

Скорочення населення з 2000 р.: 4 тис.  осіб (12%).

Причина скорочення чисельності населення: вибух на військовому складі, низький рівень доходів населення.

 

Жовті Води, Дніпропетровська область

Міський голова – Володимир Абрамов

Жовті Води – зелене місто в самому серці України, на Дніпропетровщині. Саме тут відбувалася відома битва 1648 року під командуванням Богдана Хмельницького. Місто має багате історичне значення, має високий потенціал для туризму та потужну промисловість. Гордістю економіки міста є завод з добування залізної руди «Восток-руда», а також найбільший виробник природного урану в Європі – Східний гірничо-збагачувальний комбінат. Крім цього, тут успішно працюють радіозавод, машинобудівний завод, фабрика штучного хутра та два заводи з розробки і виробництва приладів і систем радіаційного й радіоекологічного контролю. Місцеве населення досить позитивно оцінює умови життя: більшість мешканців забезпечені роботою та мають добрі умови для дозвілля та відпочинку. Проте молодь продовжує активно залишати місто після закінчення школи.

Скорочення населення з 2000 р.: 9 тис. осіб (16%).

Причина скорочення чисельності населення: природне скорочення, занепад економіки та інфраструктури, низький рівень доходів населення.

 

Лиман, Донецька область

Міський голова – Петро Цимідан

Протягом 2014 року українські війська вели з проросійськими терористами запеклі бої за місто Красний Лиман, в результаті чого над містом знову замайорів український прапор, а саме місто перейменовано на Лиман. Це найбільший залізничний вузол області, що обслуговує близько 30% вантажів Донецької залізниці. Саме на залізницях та обслуговуючих підприємствах зайнято близько 45% працюючого населення. Більшість великих підприємств міста припинили свою роботу, серед діючих лишились кілька підприємств харчової промисловості та завод комбікормів. Населення активно покидає місто, вважаючи його депресивним.

Скорочення населення з 2000 р.: 7,5 тис. осіб (26%).

Причина скорочення чисельності населення: близькість до зони військових дій, занепад економіки та інфраструктури, відсутність робочих місць.

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram