Думки
13 Березня 2022
2 154

Джеффрі Сакс: Дипломатія може врятувати Україну та світ від неминучої катастрофи

Економіст і радник трьох генеральних секретарів ООН, викладач і директор Колумбійського центру сталого розвитку та Мережі ООН зі сталого розвитку — про те, яким шляхом можна розв’язати завершення війни

Фото: Tanita Preston

Хоча віроломна війна Володимира Путіна проти України об’єднала Америку та її союзників у прагненні розтрощити російську економіку, немає вагомих підстав вважати, що праведність покладе край кровопролиттю. Історія конфліктів у ядерному столітті ясно показала, що компроміс є єдиним безпечним варіантом.

Війна Володимира Путіна з Україною жахлива та варварська. Проте це все ще може бути завершено дипломатичним рішенням, при якому Росія виводить свої війська в обмін на нейтралітет України. Путін заявив про свою відкритість до такої можливості у своїй нещодавній телефонній розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном: “Йдеться насамперед про демілітаризацію та нейтралітет України, щоб Україна ніколи не становила загрози для Росії”. На практиці це може означати, що НАТО та Україна відмовляться від майбутнього членства України в Альянсі, якщо Росія негайно піде з території України та відмовиться від майбутніх атак.

За дипломатичного рішення жодна зі сторін не отримує всього, чого хоче. Путін не зможе відновити Російську імперію, а Україна не зможе вступити до НАТО. Сполученим Штатам доведеться змиритися з обмеженнями своєї влади у багатополярному світі (ця істина застосовна і до Китаю).

Безперечно, дипломатичний компроміс не відповідає нинішнім настроям. Світ вражений віроломством Росії та зворушений героїчним опором українського народу. І все ж таки виживання України (а, можливо, і миру) зрештою залежить від розсудливості, яка переважає праведну доблесть. Україна вимагає більше винищувачів, більше важкого озброєння та безпольотної зони НАТО. Кожен із цих кроків збільшує ризик прямої конфронтації між Росією та НАТО, яка може швидко перерости в ядерне протистояння.

Інстинкт європейських та американських лідерів у тому, щоб розчавити Росію економічно, рішуче довести, що варварство не окупається. З цього погляду компроміс здається умиротворенням, але компромісом буде порятунок України, а не її поступка. Економічна війна також загрожує серйозними ризиками. Глобальні потрясіння будуть величезними, і вимоги перейти від економічної війни до військової відповіді неминуче зростуть. Тим часом бойові дії продовжуватимуться, що призведе до масового кровопролиття і, ймовірно, у будь-якому разі призведе до російської окупації.

Дипломатія може працювати навіть у найзапекліших зіткненнях. Насправді дипломатія необхідна для вирішення суперечок між великими державами в ядерну епоху. Кубинська ракетна криза тому приклад. Чи вините ви в цьому інциденті США за підтримку вторгнення на Кубу в 1961 році або Радянський Союз за розміщення там атомної зброї в 1962 році, конфлікт поставив мир на межу ядерного Армагеддону.

Зрештою, криза була вирішена дипломатією та компромісом, а не односторонньою перемогою. Президент США Джон Ф. Кеннеді погодився вивести американські ракети з Туреччини та пообіцяв ніколи більше не вдиратися на Кубу, а прем’єр-міністр СРСР Микита Хрущов погодився прибрати радянські ракети з острова. Миру пощастило. Як пізніше показав історик Мартін Шервін, ядерна війна між двома державами ледь не вибухнула, всупереч спробі Кеннеді та Хрущова уникнути її.

У відповідь на війну Путіна США та Європа швидко розгорнули разючий набір економічних заходів, щоб відключити Росію від світової торгівлі та фінансів. До них відносяться заморожування резервів центрального банку Росії та інших рахунків приватних активів; захоплення яхт; зупинення технологічних потоків; закінчення страхового покриття; делістинг російських цінних паперів.

Але такі санкції рідко зупиняють, а тим більше спростують безжальний режим. США вжили аналогічні заходи, щоб повалити президента Венесуели Ніколаса Мадуро, але досягли успіху тільки в руйнуванні економіки. Згідно з даними Міжнародного валютного фонду, ВВП Венесуели на душу населення скоротився більш ніж на 60% у період з 2017 до 2021 року, але Мадуро залишається на своєму місці (і тепер США улещують його, щоб Венесуела качала більше нафти). Санкції США не повалили режими в Ірані та Північній Кореї.

Щобільше, санкції щодо Росії, ймовірно, згодом ослабнуть. Після величезного короткострокового хаосу і лиха в усьому світі — з різким зростанням цін на нафту та порушенням основних ланцюжків постачання товарів — вони створять незліченні арбітражні можливості для Росії, щоб продавати свої цінні товари організаціям, які не досягають санкцій США. Китай та інші країни не прагнутимуть застосовувати режим санкцій, який цілком може бути застосований проти них наступного разу. Таким чином Росія не буде так ізольована, як, схоже, думають США та Європа. Після початкового шоку від нових санкцій його торгові можливості, найімовірніше, зростуть, а не скоротяться.

Окрім економічних санкцій, США та Європа також перекидають зброю в Україну. Знову ж таки, це навряд чи запобіжить російській окупації, але підвищить ймовірність того, що Україна стане ще одним вічним полем смерті, як до цього Афганістан, Лівія та Сирія. Дедалі зловіснішим є те, що потік зброї в Україну може призвести до прямої військової конфронтації між Росією та НАТО. У той час як Афганістан, Лівія та Сирія не мали ядерної зброї, Росія має майже 6 тис. одиниць, з яких приблизно 1,6 тис. перебувають в активному стані та розгорнуті.

Дипломатія цілком може зазнати невдачі. Але це не означає, що не варто пробувати. Як відомо, Кеннеді заявив: “Давайте ніколи не вестимемо переговори зі страху. Але давайте не будемо боятися вести переговори. Це почуття врятувало світ у 1962 році й може врятувати його зараз”.

Спостерігачі за Росією глибоко розділилися у думках щодо справжніх мотивів Путіна. Багато хто вважає, що він не зупиниться ні перед чим, щоб відтворити Російську імперію. Якщо так, то допоможи нам Бог. Інші вважають, що він прагне зруйнувати українську демократію та задушити її економіку, щоб вона не могла стати маяком для російського народу. Треті, однак, стверджують, що шалена опозиція Путіна розширенню НАТО та політичному втручанню США у справи України (включаючи його підтримку повстання проти проросійського президента України Віктора Януковича у 2014 році) є справжньою.

Настав час перевірити цю пропозицію. Що, якщо український нейтралітет справді є ключем до світу? Дипломатія — це не заспокоєння; це розсудливість, і вона може врятувати Україну та світ від неминучої катастрофи.

Джерело: Poject Syndicate

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram