Мiста
1 Березня 2022
2 272

Місто без авто: Чи реально очистити вулиці від великої кількості приватних автівок

Пішоходи ініціюють рух “сar-free”, автомобілісти незадоволені таким розвитком подій

Великі міста все частіше стикаються з проблемами постійних заторів. За підсумками минулого року Стамбул став лідером за тривалістю затримок автомобільного руху на дорогах (втрачений час на рік становить 142 години). Друге місце у світовому рейтингу від нідерландської компанії TomTom посіла Москва (140 годин), третє — Київ. До речі, українська столиця 2021-го увійшла до трійки лідерів, піднявшись з сьомого на третє місце, у середньому кияни втрачають через затори 128 годин на рік.

Ситуація, що склалася змушує задуматися й активно діяти в напрямку розвантаження вулиць. Тому такі великі міста, на кшталт Лондона, Сеула, Парижа, Берліна й не тільки, почали активно розвивати політику car-free — коли зменшується кількість приватних автівок на вулицях міст. З якою метою це робиться? Першою чергою для зниження викидів вуглекислого газу, другою — розвантаження проїжджої частини та зменшення часу, проведеного у заторах, а також для зменшення смертності на дорогах.

До речі car-free — це не про звільнення місця для пішохідної зони. Це про можливість безперешкодного переміщення громадського транспорту, таксі, пожежних машин, карет швидкої допомоги, різноманітних доставок й так далі. У деяких випадках до зони car-free можуть потрапляти жителі з обмеженою рухливістю, яким без власного авто пересуватися вкрай складно. От тільки для цього потрібно мати спеціальний дозвіл.

Загальна суть задуму така — у центрі міста люди повинні пересуватися пішки, велосипедом, самокатом або громадським транспортом.

Берлін — чи стане ініціатива реальністю?

Жителі Берліну звернулися до місцевої влади з вимогою зробити центр німецької столиці вільним від приватних авто. Якщо найближчим часом містобудівники схвалять пропозицію, то зона без автомобілів у Берліні стане найбільшою серед аналогічних зон в інших містах світу. Як наслідок — звільниться від приватних автівок 60 квадратних кілометрів!

Берлінський проєкт з’явився 2019 року. Тоді троє друзів під час зустрічі під келих пива обговорювали той факт, що у випадку заборони переміщення на особистому авто в межах кільцевої залізниці Берлін-Рінгбан, усім житиметься набагато простіше.

Чоловіки розуміли, що змусити власника автівки пересісти на громадський транспорт або велосипед — завдання не з простих. Попри це вони зв’язалися з юристами, на волонтерських засадах розробили відповідний законопроєкт і розгорнули громадську кампанію.

Як наслідок петиція Volksentscheid Berlin Autofrei (VBA) зібрала 50 тис. підписів і була надіслана чиновникам. Якщо сенат відкине проєкт, активісти збиратимуть підписи й надалі. Їм необхідна підтримка 175 тис. осіб, аби спробувати досягти своєї мети ще раз — уже на народному голосуванні.

Ось як говорить про ініціативу представниця VBA Ніна Нобле: “Ми хочемо, щоб люди могли спати з відкритими вікнами, а діти — гратися на вулиці, як раніше. Нехай для бабусь і дідусів стане безпечною їзда на велосипедах, а лавок, де вони зможуть посидіти й відпочити буде ще більше. Активісти мріють повернути місто городянам і відновити потенціал соціального простору. Адже найпопулярніші у людей місця в місті — ті, де автомобілів немає: парки, сквери, спортивні майданчики, фудкорти просто неба. Тут вони можуть не лише відпочити від рутини, а й поспілкуватися. Для прогресивного міста досвід взаємодії його мешканців є надзвичайно важливим”.

Загалом будь-який простір стане набагато чистішим й екологічнішим, якщо кількість автотранспорту зменшиться. Разом з тим повністю звільнити центр від машин поки що не вдається нікому, тому міста всіляко регулюють трафік. Як варіант — беруть кошти за проїзд історичною частиною, забороняють в’їзд машинам зі шкідливішим вихлопом або ж обмежують переміщення залежно від номерного знака (парні їздять одними маршрутами, непарні — за іншими) й так далі.

Досвід інших країн

З 2019 року нереально дістатися на автівці до центра Осло, бо понад 700 місць для паркування там замінено на велодоріжки, дерева, невеликі парки та лавки. Залишилося трохи місць, призначених для інвалідів і зарядки електромобілів. Подібне рішення стало серйозним кроком на шляху до центру міста без машин.

А два роки до цього — 17 січня 2017-го — через високий рівень забруднення повітря міська рада Осло частково заборонила використовувати дизельні автомобілі, за винятком вантажних машин, таксі, поліцейських та інших служб міста. Тоді шість основних вулиць залишалися доступними для всіх видів транспорту, але з урахуванням винятків трафік знизився на 30%, а рівень забруднення повітря — на 25%.

Активна боротьба з “дизелями” ведеться й у Лондоні. Місто докладає зусиль, щоб демотивувати власників таких автівок. Якщо вони в’їжджають до центральних районів у години пік, їм доводиться платити майже по $13 “збору за затори”. Крім того, місто планує витратити $1 млрд на покращення велосипедної інфраструктури до 2026 року.

“Дизельні правила” діють й у Брюсселі. Там взагалі з 2018-го забороняється використання автомобілів з дизельними двигунами, випущеними до 1998 року. А ще чинний закон — у дні підвищеного забруднення повітря весь громадський транспорт стає безплатним.

Загалом місто вже двадцять років дотримується правил щодо якомога меншого використання автівок. Наприклад, ще 2002-го в Брюсселі з’явилася акція “Тиждень мобільності”, що мотивує місцевих жителів користуватися громадським транспортом замість особистого. Також кожного вересня проводиться “день без автомобілів”, коли транспорту забороняється в’їзд до центру.

Місто за розмірами зони без автомобілів у Європі поступається лише Копенгагену. Більшість вулиць навколо головної торгової вулиці Брюсселя Rue Neuve, фондової біржі та міської площі завжди були лише пішохідними.

Що стосується Копенгагена, то там нараховується понад 320 км велодоріжок й загалом місто має найнижчий відсоток володіння автомобілем у Європі. До речі, пішохідні зони там розміщалися ще з 1960 року, й наразі велосипедами як основним щоденним транспортом користується більше ніж половина городян. Копенгаген планує стати містом із мінімальним рівнем викидів до 2025-го.

В Парижі та інших містах щорічно влаштовують “день без автомобіля”. Вперше на один день рух автівок у французькій столиці був заборонений 2014-го — тоді забруднення повітря знизилося на 30%. Минулого року акція проводилася 19 вересня, поліцейські пости наполегливо пропонували автомобілістам розвертатися назад або припаркувати машину на найближчій автостоянці. Вулиці столиці спорожніли, однак на об’їзній кільцевій дорозі утворився нескінченний затор. Парижани, що поверталися додому після вихідних, були зобов’язані пред’являти документ, що підтверджує адресу.

Порушникам загрожував штраф обсягом €135. Рух було дозволено тільки автомобілям швидкої допомоги, автобусам і таксі, причому максимальна швидкість у центрі міста обмежувалася до 20 км на годину. Якщо водії відчували незручності, то пішоходи та велосипедисти того дня насолоджувалися пустими вулицями — велосипеди, ролики, самокати, скейтборди тільки заохочувалися.

Фото: Париж/”День без автомобіля”/AP — Lewis Joly

Загалом мерія Парижа останніми роками дедалі більше прагне обмежити рух автотранспорту. До середини 2022 року центр міста буде оголошений “зоною обмеженого пересування” — тобто проїзд через центр заборонятиметься всім автомобілям, якщо центральні райони є їх кінцевим пунктом призначення. Зокрема, транзитний рух заборонятиметься від площі Згоди до бульвару Монмартр, до площі Республіки та площі Бастилії на правому березі Сени, а також на північ від бульвару Сен-Жермен на лівому березі.

Пішоходи VS Авто: Хто наразі програє?

Безмежна любов переміщатися власним автотранспортом наразі набагато сильніша, аніж бажання добиратися до місця призначення пішки, громадським транспортом, чи велосипедом.

Радикально закритися від автомобілів просто так не вдасться, для цього потрібно змінювати інфраструктуру повністю. Щоб кожен мешканець крокував до зупинки не більше ніж п’ять хвилин, а транспорт ходив так часто, аби не доводилося на нього довго чекати.

Крім того, мережа велодоріжок та схема велоруху повинна бути на рівні того ж Берліна чи Копенгагена. А наразі чимало країн, на кшталт США, мають міста, що спроєктовані для автомобілів, і їм потрібне ґрунтовне “перекроювання”. Значну роль відіграє й клімат, бо, погодьтеся, у холодну пору року, коли мете сніг, чи дощить, не зовсім хочеться діставати з комірчини самокат.

Однак і розв’язання цих питань не змусить затятих автолюбителів покинути свої автівки просто з міркувань особистого затишку. На думку експертів активне втілення car-free тільки нашкодить місту, бо нікому не будуть потрібними вулиці, на які складно потрапити. Натомість вони радять місцевим владам зайнятися адекватним плануванням місць парковання там, де вони потрібні.

Швидше за все світ активно ставатиме car-free, коли пересування автомобілями стане зовсім нестерпним і міста все більше стикатимуться з проблемами затор. А ще — коли володіння власною автівкою буде занадто дорогим, йдеться про обслуговування, податки, плату за в’їзд й так далі, або ж — менш престижним.

Джерело: 34travel, vc.ru, відкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram