Електронний квиток, відеоспостереження, онлайн-петиції та інші сервіси, що роблять столицю мобільною
Сучасне «розумне» місто – це не хмарочоси, над якими літають футуристичні авто, пропускаючи «пішоходів» з ракетними ранцями. Цілком можливо, що колись все саме так і буде. Але поки що Smart City – це про використання цифрових технологій для того, щоб зробити життя містян комфортнішим, безпечнішим та приємнішим.
Сьогодні Київ не входить навіть до першої сотні «найрозумніших» міст світу. Так, у п’ятому виданні дослідження IESE Cities in Motion Index (CIMI), яке традиційно готує американський Center for Globalization and Strategy, столиця України опинилася на 113 місці зі 165, між Стамбулом та Тбілісі. Проте автори рейтингу зазначають, що попри нинішню позицію у списку Київ має величезний потенціал та досить високі темпи розвитку. Investory News зібрали у один список державні проекти та приватні ініціативи, що так чи інакше роблять місто «розумнішим».
Транспорт: Wi-Fi та безконтактна оплата
За даними КМДА, на сьогодні увесь наземний комунальний транспорт обладнаний точками бездротового доступу до інтернету. Безкоштовний Wi-Fi начебто працює у більш ніж 1,2 тис. тролейбусів, трамваїв та автобусів. Також у рамках ініціативи Kyiv Smart City підключитися до мережі можна у декількох локаціях у центрі міста, зокрема, на Софіївській, Михайлівскій, Поштовій та Контрактовій площах, на НСК «Олімпійська». Щоправда, повноцінний доступ до Wi-Fi у метро все ще залишається у планах. На початку 2018 р. міська влада розірвала інвестиційну угоду з компанією Mosquito Mobile, що розвивала бездротову мережу у метрополітені, а нового підрядника поки що не знайшли.
Крім Wi-Fi комунальний громадський транспорт обладнаний GPS-трекерами, відслідковувати його пересування можна зі смартфона чи комп’ютера через онлайн-сервіс EasyWay, сайт Київпастрансу тощо. Для користувачів Facebook Messenger та Telegram з грудня 2018 р. працює чат-бот Bus115, якого створив киянин Максим Бєлушкін. Ця програма теж відслідковує дані з GPS-трекерів та повідомляє час прибуття автобуса, тролейбуса чи трамвая.
Також станом на кінець листопада у Києві на 100 зупинках встановили підключені до системи GPS-моніторингу інформаційні табло, на яких відображається час прибуття транспорту. Наразі «розумні» екрани розміщують у локаціях з найбільш інтенсивним рухом, а згодом мережа має розширитися й на інші зупинки.
Ще одна «розумна» функція київського транспорту – безконтактна оплата проїзду. Найповніше вона поки що реалізована у метрополітені, де заплатити за поїздку можна не лише спеціальною карткою, проїзним чи жетоном, а й банківською картою, та з телефону через сервіси Google Pay та Apple Pay.
Трохи інша ситуація з наземним транспортом. Запустити єдиний електронний квиток в Києві планують вже давно. Але повноцінний старт проекту, на який за даними голови департаменту комунікаційно-інформаційних технологій КМДА Юрія Назарова, вже витратили більше 365 млн грн, відкладали кілька разів. 1 листопада 2018 р. почалося тестування 1,2 тис валідаторів, які напередодні встановили у наземному комунальному транспорті. За задумом, проїзд можна буде оплатити разовим квитком із QR-кодом, єдиною карткою, яка працюватиме і у наземному транспорті, і у метро, карткою киянина чи банківською карткою. При цьому, планувалося, що до системи електронного квитка мали б підключитися і приватні перевізники, у яких ця ініціатива викликала супротив. Так чи інакше, вчергове єдиний квиток мав стати доступним для пасажирів у грудні 2018 р., але втілити це у життя знову не вдалося начебто через труднощі з інтеграцією до системи метрополітену. Тому міська влада поки що не називає новий термін початку роботи єдиної системи, а валідатори у транспорті все ще не працюють.
Безпека: камери, що розпізнають обличчя
Програма «Безпечне місто» стартувала у Києві три роки тому. За словами мера Віталія Кличко, для її впровадження українські спеціалісти відвідали Ізраїль та модернізували побачену там систему відеомоніторингу під вітчизняні реалії. На кінець 2018 р. у столиці встановили більше 6,8 тис. «розумних» камер відеонагляду, об’єднаних у єдину систему, до якої мають доступ, у тому числі і правоохоронці. Камери, серед яких є й такі, що можуть розпізнавати обличчя, номери авто та фіксувати швидкість його руху, розміщені на в’їздах та виїздах з міста, у метрополітені а також у людних місцях. За статистикою київської поліції, яку оприлюднив мер, завдяки відеоспостереженню з 2016 по 2018 рр. рівень злочинності у місті скоротився на 56%, тому розвиток проекту продовжиться.
ЖКГ: GPS-трекери на техніці та екологічний чат-бот
Комунальна техніка у Києві теж обладнана GPS-трекерами. Загалом, ці прилади встановлені більш ніж на 665 снігоприбиральних та інших машин, якими користуються комунальники. Відслідковувати їх пересування можна онлайн на сайті Єдиного диспетчерського центру.
Також жителі міста можуть отримувати оперативні дані про рівень забруднення повітря. Чат-бот aqualitybot для месенджера Telegram – приватна ініціатива Любомира Мілевського. Його програма збирає дані датчиків систем «розумний дім» у декількох районах столиці, обробляє їх, класифікує за стандартом ЕРА та щогодини відправляє користувачам.
Електронні сервіси: запис до лікаря та відкритий бюджет
Різноманітні онлайн-сервіси – це чи не найчисельніша категорія «розумних» проектів, що працюють у Києві. Наприклад, столиця підключена до всеукраїнської мережі Helsi.me, електронної системи запису до лікаря, якою щодня користується в середньому п’ять тисяч чоловік. Також у Києві працює електронна черга для запису до дитячих садків, яку, за словами Віталія Кличко, у майбутньому планують перевести на технологію блокчейн для більшої прозорості.
Крім того, міська влада запустила кілька проектів електронного урядування, серед яких і так званий відкритий бюджет. У загальнодоступній електронній системі відображаються дані про надходження та видатки підрозділів КМДА, служб, комунальних підприємств і т.д. Також Київ став одним із перших міст, що почали здійснювати державні закупівлі через систему ProZorro. Серед інших онлайн-проектів, які у столиці вважають елементами Smart City – портал для звернень та скарг контактного центру 1551, сервіс електронних петицій міськради, кабінет киянина де зібрані всі послуги для жителів міста, та платформа «Бюджет участі», через яку кияни можуть брати участь у розподілі бюджетних коштів.
Ми у соцмережах