Історія успіху компанії, яка подарувала людям відмінний зір
Carl Zeiss AG — холдингова компанія, світовий лідер у виробництві оптичних систем. Основні виробничі майданчики знаходяться в Йені, Оберкохені, Вецларі, Геттінгені, Дубліні, Міннеаполісі, а також у Шанхаї.
Батьком оптичної імперії був Карл Фрідріх Цейс. Він народився 11 вересня 1816 року у Веймар, в родині шляхетного походження. А його хрещеним став великий герцог Карл Фрідріх Саксен-Веймар-Ейзенахайський. Його дитинство пройшло в майстерні батька — придворного токаря-червонодеревника. Техніка стала покликанням хлопчика на все життя.
У 16 років юнак достроково закінчив гімназію та переїхав до містечка Йени. Попри те, що його населення становило лише 7 тис. мешканців, воно мало власний університет. Карл влаштувався на роботу до майстерні доктора Фрідріха Кернера, доцента Йенського університету, яка виготовляла мікроскопи та інші точні прилади для німецького двору.
У 1835 році Карла Цейса прийняли до університету, де він вивчав математику, фізику, антропологію, мінералогію та оптику. Кілька років він їздив країною як комівояжер, відвідував заводи з виготовлення оптики та скла, де вивчав різні напрями про методи плавлення скла, матеріали, необхідну температуру печей для випалу та інше. Його цікавило все, що було пов’язано з виробництвом скла, лінз, мікроскопів та різних оптичних інструментів. У Відні він відвідував лекції з механіки і відмінно здав випускний іспит.
У 1845 році він повернувся до Йени, де продовжив навчання в університеті, надаючи перевагу вищій математиці та хімії.
У 1846 році Карл Цейс відкрив оптичну майстерню в Йені, отримавши ліцензію на виробництво та продаж механічних і оптичних інструментів. У перший рік роботи майстерні вдалося продати 23 мікроскопи — зовсім непоганий початок для новачка. Це були прості мікроскопи з однією лінзою, яка встановлювалася прямо на футлярі за допомогою спеціальних санчат. У пропонований комплект входили 3-4 змінні лінзи для отримання різного ступеня збільшення.
У вересні 1847 року підприємець переїхав до більшого приміщення та найняв Августа Льобера, який став його першим майстром. Серед клієнтів майстерні був Йенський університет, для якого ательє виготовляло та ремонтувало різне наукове устаткування й прилади.
1850 року на Цейса працювали вже 10 осіб, які ледь встигали виконувати замовлення.
Винахідник втілював свої інноваційні ідеї: у 1858 році з’явився принципово новий прилад — Stand 1, мікроскоп, який складався з дволінзового об’єктива, колективної лінзи, дволінзового окуляра та спеціальної освітлювальної системи. За три роки майстерня випустила вже шість типів складних мікроскопів.
У 1861 році комбіновані мікроскопи Zeiss було визнано одними з найкращих приладів, виготовлених у Німеччині, а Карла було нагороджено Золотою медаллю на Тюрінгській промисловій виставці. До цього моменту на фабриці Цейса вже працювало близько 200 осіб.
Згодом виробничі площі знову розширили.
1866 року компанія випустила 1000-й мікроскоп, а підприємство Карла Цейса стало відомим в європейських наукових колах за бездоганну якість мікроскопів.
Наприкінці 1866 року бізнесмен залучає до роботи Ернста Аббе. Талановитий 26-річний позаштатний викладач фізики та математики Йенського університету був обдарованою людиною. Завдяки йому швидко розвивалися різні оптичні теорії та з’являлися нові прилади. В цьому партнерстві Аббе став директором дослідницького відділу Оптичного заводу Zeiss. Ернст Аббе заклав основи сучасної обчислювальної оптики.
Згодом стало традиційним, що інженери, які розвивали оптичну науку, вчилися в Йенському університеті, а потім ставали співробітниками компанії.
У 1869 році спільна робота Карла Цейса та Ернста Аббе призвела до створення запатентованого освітлювального пристрою, який забезпечував підсвічування досліджуваних під мікроскопом предметів. На той момент це була найдосконаліша система підсвічування з усіх наявних.
У 1872 році Аббе формулює знамениту “Abbe Sine Condition” (“Умова синусів Аббе”) — принципи розробки об’єктивів на основі оптичної теорії та законів фізики. Він дозволяв прибрати спотворення, що виникають у системах з багатьма лінзами, — так звану сферичну аберацію. Майстерня Цейса отримала унікальну технологію, в наслідок чого було створено складний мікроскоп, який не мав аналогів за якістю. Цей прилад є прабатьком усіх сучасних мікроскопів.
Компанія отримала міжнародне визнання як підприємство, що випускає оптичні прилади найвищої якості.
У 1881 році син Карла Цейса, Родерік, увійшов до складу правління компанії.
4 січня 1881 року сталася доленосна зустріч доктора Аббе з Отто Шоттом, що дала новий поштовх у виробництві. Річ у тім, що Шотт захистив докторську дисертацію на тему “Дефекти, що виникають в процесі виробництва віконного скла” в Йенському університеті. Наприкінці 1879 року він написав листа Ернсту Аббе, в якому представив винайдену ним технологію виробництва скла з додаванням літію. Він відправив Аббе зразок нової продукції. Роботи молодого інженера призвели до того, що у 1881 році з’явилося скло, яке за своїми оптичними властивостями, ступенем прозорості та монолітності не мало собі рівних.
У 1882 році Шотт переїхав до нової лабораторії, створеної спеціально для нього в Йені, а у 1884 році спільно з Карлом і Родеріком Цейсами та Ернстом Аббе Шотт створив фірму, відому під назвою “Скляний завод Шотт і товариші” (Schott&Genossen Glaswerke).
На заводі вироблялися нові види оптичного й термостійкого скла. Деякі з них, наприклад, боросилікатне скло, відоме як ВК, досі знаходять широке застосування в усьому світі.
У 1886 році на світ з’явилася перша апохроматична (безаберраціонна) лінза. Мікроскоп з новим об’єктивом став справжнім проривом в оптиці.
У компанії Цейса на той момент працювало 250 осіб, і був зібраний вже 10 000-й мікроскоп.
3 грудня 1888 року Карл Фрідріх Цейс помер. Йому було 72 роки.
Фактичним господарем фірми став Ернст Аббе, співвласник підприємства. Він був вкрай зацікавлений у підвищенні рівня академічних досліджень, результати яких могли бути використані у виробництві. При Йенському університеті почали працювати фізична та хімічна прикладні лабораторії. Було створено “Фонд Карла Цейса”, покликаний керувати підприємствами, що входять у компанію.
У 1897 році було зібрано перший у світі стереомікроскоп, який забезпечував повноцінне тривимірне зображення. Це стало можливим завдяки спільним дослідженням Аббе та американському біологу Гораціо Гріно.
До 1900 року в компанії Zeiss працювало 1070 осіб. Соціальний пакет робітників і службовців фірми включав 8-годинний робочий день, оплачувану відпустку, безкоштовне лікування та пенсійне забезпечення. Кожен службовець від директора до робітника крім заробітної плати отримував відсоток від прибутку компанії, пропорційний окладу. При цьому найвищі оклади не могли перевищувати більш ніж у 10 разів середню зарплату по підприємству. Разом з тим Аббе був прагматиком: певна частка прибутку осідала в стабілізаційному фонді на “чорний день”. Подібна турбота про службовців була в той час вкрай рідкісним явищем. Працівники компанії платили відданістю.
Прибуток також витрачали на наукові та просвітницькі цілі. Відкривалися народні бібліотеки, школи, притулки для дітей.
Заслуги Ернста Аббе були визнані багатьма університетами: він став членом-кореспондентом Академії наук у Берліні та Австрійської Академії наук, почесним членом Саксонської Академії наук, був нагороджений прусським орденом “Білого Сокола” 1-го ступеня, ім’ям Аббе назвали кратер на Місяці.
У 1902 році керівником патентного відділу фірми Емілем Деніцем було розроблено логотип компанії. Синій прямокутник з викривленою нижньою межею, символізує профіль опуклої лінзи — перший об’єкт досліджень Карла Цейса, його успіх і гордість, та назвою компанії вписаною в нього.
У 1903 році через хворобу Аббе відійшов від активного керівництва компанією.
14 січня 1905 року Ернст Аббе помер, не доживши дев’яти днів до свого 65-річчя. Його посаду обійняв професор Зігфрід Чапський.
У 1924 році оптичний завод Цейс в Йені побудував оптичний проектор планетарію, який представляє собою зібрання численних оптичних ліхтарів, які проектують зображення зірок та планет на півсферичний купол.
1935 року вчені компанії винайшли технологію нанесення просвітлювальних покриттів.
Під час Першої та Другої світових воєн фірма виробляла техніку для армії. В день капітуляції Німеччини, 8 травня 1945 року, в Йену увійшли американські війська. Більшість провідних фахівців були відправлені до Штатів, щоб розвивати там оптичну промисловість. Потім Йена перейшла до радянського окупаційного сектора, і незабаром все обладнання компанії, а також її вчені та фахівці були відправлені як репарації до Радянського Союзу. Сам завод перейшов у власність НДР і продовжив свою роботу спочатку під логотипом Zeiss Opton, а потім під історичним Carl Zeiss. При цьому в Західній Німеччині теж існувало підприємство Carl Zeiss. Довгі роки велися судові процеси між двома заводами про право використання імені “Цейс”. Після об’єднання Німеччини об’єдналися під колишньою маркою і обидва підприємства.
У 1952 році була представлена нова розробка компанії — біфокальні лінзи Carl Zeiss Duopal.
Через два роки Zeiss створили перший комп’ютер у НДР — Zeiss-Rechenautomat (ZRA 1) на базі обчислювача для оптичних розрахунків (OPREMA).
В середині 1990-х років компанія пережила кризу. Значне скорочення штату співробітників та асортименту продукції допомогло компанії відновитися.
З 1998 року Carl Zeiss стає партнером з розробки та виробництва оптики компанії Nike Vision.
У 2004 році після довгих перемовин Carl Zeiss було перетворено в акціонерну компанію в одноосібному володінні фонду.
У 2012 році було винайдено найміцніше покриття — Dura Vision Platinum, яке збільшує міцність лінз у 17 разів. При цьому запатентований антистатичний шар запобігає скупченню статичної електрики на поверхні лінз, що забезпечує їх чистоту протягом довгого часу, а суперслизький гідроолеофобний шар максимально спрощує процес очищення лінз.
У 2016 році було представлено колекцію сонцезахисних спортивних окулярів для бігу Nike Vision Running з використанням спеціально створеної технології виготовлення лінз, що забезпечує підвищену чіткість, яка дає спортсменам можливість точно ідентифікувати навколишні об’єкти на високій швидкості та оцінювати відстань, що веде до поліпшення спортивних результатів.
Цього ж року компанія стала лауреатом щорічної британської премії “Optician Awards” в категорії “Лінзи — продукт року” за лінзи Zeiss DriveSafe — перші в світі лінзи, призначені для керування транспортом у будь-який час доби.
У наш час група компаній Carl Zeiss вважається світовим лідером у сфері оптики та оптоелектроніки, має в своєму складі близько 30 підрозділів та працює в наступних сегментах ринку: медико-біологічні науки, офтальмологія, промислова метрологія, напівпровідникові технології і мікроелектроніка. Сюди входить виробництво телескопів, оптичних вимірювальних приладів, фото- і кінокамер, об’єктивів, оптоелектронних продуктів для оборони та безпеки, тощо.
Компанія співпрацює з іншими лідерами ринку: фотографічними об’єктивами Carl Zeiss комплектуються, наприклад, цифрові апарати Nikon, кінознімальні камери Arriflex.
Бренд виготовив оптичне обладнання та прилади для “Союзу-22” і станції “Мир”.
У Німеччині ім’ям Карла Цейса названо кілька планетаріїв, в яких використовують лазерні установки і проектори останніх моделей. Крім того, всі бажаючі можуть безплатно відвідати Музей оптики при заводі Zeiss в місті Оберкохен, Баден-Вюртемберг. А Музей оптики в Йені не лише розповідає про 500-річну історію оптики, винахід окулярів, підзорної труби та фотоапарата, а й запрошує заглянути в історичну майстерню Карла Цейса.
Джерело: zeiss-solutions, un-sci, germania-online, ochki, відкриті дані
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах