Зародження українського фрілансу пов’язане з розвитком інтернету. А старт ринку – запуском профільних сервісів
Кількість фрілансерів збільшується у геометричній прогресії: якщо у 2006-2008 роках українців, готових виконувати дистанційні замовлення, було кілька тисяч, то на сьогодні їх кількість зросла до 200 тис. осіб, про це йдеться у дослідженні аналітики ринку фрілансу від сервісу Freelancehunt.
Половина всіх фрілансерів в Україні – це дизайнери та програмісти. Причому якщо графічні спеціальності були популярні й у 2010 році, то кількість IT-розробників за останні 10 років зросла втричі. Також серед найбільш популярих напрямків – копірайтери, маркетологи та перекладачі.
“Українці поповнюють ряди фрілансерів тому, що їх приваблює вільний графік і переваги віддаленої роботи. Понад 40% виконавців цінують відсутність контролю від начальника. Більшість фрілансерів працюють з дому, і, хоча у багатьох є родини та домашні тварини, вони навчилися справлятися з факторами, що відволікають”, – йдеться у дослідженні.
Якщо 10 років тому фахівців, які працюють виключно на фрілансі, було вкрай мало, то наразі такий вид діяльності є основним джерелом доходу для 53% “вільних художників”.
“Половина виконавців в Україні заробляє щомісяця від $400 до $600, а більше третини можуть похвалитися гонорарами від $1 тисячі та вище. При цьому ще більше можуть заробляти вузькопрофільні фахівці або ті, хто має високий рейтинг, а деякі й зовсім вирішуються на відкриття своїх агентств”, – зазначають у Freelancehunt.
З 2006 по 2009 роки кількість опублікованих проєктів була вдвічі меншою, ніж зареєстрованих замовників. “Ситуація змінилася ближче до 2015 року, коли на одного клієнта доводилося 2,5 замовлення, а наразі – близько 4-х проєктів”, – зазначається у дослідженні.
І додається, що за словами замовників, у роботі з фрілансерами їм зручний вибір виконавця під конкретну задачу (42%), а для 37% підприємців відсутність постійного завантаження не дозволяє найняти співробітника у штат.
“Понад 20% роботодавців розуміють, що на сервісах фрілансу можна знайти цінних фахівців, які не готові працювати в офісі”, – зазначають в організації.
Згідно з даними Freelancehunt, частіше за інших замовлення у фрілансерів розміщують IT-компанії, маркетингові агентства, дизайнерські студії та замовники зі сфери послуг. Більшість клієнтів на фрілансі (61%) – це ФОП. Кожен третій – представник малого та середнього бізнесу.
“За останні 15 років найбільш популярні напрями практично не змінилися. Клієнтам, як і раніше, потрібні тексти, ілюстрації, переклади, логотипи та верстка буклетів. У 2007 році не було такого попиту на SMM і розробку мобільних додатків, але базові запити бізнесу в основному залишилися колишніми”, – йдеться у дослідженні.
До речі, додатки для Android і iOS на сьогодні є найдорожчими проєктами. Так, тільки дизайн мобільного додатка може обійтися у 100 тисяч гривень для українських замовників.
Як зазначив засновник Freelancehunt Олег Топчій, якщо запитати фрілансерів, “що вам заважає працювати?”, вони назвуть нестабільність замовлень, високу конкуренцію, відсутність спілкування з колегами.
“Але найбільше їх хвилюватиме демпінг. Як правило, невисокі цінники на свої послуги ставлять новачки, які хочуть отримати перші замовлення. Але їм важливо не засиджуватися та підіймати планку – як за якістю, так і за ціною. Собівартість виконання робіт і потреби самих фрілансерів також впливають на цінник замовлення”, – йдеться у дослідженні.
Друга проблема – це некоректні замовлення, які доводиться блокувати. Наприклад, “придбання” відгуків, копіювання чужих сайтів, як правило, знаходяться під забороною на сервісах. Всього минулого року було видалено понад 20 тисяч подібних проєктів. Багато з замовлень, які не відповідають правилам платформи, заблоковані завдяки модерації самими користувачами.
У цілому засновники Freelancehunt прогнозують подальше зростання ринку, на який впливають розвиток IT-сектора, перехід бізнесу в онлайн, а також наслідки карантину й тренд на віддалену роботу.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах