Або, як правильно обирати провайдера на ринку фінансових послуг?
Україна повільно, проте невпинно, розвивається та рухається у напрямку розвинутих країн. А там ніяк без ринків фінансових послуг. Банки, страхові та лізингові компанії, брокери та компанії з управління активами один поперед другого пропонують свої послуги. Як правильно обрати компанію-провайдера?
Чесна відповідь тобі не сподобається. Вона полягає в глибокому юридичному та фінансовому аналізі документів та звітності компанії. Проте, всі ми розуміємо, що такий аналіз спроможні провести лише потужні структури, які мають аналітичні підрозділи і яких в Україні всього кілька десятків.
Цей коротенький допис не претендує на повноту аналізу. Я розповім лише принципи відбору провайдерів фінпослуг, коли в тебе немає можливості проводити серйозні дослідження.
1. Репутація провайдера.
Фінансові послуги – це про довіру. А довіра виникає лише внаслідок тривалої взаємодії, великої кількості різноманітних транзакцій. Клієнти нерідко поширюють свій досвід взаємодії з різними провайдерами в соціальних мережах та ЗМІ. Частіше про негативний, так вже у нас склалося з фінансовим сектором. Проте трапляються і позитивні відгуки.
Слід пам‘ятати і про конкурентну боротьбу, коли вороги успішної компанії можуть використовувати ”заказуху” – замовні статті і, навіть, замовні кримінальні провадження.
2. Орієнтація на тебе.
У кожного провайдера фінансових послуг своя цільова аудиторія. Умовно, для одного хороший клієнт – це олігарх, другий має продукти переважно для ФОПів, третьому цікаві аграрії. Якщо ти не олігарх, але навіть відкриєш свій банківський рахунок в фінансовій установі для олігархів, то взаємодія буде нетривалою і сумною.
Якісний клієнтський сервіс може отримати лише цільовий клієнт.
3. Строк роботи.
Маленький вік компанії, звісно, не свідчить, що там зібралися шахраї. Всі великі банки колись були новачками на ринку. Проте імовірність натрапити на нечесну компанію чи на нестабільний бізнес, який незабаром збанкрутує, серед нових компаній значно вища. Також у такому випадку варто перевірити засновників та керівників цієї юрособи, чи не ”засвітилися” вони у збанкрутілих компаніях.
4. Ліцензії та нормативи.
Компанії, котрі надають фінансові послуги, зазвичай, повинні мати ліцензії українських (а не якихось кіпрських чи бермудських) регуляторів для своєї діяльності. Варто перевірити строк дії та види діяльності, що дозволені в ліцензії. А також відповідність нормативам, котрі встановлені регулятором. Багаторазове порушення чинних норм може бути неприємним ”дзвіночком”.
5. Участь в об‘єднаннях та асоціаціях.
Важливий чинник, хоча не часто зустрічається в аналогічних рекомендаціях. Якщо компанія не є учасником профільних об‘єднань, це насторожує. Можуть бути проблеми. І не варто вірити словам про заздрість конкурентів. До речі, репутація асоціації теж має значення. Хороші об‘єднання не включать в свій склад ”паршиву вівцю”.
6. Тарифна політика.
Типова помилка новачка, котрий обирає свого провайдера, починати саме з цього пункту, пропустивши перші п‘ять. «Клюнувши» на надто привабливі умови, можна потрапити в МММ чи банк-банкрут, при цьому втратити не тільки комісію за послугу, а всі гроші, та ще й залишитися винним.
Цими шістьма пунктами (РОСЛУТ, за першими літерами) перевірка не обмежується. Проте вибір компанії/банку, що пройдуть через зазначені пункти перевірки, дозволить не віддати твої кошти зловмисникам та шахраям, які ще нерідко трапляються на фінансових ринках.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах