Думки
6 Жовтня 2021
1 195

Наталія Плахотіна: Що потрібно знати про фінансовий моніторинг будь-якому клієнту банка

Засновник консалтингової компанії LLC SMART-ADVICE — про особливості фінансового моніторингу

З 2003 року фінансовий моніторинг став невіддільною частиною насамперед банківського бізнесу та їх клієнтів. Проте на сьогодні суб’єктами, що здійснюють фінансовий моніторинг окрім банків також є наступні:

• страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи, оператори платіжних систем, товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами, професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, оператори поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги зі здійснення валютних операцій, філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України, а також спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин);

• суб’єкти аудиторської діяльності; бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

• суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

• адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, а також нотаріуси;

• суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги; особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами; суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;

• суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням і виробами з них; суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри; постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

• інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Як ми бачимо з переліку осіб, що здійснюють первинний фінансовий моніторинг (СПФМ) з питаннями пов’язаними з виконанням вимог Закону про фінансовий моніторинг можна стикнутися майже не в кожній сфері діяльності.

Отже, що потрібно знати про фінансовий моніторинг, щоб спокійно ставитись до цього страшного формулювання “протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Насамперед потрібно розуміти, що всі СПФМ несуть відповідальність за належне виконання Закону “Про відмивання коштів” і ця відповідальність дуже велика, як у фінансовому вираженні (штрафи) так і репутаційних ризиках. А санкції за невиконання вимог Закону доходять до відклику ліцензії. Таким чином всі дії банків, небанківських фінансових організацій та інших СПФМ спрямовані на виконання законодавства з фінансового моніторингу є їх обов’язком, а не примхою працівника організації.

Розуміючи це ідемо далі

Зазвичай всі процедури фінансового моніторингу направлені на те, щоб СПФМ знав свого клієнта (KYC — know your customer’s) та розумів суть його діяльності. З цим зазвичай і пов’язані питання до клієнтів про ідентифікаційні дані, масштаби та суть діяльності, походження коштів.

Процедури ідентифікації/верифікації та належної перевірки клієнта проводяться, як на початку встановлення ділових відносин, так і з певною періодичністю в залежності від рівня ризику який був присвоєний клієнту. Така періодичність може бути, як передбачуваною — в межах встановлених законодавством строків актуалізації інформації про клієнта, наприклад: не рідше ніж один раз на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим; не рідше одного разу на 3 роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім; не рідше одного разу на 5 років — в інших випадках за умови відсутності підозр, так і ситуативною.

Наступною найпоширенішою ситуацією, де клієнти СПФМ стикаються з фінансовим моніторингом, є запит додаткової інформації від банку або іншого СПФМ, де є посилання на ст. 15 ЗУ № 361-IX від 06.12.2019 р., в якій йдеться про те, що у разі відмови в наданні або ненаданні запитуємої інформації у певні строки СПФМ відмовить клієнту в обслуговуванні.

Розберемося в цій ситуації

Дійсно згідно зі ст. 15, СПФМ зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), зокрема шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі… і наведений перелік причин. Варто звернути увагу на те, що для банка або іншого СПФМ це є обов’язком, а не передбаченою можливістю.

Також згідно п.6. ст. 11 ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, СПФМ має право домогтися, а клієнт, чи представник клієнта, зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Таким чином СПФМ виконує свій обов’язок з’ясовуючи певну інформацію. І будь-який клієнт повинен вирішити для себе, чи готовий він не співпрацювати далі з таким СПФМ, якщо той надалі не надасть інформацію та/або документи.

Звісно ситуації бувають різні, але дедалі частіше особи (фізичні, юридичні, ін.) зі звичайними видами діяльності змушені без очевидних причин “виправдовуватись” перед СПФМ, працівники яких схильні трактувати норми закону невірно або перекручувати їх.

Будьте обізнані та приймайте зважені рішення!

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram