Головна
Країна
2000 рік: Стабільне економічне зростання

Країна

15 Березня 2021

3 941

2000 рік: Стабільне економічне зростання

У сільському господарстві з’явилися інвестори, зросла ціна на вітчизняну сталь, девальвація гривні становила приблизно 5%. Наш проєкт — “30 кроків до Незалежності: 1991–2021“

Серед найважливіших характеристик України у 2000 році, безумовно, є усвідомлення її місця в геоекономічному просторі. Україна, як ніколи раніше, опинилася на межі двох антагоністичних систем: з одного боку — євроатлантична (ЄС і НАТО), а з іншого — євразійська (Євразійське економічне співтовариство — Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія і Таджикистан). Україна тоді обрала євразійський вектор.

Але 2000 року Україні вдалося переламати негативні тенденції в економіці й почати відвойовувати свої позиції.

Учені виділяють кілька причин такого бурхливого зростання. Зокрема, у світі зросла ціна на основний експортний продукт України — сталь, а також на продукцію сільського господарства.

Крім того, більшість великих підприємств країни тоді знайшли власників, які почали наводити там порядок. Та й в сільському господарстві з’явилися інвестори, які ставили за мету реформувати застарілі методи виробництва. Також у країні з’явилися “живі гроші” — і в економіці, і загалому населення, адже держава та підприємці почали нарешті виплачувати борги із зарплат і пенсій.

Уряд намагався максимально вивести економічні процеси з тіні, зокрема завдяки поширенню спрощених механізмів оподаткування малого бізнесу.

На додаток саме цього часу Україна почала забувати такі слова, як “бартер” і “віялові відключення електроенергії”.

Світові та вітчизняні політичні тригери

3 січня — у ФРН проти колишнього канцлера країни та лідера партії ХДС Гельмута Коля порушено кримінальну справу через скандал про “чорні фонди” ХДС, на які надходили незадекларовані грошові суми.

13 січня — про свою відставку з посади глави компанії Microsoft заявив її співзасновник і багаторічний керівник Білл Гейтс. Він призначив своїм наступником Стівена Балмера, другу особу в ієрархії Microsoft, котрий до цього був президентом компанії. Гейтсу надали звання почесного президента компанії, зберігши право визначати загальну стратегію розвитку Microsoft.

19 січня — корпорація Transmeta оголосила про виготовлення мікропроцесора Crusoe, призначеного для роботи в портативних комп’ютерних пристроях, що мають доступ до Інтернету.

28 лютого — Ірак та Сирія поновили дипломатичні стосунки, перервані 1980 року, коли Сирія прийняла бік Ірану в ірано-іракській війні.

11 березня — на донбаській шахті Баракова стався вибух метану, внаслідок чого загинуло 80 гірників.

17 березня — корпорація Ford Motor купила виробництво Land Rover у німецького автогіганта BMW.

27 березня — суд Сан-Франциско зобов’язав компанії Philip Morris і R.J. Reynolds виплатити $20 млн Леслі Вайтлі, котрий звинуватив виробників сигарет у тому, що їх продукція стала причиною розладів його здоров’я.

12 квітня — у Гавані (Куба) відбувся саміт “Групи-77”, що об’єднує найбідніші держави планети. На ньому заявили вимогу добиватися від міжнародних кредиторів списання або принаймні відстрочки виплати боргів.

20 квітня — під час військових навчань на Гончарівському полігоні у Чернігівській області навчальна ракета “Точка-У” через технічну несправність змінила курс і потрапила в житловий будинок у Броварах Київської області. Після трьох днів заперечення інциденту, в якому загинуло три особи та п’ятеро були поранені, Міністерство оборони України визнало свою відповідальність.

3 травня — Лондонська і Франкфуртська біржі оголосили про злиття і створення найбільшої у світі біржі з акціями на суму $4 трлн.

24 травня — після 22 років окупації ізраїльські війська виведено з Південного Лівану.

5 червня — у Києві відбулася зустріч президентів Білла Клінтона і Леоніда Кучми. Вони обговорили питання закриття Чорнобильської АЕС, США надали додаткові $78 млн для Чорнобильського фонду “Укриття”. Було підтверджено зобов’язання США продовжити співпрацю з Україною та міжнародним співтовариством для забезпечення завдань, які пов’язані із закриттям ЧАЕС.

12 серпня — під час навчань у Баренцевому морі затонув російський атомний підводний човен “Курськ” з усіма 118 членами екіпажу, третина з них були вихідцями з України. Як показало розслідування, катастрофа сталася через витік торпедного палива, що призвело до вибуху. Вибух зруйнував оболонку корабля і спричинив детонацію торпед, а ті своєю чергою остаточно зруйнували корпус підводного човна.

16 вересня — у Києві зник український журналіст Георгій Гонгадзе. Ця подія — поряд з оприлюдненням звинувачень про можливу причетність влади до долі журналіста — стала причиною наймасштабнішої політичної кризи в Україні за останні 10 років, а також масових акцій протесту у Києві.

7 листопада — на виборах у США перемогу здобув республіканець Джордж Буш, син колишнього президента Джорджа Буша-старшого, який переміг Альберта Гора, віцепрезидента в адміністрації Білла Клінтона. Цього самого дня Гілларі Клінтон, дружину попереднього президента, обрано до Сенату від штату Нью-Йорк.

15 грудня — в Україні остаточно припинила роботу Чорнобильська АЕС. Зруйнований у 1986 році реактор, що містив 66 т розплавленого ядерного пального і 37 т радіоактивного пилу, всупереч збудованому захисному “саркофагу”, продовжував випромінювати радіацію. Вартість нової захисної споруди, яка повинна надійніше захистити довкілля, — $758 млн.

15 грудня — у Києві опозиція організувала акцію “Україна без Кучми” з вимогою ретельно розслідувати вбивство опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе та причетності до нього президента України Леоніда Кучми. Вона тривала до весни наступного року і посприяла консолідації демократичної опозиції, яка здобула перемогу під час Помаранчевої революції 2004 року.

Цього року з’являються великі компанії, а саме:

• всеукраїнський оператор зв’язку для бізнесу та дому Datagroup (Датагруп);

• на базі Київського Маргаринового Заводу (1949 рік) засновано Olkom Group;

• найбільша інвестиційна компанія Dragon Capital;

• компанія, яка розвиває інтернет-рекрутмент — Robota International (rabota.ua);

• транснаціональна корпорація з виробництва й продажу продукції для аграрної галузі Syngenta;

• мережа автозаправних комплексів WOG;

• фінансово-промислова група “Альтком”;

• торгова марка однієї з найбільших національних роздрібних мереж в Україні того часу (належить ТОВ “Квіза-Трейд”) “Велика кишеня”.

На український ринок також вийшли великі іноземні компанії: австрійська мережа супермаркетів Billa, банківський холдинг (США) JPMorgan Chase та міжнародна компанія з розробки програмного забезпечення Luxoft.

Девальвація гривні у 2000 році становила приблизно 5%. Такого успіху вдалося досягти завдяки позитивному сальдо зовнішньої торгівлі, що фактично означає перевищення валютних надходжень над їхнім відпливом та допомозі МВФ, яку виділили наприкінці року обсягом $246 млн.

Варто зазначити, що постанова МВФ про надання кредиту, певним чином відіграла роль рятівного кола для збереження золотовалютних резервів НБУ. Заборгованість перед МВФ та Світовим банком протягом 2000 року активно погашували через купівлі НБУ валюти на міжбанківському ринку. Це створило умови для додаткового насичення грошового обігу гривнями та для погіршення стану золотовалютних резервів.

Якщо стан золотовалютних резервів країни вдалося відновити й навіть покращити на кінець року, то приріст інфляції до 28,5% річних, а, за неофіційними експертними підрахунками — до 40%, збільшення офіційно зареєстрованого безробіття (1,2 млн осіб) та боргу із заробітної плати (5,3 млрд грн) аж ніяк не свідчать про стабільність макроекономічних параметрів у вітчизняній економіці.

Інфляція 2000 року, всупереч поширеній версії, не є шоковою і неочікуваною Україною подією. Цей процес є закономірним, а його витоки слід шукати в 1998-1999 роках. Саме тоді внаслідок невиконання Україною зобов’язань з ОВДП (Міністерство економіки офіційно заявило про реструктуризацію боргу з ОВДП) почався стрімкий відплив іноземного капіталу з України, що негативно позначилося на валютному курсі (UAH/USD). Девальвація гривні становила близько 275%.

Втім, відплив капіталу нерезидентів мав і позитивний момент: національному виробникові вдалося заповнити вивільнені ніші (особливо в легкій та харчовій галузях) і розвиватися в умовах сприятливої світової кон’юнктури. Низькі ціни на фактори виробництва (зокрема на енергоресурси) сприяли витісненню імпорту, оскільки національні виробники були здатні відпускати продукцію ще за цінами докризового періоду.

За офіційними даними на кінець 2000 року, зростання економіки має таку динаміку:

• ВВП зріс на 5,4% (проти попереднього року);

• обсяг виробництва промислових товарів збільшився приблизно на 13%;

• зменшено частку бартеру в розрахунках за виготовлену продукцію з 33,1% до 18% (за перші 10 місяців). Водночас обсяги бартерних операцій скоротилися (якщо порівняти з аналогічним періодом попереднього року): у чорній металургії — утричі (проти аналогічного періоду попереднього року), а за гроші було реалізовано 76,7% продукції; у хімічній та нафтопереробній — у 1,8 раза і 69,2% продукції було реалізовано за гроші; в електроенергетиці — з 85% до 30-50%;

• виробництво в сільському господарстві (у найбільш відсталій галузі національної економіки) зросло на 2,2%;

• середня заробітна платня зросла на 43%;

• державний борг України (внутрішній та зовнішній) скоротився на 10,3 млрд грн;

• держбюджет України одержав від приватизації держвласності 2,073 млрд грн (цей показник перевищує загальну суму приватизаційних надходжень у держбюджет за попередні дев’ять років);

• приріст інвестицій в українську економіку становив $340 млн.