DeLorean DMC-12 — один із головних героїв культової трилогії “Назад у майбутнє” і найфутуристичніший автомобіль усіх часів. Історія його засновника, інженера, конструктора, який працював у компаніях Chrysler, General Motors і своїй власній DMC, не менше захоплива, цікава та гідна уваги
Джон Делореан — мабуть, одна з найяскравіших і неоднозначних фігур 70-х-80-х років XX ст. і за всю історію автобізнесу. Його афера з кокаїном — на кілька мільйонів доларів для порятунку свого автомобільного виробництва — й зовсім стала найгучнішим скандалом свого часу.
Він народився у 1925 році в Детройті, в сім’ї небагатих іммігрантів: його мати працювала в General Electric, батько — ливарем на заводі Ford. Джон вступив на автобудівельний факультет у Лоуренсівський технологічний інститут і закінчив його з перервою на службу в армії.
Під час навчання він грав на саксофоні в клубах. Після університету отримав MBA в Мічиганському університеті й слідом за батьком почав кар’єру в автомобільній індустрії.
У 1952 році він влаштувався в R & D-відділ компанії Packard Motor Car Company. Через чотири роки Делореан пішов на позицію інженера в General Motors, у відділення, яке займалося брендом автомобілів Pontiac — консервативних машин — “для людей похилого віку”, за висловом журналіста Патріка Райта. Делореан задумав це виправити. У 1963 році він розробив перший в історії “muscle-car” — Pontiac Tempest GTO.
Приблизно тоді ж Делореан почав приділяти увагу іміджу: скинув 25 кг, ходив у тренажерний зал, фарбував волосся і, за деякими джерелами, навіть зробив пластичну операцію.
У другій половині 1960-х Pontiac став найприбутковішим департаментом GM, після чого геніального менеджера і мегаталановитого конструктора перевели до відділу Chevrolet. Тут Джон Делореан підняв кількість продажів до рівня конкурентів з Ford і отримав посаду віце-президента General Motors.
Це була найвища точка інженера у компанії, тому що президентом йому стати не вдалося. Образившись на раду директорів, Джон покинув компанію, погодившись не виносити сміття з хати й не займатися конструюванням автомобілів за супер вигідну пенсійну пропозицію.
Експресивного лідера вистачило всього на кілька років тиші, після чого Делореан знову з головою поринув у автомобільне виробництво, маючи на меті створити стильний високотехнологічний спорткар за прийнятну для широкої публіки ціну.
Дирекція General Motors відразу ж позбавила пенсії порушив домовленість бунтаря, а той у відповідь написав книжку “General Motors у правдивому світлі”, викривши в ній найбільш сумнівні та неприємні риси компанії й персонально її керівників.
Паралельно 1975 року бізнесмен заснував DMC, оголосив тендер на будівництво заводу і вибрав британський уряд як ділового партнера. Завод був побудований в Белфасті за два роки, після чого відразу ж стартувало серійне виробництво єдиного автомобіля — Delorean DMC-12.
Для створення першої моделі Делореан найняв італійського дизайнера Джорджетто Джуджаро, який працював з Lotus, Ferrari та Alfa Romeo. Той використовував концепцію, яку раніше розробив для Porsche — корпус зі сталевим клиноподібним кузовом і дверима типу “крило чайки”. Вони були не тільки красивими, але й, за твердженнями Делореана, безпечнішими.
В автомобіль встановили двигун PRV потужністю 130 кінських сил — спільна розробка Peugeot, Renault і Volvo. Спорткар отримав назву DMC-12, тому що спочатку повинен був коштувати $12 тис. (за курсом 2020 року — близько $50 тис.).
Автомобільні журналісти хвалили концепцію, але сумнівалися у фінансовій стійкості проекту, вважаючи, що через кілька років компанії доведеться додати в лінійку автомобілі дешевше. Однак у Делореана не виникло проблем з пошуком інвестицій.
Для відкриття компанії йому знадобилося $175 млн. Він взяв кредит у Bank of America, залучив кошти приватних інвесторів, зокрема зірок: комік Джоні Карсон вклав $1,5 млн. Також він почав продавати акції компанії дилерських центрів, які планували торгувати його машинами.
Компанія відкрила виробництво в Північній Ірландії, в містечку під Белфастом, де рівень безробіття сягав 30%. Тому DeLorean отримала фінансову допомогу від влади Великої Британії — £100 млн.
Зібрані гроші швидко скінчилися — не в останню чергу тому, що Делореан не відмовився від звичного способу життя. Він встановив собі зарплату в $500 тис. на рік і не продавав нерухомість і майно для фінансування компанії. Статок підприємця на 1982 рік становив $28 млн.
Прибуток виявився нижчим за очікуваний. DMC-12 коштував $26 тис. — на $14 тис. більше, ніж планувалося. Автомобіль також був на $8 тис. дорожче Chevrolet Corvette і дорожче спорткарів від Porsche і Mazda.
Крім того, в 1981-1982 роках американська економіка переживала спад, тому план з продажу (12 тис. автомобілів) був виконаний тільки наполовину.
Нарешті, перші клієнти залишилися незадоволені поганою збіркою: через затримки виробництва компанія заощадила час на контролі якості, тому випускала на ринок машини з браком. Двигун виявився занадто слабким.
На папері спорткар виглядав фантастично, але бензинова криза 1970-х, конфлікт незалежних підрядників, низька якість ірландських працівників і собівартість, яка постійно збільшувалась, зруйнувала мрію Джона Делореана, чия компанія за три роки випустила 8,5 тис. машин. Останній, 8583-й, зійшов з конвеєра у квітні 1983 року, коли президент загруз у величезних проблемах із законом.
Над головою ризикованого підприємця нависла загроза банкрутства і він вирішив йти ва-банк, погодившись прийняти від наркоторговців 25 кг кокаїну, щоб поширити його в елітному суспільстві й тим самим отримати кошти для фінансування проекту.
У жовтні 1982-го йому були пред’явлені звинувачення в спробі збуту наркотиків і маячив великий тюремний термін, однак бізнесменові вдалося довести свою невинність, а з часом адвокати розкопали інформацію, що вся ця історія була підлаштована ФБР і заздрісниками з General Motors.
За першим позовом пішли інші — звинувачення в шахрайстві, приховуванні податків, махінації та інших злочинах. Від усіх звинувачень Делореану вдавалося відбитися, але весь його час і гроші пішли на судові баталії, а про автомобіль майбутнього довелося забути.
На щастя, знайшлися люди, які не забули про Delorean DMC-12, зробили його “машиною часу” в знаменитому фільмі “Назад у майбутнє”, де персонаж Дока Брауна вагомо заявив “якщо вже вбудовувати машину часу в автомобіль, то потрібно вибрати найстильніший і футуристичніший“.
Фільм виявився культовим і міцно закріпив за DeLorean імідж автомобіля майбутнього, а засновнику прогорілої автокомпанії дозволив повернути славу і безбідно існувати до кінця життя.
Геніальний махінатор, марнотратник життя, бунтар, стиляга та автоконструктор Джон Делореан помер від інсульту 19 березня 2005 року у Нью-Джерсі, де і похований згідно із заповітом — в джинсах і чорній шкіряній куртці.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах