Андрій Герус: “Благі наміри” Міністерства енергетики

1. Понад 50% грошей із ринку забирають вугільні електростанції, 80% яких належить ДТЕКу Ахметова і які працюють по тарифу Роттердам+. Це міністерство не хвилює.

2. Ці вугільні електростанції працюють по найвищому тарифу у світі. Такий тариф на 40%-100% вищий, аніж ціна е/е на біржі в Угорщині. Це міністерство не хвилює.

3. Промислові “зелені” сонячні та вітростанції забирають із ринку 15 млрд грн або 8% від усіх грошей енергоринку. Загальна потужність таких крупних СЕС та ВЕС складає понад 2 000 МВт – працюють по “зеленому” тарифу у 2-3 рази вище, аніж у Європі. Це міністерство не хвилює.

4. Малі домашні приватні СЕС складають 160 МВт – це біля 6% від усіх “зелених”, забирають з ринку вони 0,9 млрд грн у рік. Це приблизно 0,5% від усіх грошей енергоринку, які ідуть аж на 7 500 різних домогосподарств по всій Україні. І тут міністерство раптово почало керуватися інтересами споживача.

Тобто ні Роттердам+ (50% грошей енергоринку), ні промислові “зелені” тарифи (8% грошей енергоринку) так не розхвилювало Міненерго, як дрібні домашні приватні СЕС, які забирають аж 0,5% грошей енергоринку.

Саме з цього міністерство розпочало свою ніби-то “боротьбу за інтереси споживачів”. При чому вирішили навіть не зменшити відповідні “зелені” тарифи, а просто заборонити будувати дрібні домашні СЕС на землі.

Не вірю.