Довга дорога до IPO: 10 фактів про Uber

Коротка історія про найвідомішого в світі “єдинорога”

У березні відомому на весь світ американському сервісу Uber виповнюється 10 років. Сьогодні бренд присутній у 65 країнах світу. В компанію вкладено вже десятки мільярдів доларів і при цьому вона все ще генерує збитки. Сервіс задає тренди, викликає обурення таксистів та місцевої влади, регулярно потрапляє у скандали і впливає на інвестиційну привабливість країн. До річниці “народження” Uber Investory News зібрали десять важливих фактів про цього “єдинорога”.

Початок

Засновники Uber – Тревіс Каланік та Гаррет Кемп на момент створення свого дітища вже мали позитивний досвід у бізнесі: кожен встиг продати по стартапу за кілька десятків мільйонів доларів. На створення додатку Кемпа надихнула непроста ситуація з замовленням таксі у Сан-Франциско та інцидент у Парижі, коли таксисти відмовлялися працювати через погану погоду і викликати авто було майже неможливо.

Із самого початку компанія називалася UberCab та фокусувалася на замовленні лімузинів. На старті справа йшла досить повільно. Перший робочий прототип додатку Uber з’явився лише через рік після заснування компанії, а офіційно сервіс запустився у травні 2010 року. І спочатку вартість його послуг була набагато вищою за ринкову.

Інвестиції

Першим інвестором Uber був його співзасновник Гаррет Кемп, який на старті вклав у розвиток проекту $250 тис. персональних заощаджень. Пізніше, у 2010-му, компанія зібрала від бізнес-ангелів вже $1,25 млн. З того часу в Uber інвестували 96 компаній та фондів, серед яких: Toyota Motor Corporation, Coatue Management, SoftBank Vision Fund та General Atlantic. Загальна сума фінансування перевищила $24,2 млрд і, схоже, скоро знову може збільшитися. Адже у березні поточного року стало відомо, що SoftBank, Toyota та інші інвестори вчергове збираються вкласти понад $1 млрд у розвиток “безпілотного” підрозділу Uber.

•••

За останніми оцінками, яку проводили Goldman Sachs та Morgan Stanley, Uber коштує $120 млрд

•••

Капіталізація

Uber вважається одним з найуспішніших “єдинорогів” у світі. Вже через чотири роки після офіційного запуску додатку ринкова оцінка компанії досягла $40 млрд. А ще через рік, у 2015-му, її засновники потрапили до списку мільярдерів Forbes. На сьогодні видання оцінює статки Тревіса Каланіка у $5,8 млрд, а Гаррета Кемпа – у $4,6 млрд. За останніми оцінками, яку проводили Goldman Sachs та Morgan Stanley, Uber коштує $120 млрд.

Курс на IPO

Поки що Uber залишається приватною компанією. Чутки про вихід стартапу на біржу ходять вже протягом кількох років, проте зовсім скоро вони можуть підтвердитися. У грудні минулого року одразу кілька джерел повідомили, що Uber Technologies Inc. подала заявку на попередню реєстрацію первинного розміщення акцій (IPO). Власне, після цього оцінка компанії підскочила до $120 млрд. Очікується, що стартап подасть документи до SEC (комісії з цінних паперів США) та запустить презентації для інвесторів вже у квітні 2019 року. А тим часом його найближчий конкурент, Lyft Inc., розпочав первинне розміщення акцій на біржі Nasdaq, щоб залучити $2 млрд і вийти на рівень капіталізації у $20 млрд.

Збитки

Як приватна компанія Uber не зобов’язаний публікувати свої фінансові результати. Але напередодні IPO ситуація дещо змінилася і з 2017 року стартап почав частково розкривати інформацію, яка, щоправда, виглядає не надто оптимістично. Так, за результатами 2017 року збитки Uber склали $2,2 млрд. У 2018 році вони дещо скоротились – до $1,8 млрд. А оборот компанії у минулому році був на рівні $3 млрд.

Заборони та законодавчі нюанси

Ще на початку існування у Uber виникли непорозуміння з законом. Фактично, компанія не має власного автопарку та надає лише сервісні послуги. Але американська поліція думала інакше та збиралася штрафувати компанію за надання послуг таксі без ліцензії. Власне, тоді стартап перейменували з UberCab у просто Uber. Але законодавчі колізії супроводжували його не лише у США.

Наприклад, нещодавно у Нідерландах компанію оштрафували на €2,3 млн за використання функції UberPop, що дозволяє водіям без ліцензії перевозити пасажирів, а також конфіскувала €309 тис. доходу. У січні нинішнього року бельгійський суд заборонив роботу Uber у Брюсселі через “комерційні питання”.

У 2017 році cтартап “відзначився” у Лондоні, де корпорація Transport for London відмовилася продовжувати дію його ліцензії на пасажирські перевезення. Майже через рік компанія за рішенням суду домоглася повернення ліцензії, але вимушена була піти на поступки.

Негараздам Uber сприяє не лише недосконале законодавство, а й протести представників “традиційних” служб таксі. Наприклад, французькі таксисти регулярно влаштовують “антиуберові” акції з 2015 року. На сьогодні мінімум три європейських країни – Данія, Болгарія та Угорщина – створили такі умови приватних перевезень, що Uber був змушений покинути ці ринки.

Скандали, інтриги, розслідування

В червні 2017 року засновник Uber Тревіс Каланік залишив пост генерального директора компанії. Цьому рішенню передувала низка скандалів. Зокрема, за кілька місяців до звільнення СЕО екс-співробітниця С’юзан Фаулер заявила про прояви сексизму та сексуальні домагання. Після цього у Uber провели довге розслідування та звільнили 20 співробітників, у тому числі і кілька топ-менеджерів.

Також репутацію стартапу підкосило відео з Каланіком, у якому він емоційно сперечається з водієм Uber з приводу тарифів на перевезення.

А ще сервіс отримав судовий позов від Alphabet, материнської компанії Google, з обвинуваченнями у крадіжці технологій для автономного управління авто.

“Невдалі” ринки

Незважаючи на те, що загалом міжнародна експансія Uber відбувається потужними темпами, у деяких країнах компанії довелося перегравати стратегію. Так, у 2016 році після тривалої демпінгової “війни” у Китаї американський стартап продав свій підрозділ Uber China Inc. китайському конкуренту Didi Chuxing. Тоді об’єднану компанію оцінили у $35 млрд.

У червні 2017 року Uber об’єднав свої сервіси з конкурентом “Яндекс-таксі” у Росії, Вірменії, Грузії, Білорусі, Казахстані та Азербайджані. У новому підприємстві Uber отримав 36,6% акцій, а “Яндекс-таксі” – 59,3%.

А вже навесні наступного 2018 року стало відомо про нову угоду. Uber домовився про продаж свого бізнесу у Південно-Східній Азії сінгапурській компанії Grab в обмін на 27,5% його акцій.

Літаючі авто

Крім, власне, сервісу таксі Uber має кілька інших підрозділів, наприклад, доставку їжі Uber Eats, яка нещодавно запрацювала в Україні, та багато інших. Утім, чи не найбільше дискусій, витрат та очікувань пов’язано з футуристичним проектом Uber Elevate, у рамках якого стартап конкурує з Boeing, Airbus та іншими розробниками аеротаксі.

На цьогорічній виставці CES у Лас-Вегасі виробник вертольотів Bell презентував спільну з Uber розробку – літальний апарат Nexus, розрахований на чотирьох пасажирів та одного пілота. До того ж компанія неодноразово анонсувала демонстрацію повністю робочої моделі свого аеротаксі та системи повітряних перевезень на виставці у Дубаї, що має пройти у 2020 році. А вже у 2023 році Uber планує втілити у життя проект з повністю безпілотними літальними апаратами.

Uber та Україна

На український ринок компанія вийшла у червні 2016 року. Спочатку сервіс запустили у Києві, а потім розповсюдили на Львів, Одесу, Дніпро та Харків. На сьогодні американська компанія конкурує з українським сервісом Uklon, естонським Bolt, що до недавнього часу називався Taxify, та “Яндекс-таксі”, який начебто офіційно пішов з українського ринку, але таки не пішов.

У лютому 2019 року після кількох фальстартів у Києві офіційно запустився сервіс Uber Eats. При цьому український підрозділ обігнали іспанські конкуренти з Glovo, а згодом його покинув керівник Антон Шулик, який пропрацював на цій посаді кілька місяців. І, до речі, як розповідав у інтерв’ю директор з регіонального розвитку Glovo Устав Арагваль, саме досягнення Uber були одним із факторів, що вплинув на прийняття рішення про прихід іспанського стартапу до України.

Як далі буде розвиватися українська історія Uber – покаже час. За інформацією Investory News, уже завтра, в четверг 21 березня, компанія анонсує запуск нового сервісу Uber Green, який використовує електромобілі Renault Zoe. В меню додатка Uber для київських користувачів має з’явитися новий пункт – Uber Green, в якому можна буде викликати електрокар. Чи буде до вподоби ця послуга українцям – все залежить від вартості поїздки на “зеленому” авто. Тим паче, що конкуренти в цій ніші у американської компанії теж є – з 2016 року в столиці працює служба “Оксі-Таксі”. А от над інфраструктурою ще потрібно багато працювати.