Бiзнес
26 Листопада 2021
2 591

Cartier: Ювелірний король та ювелір королів

Історія успіху однієї з найвідоміших династій світу з виготовлення прикрас

На фото: Засновник Будинку Cartier — Луї Франсуа Картьє

Cartier — французький будинок з виробництва годинників та ювелірних виробів. Наразі це 14 виробничо-комерційних компаній, що входять до концерну Richemond. Кожна з них відповідає за виробництво окремих товарів — годинників, ювелірних виробів, аксесуарів. Все, що випускається під брендм Cartier, незмінно має відбиток розкоші, багатства та винятковості.

А створив цей казковий світ Луї Франсуа Картьє. Він народився 1819 року. Його батько володів майстернею, яка випускала ріжки для пороху. Мати майбутнього ювеліра хотіла, щоб хлопчик продовжував батьківську справу. Вона вважала, що порох надійніший за золото: попит на порох не падає ніколи, а золото — тільки для королів. Але самого Луї Франсуа приваблювало образотворче мистецтво. Тому батько віддав хлопчика до Адольфа Пікара, ювеліра з Парижа, який навчив Луї Франсуа всьому, що знав сам. Луї був працьовитим і виявив справжній художній талант.

У 1847 році 26-річний Картьє викупив майстерню свого вчителя та почав працювати на замовлення.

Бізнес йшов добре, і у 1853 році у Парижі на вулиці Névé de petite chance з’явилася ще одна майстерня Картьє. Саме там майстру трапилася справжня вдача. Незабаром після відкриття туди зайшла та купила три брошки благородна дама. Це була подруга принцеси Матильди, племінниці Наполеона Бонапарта, — графиня Ньєверкерк. Вона була підкорена відкритим нею майстром. І поділилася знахідкою із подругами. Так клієнтами ювеліра стало багато дворян.

Слава та статки Картьє примножувалися. Наполеон III намагався відродити пишність королівського двору після воєн і заворушень, тому часто влаштовував бали та прийоми. Звичайно, виглядати на таких заходах потрібно було відповідно. Картьє опікувалася сама принцеса Матильда, а імператриця Євгенія навіть замовила у нього срібний сервіз. Картьє не обмежувався лише прикрасами: він виготовляв флакони для парфумів, сумочки, пряжки. Французи навперебій робили замовлення, а всі європейські королівські родини мали рахунок у його магазині.

Популярності ювеліра сприяла Всесвітня виставка в Парижі у 1867 році. Він ставав законодавцем мод. Шукаючи нові форми, ювелір створював витончені вироби у вигляді метеликів, змій, бабок та інших комах і тварин.

Луї-Франсуа Картьє першим у світі почав використовувати платину — до нього майстри задовольнялися золотом і сріблом. Але платина міцніша за інші метали й здатна втримати більшу кількість дорогоцінного каміння.

У непростий час, коли було проголошено Третю Республіку, а згодом і Паризьку Комуну син Луї-Франсуа — Альфред, зарекомендував себе, як дуже здібний бізнесмен. Стурбовані за своє життя, не маючи доступу до банків, аристократи звернулася до активів, які були в їх руках. Здебільшого це були прикраси. Альфред Картьє, користуючись раптовою можливістю, скупав у них за мінімальною ціною найкращі вироби. Фактично за ніч він створив одну з найкращих ювелірних колекцій у Франції. Хоча Комуна закінчилася через кілька місяців.

У 1871 році, Франція стала республікою раз і назавжди, а люди знову могли вільно витрачати гроші, Альфред дуже вигідно розпродав колекцію.

З 1874 року Альфред повністю взяв під управління ювелірний Будинок сім’ї.

У 1898 році він відкрив салон-майстерню на знаменитій паризькій вулиці Rue de la Paix, де зосереджені всі найшикарніші магазини французької столиці. До бізнесу приєднуються сини Альфреда — Луї Жозеф, П’єр Камілл і Жак Теодуль.

П’єр просував бренд у Росії та Сполучених Штатах Америки, а Жак розвивав бізнес у країнах Перської затоки. Старший син Луї-Жозеф виготовляв чудові прикраси. Його називали Луї Картьє Другим. Особливий шик виробів від Картьє — багато в чому заслуга саме Луї. Він не любив популярний на той час модерн, а пропонував клієнтам прикраси у стилі Ренесансу. Вироби фірми, особливо у стилі Guirlande (коли діаманти скомпоновані так, що кріплень практично не видно) мали колосальний попит.

Луї Картьє-онук досяг світової слави, як автор обручок. Його весільні обручки — це витвори мистецтва, виготовлені із золота та платини, і цінуються вони набагато вище за звичайні ювелірні прикраси, будучи предметом розкоші, вказуючи на статус їх власників.

У 1902 році компанія відкрила перший закордонний магазин у Лондоні. Успіху Луї в Англії вельми сприяв його друг і клієнт Принц Уельський, згодом король Едуард VII.

До початку ХХ ст. чоловіки носили кишенькові годинники. Стереотип зламав друг Луї, бразильський аристократ Альберто Сантос-Дюмон, один із піонерів авіації, попросивши його створити наручний годинник зручний для авіа перельотів.

У 1904 році з’явився на світ перший наручний годинник Santos. Оскільки в той час не було нічого моднішого, ніж авіація, ця модель викликала неймовірний інтерес.

1907 року Картьє організував свою виставку в Санкт-Петербурзі у готелі “Європа”. Французький ювелір отримав офіційне замовлення від Миколи II та став офіційним постачальником російського царського двору.

У 1909 році П’єр Картьє почав торгівлю у Нью-Йорку. Після остаточного переїзду туди у 1917 році, він придбав особняк із заводом на П’ятій авеню.

Згодом модні будинки Cartier з’явилися у Москві та Санкт-Петербурзі.

Саме 1910 року було зареєстровано торгову марку Cartier — знаменитий вензель з переплетених “С”.

Також 1910 рік відзначився тим, що Cartier перевернула традиційні уявлення про форму циферблату наручного годинника, випустивши перший годинник у прямокутному корпусі. Через два роки було запропоновано моделі годинника овальної форми — Baignoires. Дещо пізніше серед моделей Cartier з’явився годинник, що одночасно показував час у Лондоні, Парижі та Нью-Йорку, містах, де знаходилися штаб-квартири компанії.

У 1917-му торгова марка презентувала годинник під назвою Tank, розроблений Луї Картьє. Майстра надихнули нові моделі танків, запроваджені на Західному фронті. У 1918 році на подяку за визволення Франції годинники були подаровані американським командирам-визволителям. Ця модель годинника виробляється до наших днів, і за всі ці роки була представлена ​​більш ніж у 30 різних варіаціях.

На початку 1920-х років почали нумерувати годинники за допомогою нанесення на них чотиризначного коду.

У 1933 році спеціально було розроблено водонепроникний золотий годинник Pasha для паші Марракеша, з яким той міг би плавати в басейні.

Бренд був також успішним у сфері оптичних приладів. У 1907 році було виготовлено перший шикарний лорнет зі світлої морської раковини, прикрашеної діамантами для принцеси Есслінга.

Відразу після цього на подібні вироби виник величезний попит серед тогочасної світової еліти. Найвигадливіші моделі лорнетів, моноклів, окулярів обов’язково носили на найважливіші міжнародні прийоми.

Коко Шанель постійно носила із собою лорнети, один з яких вона отримала у подарунок від герцога Вестмінстерського. Пізніше вона подарувала його блискучому діячеві російського балету Сергію Дягілєву.

Для вечірнього відвідування Ковент-Гардена Едвард VII замовив у Картьє кілька спеціальних “оперних” окулярів. Наступного тижня княжна Лобанова-Ростова попросила Луї Картьє виготовити вишуканий лорнет із морських раковин і платини, прикрашений сапфірами та діамантами.

Після закінчення Першої світової війни популярність оптичних аксесуарів досягла такого високого рівня, що виготовленням цієї продукції став займатися окремий підрозділ компанії.

Перша світова війна, депресія 1929 року та Друга світова війна докорінно змінили суспільство. Аристократію витіснили бізнесмени, які полюбляли дорогі та престижні, але при цьому зручні, речі. В наслідок цього продукція Cartier стала більш функціональною. Авторучки, годинники, запальнички, виготовлені з дорогих матеріалів, випускалися у масовий продаж.

На фото: Перлина Перегріна в кольє з діамантів та рубінів для Елізабет Тейлор від Cartier

У 1938 році компанія зареєструвала нове ім’я — Parfums Cartier. Однак із початком Другої світової війни проект було відкладено.

У 1945 році президентом фірми, що тепер називалася Cartier International, стає П’єр Картьє. Після його смерті у 1964 році власники філій бренду в Лондоні, Нью-Йорку та Парижі — Жан-Жак Картьє (син Жака), Клод Картьє (син Луї) та Маріонн Кладель (дочка П’єра) — продали бізнес.

Але за 10 років компанія знову була об’єднана. У 1972 році група інвесторів на чолі з Джозефом Кану купила підрозділ Cartier Paris. Генеральним директором став Алан Домінік Перрен.

З 1972 року Cartier починає масове виробництво годинників у Швейцарії на придбаному годинниковому підприємстві.

Через рік бутики бренду функціонували більш ніж у 20 країнах. Найбільші були розташовані в Нью-Йорку, Мілані, Беверлі-Хіллс, Римі, Бостоні, Сан-Франциско, Токіо, Парижі, Шанхаї та Ванкувері. Того ж року Ален-Домінік Перрен блискуче перебудував дистриб’юторську політику. Вироби від Cartier, за винятком ювелірних прикрас, почали продаватися не лише у фірмових салонах, а й у спеціальних відділах дорогих магазинів. Також було розроблено нову продукцію: сумки, ремені, хустки тощо. Це дозволило значно розширити клієнтуру. Незабаром дохід нового напряму Les Must de Cartier сягнув третини загального доходу фірми.

У 1974 та 1976 роках відповідно було викуплено також лондонський та нью-йоркський підрозділи.

1979 року три філії було об’єднано під загальним ім’ям Cartier Monde.

У 1981 році випускаються перші парфуми Must, у 1987 році — La Panthere, у 1995 році — So Pretty.

У 1982 році виокремлюється новий стиль від Cartier — Nouvelle Joallerie, тобто “нове ювелірне мистецтво”. В основі — та сама стилізована, вишукана класика, вміле поєднання традиційних класичних форм та сучасного дизайну.

На фото: Логотип бренду Cartier

У 1988 році Cartier придбали контрольний пакет акцій Piaget та Baume&Mercier. Через п’ять років було сформовано головну компанію Vendome Luxury Group, яка об’єднує такі бренди як Cartier, Alfred Dunhill, Montblanc, Piaget, Baume&Mercier, Karl Lagerfeld, Chloe, Sulka, Hackett, Van Cleef&Arpels та Seeger.

1993 року Cartier увійшла до концерну Richemond — груп компаній, що займаються виробництвом предметів розкоші.

У 2014 році бренд годинників Cartier було оцінено у 2,9 млрд швейцарських франків, що поставило його на третє місце серед виробників швейцарських годинників.

У грудні 2018 року Всесвітній фонд дикої природи (WWF) опублікував офіційний звіт, в якому було представлено екологічні рейтинги для 15-ти найбільших виробників годинників та ювелірних виробів у Швейцарії. Cartier посів друге місце та отримав середню екологічну оцінку, що є свідченням того, що даний виробник захищає навколишнє середовище від негативних внаслідків своєї виробничої діяльності.

Цікаві факти:

• Cartier входить у 100 найкращих світових брендів, разом з ним серед ювелірних будинків до нього входить лише Tiffany&Co.

• Легендарний браслет “Love” був придуманий у 1969 році Олсо Кіпулло. На створення цієї популярної моделі Олсо надихнув середньовічний пояс цнотливості, щоб його одягнути або зняти потрібно дві особи. Браслет символізує любов та відданість партнерів. Він є одним з найвідоміших та найпопулярніших прикрас Cartier. Цей аксесуар настільки поширений у Нью-Йорку, що у лікарнях є спеціальний пристрій для того, щоб відкрити замок на браслеті у випадку, якщо його потрібно зняти з пацієнта. Після кожного такого купленого браслета Дім Картьє переказує $150 у благодійні організації.

• Каблучка від Cartier із рубіном Sunrise у 25 карат встановила світовий рекорд. Його продали за рекордні $30,38 млн — так дорого не коштував ще жоден рубін. Рекорд було встановлено у травні 2015 року на аукціоні Sotheby’s Geneva Magnificent Jewels and Noble Jewels, що відбувся в готелі Beau-Rivage.

• Для відомої лінійки прикрас Panthère в ювелірному будинку Cartier був розроблений спеціальний метод, що дозволяє ідеально відтворити шерсть пантери.

• Саме Cartier вигадали кліпси надихнувшись прищепками для білизни.

• Завдяки мексиканській акторці Марії Фелікс рептилії стали частими гостями у колекціях Будинку. Вже будучи не просто постійною клієнткою, а навіть музою Cartier, актриса приїхала до улюблених ювелірів з невеликим акваріумом, в якому плескалося справжнісіньке дитинча крокодила. Вона попросила такого ж, але з діамантів. І додала: “Поспішайте! Він так швидко росте!”

• Існує легенда про те, як народилася знайома багатьом каблучка Trinity Cartier виготовлена на замовлення філософа, художника, поета та драматурга Жана Кокто. Митець мріяв про незвичайне кільце, водночас просте та витончено унікальне. Картьє склав докупи обидва ці принципи, і створив триланковий виріб. Три переплетених воєдино кільця говорять про дружбу, вірність і кохання. Для кожної з ланок використовується окремий метал (платина, жовте та рожеве золото), відповідно до вище перелічених почуттів. Жан Кокто асоціював цю каблучку з “абсолютним коханням”.

• Бренд був постачальником багатьох правителів: короля Іспанії Альфонсо XIII, короля Бельгії Альберта I, єгипетського короля Фуада I, короля Албанії Зогу I, князя Монако Реньє III тощо.

Джерело: bunddler, theartnewspaper, nevestabest, ubr, sk-mcity, fw-daily, выдкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram