Науковці канадського університету впевнені, неонікотиноїди шкодять не тільки комахам, але й сільському господарству
Більшість з 20 тис. видів бджіл — це дикі бджоли, які ведуть поодинокий спосіб життя. Близько 70% з них будують свої гнізда під землею, вирощуючи потомство на квітковому нектарі.
Значна частина даних про вплив пестицидів на бджіл доводиться на роботу з одомашненими медоносними бджолами, оскільки їх простіше вивчати в лабораторних умовах. У новому дослідженні команда з Ланкастерського університету в Канаді певною мірою поповнює цю прогалину.
Основною метою роботи було вивчення впливу неонікотиноїдів. Це сімейство пестицидів, які використовуються в сільському господарстві у всьому світі. Їх хімічна структура нагадує нікотин, і вони призначені для знищення шкідників сільськогосподарських культур, впливаючи на нервову систему комах.
Неонікотиноїди можна розпорошувати на рослини, але частіше за все вони використовуються для покриття насіння. З моменту їх появи наприкінці 1980-х років з’явилися надійні наукові дані, які свідчать про те, що ці хімічні речовини погіршують навчання і пам’ять, поведінку при годуванні та запилення бджіл. Європейський Союз заборонив неонікотиноїди у 2019 році, але в більшості країн ці речовини як і раніше дозволені.
Оскільки медоносні бджоли не проводять багато часу на землі, при оцінці екологічного ризику часто не враховується, як наявність неонікотиноїдів в ґрунті впливає на всіх запилювачів. У новій роботі вчені показують, як впливають неонікотиноїди на бджіл, накопичуючись не тільки в рослинах, відвідуваних обпилювачами, але й в землі, де дикі бджоли будують свої гнізда.
Дослідження проводилося протягом трьох років в канадському Онтаріо, де автори роботи імітували умови реальної ферми, вирощуючи кабачки у великих політунелях. До насіння перед посадкою застосовувалися звичайні неонікотіноїдні пестициди. Такою ж речовиною оброблялися листя, а ґрунт — імідаклопридом.
Після початку цвітіння врожаю в експеримент були додані самки злучених кабачкових бджіл (Peponapis pruinosa), що мешкають на сільськогосподарських угіддях у всій Північній Америці і спеціалізуються на запиленні квітів кабачків, гарбуза та огірків. Вони, як правило, збирають корм раніше, ніж більшість бджіл, щоб відповідати ранньому ранковому цвітінню цих рослин.
Дослідники вивчали будівництво гнізд, годування та розмноження цих бджіл і виявили, що імідаклоприд, один із найбільш широко вживаних неонікотиноїдів у всьому світі, надав руйнівний вплив на всі аспекти життя кабачкової бджоли.
Якщо порівняти з комахами, що живуть на необроблених орних землях, бджоли, які зазнали впливу імідаклоприду в ґрунті, створили на 85% менше гнізд, зібрали в 5,3 раза менше пилку і залишили на 89% менше потомства. Імідаклоприд, схоже, позбавив бджіл їх звичайного працьовитого відношення до кропіткої роботи з будівництва гнізд, пошуку їжі та вирощування молодняку.
Ці несоціальні бджоли не мають підтримки з боку родичів у великих вуликах, і їм доводиться вирішувати ці важливі завдання поодинці.
Але шкідливий вплив пестициду торкнувся не тільки бджіл. Гарбузи та кабачки повністю залежать від запилення бджолами для зав’язування плодів. Без припливу нових бджіл або відновлення їх відтворення продуктивність ферми також може постраждати.
Досліджуваний вид бджіл відноситься до вузьких спеціалістів. На відміну від універсальних медоносних бджіл, яким комфортно запилювати широкий спектр рослин, вузькі фахівці еволюціонували разом зі своїми рослинами-господарями і унікально пристосовані до їх запилення.
Дослідники зазначають, що диких бджіл набагато складніше захистити від пестицидів, ніж одомашнених медоносних комах. Для деяких видів без заборони сильнодійних хімічних речовин це і зовсім неможливо.
Наразі неонікотиноїди вільно використовуються в Україні, США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Австралії, Китаї, Японії, Новій Зеландії, Росії та інших країнах. Заборонені вони у низці країн Європейського Союзу, проте, не у всіх. Великій Британії, Данії, Румунії, Естонії, Угорщині, Сербії, Болгарії, Фінляндії були надані надзвичайні повноваження на використання неонікотиноїдів для олійного ріпаку, озимої пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшника.
Як писали раніше Investory News, під час карантину у штаб-квартирі каліфорнійської компанії з розробки програмного забезпечення Invoca бджоли побудували вулик.
А от американський стартап MeliBio почав виробництво меду, в створенні якого не беруть участь бджоли. Розробка штучного меду ведеться в одній з лабораторій в районі затоки Сан-Франциско.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах