Заходи ЄЦБ розчарували ринки, котрі очікували більш потужніших заходів часів Маріо Драгі
Політична та фінансова невизначеність після оголошення карантину в ряді європейських країн (особливо в Італії та Франції) насторожила фінансові ринки й повернула інвесторам сумніви в перспективах єврозони. Виступ президентки Європейського центрального банку Крістін Лагард також не заспокоїв інвесторів: купівля більшої кількості боргових облігацій та забезпечення потоку ліквідних засобів при незмінних облікових ставках, розчарували ринки, які очікували потужніших заходів. Чи не час “сісти у вертоліт” та почати розкидати з нього гроші, як ще в 60-х радив зробити Мільтон Фрідман і в 2012-му здійснив попередник Лагард – Маріо Драгі.
Європейські високопосадовці повторюють як мантру легендарне гасло Драгі, популярне як ніколи у пік краху іспанського та італійського боргів (липень 2012 року), та повторюють його в період коронавірусної кризи. Він пообіцяв “робити все можливе”, аби врятувати євро.
Для того, щоб сили було достатньо, сучасна військова теорія вимагає “застосування масивної, переважаючої сили”: щоб вона не залишала прогалин, паралізувала, переповнювала, щоб остаточно “роззброїти або опустити противника до безсилля”. Достатньо лише фрази, достовірної та влучної як у Драгі. Хороші відгуки на великі постріли повинні бути приголомшливими, щоб здобути впевненість у власних силах та знешкодити зовнішні напади. Експоненціальна невизначеність лише зводиться нанівець із соціальним переконанням у тому, що гармати Берта в політиці мають необмежений обсяг.
В оточенні постійних попереджень про коронавірус, але застарілих засобів боротьби із ним, Крістін Лагард розповіла про свою стратегію. У свій найважливіший день, наприкінці минулого року, з моменту отримання посади керівника Європейського центрального банку (ЄЦБ), Лагард заявила, що до кінця року придбає 120 млрд додаткових боргових облігацій та забезпечить подальший потік ліквідних засобів. Але при цьому відсоткові ставки не змінюватимуться.
Лагард намагається показати, що вона володіє інструментарієм для уникнення падіння ринків, яке з кожним днем здається більш імовірним. Але це, певно, не переконує інвесторів. Після оприлюднення своїх намірів, втрати Європейських фондових бірж значно зросли. Фондовий индекс Ibex, який вже втратив 6% до того, як про ці плани було повідомлено, рухнув ще на 8% за декілька хвилин. “ЄЦБ повинен був дати знак спокою, і він цього не зробив. Ринок очікував сильніших заходів”, – так відреагували аналітики eTorо.
Декілька днів аналітики були в очікуванні заходів, що передбачають посилення негативних облікових ставок, введення більшої кількості потоків ліквідних засобів та їх передачі банками малим та середнім підприємствам (МСП), та розширення пакету придбання активів. З цих трьох заходів зниження ставки не є виключенням. Але це збільшує купівлю облігацій та запускає негайний рух потоків ліквідних засобів для європейської фінансової системи, без покращення чинних умов аукціонів ліквідності.
Малоефективне зниження відсоткових ставок у Сполучених Штатах та Сполученому Королівстві точно не викликає оптимістичних думок. Тому Лагард була змушена діяти. Тим більше, що на відеоконференції з європейськими лідерами у вівторок вона закликала їх уникати поступливості та вживати заходів, щоб оминути ситуацію у далекому Китаї в результаті розповсюдження вірусу, що перетворюється на кризу, яку можна порівняти з кризою у 2008 році, що відбулась після падіння Lehman Brothers.
“Економіка зіткнулася з безпрецедентним поєднанням шоків попиту та пропозиції. Що ще гірше, турбулентність на ринку збільшує ризик негативного впливу як на фінансові ринки, так і на реальний сектор економіки. І це є важливою відмінністю від кризи 2008/2009 року”, – пишуть аналітики ING.
Інструментом у всіх тоталізаторах було залучення ліквідних засобів. Лагард заявила європейським лідерам, що шукає засоби для надання “над дешевого” фінансування, яке забезпечує невичерпне кредитування. Економіст JPMorgan Chase Грег Фузесі заявив Bloomberg, що одним зі способів є започаткування нової програми, яка стимулюватиме фінансовий сектор для кредитування МСП. Нарешті, глава ЄЦБ також прийняла рішення збільшити швидкість придбання активів, наразі на 20 млрд на місяць.
Але ніхто не вірить, що ЄЦБ вирішить цю кризу самостійно. Лагард попередила глав держав та урядів ЄС, що їхні заходи можуть працювати лише за умови їхньої участі та схвалення важливих стимулюючих рішень. На саміті у вівторок вони приділили цьому мало уваги. Залишається лише спостерігати, чи європейські лідери будуть діяти згідно з узгодженим планом найближчими днями, який відповідає посталому виклику.
Дещо схоже у Європі було у 2012 році. Відтік капіталу з країн “оливкового поясу” Європи (Іспанії, Італії, Португалії та Греції) за перші вісім місяців 2012 року склав €406 млрд. За підсумками 2011 року чистий відтік склав €300 млрд. Ключовим пунктом у поверненні довіри став викуп державних облігацій проблемних країн, оголошений Європейським центробанком (ЄЦБ) у вересні 2012 року. Власне тодішній голова ЄЦБ Маріо Драгі пообіцяв “ефективну підтримку” через викуп держоблігацій Іспанії, Італії та Греції терміном від року до трьох років, без обмеження обсягу інтервенцій. Саме тоді Драгі сказав фразу, яка зробила його людиною року за версією FT: “в рамках нашого мандата ЄЦБ готовий зробити все й скільки б це не коштувало врятувати євро. Повірте мені, цього буде достатньо”. У січні 2013-го Драгі зазначив, що по єврозоні “поширюється позитив”. У підсумку політика ЄЦБ, яку з тих пір описують словами Драгі – “скільки б це не коштувало”, дає плоди. Драгі хвалили за те, що він творчо підійшов до використання інструментарію Центробанку. Можна сказати, що саме Драгі вдалося врятувати євро. Його непохитність, а також той факт, що в складі єврозони вдалося зберегти Грецію, зміцнили довіру до спільної валюти.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах