Соцмережі
23 Серпня 2022
257

В’ячеслав Бутко: Туреччина та інфляційна спіраль

Про шанувальників “турецького економічного гамбіту”. Вони ставлять за приклад Туреччину, акцентуючи на її нетрадиційній грошово-кредитній політиці. Мовляв, інфляція зросла до 80%, а видатний фінансовий алхімік сучасності Ердоган, попри ретрогради Фрідмана з Грінспеном, продовжує рік у рік знижувати облікову ставку (зараз — 13%), у відповідь економіка зростає. Ось лише цифри говорять про інше.

1) Динаміка реального ВВП душу населення Туреччини невпинно падала: 2014 рік — на 3,3%; 2015 рік — на 9,2%; 2016 рік — на 0,8%; 2017 рік — на 2,3%; 2018 рік — на 10,5%; 2019 рік — на 3,9%; 2020 рік — на 5,9% (нехай у 2021 році і було зростання на 9,6%).

2) Зростання реального ВВП (в TRY) у 2021 році на 11% при девальвації TRY на 52% — сумнівне досягнення. Щоб не сказати чесніше.

3) Поточний GDP per capita в Туреччині навіть нижче за рівень 2007 рік (!!!). Якщо уявити, наскільки за цей час знизилася купівельна спроможність не лише ліри, а й долара, то неважко оцінити, який зубожілий за цей час турецький народ.

4) За останні 10 років TRY знецінилася щодо USD у 7,9 раза, споживча інфляція становила 397% (накопиченим результатом).

Для порівняння — у 2021 році Україна GDP per capita була вищою, ніж у 2007 році. (Пік економіки перед світовою кризою), за останні 10 років гривня знецінилася у 5 разів, а інфляція склала 297%. І це попри потрясіння, пов’язані з Майданом, втратою Криму та частини Донбасу, російські економічні санкції, et cetera.

Насправді Туреччина робить те, чого найбільше бояться відповідальні економісти: зростання цін — зростання інфляційних очікувань — зростання зарплат — зростання цін. Це — інфляційна спіраль. Такими заходами Туреччина забезпечила гіперінфляцію та падіння рівня життя.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram