Новини
16 Жовтня 2020
52

Freedom on the Net: За рік Україна покращила позиції у рейтингу свободи в інтернеті

На фоні пандемії уряди посилюють контроль над громадянами й обмежують права на вільну мережу

На фоні пандемії COVID-19 рівень свободи інтернету в усьому світі різко погіршився. Уряди скористалися ситуацією для посилення стеження за громадянами й обмежень права на вільний інтернет, про це свідчать дані звіту “Freedom on the Net 2020” від неурядової організації Freedom House.

За рік Україна піднялася на декілька пунктів – індекс свободи інтернету склав 61. У результаті Україну віднесли до країн з частково вільною мережею.

У звіті наголошується, поліпшення позицій багато в чому пов’язано з тим, що під час оцінки фахівці виключили території на сході країни, “оскільки вони сильно відрізняються від підконтрольної українському уряду”. Загалом Україна опинилася серед країн-лідерів по зростанню індексу, поліпшивши показники за рік на 5 пунктів.

При цьому до топ-5 країн, які продемонстрували найбільше зниження індексу свободи інтернету за рік, потрапив Киргизстан.

Загалом цього року у всіх країнах зафіксували зниження рівня свободи в інтернеті. Так, під приводом пандемії коронавірусу уряди впроваджують все більше інструментів масового відстеження громадян і збору їх персональних даних, підсилюють цензуру і вибудовують “суверенний інтернет”.

Лідером за індексом свободи інтернету стала Ісландія (95 зі 100). За нею йдуть Естонія (94) і Канада (87). Найгірші позиції шостий рік поспіль займає Китай за використання централізованої інфраструктури для “повсюдного моніторингу та фільтрації всього трафіку, що надходить в країну”.

Загалом у Freedom House вказали на три основні тенденції цього року:

– посилилося прагнення влади до кіберсуверенітету, коли кожна країна вводить власні правила для інтернету, щоб обмежувати потік інформації через кордони;

– уряди різних країн використовували пандемію як привід для обмеження доступу до інформації;

– під приводом боротьби з COVID-19 прискорилося поширення технологій відстеження.

У результаті, бажання урядів створити суверенний інтернет і обмежити потік інформації викликає у дослідників тривогу, оскільки тренд спостерігається по всьому світу, в тому числі в демократичних країнах.

У цьому контексті серед іншого аналітики відзначили спроби влади США заборонити китайські додатки, закон про забезпечення національної безпеки у Гонконзі та російський закон про ізоляцію рунета.

“Крім того, уряди як мінімум 28 країн блокували контент, “щоб придушити несприятливу статистику, критичні звіти й інший контент про COVID-19”, – пишуть дослідники. І додають, що ніде цензура не була більш складнішою й систематичнішою, ніж у Китаї, де влада поспішила контролювати інформацію через спочатку свої небажання та нездатність стримати спалах в Ухані.

На фоні пандемії погіршилося й придушення свободи слова. За даними Freedom House, у 45 з 65 проаналізованих країн активісти, журналісти та прості жителі “були арештовані або притягнуті до кримінальної відповідальності за висловлювання в інтернеті, пов’язані з COVID-19”.

“У багатьох країнах фіксували інтернет-шатдаун. Часто вони відбувалися на територіях проживання історично маргіналізованих груп”, – зазначають дослідники. При цьому у звіті не показані випадки інтернет-шатдаун в Білорусі – це пов’язано з тим, що масштабні проблеми з доступом жителів до інтернету почалися у серпні та не потрапили до періоду, що розглядається Freedom House.

Також зазначається, що у 54 з 65 країн впроваджені додатки для відстеження дотримання карантину хворими на коронавірус.

Вони збирають безліч персональної інформації й найчастіше передають дані у незашифрованому вигляді, що загрожує витоками й неправомірним використанням цих відомостей. “Як мінімум у 30 країнах влада співпрацює з постачальниками телекомунікаційних послуг та іншими компаніями для збору інформації про контакти громадян й аналізу даних”, – зазначають дослідники.

І додають, що водночас у багатьох країнах таким ініціативам “не вистачає прозорості, пропорційності й захисту конфіденційності”. “Все частіше влада використовує системи відеоспостереження та розпізнавання осіб. Лідирує у цій області Китай. Раніше експерти зазначали, що поширення подібних систем у КНР навряд чи сповільниться”, – йдеться у повідомленні.

У Freedom House заявили, що подібні технології повинні регулюватися “надійними законами та постановами, щоб захистити базові права й запобігти нормалізації нав’язливого моніторингу”.

Фахівці Freedom House проаналізували 65 країн, жителі яких складають 87% всіх інтернет-користувачів світу. Дослідження охоплює період з червня 2019 року по травень 2020 року.

Індекс інтернет-свободи, який присвоюється країнам, базується на 21 показнику, серед яких обмеження доступу до інтернету, цензурування контенту та порушення прав користувачів.

Раніше Investory News писали, що Україна увійшла в ТОП-5 країн із найдешевшим інтернетом у всьому світі.

При цьому минулого року в Україні загальний обсяг інтернет-реклами збільшився на 35% до 12,6 млрд грн, у порівнянні з 2018 роком, коли становив 7,9 млрд грн.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram