Учені доказали — бажання обдурити залежить від обраного засобу комунікації
У 2004 році дослідник у галузі комунікації Джефф Хенкок та його колеги попросили 28 студентів порахувати, скільки разів вони спілкуються особисто, телефоном, месенджерами та електронною поштою протягом тижня. Студенти також записали, скільки разів вони брехали за кожної соціальної взаємодії.
Результати показали: найчастіше люди брешуть, розмовляючи телефоном, а найменше — через електронну пошту. Ці дані відповідають концепції, яку Хенкок назвав функціональною моделлю (feature-based model).
Відповідно до цієї концепції, те, як ми часто брешемо, залежить від характеристик зворотного способу комунікації. Наприклад, чи дозволяє технологія спілкуватися безперервно, як швидко передаються повідомлення та чи люди далеко один від одного.
У дослідженні Хенкока найбільший показник брехні на соціальну взаємодію припав на технологію, яка має всі ці функції, — телефон. Найменше — електронна пошта, за допомогою якої люди не можуть спілкуватися синхронно, а самі повідомлення зберігаються.
Що показують сучасні дані
Коли Хенкок проводив своє дослідження, обліковий запис у Facebook могли створити лише студенти з кількох обраних університетів. Крім того, iPhone знаходився на ранніх стадіях розробки як суворий конфіденційний проєкт під назвою Project Purple.
Як змінилися ці показники майже через 20 років? Девід Марковіц, доцент кафедри аналізу даних із соціальних мереж Орегонського університету, вирішив це з’ясувати.
У новому дослідженні брало участь 250 осіб і враховувалася більша кількість технологій. Протягом тижня вони записували свої соціальні взаємодії й те, як часто брехали особисто, у соціальних мережах, телефоном, повідомленнях, відеочатах та електронною поштою.
Як і в дослідженні Хенкока, більший показник брехні на соціальну взаємодію припав на телефон та відеодзвінки. Ці технології дозволяють спілкуватися синхронно та віддалено, а також не зберігають повідомлення. Найменше учасники брехали електронною поштою.
Цікаво, що різниця між формами спілкування була незначною — найбільший вплив справила особиста схильність учасників до брехні.
Останні два десятиліття, особливо у період пандемії, способи взаємодії змінилися. Проте, схоже, люди брешуть систематично й згідно з функціональною моделлю Хенкока. Щоб з’ясувати точні причини, через які різні засоби зв’язку підвищують схильність до брехні, потрібно провести більше досліджень.
Проте поточні результати мають кілька можливих пояснень. Наприклад, збрехати телефоном або відеозв’язку простіше, а якщо обман виявиться, це не сильно вплине на відносини між людьми. Крім того, технології зазвичай використовуються для різних цілей. Електронна пошта більше підходить для професійного спілкування, а відеодзвінки для особистого.
Міфи про цифрову взаємодію
Дослідження дають два основні висновки:
• засоби зв’язку, що використовуються, грають основну роль. Особиста схильність до брехні має велике значення, ніж те, через яку технологію спілкується людина;
• відсоток брехні досить низький загалом. Теорія істини за умовчанням (Truth-Default Theory) виявилася правильною. Вона припускає, що люди говорять правду більшу частину часу, й лише деякі з них брешуть на постійній основі.
З 2004 року соціальні мережі стали основним місцем соціальної взаємодії. Проте, все ще існує поширена помилка про те, що цифрове спілкування, на відміну від особистого, знижує якість комунікації. Воно помилкове: впевненість у тому, що брехня широко поширена у цифрову епоху, не відповідає даним.
Джерело: Rusbase
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах