Андрій Ярмак: Про прибутковість молока

Протягом перших п’яти місяців українські виробники молока заробили аж на 11% більше, ніж рік тому

#УМІ за травень – 🥛 стакан #молока наполовину порожній, чи наполовину повний?

В травні УМІ традиційно знизився – так буває завжди в травні. Але якщо середнє падіння УМІ в травні складало в попередні роки 7,5%, то в 2019 році в травні УМІ знизився менше ніж на відсоток – всього на 0,7%. Це найнижче падіння УМІ з травня 2015 року. Падіння могло б бути трохи більшим, якби не здешевлення концентрованого кормового раціону майже на один відсоток.

А от що дійсно вражає, так це те, що в травні 2019 року показник УМІ був найвищим для травня в історії‼ Виходить, що #прибутковість молока в травні в професійних господарствах була вищою вже на 36% ніж рік тому і на 24% вищою, ніж в середньому за останні 7 років в травні. Отже, все-таки травний УМІ був надзвичайно позитивним.

Крім того, з початку року, УМІ вже на 4,5% перевищував середній показник прибутковості виробництва молока для професійних господарств за перші 5 місяців року протягом останніх семи років. Нагадаємо, що в цей період входять як роки кризові, з відсутністю доступу до ринку РФ, так і попередні роки, коли прибутки були високими. Отже, тут теж позитив.

Порівняно з минулим роком, протягом перших п’яти місяців українські виробники молока заробили аж на 11% більше, ніж рік тому і приблизно стільки ж, як протягом того ж періоду 2017 року, але значно більше, ніж в 2015 та 2016 роках.

Але тепер поговоримо й про певний негатив. Зростаюча прибутковість виробництва молока, це, звичайно, позитив, але лише якщо вона відбувається за рахунок зростання експорту, підвищення ефективності переробки, зростання доходів споживачів та споживання молока. Нажаль, це не наш випадок – це якраз те зростання прибутковості, яке не говорить про оздоровлення галузі молочного тваринництва, адже відбувається воно за рахунок зниження пропозиції сировини, себто молока. І не тільки молока від населення, чому я, особисто, навіть радий, а й молока від с.г. підприємств. А в останньому є і плюс і мінус.

Плюс в тому, що с.г. підприємства є різні. Більшість утримує корів вимушено, щоб не дратувати власників паїв. Вони, переважно, і знижують виробництво. А них молоко далеко не все навіть першого гатунку. І його не дуже й шкода. А от негатив в тому, що зростання пропозиції сирого молока високої якості не перекриває втрат виробництва молока низької якості. Це дійсно говорить про те, що далеко не все райдужно і що не всі готові йти в проекти з тривалою окупністю та високими вимогами до технологій та рівня знань персоналу. Стримує розвиток молочного тваринництва и бідний поки що український споживач, і відсталість переробки, і, що найголовніше, поганий інвестиційний клімат в країні. Це впливає не лише на зовнішні, але й на внутрішні інвестиції.

А що переробка? А переробка вимушено мусить ставати ефективнішою на фоні загострення конкуренції за сировину. Але великих якісних проривів поки що я не бачу.

Традиційна подяка за професійну роботу з цифрами Андрій Панкратов (Andriy Pankratov).

Нагадаю, що Український молочний індекс (УМІ) – це показник, який показую відношення ціни на якісне молоко до вартості кормового раціону професійного молочного господарства України, або динаміку умовної прибутковості виробництва молока в професійних господарствах. Відповідно, абсолютне значення цього індексу дуже зручно порівнювати з попередніми даними, що дає непогане уявлення про зміну прибутковості виробництва. На УМІ не впливає інфляція і девальвація, оскільки це відношення двох показників, на кожних з яких впливають ці фактори, за рахунок чого їхній вплив нівелюється.
В той же час, кожне окреме господарство може мати кращі або гірші показники динаміки прибутковості. Кращими вони будуть за умови підвищення ефективності виробництва, та навпаки. Індекс також не враховує можливих змін в оподаткуванні, що також впливають на ефективність.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram