Як вплинула російська агресія на структуру наших громадян у країні-сусідці
Масовий наплив воєнних біженців до Польщі, а також повернення частини українських чоловіків для оборони України змінили портрет громадян України, які проживали у Польщі. Водночас стабільно високим є показник професійної активізації — майже 80% громадян України, які прибули до вторгнення, а також біженців з України працевлаштовані, свідчать результати дослідження, проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, пише Finance.ua.
Порівняно з 2021 роком змінилася гендерна структура респондентів — майже вдвічі зменшився відсоток чоловіків з України (з 57% до 31%).
Дослідження показало, що 67% громадян України, які нині проживають у Польщі, — жінки. Причина — через повномасштабне вторгнення 92% воєнних біженців, які приїхали до Польщі, становлять жінки.
Дані дослідження свідчать, що протягом півтора року змінився віковий склад дорослих українців у Польщі. Це переважно молоді люди, майже половина з яких (49%) молодше 36 років. Зросла кількість українців у віці 18−25 років (23% у 2023 році проти 16% у 2021 році), а старших за 45 років — зменшилася (12% у 2023 році проти 23% у 2021 році).
Експерти наголошують, що це важливі дані для української економіки, для якої ключову роль відіграє відтік молодих людей — мобільних і готових працевлаштуватися — і які наразі мають можливість реалізувати себе у Польщі.
Згідно з результатами дослідження, найбільше українських громадян приїхало до Польщі з північної України — регіону, де було відбито напад російських окупантів і де, втім, залишилися чималі збитки. Порівняно з 2021 роком відсоток уродженців цих теренів зріс на 8% (35% проти 27%).
78% громадян України, які проживають у Польщі, працевлаштувалися. Враховуючи значну частку біженців війни в цій групі, показник слід вважати надзвичайно високим.
Відсоток зайнятості на 12% вищий серед людей, які приїхали до Польщі до початку повномасштабної війни (83% проти 71% серед воєнних біженців). Це пов’язано з набутим раніше досвідом роботи в Польщі та міцнішою позицією довоєнних мігрантів на польському ринку праці.
Однак загалом високий рівень зайнятості громадян України свідчить про їхню інтеграцію з польським ринком праці, на що значною мірою вплинув т.зв. “спеціальний закон” (з березня 2022 р.), який дав змогу громадянам України перебувати та працювати в Польщі на більш вигідних умовах — за спрощеною системою працевлаштування без отримання спеціальних дозволів на роботу.
Згідно з дослідженням, серед біженців — більше громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою (69%), ніж серед довоєнних мігрантів (46%). Причиною є, зокрема, передвоєнний попит польської економіки на працівників професій із професійно-технічною освітою та зовсім інший тип міграції, зумовлений війною в Україні.
Варто зазначити, що від грудня 2021 року частка громадян України, які проживають у Польщі, з вищою та незакінченою вищою освітою зменшилася на 1/5, а з професійно-технічною освітою — зросла на 1/3.
З 46% до 35% знизився відсоток громадян України, які добре та дуже добре знають польську мову. Причиною є переважно погане володіння польською мовою серед воєнних біженців (лише 14% заявляють, що володіють польською мовою гарному рівні). З іншого боку, серед довоєнних мігрантів рівень тих, хто знає польську, все ще високий (49%), а порівняно з 2021 роком — навіть вищий.
Раніше Investory News писали, що вперше за 33 роки населення Латвії зросло. Це сталося завдяки біженцям з України.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах