Як скорочувати, збирати, переробляти та заробляти на харчових відходах
За даними Організації Об’єднаних Націй (ООН), харчові відходи є одним з найбільших факторів, що сприяють глобальній зміні клімату, виробляючи 4,4 гігатонни еквіваленту двоокису вуглецю в рік, повідомляє CNBC.
Наслідки цього для навколишнього середовища і суспільства очевидні. Однак, як пише видання, економіка все частіше усвідомлює, чому для бізнесу важливо вжити заходів для розв’язання цієї проблеми.
За даними CNBC, ціна сукупних витрат на соціальні, економічні та екологічні наслідки становить $2,5 трлн на рік. Таким чином з’явилася нова хвиля бізнесу та благодійних справ.
Так, сінгапурський продовольчий банк The Food Bank Singapore збирає надлишкові харчові продукти у постачальників і перерозподіляє їх в будинки по догляду і благодійні організації, такі, наприклад, як супові кухні.
Співзасновник некомерційної організації Ніколь Нг розповіла виданню, що прагне розв’язувати подвійну проблему харчових відходів і браку продовольства, спонукаючи приватних осіб і корпорації жертвувати харчові відходи для перерозподілу серед своєї мережі, в яку входять 310 благодійних організацій і 200 тис. співробітників.
“Однак ланцюжок поставок не дуже добре налаштований, щоб реагувати сьогодні на мінливі потреби в продовольстві”, – додала вона.
Good For Food (GFF) – одна з компаній, яка бореться із продуктовими відходами. Вона пропонує готелям і великим комерційним кухням технологію відстеження на основі великих даних, яка дозволяє скоротити харчові відходи та заощадити витрати. Фактично програма підказує, як можна застосувати залишки продуктів, які, на перший погляд, не приносять користі. Це дозволяє скоротити кількість харчових відходів на 30-50% і заощадити 3-5% витрат.
“Є безліч рішень, які допомагають перерозподіляти або переробляти харчові відходи, але практично немає рішень, які допомогли б перш за все їм запобігти”, – розповів CNBC генеральний директор і співзасновник компанії Рейнер Лой.
Тим часом, відходи харчування, які непридатні для використання, знаходять нове життя у вигляді добрив і кулінарного газу, завдяки таким енергетичним компаніям, як ізраїльська компанія Homebiogas.
Продукти (фрукти, овочі, м’ясо і молочні продукти), в які поміщають спеціальні бактерії, розкладаються і виділяють біогаз. Співзасновник HomeBiogas Яір Теллер заявив, що така технологія може стати рішенням відразу двох проблем: харчових відходів і браку енергії.
“Для енергії, електрики, гарячої води, для всього, що нам потрібно – все це може бути отримано з органічного матеріалу. Ми також можемо обробляти органічні відходи, які сьогодні надходять в наші річки, колодязі, моря, забруднюючи всю навколишнє середовище”, – сказав він.
А ось непродану їжу в Італії торговці будуть віддавати на благодійні цілі, оскільки країна витрачає більше $13 млрд на управління відходами. Так, всі продукти, пожертвувані підприємствами, повинні бути зареєстровані, щоб таким чином підприємство могло отримати податкові пільги.
У Франції стимулюють бізнес штрафами, оскільки в країні в принципі заборонено викидати їжу. Замість цього підприємства повинні віддавати непродані продукти або харчові відходи в продовольчі банки чи інші організації.
А в Данії люди вважають за краще робити покупки в магазинах “харчових відходів”. Слід зазначити, що в таких магазинах продають цілком їстівну їжу, яку також віддають малозабезпеченим сім’ям. Наприклад, якщо білий рис неправильно маркований як рис басматі, якщо в коробці з пластівцями є лушпиння, або упаковка з розірваної етикеткою, пом’ятий фрукт, деформований овоч – все це вже вважається харчовими відходами.
В Україні теж зацікавилися подібним рішенням стосовно харчових відходів. Так, у Львові в серпні 2019 р. відкривається перша міська станція компостування органічного сміття.
Найближчим часом в місті почнуть встановлювати спеціальні контейнери для збору харчових та зелених відходів. З них будуть робити компост, який можна буде використовувати як добриво.
“Ефективність роботи майбутнього сміттєпереробного заводу безпосередньо залежить від того, наскільки якісно в місті буде налагоджений роздільний збір відходів”, – зазначив директор львівського комунального підприємства “Зелене місто” Вадим Ніздря.
Нагадаємо, експерти Міжурядової комісії ООН зі зміни клімату також виявили, що зменшення вживання м’яса і молочних продуктів та заміна їх їжею рослинного походження допоможе боротися з парниковим ефектом, який викликає глобальне потепління.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах