1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків

Перемога над гіперінфляцією стала базою для відновлення української економіки. Саме цього року запустили перший український супутник, а із серпня припинили використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу в Україні. Наш проект: 30 кроків до Незалежності: 1991-2021 роки

1995 року в Україні провели низку важливих структурних реформ: лібералізація цін і торгівлі, приватизація дрібних підприємств тощо. Це зумовило певні позитивні зрушення в загальноекономічній ситуації країни. Порівняно з попередніми роками вдалося суттєво загальмувати спад виробництва — ВВП знизився на 12,2% (що майже вдвічі менше від його зниження 1994 року). Цілеспрямована монетарна політика з використанням нових інструментів впливу на регулювання ринку сповільнила подальші темпи зростання оптових цін та рівня інфляції, які знизилися з 501% до 282%.

Щоб забезпечити ефективне управління державними фінансами та підвищити оперативність у фінансуванні видатків з державного бюджету, утворили Державне казначейство при Міністерстві фінансів України.

Антиінфляційні заходи 1995 року стали жорсткішими, що пояснюється укладеною Україною Угодою з МВФ, яка встановила межу дефіциту бюджету — 7,3% ВВП. Щоб цю Угоду було дотримано, підприємствам обмежили дотації та пільгові кредити. Як наслідок, дефіцит удалося знизити до 6,4% ВВП, а гіперінфляцію зупинити: у першому півріччі 1995 року середньорічний рівень інфляції становив лише 10,8%.

Розпочався новий етап розвитку грошово-кредитної політики в Україні. Цього року створили ринок цінних паперів. Бюджетний дефіцит почали фінансувати коштом облігацій внутрішньої державної позики. Зробили першу спробу покрити частину дефіциту бюджету неемісійними джерелами — залучених коштів, одержаних за допомогою реалізації державних цінних паперів (їх було випущено на суму 30,4 трлн крб).

Визначальною подією 1995-го можна назвати й запуск першого українського супутника “Січ-1”, розробленого КБ “Південне”.

Попри низку позитивних зрушень в українській економіці, слід констатувати загострення кризи неплатежів, яка утворилася через антиінфляційні заходи. Така ситуація негативно вплинула на великі фінансово-промислові групи країни. Через відсутність грошей на закупівлю сировини та компонентів підприємства стали залежати від комерсантів-трейдерів, які постачали необхідні товари на заводи (наприклад, газ чи електроенергію), а на заміну бартером отримували готову продукцію та відправляли її на експорт. Як наслідок, підприємства стали повністю залежними від трейдерів, які фактично почали управляти всім.

Рік великої приватизації

Влітку 1995 року почалася велика приватизація, внаслідок якої в країні з’явилося кілька потужних олігархічних груп. Було закладено основи для проведення індивідуальної грошової приватизації великих підприємств. В Україні вперше запровадили експертну оцінку об’єктів приватизації, яка поступово наближає процес приватизації до ринкових продажів. Високі темпи продажу державного майна відзначилися відразу: за 1995 рік процес приватизації охопив у 1,5 раза більше об’єктів, ніж за три попередні роки.

Найвищі темпи були притаманні приватизації невеликих підприємств. За 1995 рік приватизовано 13,093 тис. невеликих об’єктів, що становить майже 60% загальної кількості приватизованих за всі попередні 3,5 року. Разом з тим завдання з приватизації невеликих об’єктів (їхня кількість мала становити 22,450 тис.) не вдалося виконати.

У 1995 році зросли темпи приватизації великих і середніх підприємств, чому сприяли значні успіхи у формуванні інфраструктури приватизації. На всій території країни було відкрито 27 центрів проведення сертифікатних аукціонів. Активно функціонувало близько 200 інвестиційних компаній та фондів. Однак завдання з приватизації великих і середніх підприємств також не вдалося виконати.

1995-го запустили сертифікатну (або ж ваучерну) приватизацію, завдяки якій кожен громадянин держави дістав змогу стати ефективним власником колишніх державних підприємств. Зрештою відбулося роздержавлення вагомої частки економіки України, що дало змогу пристосуватися до потреб ринку. Завдяки сертифікатній приватизації започаткували інфраструктуру фондового ринку, що дало поштовх розвитку не тільки первинного, а й вторинного ринку цінних паперів і депозитарної діяльності, а також виходу України на світові фондові ринки.

Україна на міжнародній арені

На виконання укладених Україною 1994 року Угод щодо відмови від ядерного арсеналу 1 квітня 1995 року розпочали демонтувати та знищувати ядерне озброєння в присутності міністра оборони США Вільяма Перрі.

У вересні цього року країна стала 37-м постійним членом Ради Європи та була представлена в усіх його органах (рішення про це затвердила ПАРЄ у Страсбурзі 9 листопада). Ця подія символізувала визнання суверенності України та залучення її до активного формування спільної європейської політики.

У травні в Мінську міністри закордонних справ України та Білорусі парафували Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво. Але у вересні саме Україна відхилила пропозицію президента Білорусі Аляксандра Лукашенки про створення митного союзу з Білоруссю та Росією. Цей союз стосувався ліквідації між країнами-учасницями митних кордонів, мита й кількісних обмежень (квот) у торгівлі, а також запровадження єдиного митного тарифу (ввізного мита) для держав, що не були учасницями митного союзу.

Події у політичній сфері

В умовах загострення протистояння між Президентом та Верховною Радою 18 травня ухвалили Закон України “Про державну владу і місцеве самоврядування”, за яким Україна фактично ставала президентською республікою. В Україні обрали модель, за якою фактичним керівником виконавчої влади був саме президент незалежно від наявності прем’єр-міністра. Положення Закону лягли в основу Конституційного договору про основні засади організації та функціонування державної влади в Україні, який підписали ВРУ та Президент України Леонід Кучма 8 червня.

Ухвалення в березні 1995 року Закону України “Про Автономну Республіку Крим” припинило спроби поширення сепаратизму, скасування посади президента АРК та чинних до цього часу актів законодавства Криму, які суперечили Конституції України.

У Верховній Раді починають створювати комітети.

Завдяки підписанню в жовтні 1995 року Закону України “Про боротьбу з корупцією” вперше визначено поняття корупції та корупційних діянь і закладено основи для створення нормативної бази у вказаній сфері.

Економічний потенціал

З 1 січня в Україні закладено правову основу здійснення адресної матеріальної підтримки найменш соціально захищених верств населення в умовах кризового стану економіки.

Завдяки ухваленому в лютому 1995 року Закону України “Про наукову та науково-технічну експертизу” значну увагу стали приділяти питанням експертної діяльності в науково-технічній сфері. Це дало змогу забезпечити наукове обґрунтування структури та змісту пріоритетних напрямів розвитку науки й техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проєктів, проводити аналіз та оцінювати ефективність використання науково-технічного потенціалу України та результатів їхніх досліджень.

З ухваленням у лютому 1995 року Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” в країні запроваджено базові засади ядерного законодавства України. Завдяки цьому Закону встановлено вимоги, які слід застосовувати стосовно будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, а також створено правові основи міжнародних зобов’язань України щодо використання ядерної енергії. У червні цього ж року було встановлено вимоги до всіх видів діяльності з радіоактивними відходами.

У березні відповідні міністерства ухвалюють документ, який визначає порядок регулювання цін на продукцію оборонного призначення.

Через застарілість норм Кодексу законів про працю України від 1971 року тривало реформування трудового законодавства, що втілилося в ухваленні в березні 1995 року Закону України “Про оплату праці”. Завдяки цьому було оновлено засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, громадянами. Як наслідок, норми трудового права в частині оплати праці стали відповідати новим реаліям незалежної України.

В Україні створюється виключна (морська) економічна зона України, правовий режим якої визначає ухвалений у травні 1995 року закон.

Із червня вперше встановлено вимоги щодо обов’язковості проведення суб’єктами господарювання розрахунків зі споживачами через зареєстровані електронні контрольно-касові апарати з огляду на ухвалення Закону України “Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Завдяки цьому було забезпечено посилення державного контролю за діяльністю суб’єктів указаних сфер і захист прав споживачів.

Наприкінці 1995 року, щоб подолати кризу неплатежів, провели залік взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності з оформлення непогашеної під час заліку заборгованості векселями. Цей механізм дав змогу нормалізувати роботу підприємств.

Податкова система України

Триває розробка Податкового кодексу. Починаючи з 1995 року для національної податкової системи характерним стає зниження податкового навантаження на платників податків. Знижено ставку ПДВ з 28% до 20% і з податку на прибуток підприємств із 30% до 25%, запроваджено плоску шкалу оподаткування доходів громадян за ставкою 15%.

Монетарна політика в Україні

У 1995 році вперше з моменту існування незалежної України Уряд спільно з Національним банком України розпочав створювати фондовий ринок державних цінних паперів, який розвивався досить швидкими темпами. За обсягами цінних паперів, що були в обігу, державні боргові зобов’язання на ринку України починають домінувати й стають найбільш привабливим фінансовим інструментом для вкладання коштів юридичними та фізичними особами, зокрема нерезидентами. З використанням цього інструменту стало можливим на новій якісній основі відродити кредитні відносини. Облігації використовуються як застава для вчасного повернення коштів.

Зроблено перші кроки на шляху введення в дію механізмів формування фонду страхування депозитів фізичних осіб, який утворюється через обов’язкове придбання облігацій комерційними банками. Роботу над проєктом закону, який гарантував би безпеку вкладів фізичних осіб, центральний банк розпочав у 1995 році, а завершив у вересні 1998-го. Указом президента створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, діяльність якого триває донині.

НБУ відмовився від кредитування Уряду на пільгових умовах, а також від надання банкам кредитів для суб’єктів господарювання. Це зміцнило економічні відносини з комерційними банками.

Завдяки створенню НБУ в Україні монетного виробництва 1995 року в обігу з’явилася перша ювілейна монета, яка карбувалася за кордоном. Вона була номіналом 2 грн та була присвячена 200-річчю одного з найкращих дендрологічних парків України — “Софіївки”.

Банківська система

У 1995 році кількість зареєстрованих банків становила 230. Водночас ліквідовано 20 банків, серед яких “Відродження”, “ІНКО”, Лесбанк, Економбанк. Банкрутство банків пояснювалося кінцем епохи гіперінфляції, на якій вони могли заробляти великі кошти.

1995 року НБУ визначив єдині підходи до ведення касових операцій. Крім того, у червні Президент ухвалив указ щодо встановлення суб’єктам господарювання відповідальності за порушення норм з обігу готівки. Починаючи з травня НБУ дозволяє здійснювати обов’язковий продаж валютних надходжень і вільних валютних коштів резидентів України через Українську міжбанківську валютну біржу та безпосередньо через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України.

З 1 серпня припинено використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу на території нашої держави. З вересня банкам надано дозвіл купувати безготівкову іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку під реалізацію готівки в обмінних пунктах і, навпаки, з дотриманням ліміту відкритої валютної позиції.

У травні НБУ підписав документ, що встановлює санкції банкам за порушення банківського законодавства. Завдяки цьому посилили дисципліну та відповідальність на проведення банками своєї діяльності.

У грудні НБУ встановив порядок надання індивідуальних ліцензій на відкриття резидентами рахунків в іноземних банках.

Читайте також: