Другий рік із нашого проєкту 30 кроків до Незалежності: 1991-2021 роки. Саме 1992-го Україна розпочала роботу з МВФ, а на політичній арені з’явився прем’єр, який стане другим президентом України
Цього року у березні Верховна Рада України ухвалила “Основи національної економічної політики України”, які передбачали роздержавлення і приватизацію, структурну перебудову та модернізацію промисловості.
Водночас економічна концепція передбачала відмову від низки принципових положень, ухвалених при утворенні СНД:
• Україна залишається в СНД, але повністю виходить з рублевого простору;
• перехід до взаєморозрахунків з країнами Співдружності на основі світових ринкових цін;
• переорієнтація зовнішньої торгівлі на західні ринки тощо.
Ця програма стала перепусткою для України до Міжнародного валютного фонду (МВФ), куди її прийняли у квітні 1992-го. Відповідно до вимог цієї організації було підписано меморандум про політику економічних реформ на 1992 рік. Програму ринкових перетворень в Україні схвалив МВФ.
Саме 1992 року держава почала розбудовувати ринкову інфраструктуру: діяли 44 товарні біржі, близько 3 тис. брокерських контор, понад 2 тис. комерційно-посередницьких підприємств, 67 комерційних банків, значна кількість сервісних центрів, торговельних домів, агентств, бюро тощо.
Світові політичні тригери та подальші кроки держави цього року:
6 січня — після декількох днів збройного опору та перед загрозою захоплення президентського палацу загонами опозиціонерів президент Грузії Звіад Гамсахурдіа залишив Тбілісі й таємно виїхав до Вірменії. Влада в країні перейшла до Військової ради, створеної 2 січня, під егідою якої було сформовано тимчасовий уряд на чолі з Тенгізом Сігуа.
15 січня — указом Президії Верховної Ради України музикою Державного гімну України затверджено мелодію пісні “Ще не вмерла України” Михайла Вербицького. Текстову частину затвердили лише через 11 років.
28 січня — Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної держави. Це рішення ухвалили після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості.
7 лютого — в нідерландському Маастрихті міністри закордонних справ, економіки та фінансів 12 країн підписали Договір про Європейський Союз, який передбачав завершення формування єдиного внутрішнього ринку, створення монетарного та валютного союзів і трансформацію Європейської економічної спільноти в наднаціональне політичне об’єднання.
19 лютого — 231-м голосом Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий герб України, назвавши його “головним елементом великого Державного герба України”. Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності: маючи гімн, прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе у світі.
12 квітня — після п’яти років будівельних робіт, на які було затрачено понад $4 млрд, в Марне-Ла-Валле під Парижем відкрився Євродіснейленд. Це був перший у Європі та четвертий у світі гігантський парк атракціонів і розваг, збудований за концепцією відомого американського мультиплікатора Волта Діснея.
27 травня — у Харкові відбувся скликаний під тиском РПЦ архієрейський Собор Української православної церкви, який звільнив ініціатора проголошення її автокефалії митрополита Київського та всієї України Філарета з посади її настоятеля. УПЦ, що залишилася у єдності з Московським патріархатом, очолив митрополит Ростовський і Новочеркаський Володимир. Не визнавши це рішення, через місяць на Всеукраїнському православному соборі частина ієрархів УПЦ та УАПЦ об’єдналися в УПЦ Київського патріархату.
19 червня — конфлікт між Молдовою та невизнаною Придністровською Молдавською Республікою перейшов у фазу воєнного протистояння, яке тривало понад місяць і завершилося підписанням мирної угоди та введенням у Тирасполь і Бендери російських миротворчих сил, які й до сьогодні перебувають у Придністров’ї.
13 жовтня — Верховна Рада України затвердила прем’єр-міністром генерального директора виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод” народного депутата України Леоніда Кучму. Його прем’єрство проходило в складних економічних реаліях, поліпшити які йому не допомогли навіть надзвичайні повноваження.
12 листопада — указом президента Леоніда Кравчука з 23-ї години в грошовому обігу на території України було припинено функціонування радянського рубля. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.
25 листопада — Федеральні збори Чеської і Словацької Федеративної Республіки ухвалили закон про розділення з 1 січня 1993 року держави на дві окремі країни — Чехію та Словаччину. Всупереч багатовіковій та глибокій економічній, культурній та побутовій інтеграції між ними, протягом наступних десятиліть ані в Чехії, ані в Словаччині не виник рух за їхнє возз’єднання, а взаємний політичний вплив залишається мінімальним при збереженні належної взаємної шани.
3 грудня — інженер-випробовувач Ніл Папворт компанії Sema надіслав з комп’ютера перше у світі SMS, яке отримав на телефон директор компанії Vodafone Річард Джарвіс. Перша комерційна мережа сервісу коротких повідомлень запрацювала наступного року у Фінляндії.
Поява нових фінансових установ і підприємств:
3 січня 1992 року засновано Укрексімбанк — Державний експортно-імпортний банк України, 100% акцій якого належать Кабінету Міністрів України.
19 березня колишні власники Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський заснували ПриватБанк.
26 серпня з’явився ще один банк — Промінвестбанк. Засновник і перший голова правління банку в 1992–2008 роках — Володимир Матвієнко, який у 1991–1992 роках був першим головою правління Національного банку України. Промінвестбанк заснований внаслідок акціонування державного “Промстройбанку”, під час чого, за твердженням Матвієнка, до держбюджету було спрямовано $1 млрд.
Найбільший виробник автомобілів, дистриб’ютор і постачальник сервісних послуг на території України — УкрАВТО.
1992-го також засновано компанію “Мрія Агрохолдинг”, історія якої нагадуватиме всі проблеми та успіхи країни. Але про це ми розповімо пізніше.
Економічний потенціал
В Україні уряд Вітольда Фокіна (перший прем’єр-міністр незалежної України) з початку 1992 року ввів в обіг купоно-карбованець і став на шлях “шокової терапії”, проголосивши лібералізацію ринкової торгівлі та повну свободу ринкових цін, за винятком цін на деякі товари.
У березні Верховна Рада України ухвалила “Основи національної економічної політики України”, які передбачали роздержавлення та приватизацію, структурну перебудову й модернізацію промисловості.
“Шокова терапія” — система заходів для стабілізації економіки та становлення ринкових відносин, які передбачають лібералізацію цін, фінансово-кредитної сфери, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності, використання монетаристських методів регулювання економіки, скорочення державних витрат на соціальні потреби.
Ця програма стала пропуском для України до Міжнародного валютного фонду (МВФ), куди її прийняли у квітні 1992-го. Відповідно до вимог цієї організації підписано Меморандум про політику економічних реформ на цей рік.
Однак у реальному житті Україна отримала “шок” без “терапії”. Лібералізація без проведення відповідних кроків для створення механізмів ринкової економіки, приватизації, як це було в країнах Центрально-Східної Європи, і збереження широкого державного контролю поглибили кризу, спричинили подальше падіння виробництва і за відсутності конкуренції закономірно викликали значне зростання цін, а отже, різке погіршення життєвого рівня більшості населення.
У листопаді прем’єр-міністром було призначено Леоніда Кучму. Він заявив про необхідність переходу до справді ринкової економіки, а віце-прем’єр-міністр Віктор Пинзеник розробив план перетворень. Зокрема, передбачалися такі заходи: обмеження пільгових кредитів, скорочення субсидій, контроль НБУ за витратами, розгортання широкої приватизації, жорстка економія енергоносіїв тощо.
Фото: Йозеф Куделка
Якщо порівняти з попереднім роком, національний дохід за 1992 рік становив 85%, виробництво промислової продукції — 91%, виробництво продукції сільського господарства — 89%.
Майже в усіх галузях важкої промисловості панувала криза. Найбільше падіння відбулося у транспортному та сільськогосподарському машинобудуванні та в хімічній промисловості через брак матеріалів і компонентів, які надходили з колишніх радянських республік. Стрімко знижувався видобуток вугілля, нафти та природного газу.
Проведена 1992-го лібералізація цін в умовах відсутності конкуренції того ж року призвела до їхнього зростання у 20 разів (рівень інфляції 2000%).
Саме в цей час “первинного нагромадження” були закладені основи для накопичення значних капіталів окремих осіб. Більшість із них формувалася шляхом експлуатації державних коштів: кредитів (кредити українським підприємствам у 1992 році становили 65% ВВП), субсидій і дотацій — 8,1% ВВП, використання бартерних схем (оплата поставленої продукції іншою продукцією еквівалентної вартості); “прихватизацією” державних підприємств, використанням фінансових пірамід та фінансових спекуляцій; перепродажу енергоносіїв, закуплених під державні гарантії в Росії і Туркменістані до країн Європи або через кримінальні дії.
Відсоткові ставки за наданими кредитами 1992 року без урахування овердрафту становили у національній валюті 76,0%, за депозитами — 68,0%.
У 1991 році ВВП України становив у фактичних цінах 299 млрд крб, у розрахунку на одну особу — 6 тис. крб.
За даними Держстату у 1992 році в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:
✔️ електроенергії — 253 млрд кВт·год;
✔️ чорних металів (прокат) — 29,6 млн т;
✔️ аміаку — 4,821 млн т;
✔️ цементу — 20,1 млн т;
✔️ сталевих труб — 5,096 млн т;
✔️ автомобілів — 177 тис. шт.;
✔️ холодильників — 838 тис. шт.
✔️ тканини — 925 млн м2;
✔️ взуття — 144 млн пар;
✔️ ковбасних виробів — 758 тис. т;
✔️ цукру — 3,647 млн т;
✔️ олії — 857 тис. т.
Зокрема вирощували:
✔️ рогатої худоби — 23,727 млн голів;
✔️ свиней — 17,838 млн голів;
✔️ птиці — 243,1 млн голів.
Збирали:
✔️ зернові та зернобобові культури — 13,9 млн га;
✔️ цукровий буряк — 1,498 млн га;
✔️ соняшник — 1,641 млн га;
✔️ картоплю — 1,702 млн га.
Читайте також:
1997 рік: Україна у космосі та перший ресторан McDonald’s у Києві
1996 рік: Ухвалення Конституції та введення в обіг гривні
1995 рік: Велика приватизація, ОВДП та перші банкрутства банків
1994 рік: Новий президент, фінансова криза, земельні паї та перша газова війна
1993 рік: Протести шахтарів, знецінення валюти та перший мобільний зв’язок
1992 рік: Символи незалежної держави, СНД та початок співпраці з МВФ
1991 рік: Реформа Павлова, розпад Радянського Союзу та крах рубля
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах